ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2007 № 6/603 ( rs290769 ) (rs290769)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.I.
при секретарі: Пінчук А.М.
За участю представників:
від позивача - Мацегорін А.О. (дов. від 29.12.06 №368/10);
від відповідача - Шевчик О.I. (дов. від 20.11.06),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Iнтертрансбуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.11.2006
у справі № 6/603 ( rs290769 ) (rs290769)
(Ковтун С.А.)
за позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Iнтертрансбуд"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 3966606,2 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.06 позов
задоволений повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою
відповідальністю "Iнтертрансбуд" (далі-відповідач) на користь
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" (далі-позивач) 3671265,55 грн. боргу з
урахуванням індексу інфляції, 252040,32 грн. пені, 43300,33 грн.
3% річних, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з
апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в зв'язку з
неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи,
неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими,
оскільки розмір заборгованості повинен підтверджуватись
відповідним актом звіряння розрахунків, який відповідачем
підписаний не був.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали
справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів
вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
31.03.06 між позивачем (постачальник) та відповідачем
(покупець) було укладено договір на постачання природного газу
№03/2006-1ТБ-06/06-375, відповідно до умов якого позивач
зобов'язався передати у власність відповідачу в 2006 році
природний газ для потреб промислових споживачів, а покупець -
прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач передає у
власність покупцю в квітні 2006 року газ в обсязі 11000 тис.
куб.м.
Згідно з п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем
грошовими коштами в такому порядку: 100% від вартості
запланованого місячного обсягу, зазначеного в п. 2.1 договору,
протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту
приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа
місяця, наступного за місяцем передачі газу.
На виконання умов договору позивач в квітні 2006 року передав
відповідачу природний газ в об'ємі 11000 тис. куб.м. на загальну
суму 7233600 грн., що підтверджується актом прийому-передачі
природного газу, який підписаний відповідачем без зауважень.
Однак, відповідач оплатив отриманий газ лише частково,
внаслідок чого за ним, згідно розрахунку позивача, утворилась
заборгованість в сумі 3616800 грн. Здійснений позивачем розрахунок
відповідачем не спростований.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до
умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт постачання
позивачем природного газу, а доказів належного виконання умов
договору в частині його оплати відповідачем не надано, суд першої
інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення з
відповідача 3616800 грн. заборгованості.
Пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата
неустойки (штрафу, пені).
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі несплати або
несвоєчасної оплати за спожитий газ покупець сплачує на користь
постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки
Національного банку України, що діяла в період, за який
сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день
прострочення.
Враховуючи вищевикладене та перевіривши правильність
розрахунків, колегія суддів погоджується з висновком місцевого
господарського суду про стягнення з відповідача 252040,32 грн.
пені, 54465,55 грн. втрат від інфляції та 43300,33 грн. 3% річних
за період з 11.05.06 по 04.10.06.
Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи,
мотивовано визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню
та прийняв відповідне рішення.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт звіряння
розрахунків, як на єдиний доказ, що підтверджує існування
заборгованості, суперечить ст.34 Господарського процесуального
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
. Акт звірки є
лише документом звіряння бухгалтерського обліку операцій, а
наявність чи відсутність заборгованості підтверджується первинними
документами (накладні, рахунки, платіжні доручення тощо).
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від
21.11.06 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та
матеріалам справи, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Київський апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.06 у
справі №6/603 ( rs290769 ) (rs290769)
залишити без змін, а апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Iнтертрансбуд" - без
задоволення.
2. Матеріали справи №6/603 ( rs290769 ) (rs290769)
повернути до
Господарського суду міста Києва
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.I.
06.03.07 (відправлено)