У к р а ї н а
ЗАПОРIЗЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Iменем України
23.05.07 Справа №22/50д/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду
у складі:
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
позивача: Гладкий В.К., довіреність від 31.01.2007р.;
відповідача: Горкавчук В.О., довіреність № 2071 від
31.07.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Плодоовочі",
м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від
01.03.2007р.
у справі № 22/50д/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Плодоовочі",
м. Запоріжжя
до відповідача Закритого акціонерного товариства Комерційний
банк
"Приватбанк" в особі Запорізького регіонального
управління "ПриватБанк", м. Запоріжжя
про розірвання договору оренди від 31.10.2001р.
ВСТАНОВИВ:
Товариством з обмеженою відповідальністю "Плодоовочі", м.
Запоріжжя було подано позов до Закритого акціонерного товариства
Комерційний банк "Приватбанк" в особі Запорізького регіонального
управління "ПриватБанк", м. Запоріжжя про розірвання договору
оренди від 31.10.2001р., укладеного між сторонами.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької
області своїм рішенням від 01.03.2007р. у справі № 22/50д/07
(суддя Скиданова Ю.О.) в позові відмовив.
Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для розірвання
спірного договору.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у
поданій апеляційній ТОВ "Плодоовочі", позивач у справі, вказує на
те, що судом неправильно витлумачені норми матеріального права та
не в повному обсязі досліджені всі докази. Зазначає, що умовами
п.2.2 і п.3.4 договору оренди передбачено право орендодавця
достроково вимагати звільнення орендованого відповідачем
приміщення і припинення дії цього договору, попередивши про це
орендаря не пізніше, ніж за 30 днів. Такі умови договору свідчать
про те, що сторони домовились про можливість розірвання
зазначеного договору незалежно від того, чи належним або
неналежним чином виконуються його умови. Нормами діючого
законодавства передбачено право сторін по договору передбачати
можливість розірвання договору в односторонньому порядку.
Просить рішення господарського суду Запорізької області від
01.03.2007р. у справі № 22/50д/07 скасувати і прийняти нове
рішення, яким позов задовольнити.
ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі Запорізького регіонального
управління "ПриватБанк", відповідач у справі, у відзиві на
апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржуване рішення
господарського суду є законним та обгрунтованим, прийняте без
порушень вимог чинного законодавства України. Зазначає, що п.2.2
договору оренди передбачає лише процедуру розірвання договору у
разі наявності підстав для його розірвання, передбачених
законодавством. Відповідач в повному обсязі виконує свої обов'язки
за спірним договором оренди без порушень чинного законодавства
України.
Просить рішення господарського суду Запорізької області від
01.03.2007р. у справі № 22/50д/07 залишити без змін, а апеляційну
скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи,
викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного
господарського суду № 1582 від 22.05.2007р. справу призначено до
розгляду у складі колегії - Антоніка С.Г. (головуючий), суддів
Мірошниченка М.В. (доповідач), Кричмаржевського В.А.
В судовому засіданні 23.05.2007р. за згодою представників
сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду
апеляційної інстанції.
Запис розгляду справи здійснювався за допомогою технічних
засобів, а саме, програмно-апаратного комплексу "Діловодство
суду".
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як випливає з матеріалів справи, 31.10.2001р. між ТОВ
"Плодоовочі" (орендодавець) і ЗАТ КБ "Приватбанк" в особі
Запорізького регіонального управління "ПриватБанк" (орендар) був
укладений договір оренди, згідно з п.1 якого орендодавець передає
орендарю, а орендар приймає від орендодавця у строкове оплатне
користування нежитлове приміщення площею 128 кв.м, яке розташоване
за адресою: м. Василівка, вул. 40 років Перемоги, 2 з метою
організації територіально-відокремленого безбалансового підрозділу
банку. Строк оренди встановлений з 01.11.2001р. по 01.11.2011р.
(10 років).
Умовами пунктів 2.2 і 3.4 договору передбачено, що при
бажанні достроково звільнити орендоване приміщення і припинити дію
цього договору орендодавець попереджає про це орендаря не пізніше,
ніж за 30 днів.
