П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2007 р.
Справа № 30-27-25/220-03-7234
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.
за участю представників сторін:
Від позивача - Кончакова Т.О., по дов.
Від відповідача - Бережний О.В., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Старт"
на рішення господарського суду Одеської області від
30.11.2005 року
по справі № 30-27-25/220-03-7234
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми
"Ліга"
до Заявника апеляційної скарги
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,
зобов'язання повернути майно та визнання права власності
та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Старт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ліга"
про визнання права власності на об'єкти нерухомості та
транспортні засоби
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2003 р. Товариство з обмеженою відповідальністю
(ТОВ) фірма "Ліга" (далі - Товариство) звернулось у місцевий
господарський суд з позовом до Приватного підприємства (ПП)
"Старт" (далі - Підприємство) про визнання недійсними дев'яти
договорів купівлі-продажу від 18-19.03.2003 р. за №№ 0130-0138
транспортних засобів (8 автомобілів і один причеп) та зобов'язати
Підприємство повернути Товариству придбані останнім по цим спірним
договорам купівлі-продажу транспортні засоби.
Уточненнями до позовної заяви Товариство просить визнати
недійсними договори купівлі-продажу № 8 від 01.03.2003 р. об'єктів
нерухомості (будівель і споруд за адресою: 14 км. Овідіопольської
дороги "Гребний канал", Овідіопольський район, Одеської області) і
нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 30.05.2003
р. за реєстраційним номером № 2588 цих же будівель та споруд за
вказаною адресою та зобов'язати Підприємство повернути їх
Товариству.
Крім того, в уточнених позовних вимогах Товариство просить
визнати за ним право власності на зазначені будівлі та споруди за
вказаною адресою, що були реалізовані за договором купівлі-продажу
від 30.05.2003 р. (реєстраційний № 2588) та складаються в цілому:
з залізобетонно-блочного адміністративного будинку під літ. "А",
житлового будинку під літерою "Б", прохідної під літерою "В",
рибацького будинку під літерою "Г", вбиральні під літерою "Д",
спортивного павільйону під літерою "Е", гаражу для човнів під
літерою "Ж", складу для гребних суден (елінг) під літерою "З",
двох складів під літерами "И", "Л", побутового приміщення під
літерою "К", літніх будинків під літерами "Н", "П", "Р", "С", "Т",
"Ч", "Х", "Ц", "У", пожежного резервуару 1, трансформаторної
підстанції 2, огорожі 3, благоустрою та асфальтного покриття 4,
водопроводу 5, загальною площею 1 794,7 кв.м., розташованих на
земельній ділянці державної власності розміром 20 200 кв.м., а
також визнати за ним право власності на транспортні засоби,
придбані Підприємством по спірним договорам купівлі-продажу.
Позовні вимоги Товариства грунтуються на невідповідності
спірних договорів купівлі-продажу майна закону та тим, що ці
договори укладені неповноважною особою згідно протоколу зборів
учасників Товариства від 28.02.2003 р., котрим прийнято рішення
про заборону будь-яких дій з основними засобами та майном
Товариства до виходу учасника і продажу його повної долі, а
всупереч цій забороні директор уклав спірні договори
купівлі-продажу з Підприємством і передав продане майно
Підприємству. Такі дії директора Товариства як вважає останнє у
позові суперечать статутним цілям Товариства, що є підставою для
визнання їх недійсними відповідно до ст.ст. 48, 50, 59, 63
Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 р.
У процесі розгляду справи за позовом Товариства до
Підприємства останнім (відповідачем) подано до суду зустрічний
позов до Товариства (позивача) про визнання права власності на
об'єкти нерухомості (будівлі та споруди) загальною площею 1 794,7
кв.м. і транспортні засоби, придбані Підприємством по вказаним
договорам купівлі-продажу, що оспорюються Товариством.
Зустрічний позов Підприємство (відповідач) обгрунтовує на
виникнення у нього права власності по спірним договорам
купівлі-продажу, які укладені з Товариством (позивачем)
повноважною посадовою особою останнього -директором у межах його
компетенції згідно Статуту ТОВ фірми "Ліга" на день укладення цих
договорів, який є виконавчим органом Товариства (позивача), і
повноваження якого були перевірені нотаріусом при підписанні
договору купівлі-продажу від 30.05.2003 р. об'єктів нерухомості
(будівель та споруд) на підставі протоколу зборів учасників
Товариства від 27.02.2003 р., а договори купівлі-продажу від 18-19
березня 2003 р. транспортних засобів були підписані директором ТОВ
фірми "Ліга" у присутності начальника МРЕВ ДАЇ м. Iллічівська
Одеської області.
