ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     29.05.2007 Справа № 30/64-07 ( rs506737 ) (rs506737)
        
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді
     Білецька Л.М. (доповідач)
     суддів
     Науменко I.М., Джихур О.В.
     при секретарі судового засідання:
     Прокопець Т.В.
 
     за участю представників сторін:
     від позивача
     Соколова Наталія Володимирівна начальник юридичного  відділу,
довіреність №7 від 06.02.07;
     від відповідача:
     Романов Дмитро Михайлович начальник відділу  судових  спорів,
довіреність №125 від 01.01.07;
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
     Акціонерного товариства  закритого  типу  страхової  компанії
"Діско", м. Дніпропетровськ
 
     на рішення
     від 12.03.2007 року
     господарського суду
     Дніпропетровської області
     у справі
     № 30/64-07 ( rs506737 ) (rs506737)
        
 
     за позовом
     Акціонерного товариства  закритого  типу  страхової  компанії
"Діско", м. Дніпропетровськ
 
     до
     Державного  підприємства   "Придніпровська   залізниця",   м.
Дніпропетровськ
 
     про
     Визнання   агентського    договору    (договору    доручення)
№АД55ПР/НФ-051687/НЮ від 19.10.2005 року діючим до 31.12.2007 року
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
12.03.2007 р. у справі № 30/64-07 ( rs506737 ) (rs506737)
         (суддя  Євстигнеєва
Н.М. ) відмовлено в задоволенні позову.
 
     Рішення мотивовано тим, що спосіб захисту, обраний позивачем,
не відповідає вимогам ст. 15, ч.2 ст. 16  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        .
Право на звернення з позовом до суду про визнання договору  діючим
не передбачено ані законом, ані договором.
 
     Позивач  не  погодився  з  рішенням  суду,  подав  апеляційну
скаргу, у якій посилається на те, що :
 
     - в мотивувальній частині  рішення  суд  вірно  зазначає,  що
відповідно до ст. 15 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         кожна особа має право
на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання
або оспорювання. Але суд залишив поза увагою посилання позивача  і
наведені ним докази;
 
     - згідно ст.  526  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          зобов'язання  має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору;
 
     - згідно ст. 525 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          та  188  ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
         передбачено, що одностороння відмова  від  зобов'язання
або одностороння зміна його умов не  допускається,  якщо  інше  не
встановлено договором або законом;
 
     - суд першої інстанції залишив без уваги  посилання  позивача
на п.7.2 агентського договору, згідно якого  сторони  передбачили,
що договір не може бути розірваний в  односторонньому  порядку  до
закінчення терміну його дій;
 
     - зобов'язання сторін передбачені умовами договору та повинні
ними виконуватися;
 
     - відповідно до ст. 11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          підприємство
чи організація, які вважають за  необхідне  змінити  чи  розірвати
договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.
 
     Підприємство, організація, які одержали пропозицію про  зміну
чи розірвання договору, відповідають на неї  не  пізніше  20  днів
після одержання пропозиції. Якщо  підприємства  і  організації  не
досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а  також  у  разі
неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового
обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення
господарського суду.
 
     Просить  скасувати   рішення   суду   першої   інстанції   та
постановити  нове  рішення,  яки   задовольнити   позовні   вимоги
позивача.
 
     Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу  та  вважає,  що
рішення винесено у повній відповідності з нормами матеріального та
процесуального права. Просить апеляційну скаргу  не  задовольняти,
рішення суду залишити без змін.
 
     Ухвалою Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду
від 24.04.2007 року  апеляційна  скарга  прийнята  до  провадження
суду, її розгляд призначений на 15.05.2007 року, оголошена перерва
до 29.05.2007 року.
 
     У зв'язку з учбовою відпусткою судді  Голяшкіна  О.В.  згідно
розпорядження голови судової палати № 246 від 14.05.2007р.  справа
№ 30/64-07 ( rs506737 ) (rs506737)
          передана  на  розгляд  колегії  суддів  у
складі: головуючого - Білецької Л.М.(доповідач), суддів  -Науменко
I.М., Джихур О.В.
 
     14.05.2007  року  відповідач  звернувся  з  клопотанням   про
зупинення провадження по справі до вирішення  господарським  судом
Дніпропетровської  області  справи  №30/234-07   ( rs506737 ) (rs506737)
           за
позовом  ДП  "Придніпровська  залізниця"  до  ЗАТ  СК  "ДАСК"  про
визнання недійсним  п.7.2  договору  №АД  55  ПР/НФ-051687/НЮ  від
19.10.2005 року.
 
     У судовому засіданні позивач підтримав доводи по  апеляційній
скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення  скасувати.
Відповідач  заперечував  проти  задоволення  апеляційної   скарги,
просив апеляційну не задовольняти, рішення залишити без змін.
 
     Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у  справі,
суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  а  рішення
суду першої інстанції - скасуванню з таких підстав.
 
     Предметом судового розгляду є спір між  сторонами  з  приводу
визнання     агентського     договору     (договору     доручення)
№АД55ПР/НФ-051687/НЮ від  19.10.2005  року  діючим  до  31.12.2007
року.
 
     У п.1.1 договору сформульований його предмет,  взаємні  права
та обов'язки сторін:
 
     - Страховик  (позивач)  приймає  на  себе   зобов'язання   по
страхуванню пасажирів  (застрахованих  осіб),  а  Страховий  Агент
(відповідач) діє від імені та за дорученням Страховика  і  виконує
частину його страхової діяльності  у  сфері  вищезазначеного  виду
страхування, перелік якої вказаний у цьому Договорі.
 
     П.1.2   Договору   встановлено,   що   Страховий   Агент    є
представником Страховика і  діє  в  його  інтересах  за  комісійну
винагороду на підставі цього Договору.
 
