ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24.05.2007 № 2/281
 
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого: Зеленіна В.О.
 
     суддів:
 
     при секретарі:
 
     За участю представників:
 
     Від позивача - Шкляр О.В. - по довіреності Томашевська Т.В. -
по довіреності
 
     Від відповідача 1 - Ванта О.А. - по довіреності
 
     Від відповідача 2 - Кірієнко П.В. - по довіреності
 
     Мохорт В.В. - по довіреності
 
     Єрпильова С.О. - по довіреності
 
     Рябець В.П. - по довіреності
 
     від відповідача -
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ТОВ "Елітжитло"
 
     на рішення Господарського суду м.Києва від 19.04.2007
 
     у справі № 2/281
 
     за   позовом   Товариство   з   обмеженою    відповідальністю
"Будівельно-інвестоційна компанія "Iнтербудінвест"
 
     до ТОВ "Елітжитло"
 
     Національний банк України
 
     третя особа відповідача
 
     третя особа позивача
 
     про розірвання договору про пайову участь у  будівництві  від
27.10.04 р. №27/10-04 та договору про відступлення права вимог від
25.04.05 р. №Г-368
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням Господарського  суду  м.  Києва  від  19.04.2007  р.
усправі  №2/281  позов  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Будівельно-інвестиційна компанія "Iнтербудінвест" до Товариства з
обмеженою  відповідальністю  "Елітжитло"  та  Національного  банку
України про розірвання договору про пайову  участь  у  будівництві
від 27.10.2004р. №27/10-04  та  договору  про  відступлення  права
вимоги від 25.04.2005р. №Г-368 задоволений повністю.
 
     Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі  звернулися
з  апеляційними  скаргами,  просять   його   скасувати,   оскільки
вважають, що воно було прийнято по неповно з'ясованим обставинам з
порушенням норм матеріального та процесуального права.
 
     Дослідивши матеріали справи, розглянувши  апеляційні  скарги,
відзив  на  них  та  заслухавши  пояснення  представників  сторін,
Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
 
     27.04.2004 року між Товариством з обмеженою  відповідальністю
"Будівельно-інвестиційна компанія  "Iнтербудінвест"  (Позивач)  та
Товариством з обмеженою відповідальністю  "Елітжитло"  (Відповідач
1)  було  укладено  Договір  №  27/10-04  "Про  пайову  участь   у
будівництві".   Згідно   договору   Відповідач   1   проінвестував
будівництво житла за адресою: проспект Перемоги, 131 на суму  -  3
571 290 грн. Після завершення  будівництва  Відповідач  1  повинен
отримати 1190,43 квадратних метри житла. Собівартість  будівництва
житла, визначена сторонами договору в сумі  3  000  грн.  за  один
квадратний метр.
 
     25.04.2005 року між Товариством з обмеженою  відповідальністю
"Елітжитло"  Національним  банком  України   (Відповідач   2)   та
Товариством з обмеженою відповідальністю  "Будівельно-інвестиційна
компанія "Iнтербудінвест" (Позивач) укладено договір № Г-368  "Про
відступлення права вимоги", за яким до  Відповідача  2  переходять
права Відповідача 1 у  зобов'язанні  в  обсязі  і  на  умовах,  що
існують на момент переходу цих прав за договором №  27/10-04  "Про
пайову участь у будівництві" від 27.04.2004 року.
 
     Згідно п. 4 ст. 188 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        
та п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України  господарський  договір
може  бути  розірваний  за  рішенням  суду.  Підставою  розірвання
договору повинна бути  наявність  істотних  змін  обставин,  якими
сторони керувались при укладенні договору.
 
     Розірвання договору за рішенням суду можливе в разі наявності
слідуючих умов:
 
     - в момент укладення договору сторони  виходили  з  того,  що
така зміна обставин не настане;
 
     - зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які  заінтересована
сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій
турботливості та обачливості, які від неї вимагалися;
 
     - виконання  договору  порушило  б  співвідношення   майнових
інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на  що
вона розраховувала при укладенні договору.
 
     Iстотними обставинами договору № 27/10-04 "Про пайову  участь
у будівництві" від 27.04.2004р. є:
 
     - сума внесених інвестицій (3 571 290,00 грн.);
 
     - кількість передаваємих інвестору  метрів  квадратних  житла
(1190,43 кв. м.);
 
     - собівартість будівництва  одного  квадратного  метра  житла
(3000 грн.)
 
     З   матеріалів   справи   вбачається,   що   для   визначення
собівартості  будівництва  метра  квадратного  житла  за  адресою:
проспект Перемоги,  131  в  місті  Києві,  судом  було  призначено
проведення   судової    будівельно-бухгалтерської    та    судової
будівельно-технічної експертиз.
 
     Згідно    висновків    експертиз,    проведених    "Київським
науково-дослідним  інститутом  судових   експертиз"   Міністерства
юстиції України, собівартість будівництва одного квадратного метра
житла станом на 01.10.2006 року складає 4 650 грн.
 
     Різниця цін собівартості будівництва одного квадратного метра
житла за адресою: проспект Перемоги, 131 в місті Києві за період з
27.10.2004р. по 01.10.2006р. складає 1 650 грн.
 
     Виходячи з матеріалів справи, висновків проведених експертиз,
вбачається,   що   відбулося   значне   підвищення    собівартості
будівництва одного квадратного метра житла по проспекту  Перемоги,
131 у м. Києві.
 
     Значне зростання собівартості будівництва  житла  є  істотною
зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні  договору.
Якби сторони могли  передбачити  таку  значну  зміну  собівартості
будівництва одного квадратного  метра  житла,  вони  не  уклали  б
договір або уклали б його на інших умовах.
 
