ЛЬВIВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
     м. Львів
 
     Львівський апеляційний господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
 
     головуючого-судді Процика Т.С.
 
     суддів Галушко Н.А.
 
     Юрченка Я.О.
 
     при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
 
     розглянув  апеляційну  скаргу  Багатопрофільного   приватного
підприємства (далі БПП) "Техноснаб"
 
     на рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від
28.02.2005р.
 
     у справі № А-6/424
 
     за позовом БПП "Техноснаб",  м.  Павлоград  Дніпропетровської
області
 
     до    відповідачів:    1.    Українсько-чеського    спільного
підприємства (далі СП) "Карпати-Моравія", м. Вижниця  Чернівецької
області
 
     2. Підприємство "Експертно-технічний центр "Професіонал"(далі
Підприємство "ЕТЦ "Професіонал"), м. Iвано-Франківськ
 
     3.   Калуська   об'єднана   державна   податкова    інспекція
Iвано-Франківської   області    (Калуська    ОДПI),    м.    Калуш
Iвано-Франківської області
 
     за  участю  третьої  особи  Теплоелектроцентраль   Відкритого
акціонерного товариства "Оріана"(далі  ТЕЦ  ВАТ  "Оріана"),  Калуш
Iвано-Франківської області
 
     про визнання недійсною біржової угоди
 
     за участю представників:
 
     від позивача - Тимчук О.Ф. - представник;
 
     від відповідача 1 - не з'явився;
 
     від відповідача 2 - Iвасюк М.Р. - представник;
 
     від відповідача 3  -  Коваленко  О.Б.  -начальник  юридичного
відділу;
 
     третьої особи -не з'явився.
 
     Учасникам судового процесу  права  і  обов'язки,  передбачені
ст.22 Господарського процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
(далі ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ), роз'яснено.
 
     Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської  області  від
28.02.2005р., суддя Грица Ю.I., у позові відмовлено.
 
     Рішення суду першої  інстанції  мотивоване  зокрема  тим,  що
згідно  із  вимогами  Закону  України   "Про   порядок   погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими    фондами"активи    ( 2181-14 ) (2181-14)
            платника    податків
звільняються з податкової застави з дня прийняття окремого рішення
судом  у  межах  процедур,  визначених  законодавством  з   питань
банкрутства. Законом передбачено винесення господарським  судом  в
межах провадження у справі про банкрутство ухвали про звільнення з
податкової застави і зупинення адміністративного  арешту  майнових
активів платників податку. Оскільки в процесі провадження у справі
№ Б-7/23 про банкрутство ТЕЦ ВАТ  "Оріана"окремих  рішень  (ухвал)
про звільнення з податкової застави і зупинення  адміністративного
арешту майнових активів платників податків не було, то  на  момент
укладення біржової угоди парова турбіна  перебувала  у  податковій
заставі і була правомірно відчужена. У рішенні також зазначається,
що з матеріалів справи не випливає, що спірна угода  підпадає  під
ознаки,  які  зумовлюють  її  нечинність   згідно   вимог   ст.203
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         .
 
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
26.05.2005р.  у  даній  справі   апеляційну   скаргу   задоволено,
скасовано рішення Господарського суду  Iвано-Франківської  області
від  28.02.2005р.  у  справі  №А-6/424;  позов   Багатопрофільного
приватного підприємства "Техноснаб"задоволено,  визнано  недійсною
біржову  угоду   від   18.06.2004р.   №239,   укладену   між   ЕТЦ
"Професіонал", що діяло від імені та в інтересах  Калуської  ОДПI,
та Українсько-Чеським спільним підприємством  "Карпати-Моравія"про
купівлю-продаж парової турбіни ПТ-80/100-130/13, що  перебувала  у
податковій   заставі;   зобов'язано   Українсько-Чеське    спільне
підприємство  "Карпати-Моравія"повернути  все  одержане  майно  за
угодою від 18.06.2004 р. № 239, а  Калуській  ОДПI  повернути  усі
отримані кошти за цією угодою.
 