Таким чином, як дальше зазначається у зустрічному позові
Підприємства, оспорені Товариством договори купівлі-продажу
укладені у відповідності з законодавством, чинним на час їх
укладення, а тому ПП "Старт" (позивач за зустрічним позовом)
набуло законне право власності на придбане майно по цим договорам.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Двічі судовими рішеннями судів першої та апеляційної
інстанцій первісний позов ТОВ фірми "Ліга" був задоволений, а у
зустрічному позові ПП "Старт" було відмовлено.
По касаційним скаргам ПП "Старт" Вищий господарський суд
України скасовував ці судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій з направленням справи на новий розгляд (постанови від
07.04.2004 р. і від 01.06.2005 р.).
У постанові Вищого господарського суду від 01.06.2005 р.
зазначалось про невиконання судовими інстанціями вказівок
касаційної інстанції і, зокрема, чи вносились зміни і доповнення
до Статуту ТОВ фірма "Ліга" (позивача по первісному позову) щодо
повноважень його органів управління, яким є директор, стосовно
обмежень останнього на укладення угод у зв'язку з прийняттям
рішення загальних зборів Товариства від 28.02.2003 р. і чи
суперечать цілям, визначеним Статутом Товариства, укладення угод
на відчудження належного останньому майна.
Третім рішенням місцевого господарського суду від 30.11.2005
р. первісний позов ТОВ фірми "Ліга" знову був задоволений, а у
зустрічному позові ПП "Старт" відмовлено з тих самих підстав, які
були покладені в обгрунтування попередніх судових рішень,
залишених без змін судом апеляційної інстанції, а саме:
невідповідність спірних договорів купівлі-продажу транспортних
засобів і об'єктів нерухомості законодавству, яке діяло на момент
їх укладення, оскільки ці договори купівлі-продажу були підписані
директором Товариства без відповідних повноважень, які були
обмежені на загальних зборах Товариства від 28.02.2003 р.,
наступне схвалення укладених спірних договорів купівлі-продажу
загальними зборами Товариства відсутнє, а тому згідно ст. 63 ЦК
України (в редакції 1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
р.) спірні договори
відповідно до ст. 48 названого Кодексу суд першої інстанції визнав
недійсними з зобов'язанням відповідача по первісному позову -ПП
"Старт" - повернути Товариству придбане у останнього майно по
спірним договорам купівлі-продажу, а також визнав право власності
на це майно за Товариством, тобто суд першої інстанції,
задовольняючи первісний позов Товариства, погодився з його
доводами, викладеними у позовній заяві, що було підставою для
відмови у задоволенні зустрічного позову ПП "Старт".
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції,
відповідач по первісному позову подав апеляційну скаргу, в якій
просить оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення,
яким у задоволенні первісного позову Товариства відмовити, а його
зустрічний позов до останнього задовольнити, посилаючись на
порушення судом норм матеріального та процесуального права,
оскільки судом дана невірна оцінка обставинам, що мають значення
для справи, недоведеність обставин справи, які суд визнав
встановленими.
Двічі ухвалами суду апеляційної інстанції від 06.04.2006 р. і
від 12.12.2006 р. апеляційне провадження у справі зупинялось до
розгляду районним судом загальної юрисдикції цивільної справи про
легитимність рішення загальних зборів учасників ТОВ фірма "Ліга"
від 28.02.2003 р., оформлених протоколом за цією ж датою, щодо
заборони директору Товариства будь-яких дій по майну останнього до
виходу учасника з Товариства та продажі його повної долі з
дорученням директору забезпечити схоронність основних засобів та
майна.
