Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Лашина В.В.

Суддів : Єрмілова Г.А. Воронюка О.Л.

при секретарі Кіценко В.С.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_3, довіреність НОМЕР_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонера закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.06.2007р.

у справі № 22/121-07-2881

за позовом акціонера закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" ОСОБА_2

до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про визнання недійсним плану санації, інвестиційної та мирової угод

В С Т А Н О В И Л А:

03.04.2007 р. акціонер Закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" ОСОБА_2 (далі -ОСОБА_2) звернувся до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1) про визнання недійсними план санації від 15.08.2002 р., інвестиційну угоду від 06.08.2002 р. та мирову угоду від 20.11.2002 р., які були укладені в процедурі банкрутства ЗАТ "ОдАЗ", та які порушують корпоративні права позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2007 р. (суддя Торчинська Л.О.) провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) було припинено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаю чись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки інвестором не ви конані свої інвестиційні зобов'язання, але ж отримано право власності на предмет мирової угоди, господарський суд не розглядав інвестиційну угоду, фактично відбулась незаконна ліквідація під приємства ЗАТ "ОдАЗ", що підтверджується актом перевірки дотримання арбітражним керуючим ліцензійних умов Кримського регіонального відділення з питань банкрутства, аудиторською доку ментальною перевіркою фактів відчуження та використання майна банкрута від 25.02.2005 р., ви сновком судово-економічної експертизи за кримінальною справою по факту зловживання слу жбовими обов'язками. Не було враховано судом те, що відповідач взагалі не проводив аналізу фінансової та господарської діяльності боржника, а також аналізу по з'ясуванню ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Крім цього, загальні збори акціонерів ЗАТ "ОдАЗ" не затверджували умови інвестиційної угоди, плану санації та мирової угоди..

Представник позивача в судове засідання з'явився без належним чином оформлених повноважень на представництво інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова коле гія вва жає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних під став.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2002 р. було відкрито процедуру санації ЗАТ "ОдАЗ" та призначено керуючого санацією - арбітражного керуючого ОСОБА_1, припинено на період проведення санації повноваження органів управління боржника. Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2002 р. був затверджений план санації, а 15.12.2002 р. була затверджена мирова угода від 20.11.2002 р., укладена між ЗАТ "ОдАЗ" та кредиторами, провадження у справі припинено, мораторій скасований та припинені повноваження керуючого санацією ОСОБА_1.

Виходячи з ч. 11 ст. 17, ч. 8 ст. 18, ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , оскарження або визнання недійсними угод, укладених в про цедурі банкрутства, плану санації чи мирової угоди можливі лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Частиною 8 ст. 39 цього Закону визначено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Згідно з ч. 5 цієї статті мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог креди торів.

Відповідно до частини 2 згаданої статті визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже, зі структури вищенаведених норм вбачається, що часткове або повне визнання недійсними плану санації, угод, укладених в процедурі санації у справі про банкрутство, мирової угоди, прямо впливають на права та обов'язки усіх учасників провадження у справі про банкрутство, зачіпають їх інтереси, а тому повинні розглядатись саме у рамках провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи це, судова колегія вважає, що судом першої інстанції цілком вірно були встановлені обставини справи та ним дана належна юридична оцінка, а доводи апелянта, які в ці лому зводяться до обгрунтування нечинності плану санації, інвестиційної та мирової угод, є безпід ставними.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 103-106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу акціонера закритого акціонерного товариства "Одеський автоскладальний завод" ОСОБА_2 зали шити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 13.06.2007 р. по справі № 22/121-07-2881 - без змін.