ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
20.12.06 Справа № 10/8
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.I.,
при секретарі Чаплик I.,
з участю представників:
від скаржника (позивача) з"явився,
відповідача не з"явився,
третьої особи 1 не з"явився,
третьої особи 2 з"явився,
розглянув апеляційну скаргу суб"єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Сарни
на рішення господарського суду Рівненської області від
7.06.2006 року, суддя Грязнов В.В., у справі №10/8
за позовом суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1, м.Сарни
до відповідача виконавчого комітету Сарненської міської
ради, м.Сарни
за участю третіх осіб:
1.Комбінату громадського харчування Сарненської
райспоживспілки,
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок"
про визнання права на земельну ділянку,
в с т а н о в и в :
рішенням господарського суду Рівненської області від
7.06.2006 року відмовлено в позові суб"єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. до виконавчого комітету
Сарненської міської ради про визнання права на земельну ділянку,
яка зайнята під ларьком-кухнею (надалі спорудою) та для його
обслуговування, за адресою м.Сарни Рівненської області по
АДРЕСА_1.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено
порушення відповідачем його прав щодо спірної земельної ділянки,
оскільки не подано доказів, що зведена позивачем по АДРЕСА_1 у
м.Сарни споруда є об'єктом нерухомості. Крім цього, відсутнє
будь-яке рішення Сарненської міської ради щодо користування
позивачем земельною ділянкою у м.Сарни по АДРЕСА_1.
Позивачем також не доведено набуття права на користування
земельною ділянкою або права на оренду земельної ділянки у
визначеному законом порядку, оскільки не врегулюьовано фактичні
земельні відно сини із користувачами земельних ділянок, на яких
розміщено спірний об"єкт.
В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду
скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні
вимоги, з підстав неповного з"ясування судом обставин, що мають
значення для справи та порушення норм матеріального права,
апелюючи тим, що Державний акт на право постійного користування
земельною ділянкою площею 0, 54 га для господарської діяльності в
м.Сарни по АДРЕСА_2. згідно рішення №756 від 23.10.1996 р. видано
фірмі "Ринок", а не ТзОВ фірмі "Ринок". Крім того, акт на право
постійного користування землею не може бути допустимим доказом у
справі, оскільки не є правовстановлюючим документом.
Скаржник не погоджується з висновком суду про необхідність
звернення позивача до комбінату громадського харчування
Сарненськоі райспоживспілки та ТзОВ "Ринок" з заявами про дачу
згоди на вилучення частини земельної ділянки, оскільки жодних
рішень щодо надання ТзОВ фірмі "Ринок" у користування земельної
ділянки в м.Сарни, АДРЕСА_1 орган місцевого самоврядування не
приймав. З 1995 року і по даний час даною земельною ділянкою в
м.Сарни, АДРЕСА_1 для здійснення господарської діяльності
користується позивач. За таких умов прийняття відповідачем
будь-яких рішень щодо надання земельної ділянки в постійне
користування третім особам після того, як на земельній ділянці
згідно рішення відповідача вже був установлений ларьок-кухня
позивача, є порушенням ч.2 ст.19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та Закону України "Про місцеве самоврядування"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм
процесуального права, оскільки на вимогу позивача не здійснювалась
фіксація технічними засобами всіх судових засідань, безпідставно
відхилено клопотання позивача про відкладення слухання справи в
зв"язку з неможливістю забезпечити явку представника, який був
відсутній з поважних причин, а також безпідставно відмовлено в
задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі до
вирішення справи №17/360, в якій предметом спору є визнання
нечинними рішень про надання земельної ділянки в постійне
користування іншим особам, що пов"язано з даною справою.
У запереченнях на апеляційну скаргу третя особа (ТзОВ фірма
"Ринок") просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що
10.12.1996 р. товариство отримало Державний акт на право
постійного користування земельною ділянкою і на час розгляду
справи є її єдиним користувачем. Ларьок-споруда не є об'єктом
нерухомого майна у розумінні чинного законо давства, споруда не
приймалась в експлуатацію державною комісією, її не відображено в
жодній проектній документації.
В судове засідання представники відповідача та третьої особи
1 не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про дату та місце
судового засідання, що підтверджено повідомленням, а тому їх
неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає за можливе
розгляд справи провести без їх участі за наявними в справі
доказами.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та третьої
особи 2, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні,
викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по
справі, встановив, що рішенням виконкому Сарненської міської Ради
№НОМЕР_1. СПД ОСОБА_1. надано дозвіл на відкриття ларька-кухні на
території МП "Ринок" при наявності всіх необхідних нормативних
документів.(т. 1, арк.справи 13, 39).
Робочий проект на будівництво цієї споруди в м.Сарни,
АДРЕСА_1 містить відбиток штампу "Согласовано" районный архитектор
Сарненского района" із внесеним рукописним способом тексту:
ОСОБА_2. "9"10.1996р.(т.1, арк.справи 7).
Рішенням виконкому Сарненської міської Ради №756 від
23.10.1996р. ТзОВ фірмі "Ринок" видано Дер жавний акт на право
постійного користування земельною ділянкою площею 0,54 га для
госпордарської діяль ності в м.Сарни по АДРЕСА_2.(т.1, арк.справи
41-42, 75-76).
Рішенням виконкому Сарненської міської Ради №247 від
13.03.1997 р. комбінату громадського харчування Сарненської
райспоживспілки видано Державний акт на право постійного
користування земельними ділянками у м.Сарни загальною площею 0,36
га для розміщення будівель торгового призначення, в тому рахунку і
по АДРЕСА_1.(т.1, арк. спра ви 40, 81-83).
Рішенням виконкому Сарненської міської Ради №453 від
15.09.1999 р. з метою впорядкування нумерації будівель,
розташованих на прилеглій території ТзОВ фірми "Ринок", - останній
встановлено адресу: м.Сарни, АДРЕСА_1, іншим організаціям -
№18/1 - 18/6. Перелік об'єктів не містить об'єкта "ларьок-кухня"
належного СПД ОСОБА_1. (т. 1, арк.справи 71).
На звернення позивача, виконкомом Сарненської міської Ради
від 02.06.2004 р. надав відповідь, що рішенням №410 від 06.09.1995
р. надано дозвіл на відкриття ларька-кухні на території МП
"Ринок", конкретне місцезнаходження споруди не вказане, дозвіл на
відведення земельної ділянки не надавався; будь-яких документів,
які б стверд жували право здійснювати будівництво споруди на
території міського ринку або право власності на збудовану
споруду - СПД ОСОБА_1. не надавалось. Аналогічну відповідь
виконком виконкомом Сарненської міської Ради направив СПД ОСОБА_1.
23.02.2005р. за №02/16-121.(т.1, арк.справи 14, 26, 66). Дана
відповідь узгоджується із встановленими обставинами по справі про
відсутність рішення компетентного органу щодо вирішення питання
земельних відносин з позивачем.
Статтею 11 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, цивільні права
та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами
цивільного законодавства.
Згідно пункту 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
виключно на пленарних засі
даннях міської ради вирішуються питання земельних відносин
відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів
є визнання права.
Відповідно до статті 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, власник
вправі пред'являти позов про визнання його права влас ності, якщо
це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у
разі відсутності документа, який засвідчує його право власності.
Статею 48 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень
його права, а захист права власності здійснюється судом.
Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у
постійне користування юридичним особам із земель комунальної
власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.(ч.1
ст.122 Земельного кодек су України). Надання земельних ділянок
юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі
рішень органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування за проектами відведення цих ділянок, а порядок
надання у постійне користування та оренду земельних ділянок
юридичним особам закріплено у ст.123 ЗК України.
Згідно вимог ст.ЗЗ Господарського-процесуального кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що споруда розміщена на майданчику площею
близько 31 м-2, яка розташована на майже рівних частинах земельних
ділянок, що перебувають в користуванні третіх осіб: Комбінату
громадського харчування Сарненської райспоживспілки та ТзОВ
"Ринок". Останнім земельні ділянки відведені в постійне
користування вищезазначеними рішеннями виконкому Сарненської
міської Ради №247 від 13.03.1997р. та №756 від 23.10.1996р.
Місцезнаходження ТзОВ "Ринок" - м.Сарни, АДРЕСА_1.(т. 1,
арк.справи 42).
Вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, які
позивач грунтує на виникненні у нього права власності на об'єкт
нерухомості по АДРЕСА_1 у м.Сарни -випливають з цивільно-правових
відносин. Проте, право власності на об'єкт нерухомості повинно
бути стверджено актом введення його до експлуатації, а право
користування землею повинно бути стверджено рішенням Сарненської
міської ради і це право не набувається автоматично.
З моменту погодження проекту ларька-кухні у 1996 році на
території міського ринку (м.Сарни, АДРЕСА_1) до моменту звернення
до господарського суду - позивач не звертався у встановленому
Земельним Кодексом України ( 2768-14 ) (2768-14)
порядку про вирішення
питання земельних відносин .
Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують
виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно,
обмежень цих прав згідно ст. 19 Закону України "Про державну
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"
( 1952-15 ) (1952-15)
є зокрема такі документи: державний акт про право
власності на земельну ділянку; нотаріально посвідчений договір
купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної
ділянки або іншого нерухомого майна; свідоцтво про право власності
на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право
власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому
нерухомого майна до експлуатації.
Відповідно до ст.31 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
- до відома виконавчих
органів сільських, селищних, міських рад прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому
законодавством.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові
будинки, будівлі, споруди тощо) відповідно до ст.331 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
- виникає з моменту завершення будівництва (створення
майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття
нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з
моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на
нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації,
право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Стаття 125 ЗК України пов'язує виникнення права власності,
права постійного користування та права на оренду земельної ділянки
з одержанням її власником або користувачем (орендарем)
відповідного документа, що посвідчує це право та його державною
реєстрацією. Ця норма забороняє суб'єкту приступати до
використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на
місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та
його державної реєстрації.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, що зведена
позивачем по АДРЕСА_1 у м.Сарни споруда є об'єктом нерухомості,
погодження районного архітектора не є затвердженням проекту.
З наведеного позивачем не доведено порушення Сарненською
міською радою або іншою особою його прав щодо спірної земельної
ділянки, а тому судом першої інстанції підставно відмовлено в
задоволенні позовних вимог суб"єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1. до виконавчого комітету
Сарненської міської ради про визнання права на земельну ділянку,
яка зайнята ларьком-спорудою, та частину земельної ділянки, яка є
необхідною для його обслуговування за адресою м.Сарни Рівненської
області по АДРЕСА_1.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення
місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами
діючого законодавства, а тому підстав для його скасування
апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 199,101,103,105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд,
постановив:
рішення господарського суду Рівненської області від 7.06.2006
року в справі за номером 10/8 залишити без змін, а апеляційну
скаргу суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може
бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.I.Марко