ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2007 р.
Справа № 6/305/05 ( rs456873 ) (rs456873)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.
суддів: Колоколова С.I
Петрова М.С.
при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача - Карпенко О.В. за довіреністю 32624/101-05-116
від 04.10.06р.
від відповідачів -Москаленко В.В. за довіреностями б/н від
15.05.06р., 15.01.07р. та 05.05.07р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
1)Миколаївської обласної громадської організації "Закон та
справедливість", м. Миколаїв,
2)Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сігма-Спорт-Iнвест", м. Миколаїв,
3)Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК", м. Миколаїв,
на рішення господарського суду Миколаївської області від 05.
05. 06 року
по справі № 6/305/05 ( rs456873 ) (rs456873)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Миколаївський глиноземний завод", м. Миколаїв
до скаржників
про спростування інформації і відшкодування моральної шкоди
В С Т А Н О В И В :
У червні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Миколаївський глиноземний завод" /далі -ТОВ "МГЗ") звернулось до
господарського суду Миколаївської області з позовом /з урахуванням
уточнень до нього/ до Миколаївської обласної громадської
організації "Закон та справедливість" /далі -МОГО "Закон та
справедливість"), Товариства з обмеженою відповідальністю
/далі -ТОВ / "Сігма-Спорт-Iнвест" та Товариства з обмеженою
відповідальністю /далі -ТОВ/ "КСК" про стягнення з відповідачів 3
млн. грн. компенсації завданої моральної шкоди та зобов'язання
відповідачів спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення
на рекламних конструкціях, на яких було поширено цю інформацію,
відомостей такого змісту: "Iнформація про Миколаївський
глиноземний завод, що розміщалась на цьому рекламному щиті в
період з 3 квітня 2005 року по 7 травня 2005 року, не відповідає
дійсності".
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
05.05.2006р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено частково:
- зобов'язано ТОВ "Сігма-Спорт-Iнвест" та МОГО "Закон та
справедливість" спростувати поширену інформацію шляхом розміщення
на 3 (трьох) рекламних конструкціях, розташованих в м. Миколаєві
на пр. Героїв Сталінграду ("Темвод"), пр. Леніна (Центральний
міський стадіон), вул.Кірова,94, протягом 35 днів відомостей
наступного змісту: "Iнформація про Миколаївський глиноземний завод
("МГЗ"), що розміщувалась на цьому рекламному щиті в період з 3
квітня 2005 року по 7 травня 2005 року, не відповідає дійсності";
- зобов'язано ТОВ "КСК" та МОГО "Закон та справедливість"
спростувати поширену інформацію шляхом розміщення на 2 (двох)
рекламних конструкціях, розташованих в м. Миколаєві на пр.
Жовтневому біля будинку № 142, пр. Жовтневому, біля будинку № 187,
протягом 35 днів відомостей наступного змісту: "Iнформація про
Миколаївський глиноземний завод ("МГЗ"), що розміщувалась на цьому
рекламному щиті в період з 3 квітня 2005 року по 7 травня 2005
року, не відповідає дійсності";
- стягнуто з ТОВ "Сігма-Спорт-Iнвест" та МОГО "Закон та
справедливість" в солідарному порядку на користь ТОВ
"Миколаївський глиноземний завод" 150 000 (сто п'ятдесят тисяч)
гривень моральної шкоди;
- стягнуто з ТОВ "КСК" та МОГО "Закон та справедливість" в
солідарному порядку на користь ТОВ "Миколаївський глиноземний
завод" 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди;
- стягнуто з ТОВ "Сігма-Спорт-Iнвест", ТОВ "КСК", МОГО "Закон
та справедливість" в солідарному порядку на користь ТОВ
"Миколаївський глиноземний завод" господарські витрати в сумі 373
грн. (державне мито та витрати на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу).
В решті позовних вимог відмовлено.
