2/471-3/246 Про зобов'язання звільнити незаконно зайняті приміщення - Текст документа

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 2/471-3/246 (rs722168) від 12.06.2007р. задоволено повністю позов Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України, виселено Державний госпрозрахунковий науково - дослідний конструкторський центр "Вектор" НАН України при Iнституті проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича із приміщень площею 188 кв.м. виробничих, 36 кв.м. складських приміщень (кімнати №№ 225, 227 площею 102 кв.м., розташовані у корпусі 2; кімнати №№ 105, 105А, площею 86 кв.м., розташовані у цеху № 5; склад № 11, площею 36 кв.м., розташований ОКТБ), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кржижанівського, 3 та перебувають на балансі Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України, стягнуто з Державного госпрозрахункового науково - дослідного конструкторського центру "Вектор" НАН України при Iнституті проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича на користь Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що оскільки у договорі від 15.11.1999р. наявні умови про надання приміщень Державному госпрозрахунковому науково - дослідному конструкторському центру "Вектор" у безстрокове користування, а також можливість припинення дії цього договору на підставах і в порядку встановлених чинним законодавством, то договір від 15.11.1999р. за своєю правовою природою, відповідно до ст. 324 Цивільного кодексу УРСР, підпадає під ознаки договору безоплатного користування майном.

Враховуючи те, що частина друга статті 324 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) зазначає, що до договору безоплатного користування майном, зокрема: застосовуються правила ст. 259 і пунктів 2-5 статті 265 цього Кодексу, та оскільки листом № 01-12 Дир. - 783 від 22.07.2002р. Iнститут проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України повідомив відповідача про припинення дії договору від 15.11.1999р., то місцевий господарський суд прийшов до висновку, що зазначений договір, відповідно до норм ст. 259 Цивільного кодексу УРСР, припинив свою дію 22.10.2002р.

Також місцевий господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про те, що приміщення площею 188 кв.м. виробничих, 36 кв.м. складських приміщень (кімнати №№ 225, 227, площею 102 кв.м., розташовані у корпусі 2; кімнати №№ 105, 105А, площею 86 кв.м., розташовані у цеху № 5; склад № 11, площею 36 кв.м., розташований ОКТБ), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кржижанівського, 3 було повернуто позивачу, з огляду на зазначене, місцевий господарський суд вважає, що Державний госпрозрахунковий науково - дослідний конструкторський центр "Вектор" користується вказаним приміщенням без достатніх на те правових підстав.

Оскільки договір від 15.11.1999р. припинив свою дію, то місцевий господарський суд прийшов до висновку, що Державний госпрозрахунковий науково - дослідний конструкторський центр "Вектор" не має права користуватися вказаними вище приміщеннями і зобов'язаний повернути їх Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України.

Місцевим господарським судом не прийнято твердження відповідача про те, що приміщення за договором від 15.11.1999р. було передано йому довічно у господарське відання, оскільки будинок за адресою: м. Київ, вул. Крижанівського, 3, в якому знаходяться спірні приміщення, перебуває в оперативному управлінні Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державний госпрозрахунковий науково - дослідний конструкторський центр "Вектор" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд повністю скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/471-3/246 (rs722168) від 12.06.2007р.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, оспорюване рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки Державний госпрозрахунковий Науково - дослідний конструкторський центр "Вектор" є установою, яка входить до складу Національної академії наук України, а тому, на думку апелянта, йому на законних підставах згідно постанови бюро президії Національної академії наук України № 160 - Б від 24.05.1996р. передано майно - 188 кв.м робочих площ, а володіння вказаним майном Iнститутом проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України припинено.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2007р. У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Національної академії наук України та з метою витребування додаткових доказів, розгляд апеляційної скарги відкладався на 22.08.2007р.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України та Державного госпрозрахункового науково - дослідного конструкторського центру "Вектор", колегія суддів встановила наступне:

24.05.1996р. постановою № 160-Б бюро президії Національної академії наук України погодилось із пропозицією Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України (надалі - IПМ ім. I.М. Францевича НАН України) про створення при зазначеному Iнституті Державного госпрозрахункового науково-дослідного конструкторського центру "Вектор" НАН України при Iнституті проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича (надалі - НДКЦ "Вектор") з правами юридичної особи, доручено НДКЦ "Вектор" спільно з IПМ ім. I.М. Францевича НАН України вирішити в установленому порядку питання про передачу в користування НДКЦ "Вектор" за окремими договорами площ, майна, виробничо - технічних ресурсів та господарської тематики, які необхідні для його повноцінного функціонування.

