5/156б Про скасування постанови про визнання банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та продовження стадії розпорядження майном - 14.05.2007 Прийняття

Постановою господарського суду Чернігівської області від 01 лютого 2007 року, яка прийнята у справі № 5/156б (9/189б/54б) (суддя - В.Д. Соломатін), за заявою відкритого акціонерного товариства "Остерський завод "Радіодеталь" (надалі - Боржник, Товариство) про визнання банкрутом, Боржник визнаний банкрутом, відносно нього відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатором арбітражний керуючий Стук І.М., на якого покладені повноваження керівника та передане у відання все майно Товариства, а також зобов'язано провести ліквідаційну процедуру, за результатами якої подати звіт та ліквідаційний баланс Товариства. При цьому, припинено підприємницьку діяльність банкрута та повноваження керівних органів останнього, яких зобов'язано передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію Боржника. Також арбітражному керуючому Швидкому Ю.В. затверджено витрати у зв'язку із виконанням обов'язків розпорядника майна на суму 143 636 грн. 00 коп. (т. 4 а.с. 190-192).

ОСОБА_1 (надалі - Кредитор), не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю постанову, продовжити процедуру розпорядження майном та зобов'язати розпорядника майна внести у реєстр відповідні зміні стосовно грошових вимог кредиторів у даній справі, зобов'язати розпорядника майна провести нові збори з урахування відповідних змін та визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Товариства від 21.09.2006 року (т. 8 а.с. 8-14).

Представник Прокуратури у судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 і просить скасувати оскаржувану постанову, продовжити процедуру розпорядження майном та зобов'язати розпорядника майна внести у реєстр відповідні зміні стосовно грошових вимог кредиторів у даній справі, зобов'язати розпорядника майна провести нові збори з урахування відповідних змін та визнати недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Товариства від 21.09.2006 року (т. 8 а.с. 74-75).

Представники кредиторів - Державної податкової інспекції у Козелецькому районі Чернігівської області, Державного комітету України з державного матеріального резерву, Козелецького районного центру зайнятості у судовому засіданні залишають вирішення питання щодо задоволення апеляційної скарги Кредитора або відмови у її задоволенні на розсуд суду (т. 8 а.с. 74-75).

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення інших кредиторів Боржника та Боржника про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги Кредитора, що підтверджується ухвалою про відкладення розгляду апеляційної скарги від 11.04.2007 року (т. 8 а.с. 68-69) з відміткою (на звороті) про направлення копій даної ухвали сторонам у справі, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Кредитора без участі представників інших кредиторів Товариства та Боржника.

Заслухавши усні пояснення представників кредиторів Боржника та Прокуратури в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16 червня 2005 року було порушено провадження у справі № 9/189-б про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Остерський завод "Радіодеталь" за заявою останнього в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1 а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07 жовтня 2005 року визнані кредитори до Боржника із відповідними сумами вимог, вимоги інших кредиторів, що не були заявлені у встановлений строк, визначені такими, що погашені та зобов'язано розпорядника майна Боржника скликати та провести збори кредиторів Товариства (т. 2 а.с. 30-33).

Постановою господарського суду Чернігівської області від 01 лютого 2007 року Товариство визнано банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Стук І.М., на якого покладені права керівника Товариства і передані у відання майно банкрута, а також зобов'язано в 12-тимясячний строк здійснити ліквідаційну процедуру і подати до суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу. Крім цього, припинено підприємницьку діяльність Товариства та повноваження його посадових осіб та керівних органів, яких зобов'язано протягом 15 днів передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Також, арбітражному керуючому Швидкому Ю.В. затверджені витрати у зв'язку із виконанням ним обов'язків розпорядника майна на загальну суму 143 636 грн. 00 коп.

В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що відповідно до протоколу № 5 засідання комітету кредиторів від 23.01.2007 року комітетом кредиторів було прийняте рішення про звернення до господарського суду з клопотанням визнати боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Стук І.М. Крім того, згідно вищезазначеного протоколу заяви щодо участі у санації боржника товариства з обмеженою відповідальності "Енергохім - Плюс" та Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" на адресу комітету кредиторів не надходило, а відповідно до пояснень розпорядника майна заяви щодо санації боржника на його адресу не надходили. Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що комітет кредиторів не звертався до господарського суду з клопотанням про відкриття санації, заяви товариства з обмеженою відповідальності "Енергохім - Плюс" та Державної госпрозрахункової установи "Агентство з питань банкрутства" щодо санації боржника мають бути залишені без розгляду. Таким чином, зважаючи на відсутність реальної можливості відновити платоспроможність боржника та приймаючи до уваги, що на день прийняття постанови майновий комплекс Товариства продано, боржника має бути визнано банкрутом. При цьому місцевий господарський суд керувався п. 10 ст. 3-1, ст.ст. 22- 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(т. 4 а.с. 190-192).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників кредиторів та Прокуратури у відкритому судовому засіданні, апеляційний господарський суд вважає, що постанова господарського суду Чернігівської області від 01 лютого 2007 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в постанові суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Кредитора без задоволення.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Кредитор, в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довів ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень при апеляційному провадженні.

