ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     14.03.2007 Справа № 28/404-06
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
 
     суддів: Виноградник О.М., Науменко I.М.
 
     при секретарі судового засідання: Лазаренко Л.М.
 
     за участю представників сторін:
 
     від  позивача:  Прокопенко  I.Г.,   юрисконсульт   юридичного
відділу, довіреність №18-129 від 19.12.2006р;
 
     від відповідача-3: Гусаченко I.А.,  представник,  довіреність
№17/17-1975 від 15.12.2005р;
 
     представники   відповідача-1,2,   у   судове   засідання   не
з'явилися, про час та місце судового  засідання  були  повідомлені
належним чином .
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
закритого акціонерного товариства "Донецьксталь"  -  металургійний
завод",   м.    Донецьк    на    рішення    господарського    суду
Дніпропетровської області від 25січня 2007р. у справі №28/404-06
 
     за позовом: відкритого акціонерного  товариства  "Запорізький
завод феросплавів", м. Запоріжжя
 
     до  відповідача-1:  державного  підприємства  "Придніпровська
залізниця", м. Дніпропетровськ
 
     відповідача-2:     закритого     акціонерного      товариства
"Макеевкокс", м. Макеевка Донецької області
 
     відповідача-3:     закритого     акціонерного      товариства
"Донецьксталь" - металургійний завод", м. Донецьк
 
     про стягнення 1719,29 грн.
 
     ВСТАНОВИВ:
 
     Відкрите    акціонерне    товариство    "Запорізький    завод
феросплавів"  звернулося  з  позовом  до  Державного  підприємства
"Придніпровська  залізниця",  Закритого  акціонерного   товариства
"Макіївкокс"  про  стягнення  2002,20   грн   вартості   недостачі
коксового горішку за залізничною накладною №48545417.
 
     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
12.12.2006р як  відповідача-3  було  залучено  до  справи  Закрите
акціонерне товариство "Донецьксталь"-металургійний завод".
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
25.01.2007р по справі №28/404-06  
( суддя Манько Г.В.)
позовні вимоги задоволені повністю, із Державного підприємства "Придніпровська залізниця" стягнуто 917,33 грн., та із Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь - металургійний завод" на користь задоволенні позовних вимог відмовлено
 
     Не погодившись із  рішенням,  Закрите  акціонерне  товариство
"Донецьксталь" - металургійний завод" подало  до  суду  апеляційну
скаргу, в якій просило в задоволенні позовних вимог відносно нього
відмовити, оскільки відвантаження вантажу ним не здійснювалось,  а
він є посередником між  вантажовідправником  
( відповідачем-2)
( відповідачем-2) і вантажоодержувачем (позивачем по справі.)
.
 
     Відкрите    акціонерне    товариство    "Запорізький    завод
феросплавів"  вважає  доводи  скаржника  безпідставними,   просить
залишити рішення без змін.
 
     Державне підприємство "Придніпровська  залізниця"  відзив  на
апеляційну скаргу не надало.
 
     Закрите  акціонерного  товариство  "Макіївкокс"  з   доводами
апеляційної скарги  погоджується,  просило  розглянути  справу  по
апеляційній скарзі без присутності його представника.
 
     Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши  пояснення
представників  позивача  та  відповідача-З,   обговоривши   доводи
апеляційної скарги,  вивчивши  матеріали  справи,  колегія  суддів
вважає, що апеляційна  скарга  підлягає  задоволенню,  виходячи  з
наступного.
 
     Закрите акціонерне товариство  "Макіївкокс"  відвантажило  за
залізничною накладною № 48535417  у  вагоні  №67382333  на  адресу
Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
коксовий горішок.
 
     Видача  вантажу  вантажоодержувачу  здійснювалась  залізницею
відповідно до статті 52 Статуту  залізниць  України  з  перевіркою
маси вантажу. При цьому  виявлена  недостача,  що  підтверджується
комерційним актом БН № 747456/1038 від 08.08.2006р.
 