Ці ухвали суду апеляційної інстанції за касаційними скаргами
сторін (ТОВ фірми "Ліга" і ПП "Старт") були скасовані постановами
Вищого господарського суду від 04.07.2006 р. і від 29.03.2007 р.,
а справу надіслано до Одеського апеляційного господарського суду
для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної
скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну
оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх
повноту, правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає,
що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконання вказівок суду касаційної інстанції у постановах
та ухвалах, якими були скасовані попередні судові рішення, суд
апеляційної інстанції дослідив обставини, що мали місце при
укладенні спірних договорів купівлі-продажу транспортних засобів і
об'єктів нерухомості у березні і травні 2003 р., у тому числі
рішення зборів учасників ТОВ фірми "Ліга", оформлених протоколами
від 27.02.2003 р. і від 28.02.2003 р. Згідно протоколу зборів
засновників ТОВ фірми "Ліга" від 27.02.2003 р. засновники
останнього (Шабанов В.В. і Амірджанов С.А.) вирішили реалізувати
ПП "Старт" по залишковій балансовій вартості 279 289 грн. будівлі
і споруди, розташовані за адресою: Одеська область,
Овідіопольський район, Новодолинська с/р, "Грібний канал",
Овідіопольска дорога 14 км. і доручити директору ТОВ фірми "Ліга"
Амірджанову С.А. реалізацію і підписання договору купівлі-продажу
(а.с. 199, т.I).
Натомість згідно протоколу зборів учасників ТОВ фірми "Ліга"
від 28.02.2003р. заборонено будь-які дії з основними засобами та
майном ТОВ фірми "Ліга" до виходу учасника із цього Товариства і
продажі його повної долі і доручити директору ТОВ фірми "Ліга"
забезпечити схоронність основних засобів і майна (а.с. 40, т. I).
Саме цей протокол зборів учасників позивачем -ТОВ фірма "Ліга" -
був наданий до суду.
Iз цього протоколу зборів учасників (від 28.02.2003р.) ТОВ
фірми "Ліга" не вбачається, що попередній протокол зборів
засновників (учасників) від 27.02.2003р. ТОВ фірми "Ліга", яким
директору останнього доручено реалізувати будівлі і споруди за
вказаною адресою ПП "Старт" з укладенням і підписанням договору
купівлі-продажу, визнаний таким, що втратив чинність.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
товариство з обмеженою відповідальністю
створюється і діє на підставі установчого договору і статуту, які
повинні містити відомості, передбачені у цій статті Закону, у тому
числі склад та компетенцію органів товариства.
На момент укладення спірних договорів купівлі-продажу у
березні і травні 2003р. були чинними Установчий договір і Статут
ТОВ фірми "Ліга" в редакції 1993р. (а.с. 18-73, т. I).
В новій редакції установчі документи ТОВ фірми "Ліга" були
затверджені зборами його засновників 20 червня 2003р. і
зареєстровані у Овідіопольській районній адміністрації 16 липня
2003р. (а.с. 148-161, т. III), тобто після укладення спірних
договорів купівлі-продажу.
Установчими документами (Установчим договором і Статутом) ТОВ
фірми "Ліга" в редакції 1993р. передбачено, що вищим органом
Товариства є збори його учасників, а виконавчим органом -директор,
а також передбачена компетенція зборів Учасників і директора, як
виконавчого органу Товариства.
Відповідно до п. 7.10 Статуту ТОВ фірми "Ліга" оперативне
керівництво підприємством здійснюється директором, який обирається
із учасників Товариства, або приймається на роботу по договору
(контракту).
В даному випадку при створенні ТОВ фірми "Ліга" його
директором був обраний один із учасників Товариства Амірджанов
С.А.
Згідно п. 7.11 Статуту ТОВ фірми "Ліга" директор є
одноособовим виконавчим органом, здійснюючий поточне керівництво
діяльністю Товариства і директор як виконавчий орган останнього
діє без довіреності від імені Товариства.
Як вбачається із Статуту ТОВ фірми "Ліга" в редакції 1993
року, ніякі зміни до цього Статуту на протязі 1993 р. по 20 червня
2003 р. щодо обмеження повноважень виконавчого органу -директора
Товариства зборами учасників останнього не вносились у
відповідності з п. 7.12 Статуту після прийняття зборами учасників
протокольного рішення від 28.02.2003 р. про заборону здійснювати
будь-які дії з основними засобами та майном Товариства до виходу
із нього одного із учасників і повної продажі його долі.
Крім того, слід зазначити, що такі обмеження в діяльності
Товариства, які прийняті зборами учасників протокольним рішенням
від 28.02.2003р. щодо заборони Товариству, а отже і його
виконавчому органу (директору), який згідно Статуту і ст. 62
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
вирішує
усі питання діяльності Товариства за винятком тих, що належать до
виключної компетенції зборів учасників, не здійснювати будь-які
дії з майном до виходу із складу Товариства одного із його
учасників, не передбачено ні Статутом ТОВ фірми "Ліга", ні
названим Законом, ні іншими законодавчими актами, які були чинними
на момент прийняття такого рішення від 28.02.2003р. і укладення
спірних договорів купівлі-продажу.
