ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16.01.2007 Справа № 7/355
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді Науменка I.М. (доповідача)
 
     суддів: Білецької Л.М. , Голяшкіна О.В.
 
     за участю представників сторін:
 
     від відповідача: Каукалова Iлона Анатоліївна, довіреність №01
від 04.07.06, представник;
 
     представник позивача у судове засідання не з"явився, про  час
та місце судового засідання повідомлений належним чином.
 
     розглянувши  матеріали  апеляційної   скарги   товариства   з
обмеженою  відповідальністю  "Мерідіан",  м.  Дніпропетровськ   на
рішення  господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
01.11.06р. у справі № 7/355
 
     за   позовом   товариства   з   обмеженою    відповідальністю
"Мерідіан", м. Дніпропетровськ
 
     до: закритого акціонерного товариства "Фінансовий Союз Банк",
м. Дніпропетровськ
 
     про розірвання договору та стягнення 1500000,00 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
01.11.06 р. у справі 7/355 (суддя Коваль Л.А.) частково задоволені
позовні вимоги позивача і розірвано угоду про залічення коштів  на
умовах  субординованого  боргу  від  22.06.2000р.,  укладену   між
ТОВ"Мерідіан",    м.Дніпропетровськ    та    акціонерним    банком
"Технобанк",  правонаступником   прав   і   обов'язків   якого   є
ЗАТ"Фінансовий Союз Банк", стягнуті судові витрати. В  задоволенні
решти позовних вимог відмовлено.
 
     Рішення мотивоване тим, що до даних правовідносин  підлягають
застосуванню   норми   ЦК   України(ст..1058    ( 435-15 ) (435-15)
        ),    що
регламентують положення про договір банківського рахунка. Оскільки
відповідач не сплатив відсотки за  користування  грошима,  то  має
місце  суттєве  порушення  умов  договору,  і  він  повинен   бути
розірваний.  Однак  позовні  вимоги  про  витребування  грошей  на
підставі ст..1212 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          як  наслідок  розірвання
договору не підлягають задоволенню по тій причині,  що  відповідно
до ст..20 Закону України "Про платіжні системи і переказ коштів  в
Україні"   ( 2346-14 ) (2346-14)
           кошти,   які    перераховані    позивачем
обліковуються на депозитному рахунку ініціатором  переказу  грошей
може бути тільки позивач, який не надав відповідного документа  на
переказ грошей.становлено.
 
     Таке рішення порушує права  позивача  на  отримання  внесених
грошей. Просив скасувати  рішення  суду  та  прийняти  нове,  яким
стягнути  з  відповідача  на  користь  позивача  1500000,00   грн.
залучених як субординований борг.
 
     В своєму відзиві  на  апеляційну  скаргу  відповідач  просить
залишити апеляційну скаргу без задоволення.
 
     У судове засідання представник  позивача  не  з'явився  надав
клопотання  про  відкладення  розгляду  справи,  яке  не  підлягає
задоволенню через ненадання доказів хвороби представника  позивача
і  доказів  неможливості  замінити   його   іншим   представником.
Представник відповідача вважав у судовому засіданні  рішення  суду
законним  і  обгрунтованим,  просив  залишити  його  без  змін,  а
апеляційну скаргу - без задоволення.
 
     Вислухавши думку представника відповідача. дослідивши  доводи
апеляційної  скарги,  інші  матеріали  справи,  суд   вважає,   що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню, проте рішення  підлягає
скасуванню  через   невідповідність   висновків   суду   фактичним
обставинам справи, порушення судом норм  матеріального  права,  що
призвело до  прийняття  неправильного  рішення,  а  провадження  у
справі слід припинити через відсутність предмета спору.
 
     Так, з матеріалів  справи  видно,  що  22  червня  2000  року
позивач як інвестор і АКБ "Технобанк" уклали договір про залучення
коштів  на  умовах  субординованого  боргу,  відповідно  до  якого
позивач перерахував  1500000,00  грн.  банку,  який  мав  сплатити
позивачеві за користування грошима проценти.
 