     Висновки проведених по  справі  експертиз  підтверджують,  що
витрати Позивача по будівництву житла по проспекту  Перемоги,  131
відповідають   діючим   рекомендаціям   Міністерства   будівництва
України.  Збільшення  собівартості  будівництва  стало   наслідком
зовнішніх факторів, які не залежать від дій сторін по договору.
 
     Суд першої інстанції правомірно  визнав,  що  зміна  обставин
зумовлена причинами, які заінтересована сторона не  могла  усунути
після їх виникнення. Посилання Відповідача 2 на Закон України "Про
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"  ( 1490-14 ) (1490-14)
        ,
як на підставу зобов'язань ТОВ  "Будівельно-інвестиційна  компанія
"Iнтербудінвест" по передачі Національному банку  України  спірних
квартир є невірним. Правовідносини між Позивачем та Відповідачем 2
по спірних квартирах виникли на підставі  Договору  №  Г-368  "Про
відступлення   права   вимоги"   від   25.04.2005р.,   а   не   на
вищенаведеному Законі. Між Позивачем та Відповідачем  2  не  існує
договору купівлі-продажу квартир, який підпадав би під регулювання
вказаного Закону.
 
     Згідно п. З Договору № Г-368 "Про відступлення права  вимоги"
від  25.04.2005р.,  з  моменту  підписання   цього   договору   до
Відповідача 2 переходять права  Відповідача  1  у  зобов'язанні  в
обсязі і на умовах, що існують на  момент  переходу  цих  прав  за
договором "Про пайову участь у будівництві" від 27.04.2004 року  №
27/10-04 на загальну суму 3 571 290,00 грн.
 
     Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу  України  до  нового
кредитора переходять права первісного кредитора у  зобов'язанні  в
обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,  якщо
інше не встановлено договором або законом.
 
     Отже, ніяких нових прав та  обов'язків  у  Відповідача  2  не
виникло після укладання Договору № Г-368 "Про  відступлення  права
вимоги"  від  25.04.2005р.  Тому  посилання  на  відкриті   торги,
проведені за участю Відповідача 1 та Відповідача 2, Закон  України
"Про  закупівлю  товарів,  робіт  і  послуг  за  державні   кошти"
( 1490-14 ) (1490-14)
        , а також особливий статус Відповідача 2, пов'язаний  з
державною формою власності - є безпідставним.
 
     Посилання Відповідача на показники  опосередкованої  вартості
спорудження житла за регіонами України, як єдиний доказ збільшення
вартості  будівництва  житла  при  використанні   коштів   установ
державної форми власності є безпідставним, адже вказані  показники
не  включаються  до  загальнодержавних   будівельних   кошторисних
нормативів  (п.  1.2.2.  глави  1.2.  Правил  визначення  вартості
будівництва (ДБН Д. 1.1.-1-2000),  затверджених  Наказом  Держбуду
України від 27.08.2000р  за  №  174  ( v0174241-00 ) (v0174241-00)
          .  Залучення
державних коштів в будівництво спірних квартир не  відбулось,  так
як право на витребування спірних квартир виникло у  Відповідача  2
згідно Договору  №  Г-368  "Про  відступлення  права  вимоги"  від
25.04.2005р.
 
     Крім того, як  зазначено  в  листах  та  наказі  Міністерства
будівництва,  архітектури  та  житлово-комунального   господарства
України  від  27.12.2005р.  за  №  24,  вказані  показники  носять
рекомендаційний характер. Також, згідно листа Держбуду України від
12.01.2004  року  №7/8-20,  показники  не  враховують  витрати  по
звільненню  і  інженерній  підготовці  майданчика,  з  компенсації
витрат попереднім власникам земельної ділянки,  з  відрахувань  на
розвиток інфраструктури та  соціальної  сфери  населених  пунктів,
відрахування на розвиток  пожежної  служби,  з  передачі  місцевим
органам  самоврядування  частки  споруджуваного  житла  тощо.  При
розрахунку  вказаних  показників  також  не  враховуються  витрати
замовника,  що  є   обов'язковим   для   визначення   собівартості
будівництва житла згідно з п. 1.4.1 Правил № 174 ( v0174241-00 ) (v0174241-00)
         .
 
     Рішення  третейського  суду  по  справі  №   11/01-2006   від
11.01.2006 року не може  бути  застосовано  судом  згідно  ст.  35
Господарського процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  адже
Позивач, Відповідач 1 та Відповідач 2 не є  сторонами  у  вказаній
справі.  Таким  чином,  істотна  зміна  обставин,  щодо   значного
зростання собівартості будівництва житла, які встановлені судом за
допомогою  проведених  судової  будівельно-технічної  та   судової
будівельно-бухгалтерської експертиз, повністю  відповідає  вимогам
статті 652 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         і тому може  бути
підставою  розірвання  спірних  договорів   з   урахуванням   всіх
наслідків, передбачених п. З ст. 652  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         .
 
     Враховуючи  зазначене  вище,  судова  колегія  приходить   до
висновку, що рішення Господарського суду м. Києва  від  19.04.2007
р.  у  справі  №2/281  відповідає  матеріалам  справи  та  чинному
законодавству, а  тому  підстави  для  його  зміни  чи  скасування
відсутні.
 
     Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Київський
апеляційний господарський суд,-
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1.  Апеляційні  скарги   Національного   банку   України   та
Товариства з обмеженою  відповідальністю  "Елітжитло"  на  рішення
Господарського суду м. Києва від 19.04.2007р. у справі №  2/281  -
залишити без задоволення.
 
     2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.04.2007  р.  у
справі №2/281 - залишити без змін.
 
     3. Матеріали справи №2/281 повернути Господарському  суду  м.
Києва.
 
     Головуючий суддя
 
     Судді
 
     29.05.07 (відправлено)