     Страхування -це вид цивільно-правових відносин  щодо  захисту
майнових інтересів громадян  і  юридичних  осіб  у  разі  настання
певних   подій   (страхових   випадків),   визначених    договором
страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів,
що формуються шляхом  сплати  громадянами  та  юридичними  особами
страхових  платежів  (страхових  внесків,  страхових  премій)   та
доходів  від  розміщення  коштів  цих  фондів.   (ст.1   ЗУ   "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
         ). У ст.5 цього Закону міститься поняття
страхового Агнета -це громадяни або юридичні особи, які діють  від
імені  та  за  дорученням  страховика  і  виконують  частину  його
страхової діяльності,  а  саме:  укладають  договори  страхування,
одержують  страхові  платежі,  виконують  роботи,   пов'язані   із
здійсненням страхових виплат і  страхових  відшкодувань.  Страхові
агенти є представниками страховика і діють  в  його  інтересах  за
винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
 
     Діяльність   страхового   агента   є   видом   посередницької
діяльності  у  сфері  страхування  (ст.15  ЗУ  "Про   страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
          )  як  виключний  вид  діяльності  і  може  включати
консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу,  пов'язану
з підготовкою, укладанням  та  виконанням  (супроводом)  договорів
страхування (перестрахування),  у  тому  числі  щодо  врегулювання
збитків у частині одержання та  перерахування  страхових  платежів
виплат  та  страхових  відшкодувань  за   угодою   відповідно   із
страхувальником  або   перестрахувальником,   інші   посередницькі
послуги   у   страхуванні   та   перестрахуванні   за   переліком,
встановленим Уповноваженим органом (ч.2 ст.15 ЗУ "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
         ).
 
     Таким чином, діяльність  страхових  агентів  містить  в  собі
елементи і представництва, і  доручення,  але  за  своєю  юридично
природою вона є виключним видом діяльності у сфері  страхування  у
формі  посередницької  діяльності  (ст.15  ЗУ  "Про   страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
         ).
 
     Тому ототожнювати агентський договір  з  договором  доручення
(ст.1000 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ) є неправильним, оскільки наявний у
справі агентський договір  (договір  доручення)  містить  взаємний
обов'язок страховика -страхування пасажирів, що ст.1000 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
         не передбачено.
 
     Особлива правова природа агентської угоди  підтверджується  і
п.3 Положення про обов'язкове особисте  страхування  від  нещасних
випадків на транспорті, затвердженого постановою  КМ  України  від
14.08.96р. №959 ( 959-96-п ) (959-96-п)
        , з  якого  вбачається,  що  страховий
платіж  по  обов'язковому  особистому  страхуванню  утримується  з
пасажирів транспортною організацією, яка має  агентську  угоду  із
страховиком.
 
     Та  обставина,  що  термін  "агентська  угода"  замінений   з
20.04.07р.  в  цій  постанові  КМ  України  на   термін   "договір
доручення"   не   спростовує   виключного   характеру   діяльності
страхового агента як виду посередницької діяльності. У той час, як
за договором доручення повірений зобов'язується від  імені  та  за
рахунок другої сторони (довірителя)  вчиняти  певні  юридичні  дії
(ст.1000 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ), за  умовами  агентської  угоди  і
страховик бере обов'язок забезпечити страхування пасажирів, що  не
передбачено ст.1000 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     П.7.1 укладеного агентського договору передбачено термін  дії
договору до 31.12.06р. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до
закінчення терміну дії договору не заявляє  у  письмовому  вигляді
про намір  розірвати  договір,  він  вважається  пролонгованим  на
наступний термін.
 
     У  справі  відсутні  докази,  які  б  свідчили  про  те,   що
відповідач має  намір  розірвати  договір  -отже,  він  вважається
діючим до 31.12.07р.
 
     Доводи відповідача про те,  що  такий  спосіб  захисту  права
суперечить ст.16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         і не передбачений  законом,
спростовується п.16 цієї статті, з  якої  вбачається  що  способом
захисту порушеного права є зміна правовідношення.
 
     Термін дії договору є суттєвим елементом правовідношення  між
сторонами,  тому  суд  неправомірно  не  застосував  такий  спосіб
захисту права.
 
     Клопотання відповідача не підлягає задоволенню про  зупинення
розгляду справи, оскільки п.7.2, який оспорюється, не пов'язаний з
п.7.1 договору.
 
     Апеляційною   скаргою   висновки   суду   першої    інстанції
спростовані, а тому  рішення  підлягає  скасуванню,  а  апеляційна
скарга -задоволенню.
 
     Керуючись  ст.ст.   103-105   Господарського   процесуального
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд, -
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
     Апеляційну  скаргу  акціонерного  товариства  закритого  типу
страхової компанії "Діско", м. Дніпропетровськ -задовольнити.
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
12.03.2007 року у справі № 30/64-07 ( rs506737 ) (rs506737)
        - скасувати.
 
     Позов задовольнити.
 
     Визнати   агентський   договір    (договір    доручення)    №
№АД55ПР/НФ-051687/НЮ від  19.10.2005  року  діючим  до  31.12.2007
року.
 
     Зобов'язати Державне підприємство "Придніпровська  залізниця"
виконувати    агентський    договір    (договір    доручення)    №
№АД55ПР/НФ-051687/НЮ від 19.10.2005 року.
 
     Постанова може бути оскаржена  у  місячний  строк  до  Вищого
господарського Суду України  через  Дніпропетровський  апеляційний
господарський суд.
 
     Головуючий суддя Л.М.Білецька
 
     Суддя I.М.Науменко
 
     Суддя О.В.Джихур
 
     З оригіналом згідно
 
     Помічник судді О.В.Водопоєнко