     Перегляд даної справи в апеляційному порядку здійснюється  на
підставі  постанови  Вищого  господарського   суду   України   від
01.03.2006р.  у   даній   справі,   якою   касаційну   скаргу   СП
"Карпати-Моравія"задоволено   частково,   постанову    Львівського
апеляційного господарського  суду  від  26.05.2005р.  у  справі  №
А-6/424  скасовано,  справу  №  А-6/424  передано  до  Львівського
апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.
 
     Не  погоджуючись  з  рішенням  суду  першої  інстанції,   БПП
"Техноснаб"подало апеляційну скаргу та письмові пояснення до  неї,
в яких просить скасувати  це  рішення,  оскільки  судом  не  повно
з'ясовано обставини, що  мають  значення  для  справи;  недоведені
обставини,  що  мають  значення  для  справи,   які   суд   визнав
встановленими; висновки,  викладені  у  рішенні,  не  відповідають
обставинам справи.  В  обгрунтування  своїх  доводів,  скаржник  в
апеляційній скарзі зокрема зазначає, що розірвання біржової  угоди
від  07.05.2002  р.  не  позбавляє  позивача  права  власності  на
турбіну, отриману і частково оплачену ще  до  прийняття  постанови
Вищим господарським судом України. Окрім цього, скаржник зазначає,
що порушення  справи  про  банкрутство  щодо  ТЕЦ  ВАТ  "Оріана"та
введення мораторію на задоволення всіх вимог кредиторів, позбавило
права Калуську ОДПI відчужувати майно, яке є в податковій заставі,
за процедурою, визначеною Законом України "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
        .  У   письмових   поясненнях   до
апеляційної скарги позивач зазначає,  що  згідно  з  довідкою  від
28.05.2004 р. №12472/23-4 Калуської ОДПI про результати зустрічної
перевірки  ТЕЦ  ВАТ  "Оріана"  з  питань  взаємовідносин   з   БПП
"Техноснаб"  за  січень  2004  р.,  підтверджується  включення  до
податкових зобов'язань за січень 2004 р. суми  податку  на  додану
вартість в розмірі 183333 грн.  за  фактом  відвантаження  парової
турбіни ПТ-80/100-130/13;  за  даними  бухгалтерського  обліку  та
фактичного обстеження, парової турбіни не встановлено.
 
     Підприємство "ЕТЦ "Професіонал"подало  відзив  на  апеляційну
скаргу та доповнення до нього, в якому повністю  заперечує  доводи
скаржника з тих підстав,  що  підпунктом  "з"пп.8.7.1  п.8.7  ст.8
Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників
податків    перед    бюджетами     та     державними     цільовими
фондами"передбачено     ( 2181-14 ) (2181-14)
             обов'язкове      ухвалення
господарським судом в межах провадження у справі  про  банкрутство
акта  про   звільнення   з   податкової   застави   та   зупинення
адміністративного  арешту  майнових  активів,  зокрема  і  парової
турбіни. Також  Підприємство  "ЕТЦ  "Професіонал"у  доповненні  до
відзиву відзначило, що у відповідності з нормами  п.3,  п.4  ст.14
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його  банкрутом"погашення  ( 2343-12 ) (2343-12)
          вимог  кредиторів
може відбуватися не тільки  в  процедурах  санації,  ліквідації  і
мировій угоді, а й процедурі розпорядження  майном.  У  зазначених
процедурах здійснюється реалізація  майнових  активів  боржника  з
метою погашення грошових вимог кредиторів.  Відповідач  2  просить
апеляційний  господарський   суд   рішення   Господарського   суду
Iвано-Франківської області від 28.05.2005 р. у  справі  №  А-6/424
залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
 
     Калуська  ОДПI  подала  заперечення  на  апеляційну   скаргу,
просить рішення  Господарського  суду  Iвано-Франківської  області
залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з  підстав,
наведених у запереченні на апеляційну скаргу. Зокрема,  відповідач
3, зазначив, що  в  силу  ст.1  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності боржника або визнання  його  банкрутом"погашення
( 2343-12 ) (2343-12)
          поточної  заборгованості  боржника   здійснюється   у
вільному правовому режимі, а на час укладення  оспореної  біржової
угоди конкурсна заборгованість у Калуської ОДПI відсутня.
 
     Представник позивача у судових засіданнях  підтримала  вимоги
апеляційної скарги.
 
