Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача- Теслюченко Т.Л. (дов. № 8/6/3767 від 31.08.2007 р.)

від відповідача- Негоди В.I. (дов. № 156 від 15.12.2006 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональне відділення фонду державного майна України по Чернігівській області

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.06.2006

у справі № 12/172 (10/135)

за позовом Регіональне відділення фонду державного майна України по Чернігівській області

до ЗАТ Чернігівська товарно-сировинна компанія"

третя особа відповідача

третя особа позивача

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.06.2007 р. у справі № 12/172 (10/135) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обгрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення не взято до уваги, що спірне майно не було придбано відповідачем по договору купівлі-продажу № КП-343 від 13.06.1994 р., адже факт встановлення пільг щодо передачі об'єктів соціально-побутового призначення не є фактом передачі майна у власність. Крім цього, безоплатну передачу державного майна у власність при приватизації не передбачено діючим законодавством, тощо.

В судових засіданнях представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених в скарзі підстав.

Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обгрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, 27.04.2007 р. РВ ФДМУ звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до ЗАТ "Чернігівголовпостач" про визнання права власності на майно, що не ввійшло до статутного фонду ЗАТ "Чернігівголовпостач" та знаходиться на його балансі, яке розташовано в с. Рівнопілля Чернігівського району : побутовий корпу та прибиральня 1982 р., кімната обігріву монтажників 1985 р., побутовий вагончик для вантажників 1988 р., їдальня на 75 місць з овочесховищем 1991 р. за державою в особі РВ ФДМУ; вилучити з незаконного володіння ЗАТ "Чернігівголовпостач" і передати у володіння держави до сфери управління РВ ФДМУ майно, яке розташовано в с. Рівнопілля Чернігівського району : побутовий корпус та прибиральня 1982 р., кімната обігріву монтажників 1985 р., побутовий вагончик для вантажників 1988 р., їдальня на 75 місць з овочесховищем 1991 р. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що під час приватизації організації орендарів державного підприємства "Чернігівголовпостач" за договором купівлі-продажу № КП-343 від 13.06.1994 р. ФДМУ продано державне майно цілісного майнового комплексу - орендного підприємства "Чернігівська товарно-сировинна компанія", яке знаходилось за адресою : м. Чернігів, Східночеська, 4б та передано за актом приймання-передачі від 30.06.1994 р. При цьому, До статутного фонду ЗАТ "Чернігівголовпостач" не увійшли деякі об'єкти державної власності, але перебувають на його балансі. Це майно вилучено з переліку об'єктів приватизації та надано відповідачу в безоплатне користування на підставі ч. 5 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" (2171-12) № 2171-XII від 06.03.1992 р. (далі Закон № 2171) (у відповідній редакції). На Лист РВ ФДМУ відповідачем надано відповідь про відсутність державного майна, що не увійшло до статутного фонду та перебуває на балансі товариства, тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ЗАТ "Чернігівголовпостач" на позовну заяву, згідно якого на підставі ст. 24 Закону № 2171 (2171-12) при приватизації державного підприємства ціну цілісного майнового комплексу - ДП "Чернігівська товарно-сировинна компанія" разом з об'єктами соціально-побутового призначення зменшено на вартість цих об'єктів, тобто на 348141 тис. крб. Право власності на майно, що приватизувалось перейшло від продавця до покупця з моменту підписання сторонами договору купівлі-продажу № КП-343 від 13.06.1994 р. Згідно акту приймання-передачі від 30.06.1994 р. : до складу ввійшло також майно, на яке встановлено пільги, а саме: об'єкти соціально-побутового призначення, тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необгрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд посилався на те, що матеріалами справи підтверджено придбання за договором купівлі-продажу № КП-343 від 13.06.1994 р. побутового корпусу та прибиральні 1982 р., кімнати обігріву монтажників 1985 р., побутового вагончику для вантажників 1988 р., їдальні на 75 місць з овочесховищем 1991 р., які зазначено в п. 2.1 Додаткової угоди від 06.06.1994 р. до договору оренди № Д-1865 від 13.01.1994 р. та на які було встановлено пільгу щодо приватизації. Вартість майна, що підлягало приватизації становила 12 217 742 тис.крб. : 16 101 242 тис. крб. - вартість цілісного майнового комплексу мінус 3 569 189 тис. крб. - вартість майна, для якого встановлено пільги відповідно до ст. 24 Закону № 2171 (2171-12) , отже ціну цілісного майнового комплексу - ДП "Чернігівська товарно-сировинна компанія "Чернігівголовпостач", в яку входила вартість об'єктів соціально-побутового призначення зменшено на вартість об'єктів соціально-побутового призначення. Крім цього, Актом підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу ЗАТ "Чернігівська товарно-сировинна компанія "Чернігівголовпостач" від 11.06.1998 р., який затверджено ФДМУ від 27.08.1998 р., встановлено, що умови договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу виконано в повному обсязі. За умовами договору купівлі - продажу № КП- 343 від 13.06.1994 р. відповідач повністю розрахувався за викуплене державне майно і відповідно до ст. 128 ЦК УРСР (1540-06) до нього перейшло право власності на майно, в тому числі й право власності на побутовий корпус та прибиральню 1982 р., кімнату обігріву монтажників 1985 р., побутовий вагончик для вантажників 1988 р., їдальню на 75 місць з овочесховищем 1991 р., яке розташоване в с. Рівнопілля Чернігівського району, з моменту підписання згаданого договору. Факт переходу до відповідача права власності на спірні об'єкти нерухомості встановлено й постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2003 р. по справі № 10/296 за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі РВ ФДМУ до ЗАТ "Чернігівголовпостач" та Міністерства оборони України, третя особа Північне оперативне командування військ Міністерства оборони України про визнання недійсним договору купівлі -продажу, тощо.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції як законними, обгрунтованими обставинами й матеріалами справи, вимогам закону.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а скарга - не підлягає задоволенню. Підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 04.06.2007 р. у справі № 12/172 (10/135)- без змін.

Матеріали справи № 12/172 (10/135) повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.