Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Малетича М.М.

Студенця В.І.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Коктиш В.Р.

від відповідача - Сафаров А.Ф.

від третьої особи - Левченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика"

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.11.2006

у справі № 39/195 (Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Медіа Файл"

третя особа Асоціація "Дім авторів музики в Україні"

про стягнення 1722000,00 грн. компенсації за порушення авторського права

ТОВ "Чесна музика" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовомпро стягнення з ТОВ "Інтернет Медіа Файл" 1722000,00 грн. компенсації за порушення авторського права, заборону відповідачу використовувати твори без дозволу позивача та накладення на відповідача штрафу в розмірі 10% суми, присудженої на користь позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2006 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Чесна музика" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема ТОВ "Чесна музика" посилається на те, що відповідачем без достатньої правової підстави було використано об'єкти авторського права позивача (музичні твори), а саме: відтворення, публічне сповіщення та розповсюдження творів за допомогою мережі Інтернет на веб-сайті http://www.mp3.ua/. З огляду на наведене позивач стверджує, що оскільки ним не було укладено з відповідачем ліцензійного договору на використання відповідних творів, відповідачем було порушено майнові права позивача, за що відповідач повинен сплатити компенсацію на підставі ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідач у відзиві просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

01.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продюсерский центр Макса Фадеєва" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 02/01.

Згідно п. 2 цього договору ТОВ "Продюсерский центр Макса Фадеєва" передало позивачу виключні майнові права на твори, що надає право позивачу на власний розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати по відношенню до зазначених творів визначені договором дії.

Зокрема, позивачу надано право, протягом терміну дії договору передавати право на виконання творів, повністю або частково (п. 2.5. договору).

Також позивачу надано право представляти і захищати майнові і немайнові інтереси ТОВ "Продюсерский центр Макса Фадеєва", а також здійснювати будь-які, за вибором позивача, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів, права на які передані позивачу (п. 2.6. договору).

Сторони цього договору визначили, що творами за цим договором є твори, виключні майнові авторські права на використання яких передані авторами ТОВ "Продюсерский центр Макса Фадеєва" на підставі відповідних авторських договорів і які зазначені сторонами в додатку до цього договору. Зібрані у справі докази свідчать, що сторонами договору № 02/01 від 01.01.2006 року укладалися додатки до цього договору, в яких зазначалися назва твору, автор музики, ангор тексту, виконавець.

01.01.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монолит-АВК" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) №01/01/06.

Згідно п. 2 цього договору ТОВ "Монолит-АВК" передало позивачу виключні майнові права на твори, що надає право позивачу на власний розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати по відношенню до зазначених творів визначені договором дії.

Зокрема, позивачу надано право, протягом терміну дії договору передавати право на виконання творів, повністю або частково (п. 2.5. договору).

Також позивачу надано право представляти і захищати майнові і немайнові інтереси ТОВ "Монолит-АВК", а також здійснювати будь-які, за вибором позивача, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів, права на які передані позивачу (п. 2.6. договору).

Сторони цього договору визначили, що творами за цим договором є твори, виключні майнові авторські права на використання яких передані авторами ТОВ "Монолит-АВК" на підставі відповідних авторських договорів і які зазначені сторонами в додатку до цього договору. Зібрані у справі докази свідчать, що сторонами договору № 01/01/06 від 01.01.2006 року укладалися додатки до цього договору, в яких зазначалися назва твору, автор музики, автор тексту, виконавець.

Спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає, що відповідачем використовуються об'єкти авторського права позивача, передані йому на підставі вищевказаних договорів, а саме: відтворення, публічне сповіщення та розповсюдження творів за допомогою мережі Інтернет на веб-сайті http://www.mp3.ua/. При цьому позивач вказує, що відповідачем неправомірно використано 246 творів, авторське право на які належить позивачу.

Звертаючись до місцевого господарського суду із позовом про стягнення з ТОВ "Інтернет Медіа Файл" компенсації за порушення авторського права позивач стверджує про те, що веб-сайт http://www.mp3.ua/ належить саме відповідачу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з п. 29 Рекомендацій ВГСУ від 10.06.2004 р. N 04-5/1107 (v1107600-04) розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням у розумінні статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", і тому на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 цього Закону. Якщо у зв'язку з таким розміщенням порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 названого Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

У вирішенні відповідних спорів суд повинен встановити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред'явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права.

З метою встановлення обставини чи перебуває веб-сайт http://www.mp3.ua/ та розміщена на ньому інформація в розпорядженні ТОВ "Інтернет Медіа Файл", тобто особи, якій пред'явлено позовні вимоги, Київський апеляційний господарський суд 26.12.2006 р. направив на адресу ТОВ "Хостмайстер" - підприємства, яке веде адміністрування і супровід домену .UA - запит з приводу надання інформації кому станом на 28.07.2006 р. належав Інтернет-сайт http://www.mp3.ua/ та кому на момент отримання цього листа належить Інтернет-сайт http://www.mp3.ua/.

У листі № 06/01 від 04.01.2007 р. ТОВ "Хостмайстер" повідомив суд про те, що з 28.07.2006 р. та на даний час адміністративним контактом доменного імені mp3.ua є ТОВ "Глобал Юкрейн".

Отже, оскільки вказаний веб-сайт належить не ТОВ "Інтернет Медіа Файл", а іншій юридичній особі, суд вважає, що відповідачем не було порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому в позові належить відмовити.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про відсутність у господарського суду апеляційної інстанції права залучити іншого відповідача - ТОВ "Глобал Юкрейн". Так, згідно із п. 8 Роз'яснення ВГСУ від 28.03.2002 р. N 04-5/366 (v_366600-02) норми Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК (1798-12) прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача. Отже, суд апеляційної інстанції має право за своєю ініціативою залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо суд першої інстанції прийняв рішення, що стосується його прав і обов'язків. Проте, оскільки місцевий господарський суд прийняв рішення про відмову у позові ТОВ "Чесна музика", відсутні підстави стверджувати про те, що рішення стосується його прав та обов'язків, а отже відсутні правові підстави для залучення до участі у справі іншого відповідача.

За таких обставин судова колегія вважає, що в задоволенні позову ТОВ "Чесна музика" належить відмовити, проте з інших підстав, ніж ті, що зазначені у рішенні місцевого господарського суду. Зважаючи на те, що резолютивна частині рішення є вірною, підстав для скасування рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2006 року у справі № 39/195 Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а тому апеляційна скарга ТОВ "Чесна музика" підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2006 року у справі № 39/195 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" - без задоволення.