     Представники  відповідачів  у   судових   засіданнях   вимоги
апеляційної скарги заперечили.
 
     Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши
пояснення учасників судового процесу  у  судових  засіданнях,  суд
встановив наступне.
 
     Між Підприємством  "ЕТЦ  "Професіонал"та  ПП  "Корчмар",  яке
діяло від імені та в інтересах ПП  "Техноснаб",  укладено  біржову
угоду купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі від
07.05.2002 р.(а.с.9-10). Предметом  даної  угоди  було  майно,  що
перебуває в податковій заставі -парова  турбіна  ПТ-80/100-130/13,
яка належала ТЕЦ ВАТ Концерн "Оріана". Підпунктом 3.2  цієї  угоди
передбачалось,  що  після  проведення  проплати,  в   тому   числі
гарантійного внеску, продавець передає у власність покупця частину
придбаного майна, що оформлюється актом прийому-передачі.
 
     Відповідно до біржової угоди купівлі-продажу парової турбіни,
що перебуває у податковій заставі від 18.06.2004р. № 239 (а.с.12),
Підприємство  "ЕТЦ  "Професіонал",  яке  діяло  від  імені  та   в
інтересах   Калуської   ОДПI,   продало   Українсько-Чеському   СП
"Карпати-Моравія"парову турбіну ПТ-80/100-130/13, яка належала ТЕЦ
ВАТ "Оріана".
 
     Рішенням Господарського суду  Дніпропетровської  області  від
03.06.2003 р. у справі №Д10/51 біржову  угоду  від  07.05.2002  р.
було   розірвано.   Постановою   Дніпропетровського   апеляційного
господарського суду від 12.09.2003 р. у справі №Д10/51 це  рішення
було  скасоване.  Вищим  господарським  судом   України   прийнято
постанову від 21.01.2004  р.  у  справі  №Д10/51,  якою  скасовано
постанову   апеляційного   господарського    суду,    а    рішення
господарського суду у цій справі залишено без змін.
 
     Відповідно  до  акту  прийому-передачі  від   05.01.2004   р.
(а.с.11)   Підприємство   "ЕТЦ   "Професіонал"передало,   а    БПП
"Техноснаб"прийняло майно  ТЕЦ  ВАТ  "Оріана",  яке  перебувало  у
податковій заставі та продане відповідно  до  біржової  угоди  від
07.05.2002 р. -парову  турбіну  ПТ-80/100-130/13  в  комплектності
визначеній  відомістю  упаковочних  місць   по   паровій   турбіні
загальною вартістю 1100000 грн. Актом прийому-передачі  згідно  із
пп.1.3 біржової угоди підтверджується перехід права  власності  на
правову турбіну ПТ-80/100-130/13 до БПП "Техноснаб".
 
     Як вбачається з матеріалів  справи,  платіжне  доручення  від
26.04.2002 р. №16 на суму 110017 грн. та від 29.12.2003 р. №10  на
суму 315000 грн. (а.с.112), позивач сплатив частину суми за парову
турбіну.  Згідно  із  довідкою  від  28.05.2004  р.  №  12472/23-4
Калуської  ОДПI  про  результати  зустрічної  перевірки  ТЕЦ   ВАТ
"Оріана"з питань взаємовідносин з БПП "Техноснаб"за січень  2004р.
підтверджується включення до податкових зобов'язань за січень 2004
р. суми податку на додану вартість в розмірі 183333 грн. за фактом
відвантаження   парової   турбіни   ПТ-80/100-130/13,   а    також
зазначається,     що     парову     турбіну     відпущено      БПП
"Техноснаб"05.01.2004  р.,  вивіз  турбіни  проводився  складовими
частинами  протягом  січня  2004  року,   а   саме   05.01.2004р.,
12.01.2004р.  та  20.01.2004р.  згідно  з  накладною  на   відпуск
матеріалів № 1 від 05.01.2004 р. Згідно з  даними  бухгалтерського
обліку та фактичного обстеження в залишку парової турбіни  на  час
проведення перевірки було.
 
     Даний висновок Калуської ОДПI підтверджено  листом  Державної
податкової    адміністрації    України    від    28.02.2006р.    №
1752/6/27-0016.
 
