Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Скрутовського П. Д.

суддів Онишкевича В. В.

Слуки М. Г.

розглянув апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна", м. Чернівці б/н від 23.04.2007 р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.04.2007 р.

у справі № 2/127 (rs595009)

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці

до відповідача Дочірнього підприємства "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна", м. Чернівці

про стягнення заборгованості в розмірі 138 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -явка необов'язкова -ОСОБА_2. -представник (довіреність № 11П/07 від 30.05.2007 р.)

від відповідача (скаржника) -явка необов'язкова -Решетов В. В. -представник (довіреність б/н від 11.04.2007 р.)

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 р. у склад колегії введено суддю Онишкевича В. В. замість судді Краєвської М. В.

Представникам сторін у судовому засіданні були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України (1798-12) . Згідно клопотання сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ДП "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна", м. Чернівці, розгляд справи призначено на 29.05.2007 р., а ухвалою від 29.05.2007 р. розгляд справи відкладався до 19.06.2007 р. з підстав, викладених в ухвалі, за клопотанням відповідача (скаржника) ухвалою від 19.06.2007 р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 10.07.2007 р., у судовому засіданні 10.07.2007 р. оголошено перерву до 17.07.2007р., явка сторін не була визнана обов'язковою.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.04.2007 р. у справі № 2/127 (rs595009) за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці до Дочірнього підприємства "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна", м. Чернівці про стягнення 138 000 грн. заборгованості за надані послуги згідно договорів № 6 від 01.12.2003 р. та № 12 А від 20.04.2004 р. (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, про стягнення додатково пені в розмірі 26 001, 02 грн., 3 % річних в сумі 8 631, 64 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 27 876 грн.) позов задоволено.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 526, 549, 625 ЦК України (435-15) , а також положеннями укладених між сторонами договорів про надання юридичних послуг № 6 від 01.12.2003 р. та № 12 А від 20.04.2004 р. та мотивував його тим, що грошові зобов'язання по оплаті виконаних робіт відповідачем не виконано, хоча факт виконання таких робіт підтверджується актами приймання-передачі за період з січня 2004 року по червень 2004 року, підписаними уповноваженими представниками сторін, а також актом приймання-передачі майна від 31.12.2003 р.

Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Чернівецької області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, посилаючись на те, що договори є неукладеними, оскільки сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договорів, а саме не обумовили предмет, тобто, які саме послуги повинні надаватися. При цьому, апелянт зазначає, що позивач надавав лише невелику частину послуг, про які сторони домовилися у договорах.

Під час апеляційного провадження відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи господарського суду Чернівецької області НОМЕР_1 за позовом ДП "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна"до Приватного підприємця ОСОБА_1. про тлумачення змісту договору, який є предметом розгляду даного спору.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки тлумачення змісту договору не випливає на наявну суму заборгованості, яка виникла у відповідача перед позивачем за надані послуги.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України (1798-12) , не подав відзиву на апеляційну скаргу, проте його уповноважений представник у судовому засіданні заперечував доводи, викладені в ній, просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід змінити, а апеляційну скаргу задоволити частково з наступних підстав:

Iз наявних у справі матеріалів вбачається, що 01.12.2003 р. між ДП "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна"(замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_1. (підприємець) укладено договір про надання юридичних послуг № 6, відповідно до п. 1 якого замовник доручає, а підприємець бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

П. 2 вказаного договору визначено перелік послуг, які зобов'язався виконувати підприємець. Так, відповідно до Актів прийому-здачі виконаних юридичних послуг від 23.01.2004 р., 23.02.2004 р. і 23.03.2004 р., виконавець виконав, а замовник прийняв звіт з виконаних послуг, а саме: надано юридичні консультації щодо ведення бухгалтерського обліку замовника, щодо ведення внутрішньої документації замовника, щодо податкового законодавства України, представлено інтереси замовника в органах державної влади, здійснена робота по оформленню майнової інвестиції замовника в органах державної влади та митниці, проведена реєстрація грошової інвестиції замовника, роз'яснено окремі моменти ведення господарської діяльності підприємства в частині вступу в дію нового ГК України (436-15) , оформлено та підписано договір про охорону виробничого цеху замовника, оформлено договір про суборенду офісного приміщення замовника, оформлені зміни до Статуту підприємства замовника.

Відповідно до п. 4 договору, за роботу, виконану підприємцем, замовник щомісячно перераховує 4 000 доларів США, що становить 21 000 грн. Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником не пізніше 3 числа кожного місяця. У випадку несвоєчасної оплати роботи, замовником сплачується пеня у розмірі 0, 5 % від загальної суми договору за кожен день прострочення платежу.

Крім цього, сторонами у справі 20.04.2004 р. укладено договір про надання юридичних послуг № 12/А, предмет якого є аналогічним попередньому договору.

П. 4 цього договору передбачено, що за роботу, виконану підприємцем, замовник щомісячно перераховує 25 000 грн. Підставою для перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виконавця є акт виконаних юридичних послуг. Розрахунки за виконану роботу здійснюються замовником не пізніше 3 числа кожного місяця. У випадку несвоєчасної оплати роботи, замовником сплачується пеня у розмірі 0, 5 % від загальної суми договору за кожен день затримки оплати.

