ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2007 № 15/700-23/79б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
боржника: ОСОБА_1 (дов. від IНФОРМАЦIЯ_1., б/н);
ініціюючого кредитора: ОСОБА_2. (дов. від НОМЕР_1);
розпорядник майна: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 06.03.2007
у справі № 15/700-23/79б
за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва
від 06.03.2007 року у справі № 15/700-23/79-б про банкрутство
Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС" (далі -
боржник, НВПП "ГЮСС") суд перейшов до загальних судових процедур
без урахування особливостей банкрутства відсутнього боржника,
передбачених ст.. 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
; визнано розмір вимог кредитора - Дочірньої компанії
"Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" в особі Газопромислового управління
"Шебелинкагазвидобування" (далі - ініціюючий кредитор, ДК
"Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України") на суму 530 240,16
грн.; зобов'язано заявника подати оголошення про порушення
провадження у справі про банкрутство боржника; призначено
розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_3 (далі -
розпорядник майна); зобов'язано арбітражного керуючого надати суду
на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника; призначено
наступне судове засідання та перші загальні збори кредиторів.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Науково-виробниче приватне
підприємство "ГЮСС" звернулось до Київського апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить
скасувати оскаржувану ухвалу підготовчого засідання та повернути
Дочірній компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління
"Шебелинкагазвидобування" заяву про порушення справи про
банкрутство без розгляду.
В обгрунтування апеляційних вимог, боржник зазначає, що при
прийнятті ухвали від 06.03.2007 року судом першої інстанції
порушено норми процесуального права. Так, по-перше, суд у
мотивувальній частині спірної ухвали зазначив, що боржник не
з'явився, однак боржником було подано клопотання про відкладення
розгляду справи; по-друге, при зверненні до суду кредитор не надав
належних доказів відсутності керівних органів боржника за адресою
місцезнаходження юридичної особи; по-третє, відповідно до ст.. 52
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, суд може перейти до
загальних судових процедур за клопотанням ліквідатора, а не за
заявою кредитора, крім того, кредитор просить порушити провадження
про банкрутство за ознаками ст.. 52 Закону та одночасно просить
здійснювати провадження за загальною процедурою. Разом з тим,
ухвала підготовчого засідання за своєю формою не відповідає
вимогам ст.. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління
"Шебелинкагазвидобування" надала письмовий відзив на апеляційну
скаргу боржника та письмові пояснення, в яких спростовує докази
апеляційної скарги та просить ухвалу підготовчого засідання
залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
23.04.2007 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до
провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12
год. 20 хв. 14.05.2007 року.
14.05.2007 року у зв'язку з неявкою розпорядника майна,
відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розгляд справи було відкладено на
30.05.2007 року.
30.05.2007 року в судове засідання з'явилися представники
ініціюючого кредитора та боржника. Розпорядник майна ОСОБА_3. в
судове засідання не з'явився повторно, причини неявки суду
невідомі.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази
належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та
місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної
скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали
підготовчого засідання суду першої інстанції у даній справі в
апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та у
відсутності розпорядника майна.
Заслухавши пояснення представників ініціюючого кредитора.
боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмових відзиву
та пояснень на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи,
судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла
висновку про те, що апеляційна скарга боржника не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі по тексту - ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
)
апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному
порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у процесі перегляду
справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і
додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові
докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх
подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної
скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення
місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку
провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням
особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
від 14.05.1992 року № 2343-XII встановлює, що
провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом,
Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, іншими
законодавчими актами України.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.10.2006 року
порушено провадження у справі № 15/700-б за заявою Дочірньої
компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" в особі Газопромислового управління
"Шебелинкагазвидобування" про банкрутство Науково-виробничого
приватного підприємства "ГЮСС" в порядку ст.. 52 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі -
Закон № 2343).