Судове рішення вмотивовано недоведеністю МОГО "Закон та
справедливість" достовірності розміщеної на спірних рекламних
конструкціях негативної інформації щодо ТОВ "МГЗ", яка підпадає
під ознаки недобросовісної реклами, відтак суд задовольнив
частково позовні вимоги виходячи з положень ст.ст. 94, 98, 200,
1190 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 1, 27 Закону
України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
. При визначенні розміру
моральної шкоди суд першої інстанції врахував відомість позивача,
характер правопорушення, а також те, що інформація була поширена
із застосуванням конструкцій для розміщення зовнішньої реклами,
розташованих протягом значного терміну на головних вулицях міста,
що спричинило можливість достатньо великій кількості осіб зробити
негативний висновок щодо ділової репутації ТОВ "МГЗ".
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду від 05.05.2006 року
МОГО "Закон та справедливість" /скаржник 1/, ТОВ
"Сігма-Спорт-Iнвест" /скаржник 2/ та ТОВ "КСК" /скаржник 3/
звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з
апеляційними скаргами, в яких просять рішення господарського суду
Миколаївської області скасувати, скаржник 1 просить позов залишити
без розгляду, а скаржники 2 та 3 просять суд апеляційної інстанції
відмовити у задоволенні позову.
Так, скаржник 1 вважає, що рішення прийняте з порушенням норм
матеріального та процесуального права, оскільки позовні вимоги про
стягнення моральної шкоди та визначення її розміру не
обгрунтовані, бо відповідно до чинного законодавства для
застосування такої міри відповідальності потрібні наявність шкоди,
протиправності дій її заподіювача та причинного зв'язку між шкодою
та діями заподіювача. Скаржник 1 наполягає на залишенні позову без
розгляду у відповідності до п.5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки без попереднього прийняття рішень про спростування
поширених неправдивих відомостей відшкодування моральної шкоди,
заподіяної ними, неможливо.
Скаржники 2 та 3 в своїх апеляційних скаргах зазначають, що
ТОВ "Сігма-Спорт-Iнвест" та ТОВ "КСК" є не належними відповідачами
у справі, так як не являються авторами інформації, яку позивач
просить спростувати, а лише -власниками рекламних конструкцій, на
яких була розміщена вказана позивачем інформація. Окрім цього, ТОВ
"Сігма-Спорт-Iнвест" та ТОВ "КСК" наголошують на тому, що останні
згідно п.п.3.4.1, 3.4.2 укладеного договору оренди рекламних щитів
не відповідають за достовірність, точність інформації в матеріалі,
який було надано замовником -МОГО "Закон та справедливість".
До того ж, апелянти звертають увагу суду апеляційної
інстанції на ту обставину, що судом першої інстанції вказано, що
обов'язок доведення того, що поширена інформація є достовірною,
законом покладена на того, хто її поширює. Але при цьому
господарський суд Миколаївської області не вказує, хто ж з трьох
відповідачів повинен довести достовірність цієї інформації.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
12.09.2006р. назване рішення місцевого господарського суду
скасовано, а позов залишено без розгляду з огляду на
непідвідомчість господарським судам спорів про спростування
відомостей.
Постановою Вищого господарського суду України від
28.11.2006р. касаційну скаргу ТОВ "Миколаївський глиноземний
завод" задоволено частково, постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 12.09.2006 зі справи № 6/305/05
( rs456873 ) (rs456873)
скасовано, а справу передано на розгляд до Одеського
апеляційного господарського суду. Суд касаційної інстанції
відзначив, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту його
порушеного права відповідає способу, що встановлений у статті 277
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та статті 37 Закону України "Про друковані
засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ) (2782-12)
, відтак
означений спір необхідно розглядати в господарських судах.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду України
від 18.12.2006р. означені апеляційні скарги відповідачів у справі
прийнято до провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
06.02.2007 року апеляційне провадження у справі № 6/305/05
( rs456873 ) (rs456873)
було зупинено в зв'язку з неможливість розгляду даної
справи до вирішення Верховним Судом України касаційної скарги на
постанову Вищого господарського суду України від 28.11.2006 р.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від
03.04.2007р. провадження у справі було поновлено, оскільки ухвалою
Верховного Суду України від 01.03.2007р. відмовлено в порушенні
касаційного провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 28.11.2006 р..
