ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2007 Справа № 7/333-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі
колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання: Корх К. В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому
засіданні, яке відбулося 19.04.2007 року:
від позивача: Торкай Л.М. керівник, довідка №372 від
31.07.06;
від відповідача-1: Перевозчикова Т.В. представник,
довіреність №1 від 24.04.07;
від відповідача-2: Балаян А.Г. адвокат, довіреність №б/н від
07.02.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Житлово-будівельного кооперативу "Квіточ", м. Новомосковськ
Дніпропетровської області на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 20.11.2006 року у справі № 7/333-06
за позовом: Житлово-будівельного кооперативу "Квіточ", м.
Новомосковськ
до відповідача-1: Новомосковського міжрайонного управління
капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації,
м. Новомосковськ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпробуд, м. Новомосковськ
про визнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року позивач звернувся в господарський суд
Дніпропетровської області з позовом до відповідачів про визнання
недійсною та незаконною угоди (договір) на передачу власних коштів
підприємства, організації для будівництва об'єктів, що
здійснюються за рахунок нецентралізованих капітальних вкладень в
порядку дольової участі, укладену 27.12.1995 року Новомосковським
міжрайонним управлінням капітального будівництва, як замовником,
та цесіонарієм Товариством з обмеженою відповідальністю
"Дніпробуд", як пайовиком, предметом якої є передача пайовиком
замовнику капітальних вкладень на будівництво житлового будинку №
2 (секція 4) по вул. Радянська-Горького в порядку дольової участі
в сумі 2 754 000 тис. крб. за 204 кв. м приведеної площі: вартість
одного квадратного метра 13,5 млн. крб.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
20.11.2006 року (суддя Коваль Л. А.) в позові відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішення суду першої інстанції,
позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення
скасувати. Скаржник зазначає, що ЖБК "Квіточ" та Новомосковським
МУКБ був укладений Типовий договір № 1 (форма договору затверджена
постановою Держбуду України 25.11.1987 р № 138), згідно статті 1
якого Кооператив на підстав рішення загальних зборів членів ЖСК
(протокол від березня 1994 року) передає, а Замовник приймає на
себе виконання функцій замовника по проектуванню та будівництву
жилого10-поверхового, 2-х секційного кирпичного будинку по вул.
Радянська-Горького, 2 (секції 3-4) серії 87-094/1.2; 87-019, таким
чином, предмет цього договору: проектування та будівництво всього
будинку (секції 3 та 4), тобто висновок суду, що предмет цього
договору - жила частина будинку, є помилковим. З посиланням на
статтю 50 Цивільного кодексу України, скаржник вважає, що угода
від 27.12.1995 року на дольове будівництво кооперативного будинку,
укладена Новомосковським МУКБ з перевищенням повноважень, наданих
МУКБ житлово -будівельним кооперативом "Квіточ", тому повинна бути
визнана недійсною, незалежно від наявності і форми вини її
учасників. Також скаржник зазначає, що факт обману відповідачем -1
другої сторони по договору від 27.12.1995 року підтверджується
тим, що Новомосковське МУКБ приховало від сторони по договору
обставини, що мали істотне значення для цієї угоди, а саме, що
замовником будівництва кооперативного будинку з вбудованими
приміщеннями згідно діючих та прийнятих нормативних актів є
виконком міськради та ЖБК "Квіточ", та заявило цій стороні, що
МУКБ є єдиним замовником будівництва, що приховало (замовчало)
перед стороною, що на розміщення в кооперативному будинку
конкретних підприємств торгівлі і т.п. потрібна згода загальних
зборів членів житлово - будівельного кооперативу (саме наявність
цієї обставини могла перешкодити вчиненню правочину), а також тим,
що всі сторони по цьому договору, в т. ч. і цесіонарій ТОВ
"Дніпробуд"за останнім (згодою загальних зборів) не зверталось до
кооперативу, і, ні в які правовідносини з ЖБК "Квіточ"не вступали,
і, тим, що кошти сторони по договору направлені на рахунок МУКБ,
саме ж будівництво будинку здійснювалось за кошти кооперативу.
У своїх відзивах на апеляційну скаргу відповідачі вважають,
що вимоги, викладені в апеляційній скарзі, не можуть підлягати
задоволенню, оскільки позивач у скарзі не зазначає, які саме із
зазначених в статті 104 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставин мали місце при постановленні судом
рішення і в чому ці обставини полягали. Також з посиланням на
статті 50, 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, пункти 8,12 Постанови Пленуму
Верховного суду України від 28.04.1978 року № 3, відповідачі
зазначають, що підстави для визнання угоди недійною відсутні, а
доводи скаржника безпідставні.
У судовому засіданні, яке ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року було
призначено на 26.04.2007 року, оголошувалась перерва до 15.05.2007
року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам
діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський
суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду
на наступне:
06.04.1994 року між Житлово-будівельним кооперативом "Квіточ"
та Новомосковським міжрайонним управлінням капітального
будівництва укладено Типовий договір № 1 на проектування та
будівництво кооперативного житлового будинку, відповідно до якого
Житлово-будівельний кооператив "Квіточ" на підставі рішення
загальних зборів членів ЖБК (протокол від 10.03.1994 року № 1)
передає Новомосковському міжрайонному управлінню капітального
будівництва виконання функцій замовника по проектуванню та
будівництву житлового десятиповерхового двохсекційного будинку по
вул. Радянська-Горького, 2, на 73 квартири. Кошторисна вартість
будівництва (житлової частини) базова в цінах 1993 року 158 430
тис. крб.
Рішенням загальних зборів членів ЖБК (протокол від 10.03.1994
року № 1) затверджена базова кошторисна вартість 73-х квартирного
житлового будинку в цінах та нормах 1993 року в сумі 158 430 тис.