На виконання зазначеної постанови, 15.11.1999р. між IПМ ім. I.М. Францевича НАН України та НДКЦ "Вектор" укладено договір (надалі - Договір), відповідно до умов якого IПМ ім. I.М. Францевича НАН України передає, а НДКЦ "Вектор" приймає у користування без зміни державної форми власності виробничі та допоміжні (адміністративні) приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кржижанівського 3, що оформляється актом приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.1999р., відповідно до умов Договору, за актом приймання - передачі IПМ ім. I.М. Францевича НАН України передав, а НДКЦ "Вектор" прийняв у безстрокове користування 188 кв.м. виробничих, 36 кв.м. складських приміщень (кімнати №№ 225, 227, площею 102 кв.м., розташовані у корпусі 2; кімнати №№ 105, 105А, площею 86 кв.м., розташовані у цеху № 5; склад № 11, площею 36 кв.м., розташований ОКТБ), які знаходилися за адресою: м. Київ, вул. Кржижанівського, 3.

Пунктом 3.1 Договору зазначено, що Договір вступає в силу з 23.11.1999р. і діє безстроково.

За умовами п. 3.2 Договору можливе припинення дії цього Договору згідно діючого законодавства та у порядку, встановленому в Національній академії наук України.

З протоколу № 7 від 02.07.2002р. вбачається, що засідання вченої ради IПМ ім. I.М. Францевича НАН України прийняло рішення вважати за недоцільне подальше існування НДКЦ "Вектор" як структурної одиниці IПМ ім. I.М. Францевича НАН України і рекомендувати дирекції інституту порушити перед президією Національної академії наук України клопотання про ліквідацію НДКЦ "Вектор" або передачу його у відання наукової установи НАНУ.

Матеріалами справи встановлено, що IПМ ім. I.М. Францевича НАН України неодноразово повідомляв НДКЦ "Вектор" про припинення Договору, про обов'язок відповідача звільнити займані приміщення, передати їх за актом прийому - передачі позивачу, та погасити наявну у відповідача заборгованість (листи № 01-12 Дир. - 783 від 22.07.2002р., № 01-12-78-290 від 27.02.2003р., № 0112 - Дир. - 272 від 15.03.2006р.).

Та обставина, що НДКЦ "Вектор" одержано повідомлення про відмову від Договору, підтверджується надсиланням НДКЦ "Вектор" позивачу листа відповіді № 39 від 27.02.2003р. та не заперечується самим представником відповідача.

Відповідачем не виконані зазначені вимоги, у зв'язку з чим, 15.08.2006р. IПМ ім. I.М. Францевича НАН України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив зобов'язати НДКЦ "Вектор" звільнити незаконно зайняті приміщення IПМ ім. I.М. Францевича НАН України площею 188 кв.м. розташовані по вул. Кржижанівського, 3 в м. Києві.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.10.2006р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. задоволено повністю позов IПМ ім. I.М. Францевича НАН України.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2007р. скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р., справу № 2/471 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

У зазначеній постанові вказано, що господарські суди всупереч ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не дали належної правової оцінки вимогам позивача, не встановили, яке право або охоронювані інтереси Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України порушені Державним госпрозрахунковим науково - дослідним конструкторським центром "Вектор" при Iнституті проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України, що займає приміщення площею 188 кв.м., не дали оцінку діям позивача щодо припинення в односторонньому порядку договору від 15.11.1999р.

В порушення ст. 38 Господарського процес уального кодексу України не витребовували у сторін докази, що підтверджують чи спростовують факти заборгованості Державного госпрозрахункового науково - дослідного конструкторського центру "Вектор" при Iнституті проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України. Крім того, господарськими судами не досліджувалась природа самої заборгованості.

Також Вищим господарським судом України зазначено, що судам необхідно було дослідити, до якої категорії майна відносяться приміщення, яке займає Державний госпрозрахунково науково - дослідний конструкторський центр "Вектор" при Iнституті проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України і кому належить право оперативного управління спірного майна.

Крім того, господарські суди не встановили, чи зачіпають спірні правовідносини права та обов'язки Національної академії наук України та не вирішили питання щодо необхідності залучення її до участі у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.05.2007р. прийнято зазначену справу до провадження з присвоєнням їй номера № 2/471-3/246 (rs722168) , та відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну академію наук України.

Рішенням Господарського суду м. Києва по справі № 2/471-3/246 (rs722168) від 12.06.2007р. позов задоволено повністю.

З матеріалів справи вбачається, що жодного особливого порядку припинення дії договорів, подібних договору від 15.11.1999р., в Національній академії наук України не передбачено, а тому Договір міг бути припинений лише у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно частини 1 ст. 324 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) , чинного на час укладення Договору, за договором безоплатного користування майном одна сторона зобов'язується передати або передає майно у безоплатне тимчасове користування другій стороні, а остання зобов'язується повернути те ж майно.

Оскільки у Договорі наявні умови про надання приміщень НДКЦ "Вектор" у безстрокове користування, а також можливість припинення дії цього Договору на підставах і в порядку, встановлених чинним законодавством, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що за своєю правовою природою Договір підпадає під ознаки договору безоплатного користування майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) до договору безоплатного користування майном, зокрема: застосовуються правила статті 259 і пунктів 2-5 статті 265 цього Кодексу.

Статтею 259 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) зазначено, що коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі іншу сторону за три місяці.