У відзиві на апеляційні скарги ТОВ "МГЗ" просить суд
апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду
Миколаївської області без змін, а скарги -без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, заперечення на них,
матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін
судова колегія прийшла до висновку про необхідність зміни рішення,
виходячи з наступного.
Згідно протоколу №6 загальних зборів МОГО "Закон та
справедливість" від 26.03.2005р., вирішено доручити членам
ініціативної групи відібрати 2 ескізи та укласти договори на
виготовлення надписів, а також договори з власниками рекламних
площин для розміщення надписів в кількості 20 штук.
На підставі договору №12 про оренду рекламних площин,
укладеного між МОГО "Закон та справедливість" і ТОВ
"Сігма -Спорт -Iнвест" та аналогічного договору №5, укладеного між
МОГО "Закон та справедливість" та ТОВ "КСК", в період з
03.04.2005р. по 07.05.2005р. на 5 рекламних площинах за адресами
пр. Героїв Сталінграда (р-н парку Перемоги), пр-т Леніна (стадіон
"Евіс"), вул. Кірова ріг вул. Новобузької, пр-т Жовтневий 185 ріг
вул. Маячної, пр-т Жовтневий, 142 були розміщені плакати
наступного змісту: "РУСАЛ" Руки геть від "МГЗ" та "УКРАЛ" "РУСАЛ"
"МГЗ" так сьогодні 5 тисяч звільнених громадян України 26 тисяч
обманутих акціонерів".
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про рекламу"
( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
, рекламу визначено як інформацію про особу чи товар,
розповсюджену в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначену
сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх
інтерес щодо таких особи чи товару.
Колегія суддів вважає, що інформація, яку позивач просить
спростувати, містить ознаки реклами, оскільки по-перше, містить
інформацію про юридичних осіб (компанію "Русский
Аллюминий" -скорочено: "Русал" та ТОВ "Миколаївський глиноземний
завод" -скорочено: "МГЗ"), а по-друге, вона призначена сформувати
чи підтримати обізнаність споживачів цієї реклами та їх інтерес
щодо фактів або подій, пов'язаних з цими юридичними особами,
відтак у спірних правовідносинах слід виходити саме з положень
Закону України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
.
Відповідно до ч.1 ст. 91 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, юридична
особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну
правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю
природою можуть належати лише людині.
Статтею 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що фізична
особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення
про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має
право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Отже, за змістом означених приписів ст. 91 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, право на спростування недостовірної інформації,
передбачене статтею 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, належить не лише
фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках,
у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення
інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта.
Аналогічну позицію виклав у своїй постанові Вищий господарський
суд України від 28.11.2006р. по даній справі № 6/305/05
( rs456873 ) (rs456873)
, вказівки якої обов'язкові згідно ст.111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
для суду апеляційної інстанції. Відтак доводи
скаржника щодо необхідності залишення позову без розгляду у
відповідності до п.5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судовою
колегією відхиляються.
Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону України "Про рекламу"
( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
встановлена відповідальність розповсюджувачів
реклами, винних у порушенні встановленого законодавством порядку
розповсюдження та розміщення реклами.
Отже, доводи скаржників 2 та 3 щодо помилкового їх залучення
до справи в якості відповідачів, так як останні не являться
авторами інформації, яку позивач просить спростувати, а лише
власниками рекламних конструкцій, на яких була розміщена вказана
позивачем інформація, спростовуються п.1.2 укладених договорів про
оренду рекламних площин, відповідно до якого сторони повинні
спільно затверджувати сюжет, який експонується.
Тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що
ТОВ "Сігма-Спорт-Iнвест" та ТОВ "КСК" зобов'язані були перевірити
відповідність наданого замовником сюжету вимогам законодавства про
рекламу та чи не порушує цей сюжет прав третіх осіб.
Згідно з ч. 3 статті 277 ЦК негативна інформація, поширена
про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила,
не доведе протилежного.