Тому є необгрунтованими посилання позивача -ТОВ фірми
"Ліга" - у позовних вимогах, з якими погодився суд першої
інстанції, приймаючи оскаржене рішення про задоволення первісного
позову про визнання спірних договорів купівлі-продажу недійсними,
про укладення останніх директором ТОВ фірми "Ліга" без належних
повноважень.
Також не може бути прийнято до уваги посилання Товариства у
позові на несхвалення укладених спірних договорів зборами
учасників, що передбачено п. 7.4 Статуту Товариства, оскільки
згідно роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від
12.03.1999р. № 02-5/111 ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
"Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"
(з подальшими змінами, внесеними роз'ясненням президії Вищого
господарського суду України) відповідно до ст. 41 Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
до компетенції загальних
зборів товариства віднесено затвердження договорів (угод) на суму,
що перевищує вказану в Статуті товариства. Цією нормою
передбачено, не укладення договорів, а їх затвердження.
Статтею 29 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв у період виникнення
між сторонами правовідносин, юридична особа набуває цивільних прав
і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у
межах прав, наданих їм за законом або статутом.
Як було зазначено вище позивач -ТОВ фірма "Ліга" -не надала
суду доказів про внесення змін до Статуту про обмеження діяльності
виконавчого органу, яким був директор, на момент укладення спірних
договорів купівлі-продажу і таке обмеження діяльності виконавчого
органу Товариства не передбачено Законом України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, а навпаки статтею 62 цього Закону
передбачено, що дирекція (директор) діє від імені товариства в
межах, встановлених даним законом та установчими документами і що
збори учасників можуть винести рішення про передачу частини
повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).
Таким чином, на момент укладення спірних договорів
купівлі-продажу виконавчий орган в особі директора ТОВ фірми
"Ліга" діяв від імені останнього в межах, встановлених названим
Законом і Статутом Товариства в редакції 1993 року, що не
суперечило його статутним цілям, оскільки відповідно до ст. 1
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю,
яка не суперечить законодавству України, а також набувати майнових
та немайнових прав і вступати в зобов'язання.
Згідно Закону України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ) (887-12)
, який діяв у момент спірних відносин, і Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
господарське
товариство -це один із видів підприємств.
За приписами ч. 5 ст. 10, ст.ст. 21, 23 Закону України "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
підприємство, якщо інше не
передбачено чинним законодавством та його статутом, має право
продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та
установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в
тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди,
устаткування, транспортні засоби та інші матеріальні цінності, а
також списувати їх з балансу. Відносини підприємства з іншими
підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах
господарювання здійснюється на основі договорів. Підприємства
вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань,
будь-яких інших господарських взаємовідносин, що не суперечать
законодавству України, та реалізують свою продукцію, майно за
цінами і тарифами, що встановлюють самостійно або на договірній
основі, а у випадках, передбачених законодавчими актами
України -за державними цінами і тарифами.
Згідно ст. 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджується
належним йому майном.
Власник має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна, що
не суперечать закону.
Тільки у випадках і в порядку, встановлених законодавчими
актами України, діяльність власника може бути обмежено чи
припинено, або власника може бути зобов'язано допустити обмежене
користування його майном іншими особами.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду
України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
(зі змінами і
доповненнями, внесеними президією Вищого господарського суду
України) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних
з визнанням угод недійсними" коло угод, які вправі укладати
господарюючі суб'єкти, не визначаються якимось вичерпним переліком
і не обмежуються лише тими угодами, що випливають з основного
змісту їх діяльності.
Отже, підприємства та організації можуть укладати й
різноманітні угоди, які є похідними, супутніми їх основній
діяльності. Угода, яка укладена представником юридичної особи, що
не мав належних повноважень в разі наступного схвалення угоди
робить її дійсною з моменту укладення (ст. 63 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
що діяв на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу).
Згідно вказаному роз'ясненню ВГСУ доказами такого схвалення
можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди
чи до її представника (лист, телеграма тощо) або вчинення дій, які
свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення
платежів другій стороні тощо). У такому випадку вимога про
визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних
повноважень представника на укладення угоди задоволенню не
підлягає (п. 9.2).
