ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.07 Справа № 4/115-11А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Cуддя-доповідач Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурська Х.В.
при секретарі судового засідання Мазурській В.Т.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Луцької міської ради
за вих.. №1.1-16/1345 від 29.12.2006 р.
на постанову Господарського суду Волинської області від
11.12.2006 року
у справі № 4/115-11А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго", м. Луцьк
до відповідача Луцької міської ради, м. Луцьк
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні
відповідача -Державне комунальне підприємство "Луцьктепло", м.
Луцьк
про визнання нечинними рішень Луцької міської ради №№5/3, 5/4
від 23.08.2006 р.
за участю представників сторін:
від позивача: Богачук Я.О. -представник (довіреність б/н від
16.04.2007 року)
від відповідача: Гордійчук М.А. -представник (довіреність б/н
від 02.08.2006 року);
від третьої особи без самостійних вимог на стороні
відповідача: Дуда Л.М. -начальник юридичного відділу (довіреність
за вих. № 133/15 від 11.01.2007 року);
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Волинської області від
11.12.2006 року у справі №4/115-11А (суддя - Слободян П.Р., при
секретарі судового засідання -Ведмедюк М.П.) задоволено позовні
вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична
компанія "Луцьктеплоенерго" до Луцької міської ради. Рішення
Луцької міської ради від 23.08.2006 р. №5/3 "Про розгляд протесту
прокурора міста Луцька на рішення Луцької міської ради №19/3 від
21.08.2004 р.) та рішення Луцької міської ради від 23.08.2006 р.
№5/4 "Про розгляд протесту прокурора міста Луцька на рішення
Луцької міської ради №20/15 від 17.11.2004 р.) визнано недійсними.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що
оскаржувані рішення Луцької міської ради №№ 5/3 та 5/4 від
23.08.2006 р. є односторонньою відмовою від правочину, яка згідно
вимог ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не допускається. Крім
цього, згідно вимог ч.5 ст.144 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зменшення
статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю
допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом,
усіх його кредиторів. Частина 4 ст. 145 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст.ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
передбачають, що до виключної компетенції загальних
зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить
внесення змін до статуту товариства та зміна розміру його
статутного капіталу. Отже, як зазначає місцевий господарський суд,
зміна розміру статутного фонду повинна пройти певну процедуру, і
про це повинне бути рішення учасників товариства, а не
одностороннє рішення Луцької міської ради, яке мало місце в даному
випадку.
Скаржник, Луцька міська рада, 25.12.2006 р. звернулась із
заявою про апеляційне оскарження вих. №4.16-1315 та з апеляційною
скаргою за №1.1-16/1345, просить скасувати постанову місцевого
господарського суду як таку, що винесена з порушенням норм
матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням
фактичних обставин справи. Так, на думку скаржника, судом не
враховано того, що ТзОВ "ЕК "Луцьктеплоенерго" не є належним
позивачем по справі, адже внаслідок невідповідності рішень Луцької
міської ради №19/3 від 21.04.2004 р. "Про вступ ДКП "Луцьктепло" в
склад учасників ТзОВ "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго" та
№20/15 від 17.11.2004 р. "Про затвердження Статуту ТзОВ
"Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго" вимогам законодавства
України, останні не породжують для Позивача будь-яких, в т.ч.
господарських чи цивільних прав, унеможливлюють їхнє наступне
порушення і є підставою для відмови у заявленому позові згідно п.2
Роз'яснення Президії ВАС України від 26.01.2000 року №02-5/35
( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
внаслідок відсутності порушення оспорюваним актом
прав Позивача. Крім цього, ст.3 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
і ст.3 Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) (2171-12)
не передбачають такого способу відчуження комунального
майна (приватизації) як передача у статутний фонд товариства.
Оскільки внаслідок передачі майна в статутний фонд ТзОВ
"Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго" відбулось його
відчуження, то такі рішення ради не відповідають встановленому
законодавством порядку відчуження майна комунальної власності та є
незаконними. Приймаючи рішення №19/3 від 21.08.2004 р. "Про вступ
ДКП "Луцьктепло" в склад учасників ТзОВ "Енергетична компанія
"Луцьктеплоенерго" та №20/15 від 17.11.2004 р. "Про затвердження
Статуту ТзОВ ЕК "Луцьктеплоенерго" в новій редакції, Луцька міська
рада перевищила свої повноваження та відчужила майно у спосіб, не
передбачений законодавством, а тому рішення опротестовані
прокурором підставно. Крім цього, рішення міської ради, як
зазначає Позивач, не є правочином, адже акти міської ради
(нормативні та ненормативні) є обов'язковими для виконання усіма
розташованими на відповідній території органами виконавчої влади,
об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та
організаціями. Луцькою міською радою та ТзОВ "ЕК
"Луцьктеплоенерго" жодних правочинів не укладалось, а тому
цивільних прав та обов'язків не виникало. Судом невірно
застосовано вимоги ст. 135 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, адже в даному
випадку, як зазначає Скаржник, підлягали застосуванню спеціальні
норми, а саме положення Закону України "Про місцеве самоврядування
в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
та Закону України "Про приватизацію
невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
.
Безпідставними є і посилання суду на ст.ст.144, 145 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, адже рішення Луцької міської ради №№5/3, 5/4 від
23.08.2006 р. не суперечать вказаним нормам, так як ТзОВ "ЕК
"Луцьктеплоенерго" після прийняття скасованих рішень необхідно у
порядку, встановленому даними нормами, вчинити дії по внесенню
змін до статуту та зменшення статутного фонду.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 185-187,
198, 202 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, ст.ст. 26, 59, 60, 73 Закону
України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
,
просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у
задоволенні позову відмовити повністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія
"Луцьктеплоенерго" у запереченні на апеляційну скаргу вважає постанову місцевого
господарського суду такою, що прийнята у відповідності до норм
чинного матеріального та процесуального права та з повним
дослідження матеріалів справи, просить залишити таку без змін,
апеляційну скаргу -без задоволення, як безпідставну та
необгрунтовану.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази,
вислухавши думки представників сторін, Львівський апеляційний
господарський суд прийшов до висновку про відповідність постанови
місцевого господарського суду нормам чинного законодавства,
виходячи з наступного.
30.04.2004 р. зборами засновників Товариства з обмеженою
відповідальністю "Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго", згідно
другого питання порядку денного вирішено створити Товариство з
обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія
"Луцьктеплоенерго" зі статутним фондом 20 500 грн. та складом
учасників - Закрите акціонерне товариство "Волинський шовковий
комбінат" -50% статутного фонду та Товариство з обмеженою
відповідальністю "Енерго-трейд" -50% статутного фонду. Зборами
затверджено Статут та засновницький договір створеного товариства
(а.с.18).
21.08.2004 р. рішенням Луцької міської ради №19/3 дозволено
Державному комунальному підприємству "Луцьктепло" вступити в склад
учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична
компанія "Луцьктеплоенерго". Частку комунального підприємства
"Луцьктепло" в статутному фонді ТзОВ "ЕК "Луцьктеплоенерго"
сформувати в розмірі 6 973 200 грн. за рахунок передачі котельні
по вул. Карбишева, 2 (а.с.19).
16.11.2004 р. Рішенням Зборів учасників Товариства з
обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія
"Луцьктеплоенерго" (Протокол №2) затверджено нову редакцію Статуту
ТзОВ "ЕК "Луцьктеплоенерго" (а.с.21-30). Згідно п.1.4. нової
редації Статуту засновниками ТзОВ "ЕК "Луцьктеплоенерго" виступили
ЗАТ "Волинський шовковий комбінат", ТзОВ "Енерго-Трейд" та ДКП
"Луцьктепло". Статутний капітал товариства згідно п.3.4 Статуту
склав 17 922 200, 00 грн., з яких ЗАТ "Волинський шовковий
комбінат" -14, 02%, ТзОВ "Енерго-Трейд" - 47, 07%, ДКП
"Луцьктепло" -38,91% статутного капіталу. Вкладом Державного
підприємства "Луцьктепло" до статутного капіталу товариства
виступив майновий комплекс "Котельня 4-го теплового району"
вартістю 6 973 200, 00 грн., згідно Додатку до Статуту
(а.с.41-49).
17.11.2004 р. Рішенням Луцької міської ради №20/15
затверджено Статут Товариства з обмеженою відповідальністю
"Енергетична компанія "Луцьктеплоенерго" у новій редакції
(а.с.20).
06.04.2006 року Прокурором міста Луцька винесено протести на
рішення Луцької міської ради №19/3 від 21.08.2004 року та №20/15
від 17.11.2004 року (а.с.50-51, 52-53).
23.08.2006 р. рішенням Луцької міської ради №5/3 Протест
Прокурора міста Луцька від 06.04.2006 р. на рішення Луцької
міської ради №19/3 від 21.08.2004 р. "Про вступ ДКП "Луцьктепло" в
склад учасників ТзОВ "ЕК "Луцьктеплоенерго" задоволено, останнє
скасовано (а.с.54).
23.08.2006 р. рішенням Луцької міської ради №5/4 Протест
прокурора м. Луцька на рішення Луцької міської ради №20/15 від
17.11.2004 р. "Про затвердження Статуту ТзОВ "Енргетична компанія
"Луцьктеплоенерго" у новій редакції задоволено, останнє скасовано
(а.с.55).
02.11.2006 р. ТзОВ ЕК "Луцьктеплоенерго" звернулося до
господарського суду з позовом про визнання нечинними Рішення
Луцької міської ради віл 23.08.2006 р. №5/3 та №5/4 (а.с.3-14).
При перегляді постанови Господарського суду Волинської
області в апеляційному порядку, судова колегія виходила з
наступного:. Відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
територіальним
громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право
комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, підприємства,
установи та організації, інші кошти, частку в майні підприємств,
тощо, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної
власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи
місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних
громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо
володіння, користування та розпорядження об'єктами права
комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові
операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у
постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам,
здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як
заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах
та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що
приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права
комунальної власності визначаються відповідною радою.
Таким чином, Державне комунальне підприємство "Луцьктепло"
згідно Довідки №1136 Про включення до Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій України є комунальним підприємством,
комунальної форми власності (а.с.61), створене згідно Рішення
Виконавчого комітету Луцької міської ради №231 від 19.05.1999 р.
(а.с.63) та зареєстроване 19.05.1999 р. Виконавчим комітетом
Луцької міської ради (а.с.62). Луцька міська рада, правомірно, в
межах наданих їй повноважень, як уповноважена територіальною
громадою особа, здійснила дії по наданню згоди на передачу
комунального майна в статут новоствореного товариства.
Згідно п.п.1.3, 3.1. Статуту ДКП "Луцьктепло", затвердженого
рішенням виконкому міської ради від 19.05.1999 р. за №231, майно
підприємства належало останньому на праві повного господарського
відання. Відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
до права повного господарського відання застосовуються
правила про право власності, якщо інше не встановлено
законодавчими актами України.
Вказівки Скаржника на необхідність застосування в даному
випадку положень Закону України "Про приватизацію державного
майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
чи "Про приватизацію невеликих державних
підприємств (малу приватизацію)" є безпідставними з огляду на
наступне. Приватизація державного майна - це відчуження майна, що
перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній
Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть
бути покупцями відповідно доцього Закону, з метою підвищення
соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів
на структурну перебудову економіки України. Відчуження майна, що є
у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону
інших законів з питань приватизації і здійснюється органами
місцевого самоврядування. Суб'єктами приватизації згідно статті 6
цього закону є державні органи приватизації; покупці (їх
представники); посередники. Стаття 15 цього закону передбачає
способи приватизації, зокрема продаж об'єктів на аукціоні, за
конкурсом, продажу акцій, цілісних майнових комплексів, викупу
майна тощо. З матеріалів справи вбачається, що майно комунального
підприємства "Луцьктепло" жодним з вищенаведних способів не
передавалась, не дотримувався порядок, встановлений статтею 11
закону, а тому сам процес приватизації в даному випадку відсутній.
Щодо оскаржуваних рішень Луцької міської ради № 5/3 та №5/4
від 23.08.2006 року, то судова колегія прийшла до висновку про
правомірністість визнання їх місцевим господарським судом
недійсними, оскільки підставами для визнання акта недійсним є
невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або
визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у
зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних
законом інтересів підприємства чи організації - позивачів у
справі. З огляду на вищевикладене, та, керуючись вимогами чинного
законодаства, Позивач, звертаючись до гоподарського суду з
позовом, повинен довести та обгрунтувати наявність хоча б однієї з
вищенаведених обставин як безумовної підстави визнання рішення
органу місцевого самоврядування недійсним.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
визначено виключну компетенцію сільських,
селищних, міських рад. Пунктом 15 ст. 26 вищезазначеного Закону
визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської,
селищної, міської ради вирішуються питання про скасування актів
виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи
законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної
ради, прийнятим у межах її повноважень. Однак, Законом України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
не віднесено
до компетенції міських рад перегляд та скасування ними власних
рішень.
Щодо протесту прокурора міста Луцька, такий принесений у
відповідності до вимог ст. 21 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
і повинен бути розглянутий місцевою радою, однак
протест прокурора м. Луцька лише зазначає про наявність порушень
норм чинного законодавства, які на думку прокурора, мали місце при
прийнятті місцевою радою рішень, а не слугує самостійною підставою
для скасування таких. Згідно п. 10 ст. 59 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, акти органів та
посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої
невідповідності Конституції або Законам України визнаються
незаконними в судовому порядку.
В даному випадку при прийнятті рішень №5/3, №5/4 від
23.08.2006 року Луцька міська рада перевищила надані їй Законом
України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
повноваження, що в свою чергу є безумовною підставою
для визнання таких рішень недійсними.
У відповідності до ст. 71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, кожна із
сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень, чого скаржником не зроблено.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського
апеляційного господарського суду прийшла до висновку про
відповідність постанови Господарського суду Волинської області
чинному законодавству, матеріалам справи та дійсним обставинам.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 209
п. 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень КАСУ ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:
1. Постанову Господарського суду Волинської області від
11.12.2006 року у справі №4/115-11 А залишити без змін, апеляційну
скаргу Луцької міської ради без задоволення.
2. Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 212 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
3. Справу №4/115-11А повернути Господарському суду Волинської
області.
Суддя-доповідач Л.Л.Давид
Суддя Г.Т. Кордюк
Суддя Х.В. Мурська