ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
     27.11.06 Справа № 11/196 ( rs160274 ) (rs160274)
        
 
     Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
 
     головуючого-судді Краєвської М.В.
 
     суддів: Духа Я.В.
 
     Якімець Г.Г.
 
     розглянувши апеляційну скаргу  ПП  "Левтер"  без  номера  від
06.10.2006 р.
 
     на рішення  Господарського  суду  Закарпатської  області  від
28.09.2006 р.
 
     у справі №  11/196 ( rs160274 ) (rs160274)
        
 
     за  позовом  обласного  дитячого  туберкульозного   санаторію
"Човен", с.Керецьки Свалявського р-ну Закарпатської обл.
 
     до ПП "Левтер", с.Березники Свалявського  р-ну  Закарпатської
обл.
 
     про розірвання договорів оренди та стягнення 2 942, 44 грн.
 
     За участю представників сторін:
 
     від позивача -Попелич М.Й. (юрисконсульт, доручення № 82  від
06.07.2006 р. в матеріалах справи, а.с.29);
 
     від відповідача -Варга О.М.  (юрисконсульт,  довіреність  без
номера від 07.08.2006 р. в матеріалах справи, а.с.75)
 
     Представникам  сторін  роз"яснено  їх  права   й   обов"язки,
передбачені ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . Заяв про відвід  суддів
не поступало.
 
     Оскільки жодна з сторін не заявляла клопотання про здійснення
технічної  фіксації  судового  процесу,   то   протокол   судового
засідання  ведеться  з  дотриманням  вимог  ст.81-1  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         без забезпечення повного фіксування  судового  процесу
за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
 
     Розпорядженням голови суду від 24.11.2006 р. проведено  зміни
в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).
 
     Рішенням  Господарського  суду  Закарпатської   області   від
28.09.2006 р. у справі № 11/196 ( rs160274 ) (rs160274)
         (суддя Якимчук  Л.М.)
позов задоволено частково, а саме: розірвано договори  оренди  від
24.02.2004 р. № 1 -будівлі  ферми  та  №  2  -приміщення  їдальні,
укладені між сторонами у справі; стягнуто з відповідача на користь
позивача 32, 67 грн. пені, у задоволенні стягнення 1 060, 37  грн.
відмовлено,  а  в  іншій  частині  позову  провадження  у   справі
припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Відповідач з даним рішенням не  погодився,  подав  апеляційну
скаргу, в  якій  просить  рішення  місцевого  господарського  суду
скасувати в частині розірвання договорів оренди та  прийняти  нове
рішення, яким у задоволенні позову в цій чстині відмовити; в решті
рішення господарського суду залишити без змін, з підстав неповного
з"ясування обставин  справи  та  неправильного  застосування  норм
матеріального  права.  Свої  вимоги  скаржник   обгрунтовує   тим,
зокрема,  що  позивачем  порушено   вимоги   ст.188   ГК   України
( 436-15 ) (436-15)
        , так як пропозицію про розірвання договорів  відповідач
не   отримував,   а   господарським   судом   таких   доказів   не
витребовувались; позивачу не заподіяно значної шкоди.
 
     У відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні  позивач
просить  рішення  суду  першої  інстанції  залишити  без  змін,  а
апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у ньому.
 
     Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.02.2004 р. між
сторонами по справі укладено  два  договори  оренди  індивідуально
визначеного (нерухомого або іншого) майна № 1 та  №  2,  за  якими
обласний дитячий туберкульозний санаторій "Човен" (орендодавець за
договором, позивач у справі) передав, а ПП  "Левтер"  (орендар  за
договором,  відповідач  у  справі)  прийняв  у   строкове   платне
користування нерухоме майно, а саме: за договором № 1  -ферми  пл.
241, 8 м-2 , розмір орендної  плати  якої  становить  108  грн.  у
місяць і яка повинна бути сплачена не пізніше 15 числа  наступного
місяця терміном дії до 01.04.2009 р. (а.с.11-15), а за договором №
2 -підвальні приміщення пл. 45, 9 м-2 , розмір орендної плати -80,
35 грн. терміном на 5 років -до 01.04.2009 р. (а.с.18-22).
 
     Крім цього, 04.05.2005 р. між сторонами було укладено угоду №
3 про зміну умов та доповнення до  договору  оренди  №  1  і  №  2
(а.с.16).
 
     Крім того, 01.05.2004 р. сторони уклали доповнення  до  угоди
оренди ферми (№ 1 від 24.02.2004 р.), згідно з  якою  орендодавець
передає, а орендар приймає столові відходи  згідно  з  відомостями
прийому-передачі з харчоблоку на ферму  по  ціні  0,  10  грн.  за
кілограм  з  оплатою  до  15  числа   наступного   місяця   шляхом
перерахування на розрахунковий рахунок позивача (а.с.23).
 
