ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29.05.2007 № 3/86
 
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого: Андрієнка В.В.
 
     суддів:
 
     при секретарі:
 
     За участю представників:
 
     від позивача - Чекменьов Ю.Г.,
 
     від відповідача - Репетько О.Г.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Українська асоціація споживачів
 
     на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2007
 
     у справі № 3/86
 
     за позовом КП "Київжитлоспецексплуатація"
 
     до Українська асоціація споживачів
 
     про стягнення 7743,51 грн.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"  (далі  -
КП "Київжитлоспецексплуатація") звернулось до господарського  суду
м.  Києва  з  позовом  до  Української  асоціації  споживачів  про
стягнення 7743,51 грн.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2007 у справі
№ 3/86 позов задоволено повністю.
 
     Не погоджуючись з  прийнятим  рішенням  Українська  асоціація
споживачів  подала  апеляційну  скаргу,  в   якій   просила   його
скасувати, а провадження у справі припинити.
 
     Апеляційна скарга мотивована тим, що судом  першої  інстанції
неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також
неправильно  застосовано  норми  процесуального  та  матеріального
права.
 
     КП  "Київжитлоспецексплуатація"  проти  доводів   апеляційної
скарги заперечувало, просило рішення господарського суду м.  Києва
від 06.03.2007 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Української
асоціації споживачів - без задоволення.
 
     Розглянувши   матеріали    справи,    заслухавши    пояснення
представників сторін, всебічно і  повно  з'ясувавши  всі  фактичні
обставини, на  яких  грунтуються  доводи  та  заперечення  сторін,
об'єктивно  оцінивши  докази,  які  мають  юридичне  значення  для
розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
 
     Між КП "Київжитлоспецексплуатація" та Українською  асоціацією
споживачів 18.11.2004 укладено договір № 10/1767 оренди нерухомого
майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної  власності
територіальної  громади  міста  Києва   за   умовами   якого,   КП
"Київжитлоспецексплуатація" на підставі рішень  Київської  міської
ради  від  18.11.2004  №  696/2106  додаток  2  пункт  15  та  від
26.05.2005 № 406/2982 пункт 16 передало,  а  Українська  асоціація
споживачів прийняла в оренду нежиле приміщення  за  адресою:  вул.
Жилянська/Комінтерну,  буд.  №  126/23  літ.  А   для   розміщення
підрозділів (п. 1.1 договору).
 
     Об'єктом оренди є нежиле приміщення  загальною  площею  85,80
кв.м., в т.ч. на 2 поверсі - 85,80 кв.м.,  згідно  викопіювання  з
поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього  договору
(п. 2.1 договору).
 
     Орендна плата сплачується Українською  асоціацією  споживачів
починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем
сплати  орендної  плати   є   дата   підписання   сторонами   акту
приймання-передачі    при    поверненні    об'єкта    оренди    КП
"Київжитлоспецексплуатація" (п. 3.5 договору).
 
     У разі закінчення строку договору  або  при  його  розірванні
Українська   асоціація    споживачів    зобов'язана    за    актом
приймання-передачі      повернути      об'єкт      оренди       КП
"Київжитлоспецексплуатація" у  стані,  в  якому  перебував  об'єкт
оренди на  момент  передачі  його  в  оренду  з  урахуванням  всіх
здійснених  Українською  асоціацією  споживачів   поліпшень,   які
неможливо відокремити  від  об'єкта  оренди  без  заподіяння  йому
шкоди, з урахуванням зносу за період строку  дії  договору  оренди
(п. 7.5 договору).
 
     Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного  та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
         орендою є  засноване  на  договорі
строкове платне користування  майном,  необхідним  орендареві  для
здійснення підприємницької та іншої діяльності.
 
     Відносини щодо оренди державного майна,  майна,  що  належить
Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній  власності,
регулюються   договором   оренди,   цим    Законом    та    іншими
нормативно-правовими актами (ст.  3  Закону  України  "Про  оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
        ).
 
     Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду  державного  та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
         у разі розірвання договору оренди,
закінчення строку його дії та відмови  від  його  продовження  або
банкрутства  орендаря  він  зобов'язаний  повернути  орендодавцеві
об'єкт оренди  на  умовах,  зазначених  у  договорі  оренди.  Якщо
орендар допустив погіршення  стану  орендованого  майна  або  його
загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки,  якщо  не
доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
 
     Рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2006 у справі
№  3/30  задоволено  позов   КП   "Київжитлоспецексплуатація"   до
Української  асоціації  споживачів  про  виселення.  Суд   виселив
Українську асоціацію споживачів з нежитлового приміщення загальною
площею  85,80  кв.м.  в  будинку  №  126/23   літ.   А   по   вул.
Жилянська/Комінтерну у м. Києві, повернувши вказане приміщення  КП
"Київжитлоспецексплуатація".
 
     Після закінчення строку договору оренди, відповідно до п. 7.5
договору № 10/1767 Українська асоціація  споживачів  здала,  а  КП
"Київжитлоспецексплуатація" прийняло приміщення  за  адресою  вул.
Жилянська/Комінтерну буд. № 126/23 літ.  А  у  м.  Києві,  про  що
свідчить підписаний сторонами та наявний в матеріалах  справи  акт
здачі-прийому приміщення від 02.10.2006.
 
     Відповідно до ст. 173  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
          господарським
визнається зобов'язання, що виникає між  суб'єктом  господарювання
та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання  з
підстав, передбачених цим Кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт
(зобов'язана сторона, у тому числі боржник)  зобов'язаний  вчинити
певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру
на користь  іншого  суб'єкта  (виконати  роботу,  передати  майно,
сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних
дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у  тому  числі  кредитор)
має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони   виконання   її
обов'язку.
 