Як зазначалось вище, листом № 01-12 Дир.-783 від 22.07.2002р. позивач повідомляв відповідача про припинення дії Договору, таким чином, зазначений Договір припинив свою дію 22.10.2002р.

Пунктом 5 статті 265 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) встановлено, що наймач зобов'язаний при припиненні договору найму повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, НДКЦ "Вектор" не повернуто надані йому в тимчасове користування приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Кржижанівського, 3.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що НДКЦ "Вектор" користується вказаним приміщеннями без достатніх на те правових підстав.

Згідно із п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) ЦК України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки після набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) відповідач спірне приміщення позивачу не передав, тобто відносини щодо користування відповідачем цим приміщенням продовжуються, до цих правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (435-15) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З огляду на те, що Договір припинив свою дію, то відповідач не має жодних правових підстав користуватися приміщеннями, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Крижанівського, 3 і зобов'язаний повернути їх позивачу.

Статтею 136 Господарського кодексу України (436-15) зазначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

З довідки Національної академії наук України № 16/532-17 від 05.06.2007р. (т. II, а.с. 11) вбачається, що будинки та споруди, що знаходяться на балансі установ, організацій та підприємств Національної академії наук України, передані нею в довічне користування. Розпорядником майна, що знаходиться на балансі установ та організацій Національної академії наук України, є Президія Національної академії наук України.

Будинок за адресою : м. Київ, вул. Кржижанівського, 3, знаходиться на балансі Iнституту проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України в його оперативному управлінні.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" (3065-14) , Національна академія наук України надає дозвіл на списання майна, яке знаходиться на балансі організацій, що віднесені до її відання, приймає рішення про розміщення організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук України, в адміністративних будинках і нежилих приміщеннях організацій, що перебувають у її віданні та визначає розмір плати за користування цими будинками і приміщеннями, що не може перевищувати фактичних витрат на їх утримання.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували закріплення Національною академією наук України за відповідачем спірних приміщень на праві господарського відання та надання дозволу про передання їх йому на баланс, отже НДКЦ "Вектор" був лише користувачем зазначених приміщень на підставі Договору, а тому, твердження відповідача про те, що приміщення за Договором було передано йому довічно у господарське відання є помилковим.

Частиною 1 ст. 137 Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що особа, яка володіє майном, що закріплене за нею на праві оперативного управління має право володіння, користування і розпорядження таким майном.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має право укладати угоди щодо закріпленого за ним на праві оперативного управління приміщення, так і вчиняти дії, спрямовані на припинення дії таких угод, їх зміну або розірвання.

З огляду на зазначене, є безпідставним твердження відповідача про відсутність у позивача права на припинення дії Договору.

Також слід зазначити, що відповідачем не виконувалися умови Договору, зокрема: пунктом 2.1 Договору передбачено обов'язок відповідача, на підставі виставлених позивачем рахунків, за користування приміщеннями сплачувати витрати, пов'язані з їх експлуатацією, комунальні послуги та інші витрати, за надані позивачем послуги на договірних засадах.

Матеріалами справи встановлено, що IПМ НАН України систематично надавав відповідачу рахунки на оплату витрат, пов'язаних з утримання спірних приміщень (т. II, а.с. 23 - 57).

Разом з тим, НДКЦ "Вектор" свої зобов'язання за Договором систематично не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед IПМ ім. I.М. Францевича НАН України зі сплати комунальних платежів та витрат, пов'язаних з утриманням приміщень.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Господарського кодексу України (436-15) право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Безпідставно користуючись спірними приміщеннями та не відшкодовуючи позивачу витрати, пов'язані з їх утриманням та комунальні платежі, відповідач завдавав збитків господарській діяльності позивача.

Відповідачем, в порушення норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не надано доказів, які б спростовували твердження позивача та підтверджували правомірність володіння та користування спірними приміщеннями.

Зі змісту постанови № 160 - Б від 24.05.2006р. вбачається, що бюро президії Національної академії наук України не передавало відповідачу у довічне господарське відання приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кржижанівського 3, та не припиняло володіння вказаним майном Iнститутом проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича НАН України, а тому посилання апелянта на цю постанову, як на доказ його права власності на приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кржижанівського 3 є безпідставним.

Посилання апелянта на інші порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права спростовується матеріалами справи і не може бути підставою для скасування або зміни рішення у відповідності до норм ст. 104 Господарського процесуального права України.

Крім того, пунктом 10.1 Статуту НДКЦ "Вектор" передбачено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) або ліквідація Центру проводиться за рішенням Президії НАНУ за поданням Iнституту проблем матеріалознавства, рішенням суду чи арбітражу згідно з чинним законодавством, при ліквідації Центру його майно, передане йому у володіння, повертається засновнику.

Постановою Бюро Президії Національної академії наук України № 177 від 26.06.2007р. припинено діяльність Державного госпрозрахункового науково - дослідного конструкторського центру "Вектор".

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва по справі № 2/471-3/246 (rs722168) від 12.06.2007р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.