     Продукція  позивачем  оплачена  постачальнику  за   договором
поставки від 08.08.2005р № 677,  укладеним  позивачем  з  Закритим
акціонерним   товариством   "Донецьксталь"-металургійний   завод",
платіжним дорученням №108044 від 17.08.2006р.
 
     Відповідно до частин  1,  2  статті  908  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
         перевезення вантажу  пасажирів,  багажу,  пошти
здійснюється за договором перевезення.
 
     Частинами 1, 2,  3  статті  909  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         встановлено, що за договором перевезення вантажу,  одна
сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй  другою
стороною (відправником) вантаж до  пункту  призначення  та  видати
його особі, яка має право на одержання вантажу  (одержувачеві),  а
відправник  зобов'язується   сплатити   за   перевезення   вантажу
встановлену плату.
 
     Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
 
     Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         у
разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення,
сторони  несуть  відповідальність,  встановлену  за   домовленістю
сторін, якщо інше не встановлено цим  Кодексом,  іншими  законами,
транспортними кодексами (статутами).
 
     Частинами  1,  2  статті  924  Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         встановлено, що  перевізник  відповідає  за  збереження
вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та  до
видачі  одержувачеві,  якщо  не  доведе,  що  втрата,   недостача,
псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося  внаслідок
обставин, яким перевізник не міг запобігти та  усунення  яких  від
нього не залежало.
 
     Перевізник відповідає  за  втрату,  недостачу,  псування  або
пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі  фактичної
шкоди,  якщо  не  доведе,  що  втрата,  недостача,  псування   або
пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.
 
     Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
          ,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998
року № 457  ( 457-98-п ) (457-98-п)
          Статут  залізниць  України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
(далі  Статут)  визначає  обов'язки,  права   і   відповідальність
залізниць, а також підприємств, організацій, установ  і  громадян,
які користуються залізничним транспортом.
 
     Статтею 6 Статуту ( 457-98-п ) (457-98-п)
          встановлено,  що  накладна  -
основний  перевізний  документ  встановленої   форми,   оформлений
відповідно  до  цього  Статуту  та  Правил  і  наданий   залізниці
відправником   разом   з   вантажем.   Накладна   є   обов'язковою
двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу,  яка
укладається між відправником  та  залізницею  на  користь  третьої
сторони-одержувача.
 
     Відповідно   до   частини   2   статті   34    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         обставини  справи,  які
відповідно до  законодавства  повинні  бути  підтверджені  певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись  іншими  засобами
доказування.
 
     Згідно зі статтею  129  Статуту  ( 457-98-п ) (457-98-п)
          обставини,  що
можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці,
вантажовідправника,   вантажоодержувача,   пасажирів    під    час
залізничного перевезення  засвідчуються  комерційними  актами  або
актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
 
     Комерційний акт складається для  засвідчення,  в  тому  числі
невідповідності маси  вантажу  натурою  з  даними,  зазначеними  у
транспортних документах.
 
     Відповідно  до  статті  111  Статуту  ( 457-98-п ) (457-98-п)
          залізниця
звільняється від відповідальності за втрату,  недостачу,  псування
або пошкодження  вантажу,  коли  вантаж  прибув  у  непошкодженому
відкритому рухомому складі,  завантаженому  засобами  відправника,
якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу  під  час
перевезення.
 
     Як  убачається  з  комерційного  акту  від   08.08.2006р   БН
№747456/1038 вантаж прибув у справному  вагоні,  над  7-ми  люками
було порушено маркування над  виїмкою  вантажу,  що  свідчить  про
доступ до вантажу сторонніх осіб при перевезенні, у зв'язку з  чим
відповідальність  за   недостачу   повинна   бути   покладена   на
перевізника.
 