До договору оренди сторонами укладались додаткові угоди,
якими зокрема змінювався розмір орендованої площі приміщень та
розмір орендної плати.
Позивачем на адресу відповідача був направлений лист від
27.11.2006р., в якому позивач повідомив про припинення з
27.12.2006р. дії договору оренди і необхідність звільнення
орендованого приміщення.
Листом від 05.12.2006р. відповідач відхилив вимогу позивача
про розірвання договору оренди.
В подальшому, позивачем на адресу відповідача повторно
направлений лист, який отриманий відповідачем 07.12.2006р., з
вимогою про звільнення орендованого приміщення у строк не пізніше
01.01.2007р.
Відповідач фактично відмовився звільняти орендовані
приміщення і свої заперечення з цього приводу виклав в листі від
12.12.2006р.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що
орендоване відповідачем приміщення необхідно позивачу для
здійснення власної господарської діяльності, оскільки орендна
плата не приносить необхідного доходу від використання приміщення
відповідачем, що пов'язано із значною зміною цін на послуги. У
зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про розірвання договору
оренди від 31.10.2001р. нежитлового приміщення, розташованого за
адресою: Запорізька область, м. Василівка, вул. 40 років Перемоги,
2. Позовні вимоги грунтуються на приписах ч.1 ст.188, п.3 ст.291
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.651 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, зміна або розірвання договору допускається лише за
згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на
вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою
стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок
завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,
на що вона розраховувала при укладенні договору.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів
встановлений в ст.188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, згідно якої зміна та
розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не
допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або
розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій
стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи
розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання
пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання)
договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з
урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право
передати спір на вирішення суду.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що спірні
правовідносини сторін грунтуються на договорі від 31.10.2001р.,
який за своїм змістом є договором оренди, у зв'язку з чим до
такого договору підлягають застосуванню положення гл.58 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та гл.30 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Позивач ставить вимогу про розірвання договору оренди. На
думку позивача в спірному договорі оренди передбачена можливість
односторонньої відмови від вказаного договору, посилаючись при
цьому на пункти 2.2 і 3.4 договору.
Проте, з аналізу вказаних пунктів договору оренди слід дійти
до висновку, що вони не містять положень про можливість припинення
дії договору в односторонньому порядку, а лише встановлюють
порядок розірвання такого договору у випадку наявності
встановлених законом підстав для його розірвання.
Відповідно до ст.782 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, наймодавець має
право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі,
якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох
місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є
розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця
про відмову від договору.
Згідно зі ст.783 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, наймодавець має право
вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або
призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування
іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу
пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту
речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був
покладений на наймача.
Статтею 291 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що
одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу (приватизації) об'єкта оренди;
- ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря;
- загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На
вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково
розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України
( 435-15 ) (435-15)
для розірвання договору найму, в порядку, встановленому
статтею 188 цього Кодексу.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються
відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Позивачем не наведено і, відповідно, не доведено наявності
передбачених законом підстав для розірвання договору оренди. Судом
також відповідних обставин не встановлено в межах розгляду даного
спору. Таким чином, відсутні правові підстави для розірвання
договору оренди, необхідність яких визначена вказаними нормами
права. Підстава позову є необгрунтованою.
Окремо слід зазначити про обраний позивачем спосіб захисту
свого права.
Причиною виникнення даного спору стало те, що орендодавця не
задовольняє розмір орендної плати, встановлений в договорі. До
вказаного висновку можливо дійти зі змісту позовних вимог.
З цього приводу слід зазначити, що позивачем обраний невірний
спосіб захисту свого права.
Так, статтею 762 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що за
користування майном з наймача справляється плата, розмір якої
встановлюється договором найму.
У зв'язку з цим, позивач не позбавлений права внести зміни до
договору оренди в частині розміру орендної плати в порядку,
передбаченому ст.188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до
обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог,
у зв'язку з відсутністю підстав для розірвання спірного договору
оренди від 31.10.2001р., укладеного між сторонами.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Запорізький апеляційний господарський
суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Плодоовочі", м. Запоріжжя, залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Запорізької області від 01.03.2007р. у справі
№ 22/50д/07 - без змін.