крб.
Відповідно до розподілу кошторисної вартості будівництва
житлового будинку № 2 (секція 3-4) з вбудованими приміщеннями по
вул. Радянська-Горького (техніко-економічні показники, які
розглядалися загальними зборами членів ЖБК (протокол від
10.03.1994 року №. 1) кошторисна вартість житлового будинку з
вбудованими приміщеннями складає 179023 тис. крб., в тому числі
житлового будинку без вбудованих приміщень 158 430 тис. крб.(п.1)
(т.2 а.с. 28).
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов
обгрунтованого висновку, що загальні збори членів
Житлово-будівельного кооперативу "Квіточ" своїм рішенням
затвердили кошторисну вартість будівництва лише житлової частини
будинку (секції 3-4).
Відповідно до умов Типового договору № 1 позивач передав
відповідачу-1 виконання функцій замовника по проектуванню та
будівництву житлового будинку лише щодо його житлової частини (
десять однокімнатних квартир, 18 -двокімнатних, 36 -трехкімнатних
та 9 чотирьохкімнатних) без вбудованих приміщень.
27.12.1995 року між Новомосковським міжрайонним управлінням
капітального будівництва - замовником, та ТОВ "Мі Макс" -
пайовиком, укладено договір на передачу власних коштів
підприємства, організації для будівництва об'єктів, що
здійснюються за рахунок нецентралізованих капітальних вкладень в
порядку дольової участі, відповідно до якого пайовик передає
капітальні вкладення на будівництво житлового будинку № 2 (секція
4) по вул. Радянська-Горького в порядку дольової участі в сумі
2754000 тис. крб. за 204 кв. м приведеної площі; вартість одного
квадратного метра 13, 5 млн. крб. За техніко-економічними
показниками проектної документації будівництва площа 204, 0 кв. м
є площею вбудованих приміщень секції 4.
Платіжним дорученням № 95 від 27.12.1995 року ТОВ "Мі Макс"
перерахувало на рахунок відповідача-1 2 754 000 000 крб. - за
дольову участь в будівництві та 137 700 000 крб. (платіжне
доручення № 93 від 27.12.1995року) - відрахування на утримання
єдиного замовника.
18.02.1996 року ТОВ "Мі Макс", НВП ТОВ "Алі" та
Новомосковське міжрайонне управління капітального будівництва
уклали договір про заміну сторони в договорі від 27.12.1995 року,
за яким права та обов'язки пайовика будівництва перейшли до НВП
ТОВ "Алі".
15.02.2000 року НВП ТОВ "Алі", Товариство з обмеженою
відповідальністю "Дніпробуд" (м. Новомосковськ Дніпропетровської
області) та Новомосковське міжрайонне управління капітального
будівництва уклали договір про заміну сторони у договорі від
18.02.1996 року, відповідно до якого права та обов'язки пайовика
будівництва перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Дніпробуд".
Позивач, посилаючись на те, що договір від 27.12.1995 року
укладено відповідачем-1 в суперечності з встановленими цілями його
діяльності, а також внаслідок зловмисної угоди представника однієї
сторони з другою стороною, просив визнати його недійсним на
підставі статей 50, 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
від 28.04.1978 року (з наступними змінами) "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може
бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками,
передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди
недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими
закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних
юридичних наслідків. При задоволенні позову суд в одному рішенні
постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування
передбачених законом наслідків.
Згідно зі статтею 50 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є угода,
укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями,
її діяльності.
Як зазначено у вищенаведеній Постанові Пленуму Верховного
Суду України, недійсною на підставі статті 50 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є угода, укладена юридичною особою в суперечності з цілями її
діяльності, встановленими статутом (положенням) цієї особи.
Як вбачається з Положення про Новомосковське міжрайонне
управління капітального будівництва Дніпропетровської
облдержадміністрації управління здійснює керівництво у галузі
будівництва об'єктів житлово-цивільного і комунального призначення
у межах своєї компетенції та виконує функції замовника будівництва
цих об'єктів (т. 2 а.с. 17).
Здійснюючи передбачену Положенням діяльність, в тому числі
щодо розміщення замовлення на капітальне будівництво, забезпечення
будівництва обладнанням, устаткуванням, тощо, відповідач -1
укладає договори, в тому числі пов'язані з виконанням функції
замовника будівництва.
За таких обставин місцевий господарський суд дійшов
обгрунтованого висновку щодо укладення відповідачем-1 договору від
27.12.1995 року відповідно до встановлених Положенням цілей його
діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угода,
укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди
представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку
громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе
умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана
недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи
громадської організації.
Пленум Верховного Суду України у вищенаведеній постанові
зазначив, що при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на
підставі ст. 57 ЦК суди повинні мати на увазі, що такі вимоги
можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства,
погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою
стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх
безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на
вкрай невигідних для неї умовах. Під обманом у таких випадках слід
розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом
повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або
замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що
укладається.
Позивач не довів наявність з боку відповідача-1 зловмисної
угоди з другою стороною за договором від 27.12.1995 року.
Оскільки позивач не є стороною за договором від 27.12.1995
року, у нього відсутні підстави стверджувати, що вказаний договір
укладено внаслідок обману відповідачем-1 другої сторони за
договором.
З урахуванням викладеного правові підстави, зазначені
позивачем, для визнання спірної угоди недійсною відсутні.
З огляду на вищенаведене, рішення прийнято господарським
судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Дніпропетровський апеляційний
господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Квіточ",
м. Новомосковськ
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
20.11.2006 року у справі № 7/333-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О. С. Євстигнеєв