     У   залізничній   накладеній    №48535417    зазначено,    що
вантажовідправник перевіряв вагу тари, перевізником вага тари була
взята з документу, тобто як і вантажовідправником ' з  брусу"  при
прийманні  вантажу  у  відповідності  до  п.10  Правил   приймання
вантажів до перевезення, затверджених  наказом  Мінтрансу  України
від  21.11.2000р  №644,  зареєстрованих  в  Міністерстві   юстиції
України 24.11.2000р №801/5082 згідно якого, при  зважуванні  решти
зазначених  у  цьому   параграфі   вантажів   (зернові,   насіння,
комбікорми і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах
(олія, меляса, тощо); картопля овочі, баштанні  культури,  макуха,
сіль харчова, метали всіх найменувань і  лом  кольорових  металів,
які перевозяться навалом) маса тари вагонів може перевірятися один
раз:  відправником  -  перед  навантаженням  або  одержувачем  при
вивантажені.
 
     Пунктом 1 Iнструкції П-6  "Про  порядок  прийняття  продукції
виробничо-техничного призначення та товарів  народного  споживання
по кількості",  затвердженої  Постановою  Держарбітражу  при  Раді
Міністрів СРСР від 15.06.65 
( зі змінами )
, встановлено, що дана інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки чи іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по кількості.
 
     Пунктом  14   вищезазначеної   інструкції   встановлено,   що
перевірка  маси  нетто  здійснюється  в   порядку,   встановленому
стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін
правилами.
 
     Згідно із пунктом А-1 доповнення  А  
( обов'язкове)
( обов'язкове) к ДСТУ 322-12-2-94 " Кокс кам'яновугільний, пековий та термоантрацит. Правила приймання'', масу, коксу (нетто)
визначають за різницею маси завантажених вагонів
( брутто)
, визначеної зважуванням у споживача і маси порожніх вагонів, зазначених на їх трафаретах.
 
     Відповідно  до  ч.2  ст.  114   Статуту   залізниць   України
( 457-98-п ) (457-98-п)
          недостача  маси  вантажу,  на  яку   відшкодовуються
збитки, в усіх  випадках  обчислюється  з  урахуванням  граничного
розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під
час перевезення.
 
     Частиною 2 п.27 Правил видачі вантажів, затверджених  наказом
Мінтрансу  України  від  21.11.2000р  №  644,   зареєстрованих   в
Міністерстві юстиції України 24.11.2000Р  №862/5083,  встановлено,
що  при  видачі  вантажів,  маса  яких  унаслідок  їх  властивості
зменшується при перевезені, норма недостачі (сума норми  природної
втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:
0,5 відсотків маси всіх інших вантажів
 
     ЗАТ "Макіївкокс" отримало за відвантажений  коксовий  горішок
по спірній відправці 645,000  грн  за  1т  (без  ПДВ).  Поставлена
позивачу продукція  посередником  (відповідачем-3  по  справі)  за
ціною 663, 0 грн. за 1 т (без ПДВ).
 
     Згідно зі статтею 114 Статуту залізниць України  ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
поряд   з    відшкодуванням    збитків    залізниця    зобов'язана
відшкодовувати сплачену за перевезенням  цього  вантажу  перевізну
плату, якщо її включено до вартості  втраченого  вантажу,  лише  у
випадку повної втрати вантажу.  Відшкодування  провізної  плати  у
разі  недостачі,  псування  або  пошкодження  вантажу  Статут   не
передбачає.
 
     Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         і
статтями 114 і 115 Статуту залізниця  відповідає  за  незбереження
прийнятого до  перевезення  вантажу  у  розмірі  дійсної  вартості
втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми,  на  яку  було  знижено
його вартість.
 
     У  разі  коли  договори  купівлі  -  продажу   або   поставки
укладаються між посередниками, а договір  перевезення  укладається
між першим продавцем -вантажовідправником і залізницею на доставку
вантажу   кінцевому   покупцеві   -вантажоодержувачу,    документи
посередників  про  кількість  та  ціну,  за  якими  вони   продали
продукцію, не можуть визнаватись  належними  доказами  вартості  і
ціни   відвантаженої   продукції,    оскільки    залізниця    несе
відповідальність  виходячи  з  вартості  вантажу,  визначеної   на
підставі документа вантажовідправника.
 
