КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.2007 № 4/450
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явились
від відповідача -не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.01.2007
у справі № 4/450
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш лан"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС"
про стягнення 50977,65 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з
відповідача 44973,05 грн. заборгованості за передану продукцію,
4091,10 грн. пені, 1259,24 грн. індексу інфляції, 654,26 грн. 3%
річних, а всього 50977,65 грн. за договором № 140/02 від
21.04.2005.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2007 у
справі № 4/450 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з
апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського
суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким
в задоволенні позову відмовити.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної
скарги, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:
21.04.2005 між сторонами по справі укладено договір
купівлі-продажу цукрових буряків за № 140/02, відповідно до п. 1.1
якого позивач передає, а відповідач приймає та оплачує цукрові
буряки, вирощені у 2005році.
Відповідно до п. 5.1 договору ціна на продукцію становить
174,00 грн. за одну тону продукції, в тому числі ПДВ - 29,00 грн.
Додатковою угодою № 7/1 від 05.10.2005 до договору, пункт 5.1
договору було викладено в новій редакції за якою ціна на продукцію
склала 210,00 грн. за одну тону продукції, в тому числі
ПДВ -35,00грн.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу
продукцію в кількості 703,233 тон залікової ваги, тобто ваги
продукції, що підлягає оплаті на загальну суму 147 678,93 грн.
Згідно п. 4.3 договору зобов'язання продавця вважається
виконаним належним чином та в повному обсязі після передачі
продукції покупцю за адресою, зазначеною в п. 3.1.2 в кількості,
що зазначена в п 1.3 даного договору та підписання обома сторонами
відповідного Акту прийому-передачі та/або накладної на передачу
продукції, оформлення інших первинних документів, виконання всіх
зобов'язань по даному договору.
Прийом-передача товару за договором № 140/02 від 21.04.2005
підтверджується приймальними накладними, товарно-транспортними
накладними, довіреностями № 872385 від 31.10.2005 та № 1600988 від
21.11.2005 на отримання відповідачем від позивача 361,0 т і 343,0
т цукрових буряків.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про
недоведення позивачем факту поставки товару, спростовуються
вищезазначеними документами.
Згідно п.п. 3.2.2 п. 3.2 договору покупець зобов'язаний
оплатити продукцію у відповідності до умов договору.
Відповідно до п. 5.6 договору кінцевий розрахунок за отриману
продукцію здійснюється по факту її поставки після підписання акту
прийому-передачі продукції протягом одного місяця не пізніше
31.12.2005.
Платіжним дорученням № 382 від 25.10.2005 відповідач частково
розрахувався в розмірі 15 000,00 грн. за передану за договором
продукцію.
Частина зобов'язань відповідача перед позивачем по оплаті
продукції в розмірі 87 705,88 грн. була припинена на підставі ст.
203 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
шляхом заліку
зустрічних однорідних вимог, підтвердженням чого є заява про залік
зустрічних однорідних вимог від 30.06.2006 № 128, яка була
направлена на адресу відповідача.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем
за передану продукцію складає 44 973,05 грн. (147 678,93 грн. -
150 000 грн. - 87 705,88 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
покупець
зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття
товаророзпорядчих документів, якщо договором або актами цивільного
законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним
чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не
допускається одностороння відмова від виконання або відстрочка
виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим
договором не було виконано належним чином.
Стаття 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює, що одностороння
відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визначено, що зобов'язання
має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав
покладені на нього зобов'язання щодо сплати вартості продукції у
встановлений договором строк, у зв'язку з чим суд першої інстанції
правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 44 973,05
грн. заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 230 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
учасники господарських відносин несуть
господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері
господарювання шляхом застосування до правопорушників
господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим
Кодексом, іншими законами та договорами.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
штрафними санкціями визнаються господарські санкції у
вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник
господарських відносин повинен сплатити у разі порушення ним
правил здійснення господарської діяльності, невиконання або
неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 7.3 договору за неналежне виконання своїх
обов'язків сторони передбачили відповідальність у вигляді пені в
розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних
зобов'язань за кожен день такого невиконання.
У зв'язку з викладеним суд першої інстанції правомірно
задовольнив позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі
4091,10 грн. за неналежне виконанням зобов'язань за договором №
140/02 від 21.04.2005.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача
4091,01 грн. індексу інфляції та трьох процентів річних у сумі
654,26 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що
судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано
обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм
матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" не підлягає
задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від
23.01.2007 у справі № 4/450 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103,
ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"ЮВС" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста
Києва від 23.01.2007 у справі № 4/450 - без змін.
2. Матеріали справи № 4/450 повернути до Господарського суду
міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.04.07 (відправлено)