Постановою господарського суду м. Києва від 09.11.2006 року
Науково-виробниче приватне підприємство "ГЮСС" визнано банкрутом з
урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону № 2343
( 2343-12 ) (2343-12)
, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором
банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3
Постановою Вищого господарського суду м. Києва від 31.01.2007
р. постанову господарського суду м. Києва від 09.11.2006 року
скасовано, справу № 15/700-6 направлено на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2007 року
справу № 15/700-6 прийнято до свого провадження, присвоєно їй №
15/700-23/79-6 та призначено до розгляду в судовому засіданні на
06.03.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про
банкрутство Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового
управління "Шебелинкагазвидобування" в порядку ст.. 52 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
порушено на підставі судових рішень,
що підтверджують безспірність грошових вимог ініціюючого
кредитора, та листів Київського міського бюро технічної
інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого
майна від 13.06.2005 року № 20365 та Державної виконавчої служби
м. Києва від 23.10.2006 року № 3156-01 про відсутність боржника за
місцезнаходженням.
Відповідно до ст.. 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
від 14 травня 1992 року № 2343-XII, у разі, якщо
громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника -
юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі
ненадання боржником протягом року до органів державної податкової
служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів
бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що
свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника,
заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника
може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до
боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у
двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження
у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову
про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває
ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого
кредитора за згодою останнього.
Зазначена норма закону є спеціальною нормою у законодавстві
про банкрутство, яка регламентує спрощений порядок ведення
процедури банкрутства щодо окремої групи боржників, зокрема
боржників, керівні органи яких відсутні за адресою
місцезнаходження юридичної особи.
Аналізуючи положення вказаної статті 52 Закону № 2343
( 2343-12 ) (2343-12)
, судова колегія апеляційної інстанції, звертає увагу,
що для порушення провадження про банкрутство відсутнього боржника
необхідна наявність двох ознак: фактичне припинення
підприємницької діяльності та відсутність за місцезнаходженням
громадянина-підприємця - боржника або керівних органів боржника -
юридичної особи. При цьому, слід зазначити, що ці ознаки повинні
бути наявні в сукупності.
Однак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що для
порушення провадження про банкрутство відсутнього боржника на
підставі ст.. 52 Закону № 2334 ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор зобов'язаний
надати документи, що підтверджують наявність підстав, що
дозволяють вважати боржника відсутнім, зокрема: документи органу
зв'язку про неможливість вручити боржнику кореспонденцію; довідку
податкової інспекції про ненадання звітних документів податковим
органам; докази фактичного припинення боржником своєї діяльності
(акти перевірок, довідка органу зв'язку); довідка власника
приміщення, яка підтверджує відсутність підприємства за юридичною
адресою; довідка податкової інспекції про не направлення
звітності; довідка обслуговуючого банку про тривалість відсутності
руху по рахунку боржника; докази неможливості встановити
місцезнаходження громадянина-підприємця - боржника або керівних
органів боржника - юридичної особи (акти перевірок, довідки
адресного бюро, довідки органів зв'язку тощо).
За таких обставин, листи Київського міського бюро технічної
інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого
майна від 13.06.2005 року № 20365 та Державної виконавчої служби
м. Києва від 23.10.2006 року № 3156-01 про відсутність боржника за
місцезнаходженням не можуть бути належними та допустимими
доказами, в розумінні ст.. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на
підтвердження відсутності керівних органів боржника - юридичної
особи за місцезнаходженням.
Доказів відсутності боржника, а саме, довідки від державного
реєстратора боржника про наявність у Єдиному державному реєстрі
запису про відсутність юридичної особи-боржника за
місцезнаходженням, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
, доказів на підтвердження припинення боржником
господарської діяльності та доказів на підтвердження відсутності
майна боржника ініціюючий кредитор не надав.
Отже, підстав для порушення справи про банкрутство в порядку
ст.. 52 Закону № 2343 ( 2343-12 ) (2343-12)
немає.
Враховуючи викладене, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз
України" звернулось до суду з письмовою заявою в порядку ст.. 22
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, про здійснення провадження у справі про
банкрутство Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС" за
загальною процедурою.
Як зазначено у ч. 4 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позивач
вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет
позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання
встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках,
передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись
від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, ініціюючий кредитор діяв в межах повноважень,
передбачених чинним законодавством.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 2343 ( 2343-12 ) (2343-12)
, справа про
банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора
(кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот
мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені
боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх
погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
від 14 травня 1992 року № 2343-XII, безспірні вимоги
кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги
кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими
документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється
списання коштів з рахунків боржника.