Так в апеляційній скарзі Кредитор посилається на те, що в основу прийняття місцевим судом оскаржуваної постанови лягли рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів, які були сфальсифіковані, оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин стосовно кредиторських вимог і, відповідно, легітимності реєстру кредиторів, невнесення змін до якого розпорядником майна вплинуло на рішення зборів кредиторів та комітету кредиторів, а тому його права були порушені, оскільки він не міг голосувати відповідно до суми своїх вимог.

Зокрема, скаржник посилається на те, що при проведенні 10.04.2006 року зборів кредиторів, на яких було обрано комітет кредиторів, він не мав змоги голосувати кількістю голосів, пропорційній сумі його вимог, оскільки розпорядник майна не вніс зміни у реєстр вимог кредиторів, що пов'язані з набуттям Кредитором права вимоги до Боржника в порядку правонаступництва.

Так, 13.01.2006 року по акту прийому - передачі векселя, вексель НОМЕР_1 6658 яким був погашений борг Товариства перед Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області на суму 101 297,00 грн., передано ОСОБА_1, до якого згідно останнього індосаменту перейшли всі права первісного кредитора.

На підставі договору відступу вимоги боргу від 10.03.2006 року право вимоги Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 2 179,23 грн. перейшло до ОСОБА_1

Згідно договору відступу вимоги боргу від 14.03.2006 року право вимоги Козелецького районного центру зайнятості на суму 11 489,21 грн. перейшло до ОСОБА_1

У відповідності до та в порядку ст. 528 Цивільного кодексу України 17.03.2006 р. борги Товариства перед Козелецькою міжрайонною державною податковою інспекцією на суму 11735,17 грн. були погашені третьою особою - Бурлакою К.Ф.

Дані зміни не були внесені в подальшому та не враховані при прийнятті 19.07.2006 року рішення комітету кредиторів про обрання голови комітету кредиторів та про звернення до господарського суду з приводу відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника і призначення ліквідатором арбітражного керуючого Стук І.М., а також при прийнятті рішення 23.01.2007 року про подання до господарського суду клопотання щодо визнання Боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Стук І.М. відповідно до протоколу № 5 зборів комітету кредиторів від 23.01.2007 року, на який суд першої інстанції посилається при прийнятті оскаржуваної постанови.

При цьому, скаржник посилається на те, що у судовому засіданні 25.07.2006 р. ним було заявлене клопотання про збільшення суми його грошових вимог до Боржника у реєстрі вимог кредиторів, у задоволенні якого йому було відмовлено.

Вищенаведені посилання скаржника на невнесення змін у реєстр вимог кредиторів, пов'язаних з набуттям Кредитором права вимоги до Боржника в порядку правонаступництва, що призвело до фальсифікацій рішень зборів кредиторів, щодо створення комітету кредиторів, та рішень комітету кредиторів, щодо звернення до господарського суду з клопотанням про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, і прийняття оскаржуваної постанови з порушенням його прав, є неналежними та такими, що не відповідають вимогам чинного на момент прийняття оскаржуваної постанови законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

З аналізу вищенаведених норм Закону можна зробити висновок, що вимоги до боржника, які виникли внаслідок правонаступництва, визнаються конкурсними лише за умови їх виникнення до порушення провадження у справі. За умови виникнення внаслідок правонаступництва таких вимог після порушення провадження у справі, вони відносяться до поточних і можуть заявлятись тільки в межах ліквідаційної процедури.

В матеріалах справи дійсно наявні клопотання Кредитора про внесення змін до реєстру вимог кредиторів та докази на підтвердження його правонаступництва стосовно грошових вимог до Боржника (т. 3 а.с. 40-52).

Проте, враховуючи виникнення таких вимог у Кредитора до Боржника після порушення провадження у даній справі та після затвердження реєстру вимог кредиторів ухвалою попереднього засідання від 07 жовтня 2005 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що дані вимоги є поточними, а скаржник є поточним кредитором на суму цих вимог. Таким чином, оскільки у реєстрі вимог кредиторів відображаються визнані судом конкурсні вимоги, посилання скаржника на невнесення змін у реєстр вимог кредиторів, у зв'язку з виникненням у нього вимог до Боржника в порядку правонаступництва, що призвело до фальсифікацій рішень зборів кредиторів та рішень комітету кредиторів, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про банкрутство.

У зв'язку із вищевикладеним аналізом обставин справи, наявних у справі доказів та чинного законодавства, апеляційна інстанція дійшла висновку про те, що Кредитором не спростовано правомірність висновків суду першої інстанції щодо визнання Товариства банкрутом та прийняття оскаржуваної постанови.