Отже, обов'язок доказування достовірності негативної
інформації про позивача покладається на всіх трьох відповідачів,
оскільки МОГО "Закон та справедливість" у відповідності до вимог
Закону України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
є рекламодавцем, а ТОВ
"Сігма-Спорт-Iнвест" та ТОВ "КСК" -розповсюджувачами, які несуть
відповідальність за порушення законодавства про рекламу у
відповідності до п.1 ч.2 та п.3 ч.2. ст.27 Закону України "Про
рекламу" ( 270/96-ВР ) (270/96-ВР)
.
З огляду на вказане, колегія не приймає до уваги посилання
відповідачів на те, що відбулося поширення інформації, взятої з
інших засобів масової інформації про обман 26 тисяч акціонерів
позивача, оскільки реклама не містила посилань на ці інші засоби
масової інформації, а крім того, наявність інформації такого ж
змісту в інших джерелах чи засобах масової інформації не звільняє
відповідачів від обов'язку доводити її достовірність.
Суд першої інстанції підставно дійшов висновку про
відсутність в матеріалах справи відповідних судових рішень про
визнання незаконною деномінацію акцій правопопередника позивача,
тому факт "обману" акціонерів ТОВ "МГЗ" не підтверджений, а отже,
зміст поширюваної відповідачами інформації на рекламних
конструкціях не відповідає дійсності.
Враховуючи зміст та спосіб поширення інформації, колегія
суддів вважає, що вона є недостовірною та носить негативний
характер, оскільки відповідачі не довели належними засобами
доказування протилежного, відтак місцевий господарський суд
правомірно задовольнив позовні вимоги про спростування
недостовірної інформації таким же способом, яким вона й
поширювалась. Крім того, означені вимоги узгоджуються з приписами
ч. 7 ст. 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Статтею 94 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що юридична особа
має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю
кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права,
які можуть їй належати.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
моральна
шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також
ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що
моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується
особою, яка її завдала, за наявності вини. Отже, фактами, з якими
матеріальний закон пов'язує настання цивільно - правової
відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність
шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного
зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також
вини останнього в її заподіянні.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від
31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування
моральної (немайнової) шкоди" ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
суд, зокрема,
повинен з'ясувати, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяні
йому втрати немайнового характеру та з чого він при цьому
виходить.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції,
з'ясувавши наявність протиправних дій відповідачів щодо поширення
недостовірної інформації та наявності в їх діях вини, вірно
врахував характер правопорушення та ту обставину, що інформація
була поширена із застосуванням конструкцій для розміщення
зовнішньої реклами, розташованих протягом значного терміну на
головних вулицях міста Миколаєва, що дало можливість зробити
достатньо великій кількості осіб негативний висновок щодо ділової
репутації позивача.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що вище зазначені
дії по розміщенню недостовірної інформації завдали моральної шкоди
ТОВ "МГЗ", а тому ця шкода підлягає відшкодуванню за правилами
статей 1166 та 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, правильно з врахуванням
характеру змісту та способу поширювання інформації дійшов висновку
про необхідність зменшення розміру заявленої до стягнення
моральної шкоди, але сума, до якої здійснив зменшення завелика.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку,
що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо
правомірності застосування до відповідача такого заходу
цивільно-правової відповідальності за порушення особистих
немайнових прав позивача як відшкодування моральної шкоди з
врахуванням конкретних обставин цієї справи та підставно
задовольнив позовні вимоги про спростування недостовірної
інформації, але стягнув завелику суму на відшкодування шкоди,
відтак рішення господарського суду Миколаївської області від
05.05.2006р. зі справи №6/305/05 ( rs456873 ) (rs456873)
слід змінити,
зменшивши суми стягнення.
Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги Миколаївської обласної громадської
організації "Закон та справедливість", Товариства з обмеженою
відповідальністю "Сігма-Спорт-Iнвест", Товариства з обмеженою
відповідальністю "КСК" задовольнити частково. Рішення
господарського суду Миколаївської області від 05.05.2006 року по
справі № 6/305/05 ( rs456873 ) (rs456873)
змінити, зменшивши суми стягнутої
солідарно моральної шкоди в четвертому та п'ятому абзацах
резолютивної частини рішення до 1 500грн. Решту рішення залишити
без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
набирає
законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у
касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Г.П.Разюк
Суддя С.I.Колоколов
Суддя М.С. Петров