ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
16.05.07 Справа № 3/138 ( rs244966 ) (rs244966)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційні скарги ТзОВ "Компанія Алекс", м.Львів
№ б/н від 23.11.06 та Державного підприємства "Управління по
експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області", м.Ужгород
№ 96 від 21.11.06
на рішення господарського суду Закарпатської області від
08.11.06
у справі № 3/138 ( rs244966 ) (rs244966)
за позовом: ТзОВ "Компанія Алекс", м.Львів
до відповідача: Державного підприємства "Управління по
експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області", м.Ужгород
про стягнення 175 246,00 грн. заборгованості за отриманий
товар
за участю представників сторін:
від позивача -Кузан Р.I. -представник (дов. № 75 від
15.05.07);
від відповідача -не з'явився.
Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, роз'яснено.
Відводів складу суду не заявлено.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
08.11.06 у справі № 3/138 ( rs244966 ) (rs244966)
(суддя В.Мокану) повністю
задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія
Алекс"до Державного підприємства "Управління по експлуатації
адмінбудинків ДПА у Закарпатській області"про стягнення 175 246,
00 грн. суми боргу за отриманий товар, 1 752, 46 грн. на
відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
заяву позивача про збільшення позовних вимог від 19.10.06
повернуто без розгляду.
Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що згідно з вимогами ч.
2 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
під збільшенням розміру позовних
вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку
було заявлено в позовній заяві, збільшення розміру позовних вимог
не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог,
про які не йшлося в позовній заяві. З огляду на це суд першої
інстанції прийшов до висновку, що така заява повинна бути
повернута без розгляду.
Крім цього, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
зобов'язання повинні виконуватись належним чином. Суд першої
інстанції прийшов до висновку, що порушене право позивача підлягає
захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь суми
заборгованості за отримані автомобілі в розмірі 175 246, 00 грн.
З даним рішенням не погоджується позивач - ТзОВ "Компанія
Алекс", оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення
господарським судом норм матеріального та процесуального права,
зокрема ст.ст. 22, 84, 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 625 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, на підставі чого просить скасувати оскаржуване
рішення частково, а саме в частині повернення заяви позивача про
збільшення розміру позовних вимог без розгляду, і прийняти нове
рішення, яким задоволити позовні вимоги ТзОВ "Компанія Алекс"
повністю, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Крім цього, з рішенням господарського суду Закарпатської
області від 08.11.06 у справі № 3/138 ( rs244966 ) (rs244966)
не погоджується
відповідач -ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у
Закарпатській області", подав апеляційну скаргу, в якій просить
оскаржуване рішення скасувати з підстав порушення господарським
судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нове
рішення, яким повністю відмовити в позові ТзОВ "Компанія Алекс"до
ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській
області"про стягнення 175 246, 00 грн. заборгованості.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
05.12.06 подані скаржниками матеріали визнано достатніми для
прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд
справи призначено на 23.01.07.
Розгляд апеляційних скарг відкладався на 27.02.07, 04.04.07
та на 16.05.07 з підстав, викладених в ухвалах Львівського
апеляційного господарського суду від 23.01.07, від 27.02.07 та від
04.04.07.
В судове засідання 16.05.07 відповідач явки повноважного
представника не забезпечив, хоча про час та місце судового
засідання був належним чином повідомлений, причин неявки до відома
суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п.2, 3 ухвали
Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.07,
апеляційні скарги розглядаються за його відсутності. Представник
позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, проти доводів
апеляційної скарги відповідача заперечив.
Розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи,
перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального законодавства, заслухавши
пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія
суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила:
Відповідно до ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським
судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому
числі щодо приватизації майна.
Ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що позивач до
прийняття рішення по справі вправі змінити підставу або предмет
позову, збільшити розмір позовних вимог відмовитись від позову або
зменшити розмір позовних вимог.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Iз наведеної правової норми вбачається, що право вимоги
кредитора до боржника про сплату суми боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за час прострочення та трьох
процентів річних від простроченої суми виникає у зв"язку з
неналежним виконанням останнім свого грошового зобов"язання перед
кредитором. У випадку неналежного виконання боржником свого
грошового зобов"язання перед кредитором порушене право останнього
може бути захищене, зокрема, шляхом пред"явлення кредитором позову
про стягнення з боржника суми боргу. При цьому, кредитор -позивач
вправі на власний розсуд пред"явити позовні вимоги про стягнення
суму боргу з урахуванням чи без врахування встановленого індексу
інфляції за час прострочення та трьох процентів річних від
простроченої суми. У випадку ж пред"явлення позову про стягнення
суму боргу без врахування встановленого індексу інфляції за час
прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми
позивач на підставі ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
має право
збільшити розмір своїх позовних вимог, оскільки в даному випадку
вимоги про стягнення суми інфляційного нарахування та 3% річних
безпосередньо пов"язані з вимогою про стягнення суми основної
заборгованості і виникають з одних спільних правовідносин.
Таким чином, позивач при зверненні до суду з заявою від
19.10.2006 року, збільшував розмір своїх позовних вимог не шляхом
пред'явлення додаткових позовних вимог, а шляхом збільшення
основної суми заборгованості внаслідок врахування при її
визначенні індексу інфляції за час прострочення та трьох процентів
річних, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Судом враховано, що нарахування індексу інфляції за весь час
прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої
суми, виходячи зі змісту ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, є
наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником грошового
зобов'язання та є певною мірою відповідальності за таке порушення,
а тому стягнення таких нарахованих сум не може трактуватись як
вимога, що не пов'язана зі стягненням основної суми боргу.
Ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено вичерпний перелік
підстав та порядок повернення позовної заяви без розгляду. При
цьому, при поверненні без розгляду позовної заяви суд виносить
ухвалу, яка підлягає оскарженню у встановленому законодавством
порядку. Вказаним кодексом не передбачено процедури повернення без
розгляду заяв про збільшення позовних вимог.
З огляду на це колегія суддів Львівського апеляційного
господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга
позивача щодо скасування рішення Господарського суду Закарпатської
області в частині повернення заяви про збільшення розміру позовних
вимог від 19.10.06 без розгляду підлягає задоволенню.
Разом з цим, відповідачем в апеляційній скарзі не спростовано
висновків суду першої інстанції та наявних в матеріалах справи
доказів щодо підписання позовної заяви повноважною на це особою
позивача.
Не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування
оскаржуваного рішення посилання відповідача на порушення вимог
матеріального права в частині застосування при прийнятті рішення
положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Так згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо цивільних відносин, які
виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення
цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли
або продовжують існувати після набрання ним чинності. Обов'язок
щодо сплати простроченого грошового зобов'язання продовжував
існувати у відповідача і після набрання чинності Цивільним
кодексом України, рівно ж як і право позивача вимагати оплати
простроченого грошового зобов'язання. Крім цього, правила цього
Кодексу поширюється також і щодо підстав, порядку і наслідків
зміни або розірвання договорів, що були укладені до 1 січня 2004
року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним
кодексом України.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду
погоджується з висновком Господарського суду Закарпатської області
про наявність між сторонами господарсько-правових відносин щодо
купівлі продажу автомобілів, що підтверджується наявними в
матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, з врахуванням меж перегляду справи
апеляційною інстацією, Львівський апеляційний господарський суд
постановив:
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103,
104, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Львівський апеляційний
господарський суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Компанія Алекс"задоволити.
2. Рішення господарського суду Закарпатської області від
08.11.06 у справі № 3/138 ( rs244966 ) (rs244966)
скасувати частково. -в
частині повернення заяви позивача про збільшення розміру позовних
вимог без розгляду.
3. Стягнути з ДП "Управління по експлуатації адмінбудинків
ДПА у Закарпатській області" на користь ТзОВ "Компанія Алекс"3%
річних в розмірі 16 885 грн., та 59 274 грн. інфляційних
нарахувань.
4. В решті рішення залишити без змін.
5. В задоволенні апеляційної скарги ДП "Управління по
експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області"-
відмовити.
6. Судові витрати по розгляду апеляційної скарги ТзОВ
"Компанія Алекс"покласти на відповідача.
7. Господарському суду Закарпатської області видати наказ.
8. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
9. Матеріали справи скеровуються до господарського суду
Закарпатської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник