ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     17.04.2007 № 31/542
 
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого: Отрюха Б.В.
 
     суддів:
 
     при секретарі:
 
     За участю представників:
 
     від позивача - Волков А.С., юр.
 
     від відповідача - Безсмертний А.В., юр.
 
     від третьої особи - не з"явився
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"
 
     на рішення Господарського суду м.Києва від 14.02.2007
 
     у справі № 31/542
 
     за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю  "Блек  Сі
Шипинг Сервіс ЛТД"
 
     до Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЕМ"
 
     про стягнення 318233,53 грн.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Позивач звернувся з позовом про стягнення основного  боргу  з
урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та неустойки
у зв'язку  з  неналежним  виконанням  умов  договору  №242/05  від
06.05.2005  р.  на  транспортно-експедиційне   обслуговування   на
загальну суму 318 233,53 грн.
 
     Рішенням  Господарського  суду  міста  Києва  №  31/542   від
14.02.2007 р. позов задоволено повністю  з  посиланням  на  ст.ст.
526,  549,  624,  625  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  ст.  134  Кодексу
торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
        ,  ст.  1,  9,  10
Закону   України   "Про   транспортно-експедиторську   діяльність"
( 1955-15 ) (1955-15)
        .
 
     Відповідач,   вважаючи,   що   вказане   рішення    місцевого
господарського суду прийняте  з  неправильним  застосуванням  норм
матеріального  права,   звернувся   до   Київського   апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  рішення
Господарського суду міста  Києва  від  14.12.2007  року  у  справі
скасувати та прийняти нове  рішення,  яким  відмовити  позивачу  у
задоволенні його вимог.
 
     Позивачем проти  задоволення  апеляційної  скарги  заперечує,
вважає  рішення  Господарського  суду  міста  Києва  №31/542   від
14.02.2007 р. обгрунтованим, прийнятим із  всебічним  дослідженням
фактичних обставин справи та таким, що прийняте у відповідності  з
нормами матеріального та  процесуального  права  України.  просить
зазначене рішення Господарського суду  міста  Києва  залишити  без
змін, а апеляційну скаргу - без задоволення,
 
     У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач  стверджує
про наявність  факту  надання  послуг  експедитора  відповідно  до
договору № 242/05  від  06.05.2005р.  на  транспортно-експедиційне
обслуговування,   що    підтверджується    копіями    транспортних
документів,    зокрема,    коносаментами,    товарно-транспортними
накладними та  накладними  CMR  із  печатками  Відповідача,  що  є
підставою  для  стягнення  з   відповідача   основного   боргу   з
урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та неустойку
у зв'язку з неналежним  виконанням  умов  Договору  №  242/05  від
06.05.2005р.   на   транспортно-експедиційне   обслуговування   на
загальну суму 318 233,53 грн.
 
     22.03.2007 року  до  Київського  апеляційного  господарського
суду надійшло клопотання відповідача про  залучення  до  участі  у
справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет   спору,   на    стороні    відповідача    ПП    "ПОЛIОПТ"
(ідентифікаційний код 33085924, місцезнаходження: 65000, м. Одеса,
вул. Південна, 26).
 
     Ухвалою Київського апеляційного господарського  суду  від  22
березня 2007 року ПП "ПОЛIОПТ"  залучено  до  участі  у  справі  в
якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на  предмет
спору, на стороні відповідача, у  зв'язку  з  чим  розгляд  справи
відкладений на 17.04.2007 року.
 
     Дослідивши    матеріали    справи,    заслухавши    пояснення
представників сторін,  колегія  суддів  прийшла  до  висновку,  що
рішення суду підлягає скасуванню виходячи з наступного.
 
     06.05.2005 р.  позивач  та  відповідач  підписали  договір  №
242/05 на транспортно-експедиційне обслуговування, предметом якого
є регулювання взаємовідносин сторін при  організації  експедитором
(позивач) перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах
та  транспортно-експедиційному  обслуговуванні   зовнішньоторгових
вантажів Клієнта  (відповідач).  Дослідивши  договір,  суд  першої
інстанції прийшов до висновку,  що  договір  містить  всі  істотні
умови,    передбачені    ст.     9     Закону     України     "Про
транспортно-експедиторську діяльність" ( 1955-15 ) (1955-15)
        .
 
     Статтею  306  Господарського   кодексу   України   ( 436-15 ) (436-15)
        
встановлено,  що  перевезенням  вантажів  визнається  господарська
діяльність,      пов'язана      з      переміщенням      продукції
виробничо-технічного призначення та виробів  народного  споживання
залізницями,  автомобільними  дорогами,  водними  та   повітряними
шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
 
     Допоміжним  видом  діяльності,  пов'язаним   з   перевезенням
вантажу, є транспортна експедиція.
 
     Статтею  316  Господарського   кодексу   України   ( 436-15 ) (436-15)
        
встановлено, що за  договором  транспортного  експедирування  одна
сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за  рахунок  другої
сторони (клієнта) виконати або організувати  виконання  визначених
договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
 
     В   матеріалах   справи    містяться    копії    коносаментів
№VLС/ОDS876.05-1  від   27.05.2005   р.,   №САS/ОDS2017.05-2   від
23.09.2005   р.,   №VLС/ОDS2474.05-5   від   04.12.2005   р.    та
№VLС/ODS2598.05-4  від  28.12.2005   р.,   виписані   на   бланках
DЕСО-LINES, в яких відповідач зазначений як одержувач  вантажу,  а
позивач  -  як  експедитор.  Згідно  з  цими   коносаментами   суд
встановив, що позивач організував морське перевезення  вантажів  з
Валенсії  та  Касталону  (Iспанія)  в  Одесу  суднами  "FLORIANA",
"РНIIЛРР08", "ROUSSE" та "РLOVDIV" відповідно.
 
     До   матеріалів    справи    залучені    копії    міжнародних
товарно-транспортних  накладних  (СМR),  за  якими   здійснювалося
перевезення вантажів з Одеси  в  Київ,  а  саме.  СМR  №031181  на
контейнер МSCU6135360, СМR №031180 на контейнер  МSCU2705070,  СМR
№031179  на  контейнер  МSCU797808,  СМR  №031178   на   контейнер
СRXU216255, СМR №031177 на контейнер СRXU1134002, СМR  №035425  на
контейнер SPLU0215130, СМR №000625 на контейнер  SPLU0217494,  СМR
№000626  на  контейнер  АККШ236748,  СМR  №000627   на   контейнер
АRKU2228875, СМR №038625 на контейнер РЕLU2126336, СМR №103099  на
контейнер РЕLU2127780, СМR №103098 на контейнер  АRKU2204473,  СМR
№103100  на  контейнер  АRKU2220406,  СМR  №038624  на   контейнер
РЕLU2123804,   СМR   №038626   на   контейнер   РЕLU2126399,    що
підтверджується наявністю його печатки на накладній.
 
     Крім  того  до  справи  залучені  копії  товарно-транспортних
накладних щодо перевезення вантажів з Одеси на склад ТОВ "АТЕМ"  в
м.Києві  (вул.  Промислова,  4Б):  товарно-транспортної  накладної
серії 02  АББ  №  299603  на  перевезення  контейнеру  №АRKU223914
автомобілем з державним номером  262-23  ОВ;  товарно-транспортної
накладної  серії  02  АББ  №  299606  на  перевезення   контейнеру
№АRKU22339  автомобілем  з   державним   номером   ВН   1467   АН;
товарно-транспортної накладної серії 02 АББ №299607 на перевезення
контейнеру №АRKU233804 автомобілем з державним номером 253-71  ОВ;
товарно-транспортної  накладної  серії  02   АББ   №   299608   на
перевезення контейнеру №АRKU218986 автомобілем з державним номером
ВН 8019 АМ; товарно-транспортної накладної серії 02 АББ  №  299611
на перевезення контейнеру  №АRKU2209897  автомобілем  з  державним
номером 6462  М5;  товарно-транспортної  накладної  серії  02  АББ
№299610  на  перевезення  контейнеру  №АRKU2205607  автомобілем  з
державним номером 428-08 АВ; товарно-транспортної накладної  серії
02 АББ №299718 на перевезення контейнеру №РЕLU2126336  автомобілем
з державним  номером  000-20  ОВ;  товарно-транспортної  накладної
серії 02  АББ  №  299717  на  перевезення  контейнеру  №РЕШ2127780
автомобілем з державним номером ВН 9792  АС;  товарно-транспортної
накладної  серії   02АББ   №299716   на   перевезення   контейнеру
№АККШ204473  автомобілем  з  державним   номером   ВН   2465   АС;
товарно-транспортної  накладної  серії  02   АББ   №   299721   на
перевезення  контейнеру  №РЕLU2126399  автомобілем   з   державним
номером 440-20 ОВ; товарно-транспортної накладної серії 02  АББ  №
299722  на  перевезення  контейнеру  №АRKU2207810  автомобілем   з
державним номером 115-89 ОВ; товарно-транспортної накладної  серії
02 АББ № 299815 на перевезення контейнеру №АRKU2222420 автомобілем
з державним номером ВН  9452  АС;  товарно-транспортної  накладної
серії  02АББ  №299816  на  перевезення   контейнеру   №АRKU2228875
автомобілем з державним номером ВН 3794  АВ;  товарно-транспортної
накладної  серії  02  АББ  №299817   на   перевезення   контейнеру
№АRKU2236948  автомобілем  з  державним  номером   ВН   6732   АС;
товарно-транспортної  накладної  серії  02   АББ   №   299819   на
перевезення контейнеру №SPLU217494 автомобілем з державним номером
ВН 6330 АС; товарно-транспортної накладної серії 02АББ № 299818 на
перевезення  контейнеру  №SPLU0215130  автомобілем   з   державним
номером ВН 2356 АК; товарно-транспортної накладної  серії  02  АББ
№308304  на  перевезення  контейнеру  №MSCU6135360  автомобілем  з
державним номером 149-12 ОВ; товарно-транспортної накладної  серії
02 АББ №308303 на перевезення контейнеру №М8СШ705070 автомобілем з
державним номером 385-67 ОВ; товарно-транспортної накладної  серії
02 АББ № 308302 на перевезення контейнеру №МSСU 497808 автомобілем
з державним номером ВН  2607  АВ;  товарно-транспортної  накладної
серії 02 АББ № 308301  на  перевезення  контейнеру  №  СRXU2216255
автомобілем з державним номером  197-53  ОВ;  товарно-транспортної
накладної  серії  02  АББ  №  308350  на  перевезення   контейнеру
№СRXU1134002 автомобілем з державним номером  ВН  3957  АЕ.  Факти
одержання вантажів підтверджується печатками  вантажоодержувача  -
ТОВ "АТЕМ" на зазначених товарно-транспортних накладних.
 
     Окрім того позивач надав  суду  копії  рахунків  №6139/і  від
17.06.2005 р. на загальну суму 61610,00 грн, з яких  36612,50  грн
за надання транспортних послуг по перевезенню вантажів з  Валенсії
до Одеси судном "Arabіa" згідно з  коносаментом  №VLС/ОDS876.05-1,
№6349/і від 17.10.2005 р. на загальну суму  61610,0  грн,  з  яких
36612,50  грн.  за  надання  транспортних  послуг  по  перевезенню
вантажів  з  Валенсії  до  Одеси  судном  "Erkut   A"   згідно   з
коносаментом  №САS/ОDS2017.05-2,  №6467/і  від  26.12.2005  р.  на
загальну суму  73932,00  грн,  з  яких  43935,00  грн  за  надання
транспортних послуг по перевезенню вантажів з  Валенсії  до  Одеси
судном "Zerran" згідно з коносаментом №VLС/ODS2474.05-5 та  №137/і
від 20.01.2006 р. на загальну суму 98576,00 грн, з  яких  58580,00
грн за надання  транспортних  послуг  по  перевезенню  вантажів  з
Валенсії  до  Одеси  судном  "Samі  A"   згідно   з   коносаментом
№VLС/ОDS2598.05-4.
 
     На підставі  викладеного  суд  першої  інстанції  прийшов  до
висновків,  що  транспортно-експедиційні   послуги   були   надані
відповідачу  позивачем  на   підставі   договору   №   242/05   на
транспортно-експедиційне  обслуговування  від  06.05.2005  р.,  що
коносаменти №VLС/ОDS876.05-1 від 27.05.2005 р.,  №САS/ОDS2017.05-2
від  23.09.2005  р.,  №VLС/ОDS2474.05-5  від  04.12.2005   р.   та
№VLС/ODS2598.05-4 від 28.12.2005 р. є належним  доказом  існування
договору   морського   перевезення   вантажів,   що   переліченими
товарно-транспортними  накладними  та  СМR  підтверджується   факт
організації  позивачем  за  дорученням  відповідача   транспортних
послуг  щодо  перевезення  вантажів  на   підставі   Договору   на
транспортно-експедиційне  обслуговування,  що   позивач   направив
відповідачу в період з 17.06.2005 р. по 20.01.2006 р.  4  рахунки,
які не були оплачені відповідачем. Суд також визнав  документально
підтвердженими, доведеними та обгрунтованими вимоги  позивача  про
стягнення вартості наданих транспортних послуг.
 
     Колегія  суддів  вважає  зазначені   висновки   суду   першої
інстанції не грунтуються на матеріалах справи.
 
     Пунктом    2.1    договору    на     транспортно-експедиційне
обслуговування  №  242/05  від  06.05.2005  року,  укладеним   між
сторонами, встановлено,  що  планування  перевезення  і  перевалка
вантажу здійснюється на підставі письмових  заявок  відповідача  з
дотриманням діючого законодавства,  а  пункти  5.1,  5.4  договору
передбачають   наявність   доручень   клієнта   (відповідача)   на
перевезення  різними  видами  транспорту,   перевалку   у   портах
вантажів. При  цьому  згідно  з  п.  2.4  договору  експедитор  не
приступає до виконання обов'язків по  договору  до  отримання  від
Клієнта усіх необхідних документів та іншої інформації. Пункт  5.9
договору встановлює надання  відповідачем  експедитору  (позивачу)
гарантійного  листа,  щодо  строку  сплати  рахунків  за  одержані
послуги.
 
     Статтею  8  Закону  України   "Про   транспортно-експедиційну
діяльність" ( 1955-15 ) (1955-15)
         визначені дії, які експедитор здійснює  за
дорученням клієнта.
 
     Згідно з п. 2 ст. 930 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          встановлено,  що
клієнт повинен  видати  експедиторові  довіреність,  якщо  вона  є
необхідною для виконання його обов'язків.
 
     Матеріали  справи   не   містять   жодних   доказів   надання
відповідачем замовлень, доручень чи  будь-яких  інших  документів,
які б підтверджували факт звернення відповідача до  позивача  щодо
надання транспортно-експедиційних послуг про договору,  інформації
щодо вантажів, що підлягають перевезенню,  зокрема,  технологічної
карти  вантажу,   як   це   передбачено   встановленою   договором
процедурою, яка є  обов'язковою  для  сторін  згідно  з  приписами
ст.ст. 526, 930 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Згідно  з  п.2  ст.  316  ГК  України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  плата  за
договором транспортного експедирування здійснюється за цінами,  що
визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.  Відповідно  до
ст.  189  ГК   України   ( 436-15 ) (436-15)
           ціна   є   істотною   умовою
господарського договору. Однак укладений між сторонами договір  на
транспортно-експедиційне обслуговування №242/05 від 06.05.2005  р.
не містить ціни послуг, що мали би надаватися  позивачем,  порядку
визначення та погодження. Окрім того,  у  справі  відсутні  докази
видачі  відповідачем  гарантійного  листа   щодо   строку   оплати
рахунків, який згідно з п. 5.9  договору  є  невід'ємною  частиною
цього договору.
 
     Частиною     другою     ст.12     Закону     України     "Про
транспортно-експедиторську  діяльність"  ( 1955-15 ) (1955-15)
           встановлено
обов'язок клієнта у порядку, передбаченому договором транспортного
експедирування,  сплатити  належну  плату  експедитору,  а   також
відшкодувати   документально   підтверджені   витрати,    понесені
експедитором  в  інтересах  клієнта  в  цілях  виконання  договору
транспортного експедирування.
 
     Пунктом    6.1    договору    на     транспортне-експедиційне
обслуговування №242/05 від 06.05.2005 року встановлено, що  клієнт
проводить  оплату  узгоджених  з  ккспедитором  робіт  та  послуг.
Позивач не надав суду доказів  узгодження  вартості  експедиційних
послуг з відповідачем, а тому не можливо  визначити,  на  підставі
якого  розрахунку  та  за  якими  критеріями  позивач  обраховував
вартість  послуг  до  договору  №242/05  від  06.05.2005   р.   та
обраховував суму позовних вимог..
 
     Пункт  3.2  договору  №  242/05  від  06.05.2005  р.  містить
обов'язок позивача як експедитора за договором укладати договори з
портами, перевізниками та  іншими  організаціями  на  перевезення,
перевалку, збереження вантажів та на додаткові роботи та послуги.
 
     Відповідно до ч.1 ст. 133 Кодексу торговельного  мореплавства
України ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
        , за договором морського перевезення  вантажу
перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений  йому
відправником вантаж із порту відправлення  в  порт  призначення  і
видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу),
а  відправник  або  фрахтувальник   зобов'язується   сплатити   за
перевезення встановлену плату (фрахт).
 
     Частиною 1 Статтею  134  Кодексу  торговельного  мореплавства
України   ( 176/95-ВР ) (176/95-ВР)
           встановлено,   що   договір    морського
перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі.  При
цьому п.2 частини другої цієї  статті  встановлює,  що  коносамент
може бути доказом існування договору морського  перевезення,  якщо
договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті.
 
     Однак статті 133 та 134 КТМ  України  та  коносаменти  видані
відправником  -   регулюють   відносини   між   перевізником   або
фрахтівником та відправником,  а  не  покладають  зобов'язання  по
сплаті за перевезення на особу уповноважену на  одержання  вантажу
(одержувача), як це вказує суд першої інстанції.
 
     Окрім того, як встановлено судом першої інстанції на підставі
коносаментів, позивач організував морське перевезення  вантажів  з
Валенсії  та  Касталону  (Iспанія)  в  Одесу  суднами  "FLORIANA",
"РНIIЛРР08", "ROUSSE" та "РLOVDIV". В той  же  час  відповідно  до
виписаних позивачем рахунків №6139/і від  17.06.2005  р.,  №6349/і
від 17.10.2005  р.,  №6467/і  від  26.12.2005  р.  та  №137/і  від
20.01.2006 р. та  доданих  позивачем  до  позовної  заяви  нарядів
№43576/od  від  15.06.2005  р.,  №45946/od  від   17.10.2005   р.,
№47564/od (без дати), №321/od від 16.01.2006  р.,  вбачається,  що
грузи  були  доставлені  в  порт  Одеса  іншими  суднами,  а  саме
"Arabіa"Б, "Erkut A", "Zerran", "Samі A".
 
     Відповідно до п. 3.5 договору  №  242/05  від  06.05.2005  р.
обов'язком  позивача  як  експедитора  по  договору  є  проведення
розрахунків з портами, транспортними та іншими організаціями.  При
цьому  позивачем  не  надано  доказів  здійснення  розрахунків  за
морське перевезення вказаних у коносаментах  вантажів,  зокрема  в
обсягах, передбачених виписаними позивачем рахунками  №6139/і  від
17.06.2005 р., №6349/і від 17.10.2005 р., №6467/і  від  26.12.2005
р. та №137/і від 20.01.2006 р., а також відсутні  копії  договорів
та  розрахунків  за  перевезення  вантажів  з  Одеси   до   складу
відповідача з підприємствами ПП "Екоелторг", ПП  "Конар",  ДП  "БС
Трас   Сервіс",   ПП   "Реагент",   які    згідно    з    наданими
товарно-транспортними накладними .
 
     Матеріали справи не містять доказів надіслання  чи  позивачем
передачі іншим чином рахунків відповідачу.
 
     З   міжнародних    товарно-транспортних    накладних    (CMR)
вбачається,  що  кінцевим  отримувачем  вантажу  за  ними   є   ПП
"ЕКОЕЛТОРГ", ПП "КОНАР", а не відповідач. В той же час  відповідно
до п.4.3, 5.1 Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються
через     митні     ліцензійні     склади     транспортних      та
транспортно-експедиційних   організацій,   затвердженого   наказом
Державної митної служби  України  від  4  грудня  1999  р.  N  792
( z0902-99 ) (z0902-99)
         (у редакції наказу Державної  митної  служби  України
від 5 листопада 2001 р. N  708  ( z1082-01 ) (z1082-01)
          ),  зареєстровано  в
Міністерстві юстиції України 22.12.1999 р. за N 902/4195, у  графі
2 CMR повинен  бути  зазначений  кінцевий  отримувач  товарів,  що
перевозяться відповідно до  цих  міжнародних  товарно-транспортних
накладних.  Такі  ж  саме  вимоги  щодо  заповнення  графи  2  CMR
містяться в п.п. 3.3 та 4.2 Порядку митного  контролю  та  митного
оформлення    консолідованих    вантажів,     що     переміщуються
автотранспортом через  митні  ліцензійні  склади  транспортними  й
транспортно-експедиційними  організаціями,  затвердженого  наказом
Державної  митної  служби  України  від  20.05.2002   р.   №   260
( z0475-02 ) (z0475-02)
          (зареєстровано  в   Міністерстві   юстиції   України
4.06.2002 р. за N 475/6763).
 
     Враховуючи викладене, колегія суддів  доходить  висновку,  що
вказані вище документи не дають підстав для висновку, що  доставка
вантажів на склад відповідача здійснювалася на підставі договору №
242/05 від 06.05.2005 р.,  а  отже  суд  першої  інстанції  визнав
встановленими обставини, які не були доведені позивачем, та зробив
висновки, які не відповідають обставинам справи.
 
     При цьому колегія суддів враховує,  що  в  матеріалах  справи
містяться  копії  договорів  поставки  №№050414/1,  050414/2   від
14.04.2005 р., укладених між відповідачем у справі ТОВ  "АТЕМ"  та
ПП "ПОЛIОПТ"  (ідентифікаційний  код  33085924,  місцезнаходження:
65000, м. Одеса, вул. Південна, 26), які не були  враховані  судом
першої інстанції при вирішені спору.
 
     За вказаними договорами ПП "Поліопт" (постачальник) взяло  на
себе зобов'язання з пошуку, експертизи на якість та постачання  на
склад ТОВ  "АТЕМ"  за  адресою  м.  Київ,  вул.  Промислова,  4-Б,
матеріалів для його  господарської  діяльності,  асортимент  яких,
визначений договорами, співпадає з асортиментом вантажів, що  були
поставлені  на  склад  відповідача,  поставка  та  оплата  яких  є
предметом  спору.  Матеріали  справи  містять   докази   (платіжни
доручення) на перерахування відповідачем коштів по цим договорам у
загальній сумі 18800400,00  грн.  Враховуючи,  що  згідно  з  цими
договорами кінцевим пунктом поставки товарів є склад ТОВ "АТЕМ"  в
м.Києві, отже вартість транспортно-експедиторських послуг включена
по    загальної    ціни    постачання    товарів,     а     оплата
транспортно-експедиційних послуг та послуг з перевезення товарів є
обов'язком постачальника, тобто ПП "Поліопт".
 
     Листом  №017  від  14.05.2005  р.  ПП   "Поліопт"   повідомив
відповідача  по  справі,  експедиторами  по   договорам   поставки
№№050414/1,  050414/2  від  14.04.2005  р.   виступатимуть   п'ять
суб'єктів господарювання, одним з яких є позивач.
 
     В   матеріалах   справи   також    міститься    копія    акта
здачі-прийняття від 31.01.2006  р.,  складений  представниками  ПП
"Поліопт" та ТОВ "АТЕМ", що протягом січня 2006  р.  ПП  "Поліопт"
поставив, а ТОВ "АТЕМ" прийняв  39  контейнерів  з  вантажами.  Як
вбачається  з  даного  акта,  номери  восьми   контейнерів   (PELU
212633/6,  PELU  212778/0,  PELU  212639/9,  PELU  212370/1,  PELU
212380/4,  ARKU  220447/3,  ARKU  220781/0   та   ARKU   222040/6)
співпадають з номерами контейнерів, що  за  ствердженням  позивача
були  поставлені  відповідачу  згідно  з  договором  №  242/05  на
транспортно-експедиційне обслуговування від 06.05.2005 р.
 
     Позивач  заперечує  наявність  договірних   відносин   з   ПП
"ПОЛIОПТ" та підтверджує це довідкою від 07.02.2007р. за  підписом
генерального директора та головного бухгалтера позивача.
 
     Для  встановлення  факту   наявності/відсутності   договірних
відносин позивачем та ПП "ПОЛIОПТ", за клопотанням відповідача, ПП
"ПОЛIОПТ" залучено до участі у справі в якості третьої особи,  яка
не  заявляє  самостійних  вимог  на  предмет  спору   на   стороні
відповідача.
 
     17 квітня 2007 року  відповідачем  надано  довідку  Головного
міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 05.04.2007р.
№12/1-7/638  яким  повідомлялось,  що  ПП  "ПОЛIОПТ"  виключено  з
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
 
     Отже колегія суддів приходить до  висновку  про  неможливість
встановити наявність/відсутність договірних відносин між позивачем
та ПП "ПОЛIОПТ".
 
     За таких обставин колегія суддів вважає,  що  в  суду  першої
інстанції були відсутні законні підстави для задоволення  позовних
вимог     щодо     стягнення      з      відповідача      вартості
транспортно-експедиційних  послуг  по  договору   №   242/05   від
06.05.2005 р., а отже судом неправильно застосовані норми ч. 1 ст.
624,  ч.2  ст.  625  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          щодо   стягнення   з
відповідача на користь позивача штрафних санкцій  за  вищевказаним
договором.
 
     Враховуючи викладене, колегія суддів  вважає,  що  апеляційна
скарга підлягає задоволенню в повному обсягу.
 
     Керуючись    ст.ст.    8,    9    Закону     України     "Про
транспортно-експедиційну  діяльність",  ст.ст.  133,  134  Кодексу
торгівельного мореплавства України, ст. 316 Господарського кодексу
України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  ст.  929,  930  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         , ст.ст.  101,  103-105  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Київський  апеляційний  господарський
суд -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Апеляційну скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
(ТОВ) "АТЕМ" задовольнити.
 
     Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2007 р.  по
справі №31/542 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким  в
задоволенні позову відмовити повністю.
 
     Стягнути з  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  (ТОВ)
"Блек Сі Шипинг Сервіс ЛТД" (68001, м. Iллічівськ, вул.  Шевченка,
6, офіс 2; код ЄДРПОУ 32790339,  п/р  №2600731172601  в  філії  АБ
"Південний" у м. Iллічівськ, МФО 328663) на користь  Товариства  з
обмеженою відповідальністю (ТОВ)  "АТЕМ"  (01032,  м.  Київ,  вул.
Комінтерна, 22, офіс 2; код ЄДРПОУ 21643937, п/р № 26007364 в  АКБ
"МТ-Банк" у м. Києві, МФО 320962)  1  591,  50  грн.  держмита  за
подачу апеляційної скарги.
 
     Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському  суду  м.
Києва.
 
     Матеріали справи №31/542 повернути до Господарського.
 
     Головуючий суддя
 
     Судді