     Згідно ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
         суб'єкти  господарювання
та  інші  учасники  господарських  відносин   повинні   виконувати
господарські зобов'язання належним  чином  відповідно  до  закону,
інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог
щодо виконання зобов'язання - відповідно до  вимог,  що  у  певних
умовах звичайно ставляться.
 
     До   виконання   господарських    договорів    застосовуються
відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з  урахуванням
особливостей, передбачених цим Кодексом.
 
     Згідно ч.  1  ст.  626  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          договором  є
домовленість двох або більше сторін, спрямована  на  встановлення,
зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
 
     Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд
сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими  відповідно
до актів  цивільного  законодавства  (ч.  1  ст.  628  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
     Договір є підставою виникнення цивільних  прав  і  обов'язків
(ст. 11,  626  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ),  які  мають  виконуватись
належним чином і в установлений строк відповідно до договору  (ст.
526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ), а одностороння відмова  від  виконання
зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
     Зобов'язанням  є  правовідношення,  в  якому   одна   сторона
(боржник)  зобов'язана   вчинити   на   користь   другої   сторони
(кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати
послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від  певної  дії,  а
кредитор має право вимагати від боржника виконання його  обов'язку
(ст. 509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
     Відповідно  до  ст.  530  ЦК  України   ( 435-15 ) (435-15)
           якщо   у
зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,  то  воно
підлягає виконанню у цей строк (термін).
 
     Зобов'язання,  строк  (термін)  виконання  якого   визначений
вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з
настанням цієї події.
 
     Якщо  строк  (термін)  виконання   боржником   обов'язку   не
встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор
має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення
вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору
або актів цивільного законодавства.
 
     Згідно   ст.   599   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
           зобов'язання
припиняється виконанням, проведеним належним чином.
 
     Строк   виконання   зобов'язання    Українською    асоціацією
споживачів  щодо  внесення  орендної  плати  в   разі   підписання
сторонами  договору  №   10/1767   акта   приймання-передачі   при
поверненні   об'єкта   оренди    КП    "Київжитлоспецексплуатація"
встановлений п. 3.5 договору № 10/1767.
 
     КП  "Київжитлоспецексплуатація"  листом  №   155/11-56ч   від
15.11.2006  звернулось  до  Української  асоціації  споживачів   з
вимогою до  20.11.2006  сплатити  борг  у  сумі  7743,15  грн.  за
фактичне користування нежилим приміщенням за адресою м. Київ, вул.
Жилянська/Комінтерну буд. № 126/23 літ. А загальною  площею  85,80
кв.м. за період з 15.03.2006 по 01.10.2006.
 
     Згідно ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          доказами  у  справі  є
будь-які фактичні дані,  на  підставі  яких  господарський  суд  у
визначеному законом порядку встановлює  наявність  чи  відсутність
обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також
інші обставини,  які  мають  значення  для  правильного  вирішення
господарського спору.
 
     Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона
посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст.  33  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
     Українська асоціація споживачів не надала  доказів  належного
виконання умов договору №  10/1767,  зокрема,  доказів  здійснення
оплати за орендне користування приміщенням  за  договором,  тобто,
після припинення строку дії договору оренди до моменту  підписання
акта приймання-передачі від 02.10.2006.
 
     Заборгованість Української асоціації споживачів за  договором
оренди № 10/1767 після припинення строку дії  договору  оренди  до
моменту підписання акта приймання-передачі від 02.10.2006  складає
7743,51  грн.,  про  що  свідчить  наявний  в  матеріалах   справи
розрахунок  КП  "Київжитлоспецексплуатація"   про   заборгованість
Української асоціації споживачів (а.с. 8).
 
     Доводи Української асоціації споживачів в апеляційній  скарзі
на те, що судом при винесенні рішення  у  справі  не  прийнято  до
уваги  той  факт,   що   питання   про   стягнення   з   асоціації
заборгованості по оренді  приміщень  за  період  з  01.02.2006  по
31.05.2006 на суму 1626,64 грн.  вже  було  предметом  розгляду  у
справі № 2/399 колегією суду до уваги не приймаються з  огляду  на
те,  що  КП  "Київжитлоспецексплуатація"   при   визначенні   суми
заборгованості Української асоціації споживачів по орендній  платі
не була включена сума, що була  предметом  розгляду  по  справі  №
2/399, про що свідчить  наявний  в  матеріалах  справи  розрахунок
заборгованості Української асоціації споживачів.
 
     Колегія суддів погоджується з висновком  господарського  суду
м. Києва, що твердження Української асоціації споживачів  стосовно
того,  що  нею  станом  на  01.06.2006  припинена   діяльність   в
орендованих приміщеннях і звільнено їх є необгрунтованими з огляду
на те, що згідно п. 7.5 договору № 10/1767 Українською  асоціацією
споживачів  акт  приймання-передачі  орендованого  нею  приміщення
підписано 02.10.2006.
 
     Iнші доводи, наведені  Українською  асоціацією  споживачів  в
апеляційній  скарзі  колегією  суддів  до  уваги  не  приймаються,
оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не  можуть  бути
підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
 
     За наведених обставин, колегія  суддів  дійшла  висновку,  що
відсутні підстави для зміни чи скасування  рішення  господарського
суду м. Києва від 06.03.2007.
 
     На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101,  103  -
105 Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1. Рішення господарського суду  м.  Києва  від  06.03.2007  у
справі № 3/86 залишити без зміни, а апеляційну скаргу  Української
асоціації споживачів - без задоволення.
 
     2. Матеріали справи № 3/86 повернути господарському  суду  м.
Києва.
 
     3. Копію постанови надіслати сторонам.
 
     Головуючий суддя
 
     Судді