     Залучення  коштів   на   умовах   субординованого   боргу   є
самостійним видом правовідносин відповідно до діючого на  той  час
"Порядку надання дозволу на врахування залучених коштів на  умовах
субординованого боргу до капіталу банку" та Iнструкції про порядок
регулювання та аналіз діяльності комерційних банків,  затвердженої
постановою Нацбанку України від 25.10.1999 р. №518 ( z0786-99 ) (z0786-99)
          ,
зареєстрованої  в  Міністерстві  юстиції  України   15.11.99р.   №
786/4079 (далі - Порядок та Iнструкція  відповідно).відповідно  до
п.1.5 інструкції, субординований борг- це  звичайні  незабезпечені
боргові капітальні інструменти (складові елементи  капіталу),  які
відповідно до угоди не можуть бути  взяті  з  банку  раніше  п'яти
років,  а  у  випадку  банкрутства  чи   ліквідації   повертаються
інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Глава 4
Iнструкції регламентує порядок обліку залучених коштів та  подання
звітності і у п.4.6 її йдеться  про  те,  що  облік  таких  коштів
здійснюється  на  рахунку  3660  "Субординований  борг  банку"   з
урахуванням строку, що залишився до  дати  погашення.  Ці  питання
правомірно порушені позивачем у апеляційній скарзі  і  суд  першої
інстанції дійсно безпідставно прийшов до  висновку  про  наявність
депозитного  банківського  рахунка.  Суд   апеляційної   інстанції
витребував від відповідача  первинну  банківську  документацію,  з
якої вбачається, що облік коштів позивача проводився  відповідачем
саме  по  рахунку  3660  "Субординований  борг  банку",  тобто   у
відповідності  до  вимог  Iнструкції.  Отже,   законодавство,   що
регламентує   депозитні   відносини,   судом   першої    інстанції
неправильно застосовано  до  правовідносин  сторін,  які  не  мали
договору банківського вкладу.
 
     Після скасування Національним  банком  України  (т.1  а.с.44)
дозволів на врахування коштів, залучених від інвесторів на  умовах
субординованого боргу до капіталу АКБ"Технобанк", 23.12.2003  року
по меморіальному ордеру з рахунку 3660 гроші у розмірі  1500000,00
грн.,  що  є  предметом  спору  у  даній  справі,  переведені   на
розподільчий рахунок у цьому ж банку 2609, а з нього -  у  повному
обсязі   в   банк   за   трест   "Будіндустрія",    ЗАТ"Магнезіт",
ТОВ"Європа-М", ТОВ"Континент", у цей же  день  23.12.2003  р.  для
погашення заборгованості  по  кредитних  договорах  цих  товариств
перед АК банком"Технобанк". Таким чином АКБ"Технобанк" як кредитор
по договорах застави майнових прав, укладених з ним та позивачем у
даній справі як заставодавцем реалізував п. 2.1 договорів  застави
майнових  прав  -заставодавець  надає  право  кредитору   у   разі
невиконання Боржником  зобов'язань  за  кредитними  договорами,  а
також після прийняття  рішення  Національним  банком  України  про
дострокове повернення коштів, залучених на умовах  субординованого
боргу угодами від 22.06.00, 14.08.00, 23.11.00 р.  та  нарахованих
по  них  відсотках  здійснити   погашення   грошових   зобов'язань
боржника, визначених кредитними договорами у п.1.1.
 
     Оскільки боржники  не  виконали  своїх  грошових  зобов'язань
перед АКБ"Технобанк" по кредитних договорах,  заставодавцем  своїх
майнових прав по яких був позивач, то АКБ  "Технобанк"  правомірно
перерахував гроші, залучені як субординований борг  для  погашення
заборгованості по кредитних догодах в  порядку  п.  2.1  договорів
застави майнових прав.
 
     З цього моменту з 23.12 2003 року дія укладеної між позивачем
та  АКБ"Технобанк"  угоди   про   залучення   коштів   на   умовах
субординованого боргу припинилася  виконанням  
( ст.216 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06) в редакції 1963 р)
. Отже, на момент звернення з позовом і прийняття рішення судом вже не існувало правовідносин між сторонами з приводу залучення грошей як субординованого боргу, а відтак і не існувало предмета спору.
 
     Тому рішення у справі підлягає скасуванню,  а  провадження  у
справі -припиненню.
 
     Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд,-
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
01.11.06р. у справі № 7/355 -скасувати.
 
     Апеляційну скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Мерідіан", м. Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
 
     Провадження по справі припинити.
 
     Постанова може бути оскаржена до Вищого  господарського  суду
України.
 
     Головуючий суддя I.М. Науменко
 
     Суддя Л.М. Білецька
 
     Суддя О.В. Голяшкін
 
     З оригіналом згідно
 
     Помічник судді К.С. Лукінова