Згідно Актів прийому-здачі виконаних юридичних послуг від 23.04.2004 р., 23.05.2004 р., 23.06.2004 р., виконавець виконав, а замовник прийняв звіт з виконання юридичних послуг, а саме надано юридичні консультації щодо ведення внутрішньої документації замовника, представлено інтереси замовника в органах державної влади, проведена реєстрація грошової інвестиції замовника, оформлено проектно-технічну документацію замовника для оформлення договору оренди землі, оформлено дозвіл на працевлаштування директора підприємства, внесені зміни в статутні документи замовника, розроблені посадові інструкції для працівників замовника, оформлено договір на виконання електро-монтажних та зварювальних робіт, розроблений та підписаний договір на постачання та обслуговування електроенергії замовника, здійснена робота по отриманню геологічної зйомки замовника.

За даними довідки Приватного підприємця ОСОБА_1. розрахунку сум заборгованості за вищезгаданими договорами про надання юридичних послуг, заборгованість ДП "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна"становить в розмірі 138 000 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України (435-15) та ст. 173 ГК України (436-15) , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України (436-15) , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За нормами ст. 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, беручи до уваги наведену законодавчу норму, ЦК України (435-15) і ГК України (436-15) співвідносяться як загальна та спеціальна норми відповідно, то в даному випадку колегія суддів вважає, що слід застосовувати норми ГК України (436-15) .

Ч. 6 ст. 232 ГК України (436-15) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Висновок місцевого господарського суду щодо суми заборгованості підтверджується матеріалами справи, однак судом не враховано 5 000 грн., сплачених відповідачем за березень 2004 р., що підтверджується копією квитанції до прибуткового ордера № 14 від 15.03.2004 р., а також положення вищенаведеної ст. 232 ГК України (436-15) .

Отже, враховуючи те, що оплата повинна була здійснюватися до 3 числа кожного місяця, а також 6-місячний строк, встановлений ГК України (436-15) , розрахунок пені повинен виглядати наступним чином:

Період Заборгованість Розрахунок пені

Лютий 2004 року 21 000 грн. до липня 2005 року позивачем пеня не нараховувалася

Березень 2004 року 42 000 грн.

Квітень 2004 року 58 000 грн. (враховуючи оплату в сумі 5 000 грн.)

Травень 2004 року 83 000 грн.

Червень 2004 року 108 000 грн.

Липень 2004 року 133 000 грн. 585, 20 грн.

Серпень 2004 року 133 000 грн. 1 529, 05 грн.

Вересень 2004 року 112 000 грн. (не враховуючи 21 000 грн.) 1 803, 20 грн.

Жовтень 2004 року 91 000 грн. (не враховуючи 42 000 грн.) 1 465, 10 грн.

Листопад 2004 року 75 000 грн. (не враховуючи 58 000 грн.) 1 170 грн.

Грудень 2004 року 50 000 грн. (не враховуючи 83 000 грн.) 805 грн.

Січень 2005 року 25 000 грн. (не враховуючи 108 000 грн.) 402, 50 грн.

Лютий 2005 року 000 000 000 000

Всього:

7 760, 05 грн.

Згідно ст. 258 ЦК України (435-15) , в межах річного строку позовної давності 7 760, 05 грн. пені позивач повинен був заявити позовні вимоги за липень 2004 року -до 01.08.2005 р., за серпень 2004 року -до 01.09.2005 р., за вересень 2004 року -до 01.10.2005 р., за жовтень 2004 року -до 01.11.2005 р., за листопад 2004 року -до 01.12.2005 р., за грудень 2004 року -до 01.01.2006 р., за січень 2005 р. -до 01.02.2006 р., за лютий 2005 року -до 01.03.2006 р.

Фактично (а. с. 4) позовні вимоги заявлені 23.08.2006 р., тобто з пропуском річного строку позовної давності щодо стягнення вищезазначеної пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України (435-15) , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За даними розрахунку інфляційних збитків, який міститься у матеріалах даної справи, загальна сума інфляційних нарахувань становить 27 876 грн., а згідно розрахунку 3 % річних, нарахування становлять суму 8 631, 64 грн.

Беручи до уваги наведений вище розрахунок заборгованості, а також оплачену суму в розмірі 5 000 грн., оцінивши наявні у справі документи у сукупності, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції встановила, що сума 3 % річних становить 8 071 грн., а інфляційних збитків -26 175, 56 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним врахуванням всіх обставин справи та з порушенням норм законодавства України, а тому підлягає зміні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України (1798-12) , кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України (1798-12) , -

ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

2. Апеляційну скаргу ДП "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна"задоволити частково.

3. Рішення господарського суду Чернівецької області від 11.04.2007 р. у справі № 2/127 (rs595009) змінити і викласти в наступній редакції:

4. Стягнути з ДП "Iмпекс Iнтернешнл Трейд Україна"на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 133 000 грн. боргу, 8 071 грн. 3 % річних, 26 175, 56 грн. інфляційних збитків.

5. В задоволенні решти суми позову відмовити.

6. Судові витрати по справі і апеляційній скарзі віднести на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

7. Видання наказів доручити господарському суду Чернівецької області.

8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

9. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.