ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2007 № 42/578
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунальне підприємство "Житлосервіс "Куренівка"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.12.2006
у справі № 42/578 (Паламар П.I.)
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
до Комунальне підприємство "Житлосервіс "Куренівка"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання
боржником грошового зобов"язання, ціна позову 771086,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2006 року
№ 24/578 позов АЕК "Київенерго" до КП "Куренівка" про стягнення
771086,26 грн. задоволений в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до
Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,
посилаючись на те, що судом першої інстанції не повно з'ясовані
обставини справи, просить його скасувати.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти
доводів викладених у апеляційній скарзі і просить залишити її без
задоволення, а рішення - без змін.
Переглядаючи справу за правилами розділу ХII Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 15.12.2005 сторонами
укладений договір № 50272 на постачання електричної енергії, за
умовами якого позивач зобов'язався поставити електричну енергію, а
відповідач здійснити оплату за отримані послуги.
Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком
випадків, передбачених законом.
На виконання умов договору позивачем були надані послуги,
факт чого не спростовує відповідач, однак зі свого боку відповідач
не здійснив повну оплату, в зв'язку з чим утворилася
заборгованість в розмірі 690428,36 грн.
Заперечуючи проти рішення відповідач посилається на те, що
підприємство не є прибутковим, тому враховуючи складне матеріальне
становище він не може здійснити повну оплату, крім того, суми за
отриману електроенергію включені в рахунок за комунальні послуги,
які сплачуються споживачами-мешканцями будинків через ГIОЦ.
Колегія суддів частково погоджується з доводами відповідача,
оскільки він не є безпосереднім споживачем послуг, що є предметом
договору, споживачами є мешканці будинків. Розщеплення платежів на
рахунки постачальників комунальних послуг здійснює ГIОЦ КМДА, а
тому відповідач не користується напряму коштами що надходять за
споживання послуг.
Умовами договору передбачений обов'язок відповідача, а саме:
щомісячно оплачувати вартість спожитої електроенергії не пізніше
15 числа місяця, наступного за розрахунковим, для визначення
обсягу споживання подавати звіт про використану електричну
енергію.
Відповідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування та
подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто
посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та
заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти,
на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має
можливість доказувати факти, на підставі яких він будує
заперечення.
Відповідачем не надано доказів своєчасного здійснення оплати
за отримані послуги, навпаки матеріали справи
вказують на порушення відповідачем обліку споживання послуг. Тому
на думку суддів вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають
задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також 3 % річних з простроченої, якщо законом або
договором не встановлений інший розмір процентів.
Відповідач зазначив, що наявна заборгованість пов'язана з
заборгованістю мешканців будинків, які обслуговуються
відповідачем. Позивачем не заперечувалася обставина одержання
відповідачем коштів від населення в якості оплати за договором,
укладеним між позивачем та відповідачем. Таким чином, судом
вбачається, що прострочення виконання грошового зобов'язання
відповідачем пов'язано з оплатою населенням комунальних послуг.
Враховуючи положення частини 2 Закону України "Про внесення
зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР"
( 1136-14 ) (1136-14)
, яким встановлено, що Закон України "Про внесення
зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР"
( 1136-14 ) (1136-14)
не поширюється на правовідносини, що виникають з
прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з
оплатою населенням комунальних послуг, тому апеляційний суд дійшов
висновків про необхідність відмовити у задоволенні вимог позивача
стосовно річних, інфляції, пені
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, про
те, що господарським судом не повно встановлено обставини справи,
а тому рішення підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Київський
апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу КП "Житло сервіс "Куренівка" задовольнити
частково,рішення господарського суду м. Києва № 42\578 від
26.12.2006 скасувати в частині стягнення 27890,17 грн. збитків
внаслідок інфляції, 10026,19 грн. річних, 42741,54 грн. пені.
В інший частині рішення господарського суду залишити без
змін.
Матеріали справи № 42\578 повернути, доручити господарському
суду міста Києва видати відповідний наказ..
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
12.04.07 (відправлено)