7/546(4/19(16/49)) Про стягнення збитків за договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування - Текст документа

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ

господарського суду Луганської області

по справі № 7/546(4/19(16/49)) (суддя Калашник Т.Л.)

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Северодонецьк Луганської області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ

про стягнення 218024 грн. 46 коп.

В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення 218024 грн. 46 коп. збитків.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)) (суддя Калашник Т.Л.) позовні вимоги задоволені, оскільки визнані обгрунтованими.

Суд дійшов висновку, що відповідачем - установою банку, не доведено належне виконання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування та не надано доказів дотримання відповідних приписів Цивільного кодексу України (435-15) , Iнструкції "Про касові операції в банках України" (z0768-03) при видачі готівки з рахунку позивача.

Відповідач у справі оскаржив рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)).

За доводами апеляційної скарги від 14.09.2007 № 14-11/6575, поданої до Луганського апеляційного господарського суду, операції по зняттю грошових коштів з рахунку позивача за пред'явленими чеками були здійснені банком відповідно до чинного законодавства та підтверджені власником рахунку, згідно договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 03/01-43/49063 від 06.05.2004.

Окрім цього, скаржником висловлено, що підприємцем ОСОБА_1 жодного разу, протягом 2005 року, не подано банку заяв про невизнання підсумкового сальдо за рахунком.

Таким чином, на думку відповідача - установи банку, позивач не міг не знати та не усвідомлювати, що з його рахунку зникають значні суми коштів.

Саме з цього, відповідач вважає та наполягає на тому, що банківські операції по зняттю грошових коштів з рахунку гр. ОСОБА_1 за пред'явленими чеками здійснені правомірно, згідно до умов договору № 03/01-43/49063 від 06.05.2004.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)), відповідно до ст.28 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 14.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2007 у справі № 7/546(4/19(16/49)), призначена судова колегія у складі суддів: Журавльова Л.I. - суддя -головуючий колегією, Медуниця О.Є.-суддя, Перлов Д.Ю. - суддя.

Ухвалою судової колегії від 18.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)) порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)), відповідно до ст.28 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 14.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2007 у справі № 7/546(4/19(16/49)), у зв'язку з виходом із відпустки судді Лазненко Л.Л., здійснено заміну: виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі № 7/546(4/19(16/49)) головуючого суддю Журавльову Л.I. і введено до складу колегії головуючого суддю Лазненко Л.Л.

Позивачем надано суду заперечення № б/н від 25.09.2007 на апеляційну скаргу по справі, в якому висловлено непогодження з доводами, викладеними в скарзі.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)), відповідно до ст.28 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , для розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 14.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2007 у справі № 7/546(4/19(16/49)), у зв'язку з відпусткою суддів Медуниці О.Є. та Перлова Д.Ю., здійснено заміну і призначено інший склад колегії: Лазненко Л.Л. - суддя -головуючий колегією, Зуєвич А.М.-суддя, Журавльова Л.I. - суддя.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ).

Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія визначила, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)) з наступних обставин.

Предмет позову по даній справі є стягнення збитків у сумі 218024 грн. 46 коп., заподіяних позивачу в наслідок невиконання відповідачем договору № 03/01-43/49063 від 06.05.2004.

Вказаний договір укладений між сторонами по справі в двосторонньому порядку на здійснення розрахунково-касового обслуговування (а.с.21-22, т.1), без подальших змін, доповнень і заперечень.

За умовами договору відповідач - установа банку, взяв на себе зобов'язання:

- провадити операції з коштами Клієнта (позивача), які зберігаються на його рахунках, відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України (п.2.1.1);

- належним чином виконувати умови цього договору (п.2.3.1);

- здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України (п.2.3.4);

- надавати Клієнту на наступний банківський день після проведення операцій по розрахунках виписку з доданням необхідних документів (п.2.3.5).

На час розгляду скарги судом другої інстанції, відповідачем у справі не доведено, згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , безумовне виконання вищеназваного договору на розрахунково-касове обслуговування, а також що видача 218024 грн. 46 коп. готівкових коштів впродовж періоду з вересня по грудень 2004 року проведена безпосередньо власнику рахунку, тобто позивачу по справі.

Понад з цим, відповідачем не надано суду доказів надання позивачу та отримання ним виписок з рахунку, з яких він був би в змозі вбачати та бути обізнаним про рух коштів по рахунку, а в решті помічати які-небудь неточності, помилки та надалі не визнавати або підтверджувати підсумкове сальдо за рахунком.

Таким чином, невиконання банком п.2.3.5 договору щодо надання Клієнту виписки з доданням необхідних документів на наступний банківський день після проведення двадцяти п'яти операцій по рахунках позбавило позивача можливості заявити про своє непогодження - непідтвердження підсумкового сальдо за рахунком.

З такого доводи апелянта про підтвердження підсумкового сальдо суд вважає безпідставними.

До матеріалів справи (а.с.23, т.1) додана картка із зразком підпису Клієнта - позивача по справі.

Відповідно до Iнструкції Національного банку України від 12.11.2003 № 492 "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (z1172-03) фізичні особи - підприємці під час відкриття поточного рахунку подають картку із зразками підписів, до якої включаються зразки підписів власника рахунка та/або його довірених осіб. Зразки підписів довірених осіб засвідчуються уповноваженою особою банку за умови їх особистої присутності та пред'явлення паспорта або документа, що його замінює, і документа, виданого органом Державної податкової інспекції, що свідчить про присвоєння фізичній особі - резиденту ідентифікаційного номера платника податків.

Матеріали даної справи свідчать, що в картку із зразками підписів на право розпорядження банківським рахунком внесений лише зразок підпису власника рахунку - позивача, іншим особам права підпису документів та користування рахунком він не надавав.

Відповідачем не надано суду доказів, що безпосередньо позивачем з вересня по грудень 2004 року одержана зі свого рахунку, за своїм підписом, на підставі чеків:

№ КИ 5919077 від 15.09.2004 на суму 10000 грн.;

№ КИ 5919078 від 16.09.2004 на суму 13600 грн.;

№ КИ 5919079 від 17.09.2004 на суму 9900 грн.;

№ КИ 5919080 від 20.09.2004 на суму 10000 грн.;

№ КИ 5919081 від 22.09.2004 на суму 28580 грн.;

№ КИ 5919082 від 24.09.2004 на суму 5000 грн.;

№ КИ 5919084 від 27.09.2004 на суму 14000 грн.;

№ КИ 5919085 від 29.09.2004 на суму 2000 грн.;

№ КИ 5919086 від 30.09.2004 на суму 4500 грн.;

№ КИ 5919087 від 01.10.2004 на суму 1500 грн.;

№ КИ 5919088 від 04.10.2004 на суму 18000 грн.;

№ КИ 5919089 від 05.10.2004 на суму 700 грн.;

№ КИ 5919090 від 06.10.2004 на суму 10000 грн.;

№ КИ 5919091 від 07.10.2004 на суму 3000 грн.;

№ КИ 5919093 від 08.10.2004 на суму 10500 грн.;

№ КИ 5919094 від 11.10.2004 на суму 7000 грн.;

№ КИ 5919095 від 12.10.2004 на суму 4000 грн.;

№ КИ 5919097 від 14.10.2004 на суму 7000 грн.;

№ КИ 5919098 від 15.10.2004 на суму 8300 грн.;

№ КИ 5919099 від 16.12.2004 на суму 1500 грн.;

№ КИ 5919100 від 20.12.2004 на суму 9150 грн.;

№ КИ 8473001 від 21.12.2004 на суму 6000 грн.;

№ КИ 8473005 від 23.12.2004 на суму 16000 грн.;

№ КИ 8473007 від 29.12.2004 на суму 3294 грн.;

№ КИ 8473008 від 30.12.2004 на суму 8000 грн.,

загальна сума - 218024 грн. 46 коп., яка не оскаржена установою банку та щодо якої не надано суду контррозрахунок, навіть на час розгляду скарги апеляційною інстанцією.

За правилами ч.1 ст.1071 Цивільного кодексу України (435-15) банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошовий чек належить до касових документів, які оформлюються згідно з касовими операціями, визначеними Iнструкцією від 14.08.2003 № 337 "Про касові операції в банках України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.09.2003 № 768/8089 (z0768-03) . Відповідно до п.7 цієї Iнструкції грошовий чек має містити відбиток печатки та підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) Клієнта згідно з карткою зразків підписів.

Відповідно до ч.3 ст.1103 Цивільного кодексу України (435-15) платник за чеком (банк) повинен пересвідчитися усіма можливими способами у справжності чека, а також у тому, що пред'явник чека є повноважною особою.

Окрім цього, відповідачем не доведено суду, що позивач уповноважував когось документально знімати з власного банківського рахунку готівкові кошти або були наявні підстави видавати грошові кошти невідомим особам, що мало місце неодноразово, впродовж чотирьох місяців, бо за 25-ма банківськими операціями фахівцями банку видана готівкою сума - 218024 грн. 46 коп., чим позивачеві заподіяні збитки.

Збитки, завдані у зв'язку з оплатою підробленого, викраденого або втраченого чека, покладаються на платника за чеком або чекодавця - залежно від того, з чиєї вини вони були завдані (ч.4 ст.1103 Цивільного кодексу України (435-15) ).

Доводи відповідача стосовно того, що позивач брав участь в одержанні в банку вищеназваної суми, не знайшли свого підтвердження в суді та спростовуються й самим відповідачем, яким у пред'явленому позові до своїх працівників про стягнення збитків вказано, що з рахунку підприємця ОСОБА_1за грошовими чеками, без його відома, одержані кошти гр. ОСОБА_3 - колишньою дружиною, а видача грошей здійснена робітниками банку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без доручення, без відома та згоди власника банківського рахунку.

Згідно висновку експертизи, проведеної при розслідуванні кримінальної справи № 058/05, порушеної по факту зловживання посадовими особами відповідача службовим становищем при видачі з рахунку позивача неуповноваженій особі грошових коштів в сумі 218000 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (2341-14) (а.с.146, т.1), підписи у вищезазначених чеках вчинені не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.106-108, т.1).

Вищеназване не спростовано повноважним і компетентним представником відповідача в судовому засіданні 02.10.2007.

Судами двох інстанцій досліджено, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.07.2006 по кримінальній справі № 1/466/06, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними у скоєні злочину, передбаченому ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України (2341-14) . У постанові зокрема зазначено, що судом встановлено той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 працювали у Сєвєродонецькому відділенні ЛОД АППБ "Аваль", проявив злочинну недбалість, не передбачили, що порушення ними своїх службових обов'язків може потягнути настання тяжких наслідків, хоча могли та повинні були це передбачити, при зверненні ОСОБА_3 з метою зняття грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1, з грошовими чеками, на яких містився підпис, схожий на підпис ОСОБА_1, посвідчили своїм підписом та штампом відділення грошові чеки. Зазначена постанова набрала чинності 09.08.2006, про що свідчить напис на постанові, засвідчений посадовою особою та печаткою суду.

Таким чином, постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.07.2006 по кримінальній справі № 1-466/06, встановлено вину посадових осіб відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Згідно до п.5 Iнструкції "Про касові операції в банках України", затвердженої постановою Національного банку України від 14.08.2003 № 337 (z0768-03) , у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) працівник банку повинен перевіряти:

- повноту заповнення реквізитів на документі;

- наявність підписів посадових осіб банку, яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам;

належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувача, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі;

- у разі отримання готівки за довіреністю - правильність оформлення довіреності на отримання готівки;

- наявність підпису отримувача.

На порушення п.5 глави 3 розділу 3 Iнструкції Національного банку України "Про касові операції в банках України", при видачі готівки працівники банку не перевірили належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі, наявність підпису отримувача. У відповідача були всі законні підстави для відмови у видачі готівки за спірними чеками.

Судова колегія погоджується з посиланням місцевого господарського суду, на ст.1073 Цивільного кодексу України (435-15) , що у разі безпідставного списання банком з рахунка Клієнта або порушення банком розпорядження Клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок Клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом, та зробленим відповідно з цього висновком про обгрунтованість позову по справі та необхідність відшкодування банком збитків, заподіяних позивачеві внаслідок неналежного виконання умов договору про розрахунково-касове обслуговування, а також відповідних приписів Цивільного кодексу України (435-15) , Iнструкції " Про касові операції в банках України" з питання видачі готівки з рахунку Клієнта - позивача.

Апеляційна інстанція зазначає, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовані усі обставини по справі, згідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , а доводи апелянта необгрунтовані та документально не підтверджені.

Висловлені скаржником припущення не можуть вважатися судом певним засобом доказування тих обставин справи, які повинні бути підтвердженими.

Суд другої інстанції вважає, що господарським судом Луганської області при вирішенні 03.09.2007 спору досліджені усі матеріали справи, у тому числі договір про розрахунково-касове обслуговування, стан виконання банком зобов'язань по цьому договору та наслідки з цього, недоведеність відповідачем суду одержання безпосередньо позивачем з свого рахунку 218029 грн. 46 коп. грошових коштів, а також наявності підстав видачі цієї суми невідомій (невідомим) особі (особам), висновок експертизи, проведеної при розслідуванні кримінальної справи № 058/05, порушеної по факту зловживання посадовими особами банку службовим становищем при видачі з рахунку позивача неуповноваженій особі коштів. За висновком експертизи підписи у чеках вчинені не гр. ОСОБА_1, а іншою особою.

Окрім цього, апеляційна інстанція зазначає, що судом першої інстанції з'ясовано, що кримінальна справа № 1-466/06 розглянута Сєвєродонецьким міським судом Луганської області та судом загальної юрисдикції встановлена вина посадових осіб Сєвєродонецького відділення ЛОД АППБ "Аваль" - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які визнані винними у скоєні злочину, передбаченому ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України (2341-14) та проявленні злочинної недбалості при посвідченні своїми підписами та штампом відділення банку грошових чеків, за якими безпідставно одержані грошові кошти, що заявлені до стягнення за позовом, не їх власником - позивачем, а іншою особою.

Таким чином, місцевим господарським судом в процесі розгляду спору з'ясовані всі обставини справи з якими позивач пов'язував свої вимоги.

З оглядом на викладене, апеляційна інстанція вважає, що місцевим господарським судом правильно прийнято до уваги, що почеркознавча експертиза проведена в межах кримінальної справи № 1-466/06, порушеної відносно обставин, з якими позивачем пов'язані позовні вимоги по справі № 7/546(4/19(16/49)).

За наслідками розгляду кримінальної справи посадові особи відповідача визнані винними в скоєні злочину. Постанова Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24.07.2006 по кримінальній справі № 1-466/06 набрала чинності, що не спростовано відповідачем, як і позовні вимоги по справі позивача, що підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам справи.

Що стосується клопотання відповідача про призначення експертизи щодо достовірності підписів і печатки на чеках, судова колегія погоджується з зазначенням господарським судом того, що експертиза вже стосовно цього провадилася в рамках кримінальної справи, що розглянута з винесенням вироку.

Понад з цим, поза увагою суду другої інстанції не залишається й та обставина, що всі грошові чеки, як речові докази, залучені до матеріалів кримінальної справи, відповідно до постанови слідчого відділу Сєвєродонецького МВ УМВД України.

Проведення судової експертизи, на якій наполягає відповідач, неможливо без безпосереднього дослідження експертом оригіналів грошових чеків.

Проти цих обставин відповідачем не заявлено суду заперечень та не обгрунтовано, як, взагалі, може провадитися експертиза достовірності підписів і печатки на грошових чеках, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи та не надані господарському суду, у тому числі апеляційній інстанції.

При таких обставинах, проведення судової експертизи грошових чеків фактично неможливе.

Судові витрати у сумі 1090 грн. 12 коп., сплачені за подання апеляційної скарги, покладаються на її заявника - відповідача по справі, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (7-93) зайве сплачене відповідачем при поданні апеляційної скарги державне мито в сумі 1 грн. 00 коп. підлягає поверненню заявникові з Державного бюджету України.

Згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , за згодою представників сторін, у судовому засіданні по справі оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст.46, 47, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ № 14-11/6575 від 14.09.2007 на рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.09.2007 по справі № 7/546(4/19(16/49)) (суддя Калашник Т.Л.) залишити без змін.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ, вул.Совєтська, 61, код ЄДРПОУ 24197094, зайве сплачене за платіжним дорученням № 258/1 від 10.09.2007 державне мито в сумі 1 грн. 00 коп.