Матеріалами справи встановлено, що реалізоване ТОВ фірмою
"Ліга" майно по спірним договорам відповідачу - ПП "Старт" за
первісним позовом було передане останньому по актам
приймання-передачі і продавцем -Товариством -отримана вартість
майна, визначена в цих договорах, що не заперечується ТОВ фірмою
"Ліга". Товариством отримані кошти за продажу майна по спірним
договорам купівлі-продажу використані на його потреби, що
підтверджується неповернення цих коштів покупцю -ПП "Старт"
відразу після їх отримання продавцем -ТОВ фірмою "Ліга", а також
неодноразовим клопотанням ТОВ фірми "Ліга" до суду першої
інстанції про надання йому відстрочки у поверненні ПП "Старт"
(покупцю) отриманих від нього коштів за продане майно по спірним
договорам купівлі-продажу після задоволення судом позовних вимог
ТОВ фірми "Ліга" про визнання спірних договорів недійсними з
приведенням сторін у первісне положення у відповідності зі статтею
48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Оцінюючи надані сторонами докази, що грунтуються на повному,
всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх
обставин справи в їх сукупності, судова колегія приходить до
висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню,
оскільки судом не були враховані вказівки суду касаційної
інстанції, а тому рішення судом винесено по не всебічно
перевіреним обставинам справи у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин між сторонами.
При таких обст авинах у первісному позові ТОВ фірми "Ліга"
слід відмовити, а зустрічний позов ПП "Старт" підлягає
задоволенню.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Старт"
задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 30 листопада
2005 року по справі № 30-27-25/220-03-7234 скасувати.
У позові Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ліга"
відмовити у повному обсязі.
Зустрічний позов Приватного підприємства "Старт"
задовольнити.
Визнати за Приватним підприємством "Старт" право власності на
наступні транспортні засоби:
- автомобіль марки МАЗ 5432 (номер шасі 4990), Свідоцтво про
реєстрацію транспортного засобу ОIС № 57298, видане МРЕВ ДАЇ м.
Iллічівська Одеської області 04.10.2003 р.;
- автомобіль марки ЗИЛ 131М (номер шасі М0935288), Свідоцтво
про реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484423, видане МРЕВ ДАЇ
м. Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
- автомобіль марки ГАЗ 6604 (номер шасі 0257133), Свідоцтво
про реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484419, видане МРЕВ ДАЇ
м. Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
- автомобіль марки ВАЗ 2109 (номер кузова ХТА210900N1042040),
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484415, видане
МРЕВ ДАЇ м. Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
- автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 554М (номер шасі 2738254),
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484418, видане
МРЕВ ДАЇ м. Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
- автомобіль марки УАЗ 452 МПР (номер шасі б/н), Свідоцтво
про реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484421, видане МРЕВ ДАЇ
м. Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
- автомобіль марки ЛУМЗ 946 УАЗ 451 (номер шасі б/н),
Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484414, видане
МРЕВ ДАЇ м. Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
- причеп марки ВИЗИТ (номер шасі б/н), Свідоцтво про
реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484417, видане МРЕВ ДАЇ м.
Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
- автомобіль марки УАЗ 452 МПР (номер шасі б/н), Свідоцтво
про реєстрацію транспортного засобу ОIС № 484416, видане МРЕВ ДАЇ
м. Iллічівська Одеської області 19.03.2003 р.;
Визнати право власності Приватного підприємства "Старт" на
наступні будівлі та споруди загальною площею 1794,7 м-2,
розташовані на земельній ділянці Державної власності розміром
20200 м-2, яка знаходиться на території Новодолинської сільської
ради, 14-й кілометр Овідіопольської дороги, "Гребний канал",
Овідіопольського району Одеської області:
- залізобетонно-блочний адміністративний будинок, літера "А";
- житловий будинок, літера "Б";
- прохідну, літера "В";
- рибацький будинок, літера "Г";
- вбиральню, літера "Д";
- спортивний павільйон, літера "Е";
- гараж для човнів, літера "Ж";
- склад для гребних суден (елінг), літера "З";
- склади, літери "И" та "Л";
- побутове приміщення, літера "К";
- літні будинки, літери "Н", "П", "Р", "С", "Т", "Ч", "Х",
"Ф", "Ц" та "У";
- пожежний резервуар, "1";
- трансформаторну підстанцію, "2";
- огорожу, "3";
- благоустрій і асфальтове покриття, "4";
- водопровід, "5".
Постанова набирає законної сили з дні її прийняття і може
бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду
України.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов