КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2007 № 7/535-42/484
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів: Куровського С.В.
Михальської Ю.Б.
Доповідач по справі: Куровський С.В.
при секретарі: Василів О.В.
За участю представників:
від позивача -Сірик В.В. - директор;
від відповідача - 1: не з'явився;
від відповідача - 2: Завальнюк В.В. (довіреність № 275 від
03.10.2006 р.)
Від прокуратури м. Києва:
Красножон О.М. - старший прокурор відділу прокуратури м.
Києва (посвідчення № 231 від 18.12.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Дослідного господарства "Шевченківське"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.12.2006
у справі № 7/535-42/484 (Паламар П.I.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєта"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Зуктон ЛТД"
Дослідного господарства "Шевченківське"
про визнання договору недійсним, повернення майна
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.12.2006 р. позов
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєта" (далі по тексту -
ТОВ "Лєта", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Зуктон ЛТД" (далі по тексту - ТОВ "Зуктон ЛТД", відповідач - 1)
Дослідного господарства "Шевченківське" (далі по тексту - ДГ
"Шевченківське", відповідач - 2) про визнання договорів
недійсними, повернення майна був задоволений частково: "1) Визнати
недійсним договір поставки № 11/19-06 від 19.06.2003 р., укладений
між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лєта" і Товариством
з обмеженою відповідальністю "Зуктон ЛТД"; 2) Стягнути з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуктон ЛТД" на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєта" 85 грн. витрат по
оплаті державного мита; 3) Стягнути з Дослідного господарства
"Шевченківське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Лєта" 257 702,10 грн. вартості майна, 2 577,02 грн. Витрат по
оплаті державного мита; 4) в іншій частині позову відмовити".
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач - 2
звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в
якій просить скасувати рішення в повному обсязі та прийняти нове
рішення про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги ДГ
"Шевченківське" мотивує тим, що місцевий господарський суд не
виконав вимоги ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та неналежним чином
дослідив обставини справи, не надавши цим обставинам відповідну
правову оцінку.
Позивач і відповідач - 1 письмові відзиви на апеляційну
скаргу суду не надали, однак в судовому засіданні представник
позивача усно пояснив, що не погоджується з апеляційною скаргою і
просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду -
без змін.
Представник прокуратури м. Києва в судовому засіданні усно
підтримав вимоги апеляційної скарги і вважає, що вона підлягає
задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
13.03.2007 року було апеляційну скаргу Дослідного господарства
"Шевченківське" Київської області прийнято до провадження, а
справу призначено до розгляду на 10.04.2007 р. Однак розгляд
справи 10.04.2007 р. був відкладений на 25.04.2007 р.
В судове засідання 25.04.2007 р. з'явились представники
позивача та відповідача 2, представник прокуратури м. Києва.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про
дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином
Враховуючи те, що в представник відповідача - 1 вдруге не
з'являється в судове засідання колегія вважає можливим здійснити
перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в
апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі
представника відповідача-1.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача - 2
і позицію представника Прокуратури м. Києва, розглянувши доводи
апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія
Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про
те, що апеляційна скарга відповідача - 2 підлягає частковому
задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі по тексту -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) апеляційний
господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,
користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував
неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не
залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний
доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і
обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному
обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються
вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
19.06.2003 р. між ТОВ "Лєта" і ТОВ "Зуктон ЛТД" був укладений
договір поставки № 11/19-06 (далі - Договір поставки), відповідно
до якого ТОВ "Лєта" (постачальник) зобов'язався поставляти та
передавати у власність ТОВ "Зуктон ЛТД" (покупець) Товар (дизельне
паливо), а покупець зобов'язується приймати цей Товар і вчасно
здійснювати оплату на умовах даного Договору. Зі сторони ТОВ
"Зуктон ЛТД" договір був підписаний директором Пономарьовим М.М.
На виконання умов Договору позивачем 02.07.2003 р. були
укладені договір про надання автопослуг з ТОВ "Маяк" і договір
перевезення з ТОВ "Донець О.Е." про перевезення дизельного
пального. На підставі зазначених договорів на нафтобазу ДГ
"Шевченківське", яка знаходиться в с. Денихівка Тетіївського р-ну
Київської області було поставлено 64 105 л. дизельного пального.
Поставка підтверджується довіреністю на отримання
товарно-матеріальних цінностей на ім'я директора ТОВ "Зуктон
ЛТД" - Пономарьова Миколу Миколайовича та накладною. При наданні
довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей особа
Пономарьова М.М. була засвідчена паспортом серії НЕ № 053990
виданий Сосновським РВ УМВС в Черкаській області 13.03.2002 р.
З матеріалів справи і з вищевикладеного вбачається, що
позивач повністю виконав свої зобов'язання за Договором поставки №
11/19-06 від 19.06.2003 р., однак коштів за поставлене дизельне
пальне не отримав.
Одночасно, між ТОВ "Зуктон ЛТД" в особі директора Пономарьова
М.М. (за тим же паспортом) і ДГ "Шевченківське" був укладений
договір купівлі-продажу № 84 від 02.07.2003 р. (далі - Договір
купівлі-продажу), за яким Дослідне господарство придбало у
відповідача - 1 дизельне пальне в кількості 64 105 л. на загальну
суму 82 112,00 грн. Даний Договір був виконаний обома сторонами
про що свідчать платіжні доручення № 650 від 02.07.2003 р. і № 651
від 02.07.2003 р. про перерахування коштів на розрахунковий
рахунок ТОВ "Зуктон ЛТД" в сумі 82 112,00 грн. і накладною № 84
від 02.07.2003 р. Претензій щодо виконання умов Договору
купівлі-продажу у сторін немає.
Однак, 09 липня 2003 р. Тетіївським РВ ГУ МВС України в
Київській області була порушена кримінальна справа по факту
незаконного заволодіння невстановленими особами шляхом шахрайства
дизельним паливом в кількості 64 105 л., що належать ТОВ "Лєта" та
коштами ДГ "Шевченківське" за ознаками злочину передбаченого ч. 4
ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Надалі по вказаній кримінальній справі Науково-дослідним
експертно-криміналістичним центром при УМВС України в
Чернігівській області були проведені експертизи. Висновками
експертиз № 214 від 01.09.2003 р. і № 252 від 22.09.2003 р. було
встановлено, що фотографія обличчя в паспорті особи, яка видавала
себе за директора ТОВ "Зуктон ЛТД" переклеєна. Також у висновку
зазначено, що зображення рельєфного відтиску круглої гербової
печатки групи у справах громадянства, міграції та реєстрації
фізичних осіб Соснівського РУ УМВС в Черкаській області "Україна
паспорт 25-01" у паспорті серії НЕ № 053990 виданий Сосновським РВ
УМВС України в Черкаській області на ім'я Пономарьова Миколи
Миколайовича виконаний не рельєфним кліше круглої гербової печатки
"Україна паспорт 25-01", групи у справах громадянства, міграції і
реєстрації фізичних осіб Соснівського РВ УМВС в Черкаській
області.
Листом № 23/Л-179 від 28.11.2003 р. (а.с. 47 Т. 1)
Тетіївським РВ ГУ МВС України в Київській області повноважному на
той час директору ТОВ "Лєта" було надано інформацію про те, на
якій стадії розслідування знаходиться вказана кримінальна справа
та повідомлялось, що ТОВ "Лєта" буде визнано цивільним позивачем у
даній справі після того як його керівництвом буде подана позовна
заява. Однак в матеріалах справи немає жодного доказу того, що
позивач скористався наданим йому правом і звернувся до органів
слідства із позовною заявою.
З листа № 23/6113 від 30.10.2006 р. Тетіївського РВ ГУ МВС
України в Київській області до директора ТОВ "Лєта" стало відомо,
що Договір поставки і Договір купівлі продажу був укладений гр.
Давигорою Павлом Михайловичем, який діяв за підробним паспортом.
За інформацією ВСГ і РФО РВ УМВС України в Черкаській області гр.
Пономарьов М.М. 04.07.2003 р. звернувся із заявою про видачу
нового паспорта в зв'язку з втратою паспорта НЕ № 053990, який був
виданий на його ім'я. Також у зазначеному листі міститься
інформація про те, що на даний час гр. Давигора П.М. згідно вироку
Придніпровського районного суду м. Черкас від 08.04.2004 р.
засуджений по ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ст. 15 ч. ч. 4 ст. 190,
ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 10 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, яке є власністю засудженого та відбуває покарання.
Докази того, що посадові особи ТОВ "Зуктон ЛТД" є причетними
до вчинення гр. Давигорою П.М. вказаних злочинів, суду надані не
були.
З вищенаведеного стає зрозумілим, що Договір поставки і
Договір купівлі-продажу були укладені особою, яка не мала для
цього повноважень і взагалі не була директором ТОВ "Зуктон ЛТД",
тобто шляхом обману для заволодіння дизельним паливом в кількості
64 105 л., що належать ТОВ "Лєта" та коштами ДГ "Шевченківське". В
свою чергу при укладанні зазначених договорів ні позивач, ні
відповідач - 2 не могли знати, що Давигора П.М. не є повноважною
особою для укладання договорів від імені ТОВ "Зуктон ЛТД".
18.08.2005 р. ТОВ "Лєта" до Господарського суду м. Києва було
подано позовну заяву до ТОВ "Зуктон ЛТД" про визнання недійсним
договору поставки та повернення одержаного за цим договором, тобто
дизельного пального у кількості 64 105 л.
Рішенням від 12.09.2005 р. даний позов був задоволений в
повному обсязі, однак Постановою Вищого Господарського Суду
України від 25.07.2006 р. зазначене рішення було скасоване, а
справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд.
Підставою для скасування рішення стало те, що Господарським судом
при зобов'язанні ТОВ "Зуктон ЛТД" повернути позивачу дизельне
паливо не було враховано, що воно знаходиться на зберіганні у ДГ
"Шевченківське", яке наполягає на тому, що є власником дизельного
пального, однак при цьому не було залучено до участі в справі.
На виконання Постанови Вищого господарського суду України
ухвалою місцевого господарського суду від 15.08.2006 р. в справі №
7/535-42/484 позовне провадження було призначено до розгляду і
залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні
відповідача ДГ "Шевченківське", однак пізніше, а саме 17.10.2006
р. ухвалою суду Дослідне господарство було залучено до участі у
справі в якості відповідача.
Заявою від 30.09.2006 р. позивач уточнив свої позовні вимоги
та просив суд визнати договір поставки № 11/19-06 від 19.06.2003р.
між ним і ТОВ "Зуктон ЛТД" та договір купівлі-продажу № 84 від
02.07.2003 р. між ТОВ "Зуктон ЛТД" і ДГ "Шевченківське"
недійсними. Повернути сторони в попередній стан, а у разу
відсутності дизельного палива в кількості 64 105 л. у ДГ
"Шевченківське, стягнути з останнього на користь ТОВ "Лєта" кошти
в сумі 257 702,10 грн. з розрахунку вартості одного літра
дизельного палива - 4,02 грн.
Проаналізувавши докази, надані представниками сторін, суд
апеляційної інстанції прийшов до висновків, що листом Тетіївського
РВ ГУ МВС України в Київській області № 23/6113 від 30.10.2006 р.
(а.с. 26, Т. № 2) і висновками експертиз (а.с. 10 - 18, Т. № 1)
доводиться той факт, що обидва Договори були укладені з позивачем
і відповідачем - 2 від імені ТОВ "Зуктон ЛТД" особою, яка не була
на це уповноважена і діяла за допомогою підробного посвідчення
особи.
Доводи позивача стосовно того, що Договір поставки був
укладений внаслідок обману з боку відповідача - 1, є
безпідставними, оскільки ТОВ "Лєта" не надало доказів того, що
посадові особи ТОВ "Зуктон ЛТД" є причетним до укладання даних
договорів. Непричетність директора відповідача - 1 до укладання
цих угод також підтверджується листом Тетіївського РВ ГУ МВС
України в Київській області № 23/6113 від 30.10.2006 р., в якому
зазначається, що гр. Пономарьов М.М. 04.07.2003 р. звернувся із
заявою про видачу нового паспорта в зв'язку з втратою паспорта НЕ
№ 053990, який був виданий на його ім'я.