     Розглянувши апеляційну  скаргу,  вивчивши  матеріали  справи,
оцінивши наявні в ній докази, заслухавши  пояснення  представників
сторін,  колегія  Львівського  апеляційного  господарського   суду
вважає, що апеляційну скаргу ПП "Левтер" слід задоволити частково,
рішення Господарського суду Закарпатської області  від  28.09.2006
р. у справі № 11/196 ( rs160274 ) (rs160274)
         скасувати в  частині  розірвання
договорів оренди та провадження у справі в  цій  частині  позовних
вимог припинити. В решті рішення суду залишити без змін.
 
     При цьому колегія виходила з наступного.
 
     Оскільки правовідносини за спірними договорами оренди виникли
після набрання чинності ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , то  суд,  керуючись
п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  під
час  вирішення  даного  спору  застосовує  положення  ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Однією з загальних вимог, додержання яких  є  необхідним  для
чинності правочину, є форма останнього, встановлена  законом  (ч.4
ст.203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
     Згідно з ч.1 ст.209  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          правочин,  який
вчинений у письмовій  формі,  підлягає  нотаріальному  посвідченню
лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
 
     Так, відповідно до ст.793 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         договір найму
будівлі  або  іншої  капітальної  споруди  (їх  окремої   частини)
укладається у письмовій формі. Договір  найму  будівлі  або  іншої
капітальної споруди (їх окремої частини) строком  на  один  рік  і
більше підлягає нотаріальному посвідченню.
 
     Згідно з ст.794 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         договір  найму  будівлі
або іншої капітальної споруди (їх окремої частини),  укладений  на
строк не менше одного року, підлягає державній  реєстрації.  Однак
на сьогодні цей порядок розробляється.
 
     Як  встановлено  в  судовому  засіданні   та   вбачається   з
матеріалів  справи,  в  останніх  відсутні  докази   нотаріального
посвідчення спірних договорів оренди чи  ухилення  сторін  від  їх
нотаріального  посвідчення,  що  і  не  заперечено  представниками
сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
 
     Згідно з ст.220 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          у  разі  недодержання
сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий
договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися  щодо  усіх  істотних
умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося
повне  або  часткове  виконання  договору,  але  одна  із   сторін
ухилилася від його нотаріального  посвідчення,  суд  може  визнати
такий  договір  дійсним.  У  цьому   разі   наступне   нотаріальне
посвідчення договору не вимагається.
 
     Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         договір,  який
підлягає нотаріальному посвідченню  або  державній  реєстрації,  є
укладеним з моменту його нотаріального посвідчення  або  державної
реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального  посвідчення,  і
державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
 
     Момент  нотаріального  посвідчення   є   моментом   укладення
договору.
 
     Як прослідковується з матеріалів справи,  сторони  приступили
до  виконання  договорів  оренди,  сплачували  орендну  плату   та
користувались орендними приміщеннями. Однак спірні договори оренди
суперечать вимогам закону, є нотаріально не посвідчені, а  тому  в
силу приписів ст.220  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          вони  є  нікчемними
(неукладеними)  і  відповідно  не   породжують   жодних   правових
наслідків на майбутнє. Оскільки між  сторонами  не  виникли  жодні
зобов"язання, то і розірвати такі договори є неможливим.
 
     Так  як  закон  не  вимагає   визнання   подібних   договорів
нікчемними, то суд апеляційної інстанції  про  визнання  договорів
неукладеними  зазначає  виключно   в   мотивувальній   (а   не   в
резолютивній)  частині  постанови   як   про   обставину   справи,
встановлену  господарським  судом  (п.7  ч.2  ст.105  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
     Враховуючи фактичні обставини справи, норми матеріального  та
процесуального права, колегія суддів вважає за  необхідне  рішення
Господарського суду  Закарпатської  області  скасувати  в  частині
розірвання договорів оренди та провадження у справі в цій  частині
позовних вимог припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          у  зв"язку  з  відсутністю  предмету  спору,  так  як
договорів як таких немає.
 
     Керуючись ст.49,  п.1-1  ч.1  ст.80,  99,  101,  103-105  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Львівський апеляційний господарський суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     1. Апеляційну скаргу ПП "Левтер" задоволити частково.
 
     2. Рішення  Господарського  суду  Закарпатської  області  від
28.09.2006 р. у справі № 11/196 ( rs160274 ) (rs160274)
         скасувати  в  частині
розірвання договорів оренди та провадження у справі в цій  частині
позовних вимог припинити.
 
     В решті рішення суду залишити без змін.
 
     3. Судові витрати за розгляд справи в суді  першої  інстанції
та перегляд справи в суду апеляційної інстанції покласти на обидві
сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
 
     4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може
бути оскаржена в касаційному порядку.
 
     5. Справу повернути в місцевий господарський суд.
 
     Головуючий-суддя М.В.Краєвська
 
     Суддя Я.В.Дух
 
     Суддя Г.Г.Якімець