     Отже, позовні вимоги, які повинні бути задоволені за  рахунок
перевізника складають 760, 98 грн. ( 1,153 тн х 550,0 грн. + ПДВ).
 
     В  позові  до  вантажовідправника  слід  відмовити,  оскільки
докази його вини в недостачі відсутні.
 
     Відповідно до п.2.1 Договору поставки від 08.08.2006р №  677,
який укладено між ЗАТ "Донецьксталь_- металургійний завод" та  ВАТ
"Запорізький  завод  феросплавів",   постачальник   (відповідач-3)
зобов'язався здійснити поточні поставки (позивачу) на  умовах  FCA
залізнична  станція  (інкотермс  2000).  Моментом  переходу  права
власності на продукцію  вважається  дата  штемпелю  у  залізничній
накладній на станції відправлення 
( по спірній відправці залізниця прийняла вантаж до перевезення 05.08.06)
.
 
     Доказів приймання продукції по кількості 05.08.06 позивач  не
надав.
 
     Враховуючи викладене та те, що комерційний акт  від  08.08.06
БН № 747456/ 1038 складений  відповідно  до  угоди  перевезення  (
залізничної  накладної)  та  вимог   Статуту   залізниць   України
( 457-98-п ) (457-98-п)
         , при перевезенні до  вантажу  був  доступ  сторонніх
осіб,  колегією  суддів  відхиляється  як  належний   доказ   вини
відповідачів складений позивачем Акт про приймання  продукції  від
07.-10.08.06.   Закрите   акціонерне    товариство    "Макіївкокс"
відвантажило позивачу коксовий горішок не за  договором  поставки,
оскільки не є його стороною, а за договором перевезення.
 
     З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що  суд  першої
інстанції дійшов до не вірного висновку про  задоволення  позовних
вимог за рахунок перевізника у сумі 156,35 грн. та 801,96 грн.  за
рахунок посередника, у зв "язку з чим рішення господарського  суду
Дніпропетровської  області  від  25.01.07  по  справі   №28/404-06
підлягає частковому скасуванню.
 
     Державне мито  за  перегляд  справи  за  апеляційною  скаргою
покладається на позивача.
 
     Керуючись  ст.  ст.  49,   101   -103,   105   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд, -
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     Апеляційну   скаргу   Закритого    акціонерного    товариства
"Донецьксталь"_  металургійний  завод"  м.  Донецьк   на   рішення
господарського суду
 
     Дніпропетровської  області  від  25.01.2007р.  у   справі   №
28/404-06 - задовольнити.
 
     Резолютивну частину рішення викласти в наступні й редакції: "
Позовні вимоги задовольнити частково.
 
     Стягнути   з    Державного    підприємства    "Придніпровська
залізниця", м.
 
     Дніпропетровськ на користь Вщкоитого акціонерного  товаоиства
"Запорізький  завод  феросплавів",  м.  Запоріжжя  760.  98   грн.
вартості недостачі коксового горішку, 45,15 грн.  державного  мита
за розгляд справи, 52,23 грн.  витрат  на  інформаційно-  технічне
забезпечення судового процесу, видати наказ.
 
     В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
 
     В  задоволенні  позовних  вимог  до  Закритого   акціонерного
товариства  "Макіївкокс"  та  Закритого  акціонерного   товариства
"Донецьксталь"- металургійний завод " відмовити."
 
     Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства  "Запорізький
завод феросплавів", м. Запоріжжя на користь Закритого акціонерного
товариства  "Донецьксталь"  -  металургійний  завод"  23,79   грн.
державного мита за перегляд справи по апеляційній  скарзі,  видати
наказ.
 
     Повернути Закритому  акціонерному  товариству  "Донецьксталь"
Металургійний  завод",  м.Донецьк  27,21  грн.  зайве   сплаченого
держмита за платіжним дорученням від 01.02. 2007 р. №3042 на  суму
51,00 грн., видати довідку.
 
     Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської
області. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
 
 
     Головуючий суддя О.М.Лисенко
 
     Судді: О.М.Виноградник
 
     I.М.Науменко