     Також,  в  ухвалі  Господарського   суду   Iвано-Франківської
області від 28.02.2005р. у справі № 8/134,  яка  набрала  законної
сили,    зазначено,    зокрема,    що    представник    ТЕЦ    ВАТ
"Оріана"знаходження спірного майна у його володінні заперечив.
 
     Оскільки  рішення  про  розірвання  біржової  угоди   набрало
чинності  21.01.2004  р.  (постанова  Вищого  господарського  суду
України від 21.01.2004 р. у  справі  №Д10/51),  а  прийом-передачу
предмету біржової  угоди  було  здійснено  05.01.2004  р.,  то  на
підставі п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу
України  ( 435-15 ) (435-15)
          до  прав  і  обов'язків,   що   виникли   або
продовжують існувати після набрання чинності  Кодексом,  необхідно
застосовувати цей Цивільний кодекс України ( 435-15 ) (435-15)
         .
 
     Статтею   334   Цивільного   кодексу    України    ( 435-15 ) (435-15)
        
передбачено, що право власності  у  набувача  майна  за  договором
виникає з  моменту  передання  майна,  якщо  інше  не  встановлено
договором або законом. У відповідності  до  ст.653  цього  Кодексу
якщо договір  змінюється  або  розривається  у  судовому  порядку,
зобов'язання  змінюється  або  припиняється  з  моменту   набрання
рішенням суду про зміну або  розірвання  договору  законної  сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було  виконане
ними за зобов'язанням до моменту зміни  або  розірвання  договору,
якщо інше не  встановлено  договором  або  законом.  Якщо  договір
змінений або розірваний у зв'язку з істотним  порушенням  договору
однією  із  сторін,  друга  сторона  може  вимагати  відшкодування
збитків,  завданих  зміною   або   розірванням   договору.   Отже,
розірвання  договору  у  судовому  порядку  не   позбавляє   права
власності БПП "Техноснаб"  на  ту  частину  майна,  яка  ним  була
оплачена.
 
     Як  вбачається  з  матеріалів   справи,   Підприємство   "ЕТЦ
"Професіонал"зверталось до БПП "Техноснаб"з позовом про повернення
спірного    майна,    проте    ухвалою     Господарського     суду
Дніпропетровської області від 04.03.2005р. у  справі  №  8/280  за
позовом  Підприємства  "ЕТЦ  "Професіонал"до  БПП   "Техноснаб"про
повернення частини турбіни, отриманої за актом  приймання-передачі
від  05.01.2004  р.  -прийнято  відмову  позивача  від  позову  та
припинено провадження у справі. У даній ухвалі зазначено, зокрема,
що  позивачеві  (Підприємству   "ЕТЦ   "Професіонал")   роз'яснені
наслідки відмови від позову та припинення провадження у справі.
 
     Як встановлено  судом  першої  інстанції  та  підтверджується
матеріалами справи, Господарським судом Iвано-Франківської області
ухвалою від 18.07.2002  р.  у  справі  №Б-7/23  мирову  угоду  від
14.03.2001  р.  між  боржником  ТЕЦ   ВАТ   "Оріана"та   комітетом
кредиторів визнано недійсною, поновлено провадження у  справі  про
банкрутство ТЕЦ ВАТ "Оріана",  введено  мораторій  на  задоволення
вимог кредиторів, строки виконання яких настали, як  до  порушення
справи про банкрутство, так і на момент відновлення провадження  у
справі. Термін процедури розпорядження майном був  продовжений  до
01.07.2003р., а після 01.07.2003р. до 01.07.2005р.
 
     Відповідно до біржової угоди купівлі-продажу, що перебуває  у
податковій заставі від 18.06.2004 р.  №  239,  ЕТЦ  "Професіонал",
який  діяв  від  імені  та  в  інтересах  Калуської  ОДПI,  продав
Українсько-Чеському     СП     "Карпати-Моравія"парову     турбіну
ПТ-80/100-130/13, що належала ТЕЦ ВАТ "Оріана".  У  протоколі  від
15.06.2004 р. №1 вказано, що ЕТЦ "Професіонал"як  брокер  здійснює
цільовий аукціон  з  продажу  майна,  що  перебуває  в  податковій
заставі від  імені  та  в  інтересах  Калуської  ОДПI.  Актом  від
29.06.2004 р. покупець прийняв  парову  турбіну  в  комплектності,
визначеній цим актом.
 
