Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Ільїна Л.Г., Бахурінська М.М.,

від відповідача -Магда С.Г, Роєнко Р.В.,

від третьої особи – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень ДВС м.Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.01.2007

у справі № 14/617

за позовом Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

до Відділу примусового виконання рішень ДВС м.Києва

третя особа відповідача Державне казначейство України

третя особа позивача

про стягнення 1495820,18 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2007 позов задоволено частково. Стягнуто з Державної виконавчої служби міста Києва на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" суму шкоди, завданої незаконними діями Державної виконавчої служби міста Києва, в розмірі 1449111,71 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" витрати по сплаті державного мита в сумі 14490,83 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

14.10.2005 рішенням Господарського суду міста Києва № 14/558 позовні вимоги ЗАТ "Планета – буд" задоволено повністю. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ЗАТ "Планета – буд" суму основного боргу в розмірі 6745219,12 грн. витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.10.2005 судом видано наказ № 14/558 на виконання зазначеного рішення (наказ № 1).

14.10.2005 рішенням Господарського суду міста Києва № 14/560 позовні вимоги ЗАТ "Планета – буд" задоволено повністю. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь ЗАТ "Планета – буд" суму основного боргу в розмірі 7694692,00 грн. витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

24.10.2005 судом видано наказ № 14/560 на виконання зазначеного рішення (наказ № 2).

08.12.2005 Постановами Київського апеляційного господарського суду рішення по справам № 14/558 та № 14/560 залишено без змін.

Відповідачем було порушено законні права позивача під час виконання вказаних наказів № 1 та № 2, у зв'язку з чим останній звернувся зі скаргою до Господарського суду міста Києва.

31.03.2006 ухвалою Господарського суду міста Києва № 14/558, 14/560 визнано:

- дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва по прийняттю розпорядження (серія АА № 062774) про стягнення з ДТГО "Південно-Західна залізниця" виконавчого збору в сумі 1449111,71 грн. та стягненню вказаних коштів незаконними;

- постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва Луніної О.І. про арешт коштів боржника від 12.12.2005 недійсною;

- постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва Луніної О.І. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 677084 грн. від 23.02.2006 недійсною;

- постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби міста Києва Луніної О.І. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 772028 грн. від 23.02.2006 недійсною.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 4- 5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

31.03.2006 вказана ухвала Господарського суду міста Києва № 14/558, 14/560 набрала законної сили . Вказаною ухвалою постанови відповідача по стягненню з позивача коштів у сумі 14491147,12 грн. визнано недійсними.

Проте, вказані кошти були стягнуті відповідачем і не повернуті позивачу.

Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 86 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу в Україні", шкода заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом за рахунок держави.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 03.10.2001 (v012p710-01) у справі № 1-36/2001 за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень ст. 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та ст. 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі 1449111,71 грн. підлягають задоволенню.

Проте, колегією суддів не приймаються до уваги вимоги позивача про стягнення 46708,20 грн., оскільки останнім не пред'явлено доказів або підстав для стягнення на його користь вказаної суми.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Державної виконавчої служби міста Києва, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2007 у справі № 14/617 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби міста Києва залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2007 у справі № 14/617 - без змін.

Матеріали справи № 14/617 повернути до Господарського суду міста Києва.