ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2007 № 2-66/06
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників сторін:
від позивача -Зозуля I.К.; Бур'ян В.М. (дов. від 20.11.06
№10620);
від відповідача 1 -Якубенко О.М. (дов. від 21.12.04);
відповідача 2:Черповодська Ю.П.; Якубенко О.М. (дов. від
19.11.04 №7918);
третьої особи: Храпак Ю.П.; Якубенко О.М. (дов. від 05.02.07
№1207),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Зозулі Iвана Кириловича, який діє в інтересах неповнолітнього сина
Зозулі Кирила Iвановича
на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 04.12.2006
у справі № 2-66/06
за позовом Зозулі Iвана Кириловича, який діє в інтересах
неповнолітнього сина Зозулі Кирила Iвановича
до 1. Черповодської Юлії Петрівни
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська брама
плюс"
третя особа відповідача Храпак Юрій Петрович
про зобов"язання передати 34% майна Товариства з обмеженою
відповідальністю "Львівська брама плюс" в натурі,
ВСТАНОВИВ:
Зозуля Iван Кирилович, який діє в інтересах неповнолітнього
сина Зозулі Кирила Iвановича, (далі-позивач) звернувся до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська брама плюс"
(далі-відповідач 1) та Черповодської Юлії Петрівни
(далі-відповідач2) з позовом (з врахуванням відмови позивача від
частини позовних вимог) про зобов'язання відповідача 1 передати на
користь Зозулі Кирила Iвановича 34% майна ТОВ "Львівська брама
плюс" в натурі.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 04.12.06
у задоволенні позову відмовлено. Скасовано ухвалу Деснянського
районного суду міста Києва від 08.04.05 про забезпечення позову та
арешт, накладений на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою:
місто Київ, вул. Воровського/Ярославів Вал, 1/37, літера "А",
власником якого є ТОВ "Львівська брама плюс".
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з
апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав
неправильного застосування норм матеріального та порушенням норм
процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення
позову, а саме, виділення позивачу 34% майна ТОВ "Львівська брама
плюс" згідно переліку, вказаного в апеляційній скарзі.
Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими,
оскільки ст.55 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
не вимагає згоди учасників товариства на заміну
виплати вартості частини майна товариства на передачу спадкоємцю
майна в натурі. Зозулю К.I. фактично позбавлено права власності на
34% майна товариства, оскільки йому лише 10 років і він не має
права стати учасником відповідача 1.
Відповідачі та третя особа у відзиві на апеляційну скаргу
зазначають, що рішення місцевого суду є законним та обгрунтованим,
а доводи апеляційної скарги - безпідставними, просять залишити
рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали
справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Зозуля Віра Iванівна з 1994 року перебувала в шлюбі з Зозулею
Iваном Кириловичем. Від шлюбу мають сина - Зозулю Кирила Iвановича
1996 року народження.
06.04.00 Радянською районною державною адміністрацією за
№12570 були зареєстровані Установчий договір та Статут ТОВ
"Львівська брама плюс", згідно яких засновниками товариства
виступили Зозуля Віра Iванівна (34%), Храпак Юрій Петрович (33%)
та Черповодська Юлія Петрівна (33%).
В подальшому до установчих документів відповідача 1 були
внесені зміни стосовно складу учасників товариства (зареєстровані
Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією
31.10.01 за №12000), відповідно до яких Зозуля В.I. стала володіти
67% статутного фонду, а Черповодська Ю.П. - 33% статутного фонду.
24.02.04 відбулися збори учасників ТОВ "Львівська брама плюс"
(протокол №7), за рішенням яких до складу учасників відповідача 1
був введений Храпак Ю.П. з часткою в статутному фонді 33%, яка
була передана йому Зозулею В.I.
29.03.04 померла Зозуля В.I., що підтверджується свідоцтвом
про смерть від 30.03.04 1-БК№502409.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від
09.07.05 №4123 Зозуля К.I. успадкував 34% статутного фонду ТОВ
"Львівська брама плюс", які належали Зозулі В.I.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, Зозуля I.К. посилається на те,
що оскільки він від імені неповнолітнього сина відмовився від
вступу до складу учасників ТОВ "Львівська брама плюс", то
відповідно до чинного законодавства має право на передачу належної
Зозулі К.I. частки майна ТОВ "Львівська брама плюс" в натурі.
Відповідно до ч.1 ст.54 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
при виході учасника з товариства з
обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини
майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді.
Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він
вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На
вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто
повністю або частково в натуральній формі.
Частиною 1 ст. 55 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
встановлено, що при відмові
правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою
відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього
правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або
натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або
ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої
визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті)
учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства
підлягає зменшенню.
Частиною 4 ст.145 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
) передбачено, що до виключної компетенції загальних
зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить,
зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його
статутного капіталу.
Відповідно до ч.5 ст.147 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
частка у
статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю
переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника
юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не
передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших
учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями
(правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства,
здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
Статтею 148 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що учасник,
який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має
право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у
статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та
товариством виплата вартості частини майна товариства може бути
замінена переданням майна в натурі.
З вищезазначених норм законодавства випливає, що на передачу
учаснику майна товариства в натурі необхідна згода інших його
учасників.
В матеріалах справи відсутні докази наявності згоди учасників
відповідача 1 на заміну виплати вартості частини майна товариства
на передачу майна в натурі, що також підтверджується і поясненнями
відповідача 2 та третьої особи.
Оскільки у позивача відсутні підстави вимагати передачі 34%
майна ТОВ "Львівська брама плюс" в натурі, то суд першої інстанції
дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги задоволенню не
підлягають.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є такими,
що не грунтуються на чинному законодавстві.
За таких обставин рішення Деснянського районного суду міста
Києва від 04.12.06 відповідає чинному законодавству, фактичним
обставинам та матеріалам справи, доводи апеляційної скарги не є
підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від
04.12.06 у справі №2-66/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу
Зозулі Iвана Кириловича, який діє в інтересах неповнолітнього сина
Зозулі Кирила Iвановича - без задоволення.
2. Матеріали справи №2-66/06 повернути до Деснянського
районного суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
01.06.07 (відправлено)