Одночасно, відповідно до Договору поставки (а.с. 5 Т. 1) і
Довіреності ИАЛ № 746680 (а.с. 6 Т. 1) вбачається, що позивачем з
власної волі було передано особі, яка видавала себе за директора
ТОВ "Зуктон ЛТД" - Пономарьова М.М., дизельне пальне в кількості
64 105 л. Після порушення кримінальної справи по факту заволодіння
невстановленими особами шляхом шахрайства дизельним пальним, що
належить позивачу і коштами ДГ "Шевченківське" в сумі 41 056 грн.
за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
(Постанова про порушення кримінальної справи - а.с. 19
Т. №1) і отримання повідомлення про можливість подання цивільного
позову до органів, що проводять досудове розслідування по
кримінальній справі (а.с. 47 Т. № 1), позивач не скористався своїм
правом і не заявив вимоги про відшкодування завданих йому збитків
Давигорою П.М., який вироком суду був визнаний винним у вчиненні
даних злочинів.
Договір купівлі-продажу № 84 від 02.07.2003 р. (а.с. 141, Т.
№ 1), який скріплений підписами посадових осіб і печатками
підприємств, копії платіжних доручень (а.с. 142, Т. № 2), якими
відповідач здійснив перерахунок коштів за дизельне пальне на
розрахункові рахунки ТОВ "Зуктон ЛТД", накладна № 84 від
02.07.2003 р. (а.с. 143, Т. № 1) та товарно-транспорті накладні
(а.с. 30 - 31, Т. № 2) свідчать про те, що Договір № 84 був
виконаний особами, які його уклали. При укладенні даної угоди
відповідач -2 не міг знати про те, що підпис під умовами договору
ставить особа, яка не має на це повноважень. Претензій стосовно
виконання даного договору в справу не додані, тому суд робить
висновок про те, що ДГ "Шевченківське" є добросовісним набувачем
дизельного пального у кількості 64 105 л.
Оскільки Договір поставки і Договір купівлі продажу були
укладені 19.06.2003 р. і 02.07.2003 р. при вирішенні даної справи
суд керується нормами Цивільного Кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який
діяв на той час.
Так, відповідно до 57 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, угода, укладена
внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди
представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку
громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе
умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана
недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи
громадської організації.
Майно від добросовісного набувача (тобто такого, який не знав
і не повинен був знати, що особа, яка вчинила відчуження майна, не
мала на це права) може бути витребуване власником лише за
наявності підстав, зазначених у частині першій статті 145
Цивільного кодексу УРСР, а саме у разі придбання майна за плату та
вибуття його з володіння власника чи особи, якій воно було
передане власником, поза їх волею.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
№ 697-XII від 07.02.1991 року і ст.145 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, власник вправі вимагати повернення
(віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння, а також
належного йому майна, придбаного володільцем від особи, яка не
мала права його відчужувати.
Позивачем за таким позовом може бути власник майна, який на
момент подання позову не володіє цим майном, і юридична особа, за
якою майно закріплене на праві повного господарського відання або
оперативного управління.
Відповідачем у справі виступає особа, що на момент подання
позову фактично володіє майном без підстав, передбачених законом
або адміністративним актом чи договором, які відповідають вимогам
закону.
Відповідно до ст. ст. 62, 62 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинних на
час виникнення спірних правовідносин, які передбачали, що угода,
укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку
представляють) в силу повноваження, що грунтується на довіреності,
законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і
припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.
Угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на
укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і
припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють,
лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне
схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з
моменту її укладення.
Таким чином, оскільки Давигора П.М. укладав Договори від
імені ТОВ "Зуктон ЛТД" не маючи на те повноважень і прагнучи
шляхом обману заволодіти дизельним пальним, а ТОВ "Зуктон ЛТД" не
мало за мету виконувати зобов'язання визначені йому Договором,
судова колегія апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд
прийшов до вірного висновку стосовно того, що Договір поставки
підлягає визнанню недійсним, оскільки доказів схвалення
відповідачем - 1 спірного Договору поставки, зокрема прийняття
товару, здійснення ним оплати за договором суду не надано.
З іншими доводами, наданими в оскаржуваному рішенні,
апеляційна інстанція не погоджується.
Так, Господарський суд вважає, що належне позивачу майно
(дизельне пальне) вибуло з його володіння поза його волею, що
відповідно до ст. 145 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
є підставою для
витребування цього майна у добросовісного набувача.
Однак, в ч. 1 ст. 145 зазначеного Кодексу резюмується, що в
разі коли майно за плату придбане у особи, яка не мала права його
відчужувати, про що набувач не знав і не повинен був знати
(добросовісний набувач), то власник вправі витребувати це майно
від набувача лише в разі, коли майно загублене власником або
особою, якій майно було передане власником у володіння, або
викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом
поза їх волею.
Оскільки позивач в процесі розгляду справи не зазначав і не
надавав доказів звернення до Органів внутрішніх справ із заявою
про викрадення у нього його майна, ним був підписаний Договір
поставки, на виконання якого в подальшому ним же були укладені
Договори перевезень дизельного пального і видана Довіреність на
ім'я Пономарьова М.М. для отримання останнім цінностей за
Договором, то можна зробити висновок про те, що позивач здійснив
відчуження свого майна за власною волею, а тому не має права
витребовувати його у ДГ "Шевченківське", яке є добросовісним
набувачем.
Ст. 28 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
передбачає, що особа, яка
зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в
кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що
несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого,
цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною
справою.. Позивачу дане право було роз'яснено в листі № 23/Л-179
від 28.11.2003 р. (а.с. 47 Т. 1) Тетіївським РВ ГУ МВС України в
Київській області, однак він на даний час цим правом не
скористався.
З урахуванням всього вищенаведеного, суд вважає, що позовна
заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєта" підлягає
задоволенню лише в частинні визнання недійсним Договору поставки,
укладеного між ним і ТОВ "Зуктон ЛТД", в іншій частині позову
місцевий суд повинен був відмовити, тому апеляційна скарга
Дослідного господарства "Шевченківське" підлягає лише частковому
задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в разі
часткового задоволення позову державне мито, сплачене позивачем
при подачі позовної заяви покладається на всіх учасників судової
справи пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні вимог майнового характеру позивачу має
бути відмовлено, то судові витрати також йому не відшкодовуються,
тому в частині стягнення з ТОВ "Зуктон ЛТД" на користь позивача 85
грн. державного мита і стягнення з ДГ "Шевченківське" на користь
позивача державного мита в сумі 2 577,02 грн., рішення місцевого
суду також має бути скасовано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 -
105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Київський апеляційний господарський
суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дослідного господарства "Шевченківське"
задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2006 р. по
справі № 7/535-42/484 скасувати в частині задоволених позовних
вимог щодо стягнення з Дослідного господарства "Шевченківське" на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєта" вартості 64
105 л. дезильного палива на загальну суму 252 702,01 грн. та
прийняти нове рішення, яким відмовити в цій частині позовних
вимог.
В частині визнання недійсним договору поставки № 11/19-06 від
19.06.2003 р., а також у частині відмови у визнанні Договору
купівлі-продажу № 84 від 02.07.2003 р. недійсним - рішення
залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лєта"
(р/р 26004052602433 в Філії "Розрахунковий центр" ПриватБанку м.
Києва, МФО 320649, код ЄДРПОУ 31609016) на користь Дослідного
господарства "Шевченківське" (р/р 260082413 в Філії АППБ "Аваль"
м. Біла Церква, МФО 321121) суму державного мита за подання
апеляційної скарги.
Видати наказ. В идачу наказу доручити Господарському суду м.
Києва.
Справу № 7/535-42/484 повернути до Господарського суду м.
Києва.
Головуючий суддя Кондес Л.О.
Судді Куровський С.В
Михальська Ю.Б.
23.05.07 (відправлено)