Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Скрутовського П.Д., Слуки М.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного банку "Аллонж" в особі ліквідатора Корінька М.Д. від 28.02.2007р. за №112/Л-7

на рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.2007р.

у справі №15/327   (rs439686)

За позовом Акціонерного банку "Аллонж" в особі ліквідатора Корінька М.Д., м.Київ

До ВАТ "Дубенський м"ясокомбінат", м.Дубно, Рівненської області

за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "САЛЮС", м.Київ

Про стягнення 1030858-27 грн. заборгованості

За участю представників:

від позивача Бартохов О.В. -предст.

від відповідача Кравчук М.Ф. -предст.

від третьої особи не з"явився

Рішенням господарського суду Рівненської області від 31.01.2007р. у справі №15/327 (rs439686) за позовом Акціонерного банку "Аллонж" в особі ліквідатора Корінька М.Д., м.Київ, до ВАТ "Дубенський м"ясокомбінат", м.Дубно, Рівненської області, про стягнення 1030858 грн. 27 коп. заборгованості, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Вважаючи прийняте судом першої інстанції рішення таким, що суперечить чинному законодавству України і матеріалам справи, позивач оскаржив його в апеляційну інстанцію, просить дане рішення скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному розмірі.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що відповідач у даній справі не виконав своїх договірних зобов'язань по кредитному договорі за №372 від 23.07.2001р. та додатковій угоді до нього від 31.12.2004р., не забезпечив своєчасне повернення кредиту, тому вимоги позивача, на його думку, є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

Крім того, позивач вважає, що посилання відповідача і суду на те, що дана заборгованість погашена проведенням взаємозаліку однорідних вимог, є необгрунтованим, оскільки Акціонерний банк "Аллонж" знаходиться в стадії банкрутства, а отже, на його переконання, на стадії банкрутства чинне законодавство не допускає взаємозаліку однорідних вимог, оскільки це зачіпає інтереси інших кредиторів.

В судове засідання з"явились повноважні представники сторін, яким було роз"яснено їх права та обов"язки в судовому процесі, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України (1798-12) .

29.05.2007р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.06.2007р. до 9-15 год.

В процесі розгляду апеляційної скарги по суті, встановлено наступне:

23.07.2001р. між сторонами у даній справі був укладений кредитний договір за №372 та додаткова угода до нього б/н від 16.07.2004р., відповідно до якого позивач у даній справі надав відповідачу кредит на загальну суму -2170613 грн. 33 коп. Згаданою вище додатковою угодою від 16.07.2004р. даний кредитний договір був пролонгований до 31.12.2004р.

Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач не забезпечив повернення кредиту, що послужило правовою підставою для звернення в суд про примусове стягнення боргу, нарахованих відсотків і пені, на загальну суму -1030858 грн. 27 коп.

Господарський суд Рівненської області, розглянувши позовні вимоги по суті, прийняв рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що відповідно до заяви ТзОВ "Салюс" від 18.02.2005р., яке виступало Поручителем по своєчасному виконанню згаданого вище кредитного договору за №372 від 23.07.2001р., останній погасив заборгованість відповідача перед позивачем по даному кредитному договору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до позивача у даній справі.

Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржуване рішення, мотиви скаржника, викладені в апеляційній скарзі, а також заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд прийшов до висновку про залишення без зміни рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення, з таких підстав:

Відповідно до ст.601 ЦК України (435-15) , зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, і таке зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін, що має місце в даному випадку.

Факт наявності однорідних вимог ТзОВ "Салюс", який виступив Поручителем своєчасного виконання договірних зобов"язань відповідача перед позивачем у даній справі по згаданому вище кредитному договорі, щодо позивача -Акціонерного банку "Аллонж", не заперечується позивачем у даній справі, однак позивач вважає неможливість такого заліку, оскільки в процесі провадження справи про банкрутство АБ "Аллонж" таке зарахування суперечить чинному законодавству України.

З таким твердженням позивача погодитись не можна, оскільки недопустимість такого зарахування зустрічних вимог передбачена ст.602 ЦК України (435-15) у п"яти випадках. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

В жодному із нормативних актів, в т.ч. і в тих, на які посилається скаржник, немає заборони зарахування зустрічних вимог, крім тих випадків, які передбачені ст.602 ЦК України (435-15) . Не передбачена така заборона і в згаданому вище кредитному договорі за №372 від 23.07.2001р., підписаному повноважними представниками обох сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції грунтується на чинному законодавстві України і матеріалах даної справи, тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Акціонерного банку "Аллонж" в особі ліквідатора Корінька М.Д.

Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України (1798-12) , Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Рівненської області від 31.01.2007р. по справі №15/327 (rs439686) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріали справи №15/327 (rs439686) повернути в господарський суд Рівненської області.