Заявлені Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Газопромислового
управління "Шебелинкагазвидобування" вимоги до боржника в розмірі
530 240,16 грн. грунтуються на рішенні Господарського суду м.
Києва від 07.04.2005 р. у справі № 26/172 (18/98), документально
підтверджуються, боржником не спростовані, сукупно складають не
менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, та не були
задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого
для їх погашення строку, а, відтак є безспірними та достатніми для
порушення провадження у справі про банкрутство.
Проаналізувавши викладене, судова колегія апеляційної
інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно
перейшов до загальних судових процедур у справі № 15/700-23/79б
про банкрутство Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС"
без урахування особливостей банкрутства відсутнього боржника,
передбачених ст.. 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст.. 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, вказівки, що містяться у постанові касаційної
інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час
нового розгляду справи.
Вищий господарський суду України у постанові від 31.01.2007
року у справі № 15/700-б, якою скасовано постанову господарського
суду м. Києва від 09.11.2006 року про визнання Науково-виробничого
приватного підприємства "ГЮСС" банкрутом, зазначив наступне:
"господарський суд міста Києва при прийнятті постанови про
визнання відсутнього боржника банкрутом не з'ясував та не дав
оцінку факту відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про
відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням
відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
а тому
дійшов передчасного висновку про подальший розгляд справи за
спрощеною процедурою шляхом визнання боржника банкрутом в порядку
ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. При новому розгляді
справи суду слід дослідити наявність обставин відсутності боржника
та припинення ним господарської діяльності для ведення провадження
у справі за спрощеною процедурою відповідно до статті 52 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
застосовуючи принципи оцінки доказів
за їх належністю та допустимістю, а у випадку встановлення
відсутності правових підстав для здійснення провадження за
спрощеною процедурою, - прийняти рішення про можливість здійснення
подальшого провадження у справі за загальною процедурою ведення
справ про банкрутство відповідно до наведених норм права."
Таким чином, Вищий господарський суд України вказав на
необхідність здійснення провадження у справі за загальною
процедурою ведення справ про банкрутство.
Щодо порушення господарським судом м. Києва права боржника
приймати участь в судовому засіданні, то судова колегія
апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2007 року через
канцелярію господарського суду м. Києва боржник подав письмове
клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на
06.03.2007 року, на іншу дату у зв'язку із відрядженням директора
боржника та неможливістю представляти інтереси боржника іншою
особою.
Апеляційна інстанція вважає, що місцевий господарський суд
правомірно відмовив в задоволенні заявленого боржником клопотання,
оскільки до нього не надано жодних належних та допустимих доказів
на підтвердження викладених в ньому обставин, зокрема, наказу про
відрядження директора підприємства, копії штатного розпису
підприємства, тощо. Крім того, чинне законодавство передбачає, що
представниками юридичних осіб можуть бути інші особи (крім
керівників підприємств), повноваження яких підтверджуються
довіреністю від імені підприємства, організації.
За таких обставин, права Науково-виробничого приватного
підприємства "ГЮСС" жодним чином не порушені.
Аналізуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що
спірна ухвала підготовчого засідання від 06.03.2007 року
відповідає вимогам діючого законодавства, є законною та
обгрунтованою.
Згідно ст.. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Науково-виробниче приватне підприємство "ГЮСС" не надало
належні та допустимі докази на підтвердження своїх апеляційних
вимог щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального та
матеріального права.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного
господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий
господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм
правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального чи
процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування
ухвали у справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 6, 11, 52 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст.ст. 101 - 106 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційний
господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Науково-виробничого приватного
підприємства "ГЮСС" залишити без задоволення, а ухвалу
господарського суду м. Києва від 06.03.2007 року у справі №
15/700-23/79б за заявою Дочірньої компанії "Укргазвидобування"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі
Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" про визнання
Науково-виробничого приватного підприємства "ГЮСС" банкрутом - без
змін.
2. Справу № 15/700-23/79б повернути до господарського суду м.
Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може
бути оскаржена у касаційному порядку через суд апеляційної
інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
04.06.07 (відправлено)