     Проте, як було вже зазначено вище, відповідно до довідки  від
28.05.2004  р.  №  12472/23-4  Калуської   ОДПI   про   результати
зустрічної перевірки ТЕЦ ВАТ "Оріана"з питань взаємовідносин з БПП
"Техноснаб"за січень 2004р. згідно з даними бухгалтерського обліку
та  фактичного  обстеження  в  залишку  парової  турбіни  на   час
проведення перевірки було.
 
     Також, відповідачами не подано суду доказів про те, що у  ТЕЦ
ВАТ "Оріана"була поточна заборгованість перед бюджетом.
 
     У відповідності  до  ст.1  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності  боржника  або   визнання   його   банкрутом"від
( 2343-12 ) (2343-12)
         14.05.1992 р. №2343-XII (у редакції Закону України від
30.06.1999  р.  №784-XIV  ( 784-14 ) (784-14)
          з  наступними   змінами   та
доповненнями)   мораторій   на   задоволення   вимог    кредиторів
визначається,   як   зупинення   виконання   боржником    грошових
зобов'язань  і  зобов'язань  щодо   сплати   податків   і   зборів
(обов'язкових платежів),  термін  виконання  яких  настав  до  дня
введення  мораторію,  і   припинення   заходів,   спрямованих   на
забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо  сплати
податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів),   застосованих   до
прийняття рішення про введення мораторію.  Частиною  шостою  ст.12
передбачено,  що  мораторій  на   задоволення   вимог   кредиторів
вводиться  одночасно  з  порушенням  провадження  у   справі   про
банкрутство, про що зазначається  в  ухвалі  господарського  суду.
Протягом  дії   мораторію   на   задоволення   вимог   кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших
документів,  за  якими  здійснюється   стягнення   відповідно   до
законодавства;  не  нараховуються  неустойка  (штраф,  пеня),   не
застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне  виконання
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і  зборів
(обов'язкових  платежів).  Статтею  30  цього  Закону  передбачено
спеціальну процедуру, за якою здійснюється продаж майна  банкрута.
Абзацом третім преамбули Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими  фондами"  ( 2181-14 ) (2181-14)
          встановлено,  що  цей  Закон  не
регулює  також  питання  погашення  податкових   зобов'язань   або
стягнення податкового боргу з осіб,  на  яких  поширюються  судові
процедури,   визначені   Законом    України    "Про    відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        .  З  моменту  прийняття  ухвали  судом  про  порушення
провадження у справі про  банкрутство  платника  податків  порядок
сплати податкового зобов'язання або  погашення  податкового  боргу
такого платника податків, зазначених у  заяві,  яка  подається  до
суду,  визначається  згідно  з   нормами   Закону   України   "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        , без застосування норм цього Закону  (п.7.8
ст.7 Закону).
 
     Окрім цього, слід зазначити про те, що згідно  із  ч.1  ст.13
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом"з ( 2343-12 ) (2343-12)
         метою забезпечення  майнових
інтересів кредиторів в ухвалі господарського  суду  про  порушення
провадження у справі про банкрутство або в  ухвалі,  прийнятій  на
підготовчому  засіданні,   вказується   про   введення   процедури
розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна  у
порядку, встановленому Законом.
 
     Згідно  з  ч.13  ст.13  Закону   України   "Про   відновлення
платоспроможності боржника або  визнання  його  банкрутом"керівник
( 2343-12 ) (2343-12)
         або орган управління боржника виключно за  погодженням
з розпорядником майна укладає угоди щодо:
 
     передачі  нерухомого  майна  в  оренду,   заставу,   внесення
зазначеного майна як внеску  до  статутного  фонду  господарського
товариства або розпорядження тим майном іншим чином.
 
     Наведене, матеріали справи, не дають підстав для достовірного
висновку про те, що відбулось погодження  на  укладення  оспореної
біржової угоди розпорядним майна ТЕЦ ВАТ "Оріана"під час процедури
розпорядження майном, яка була  на  момент  укладення  цієї  угоди
введена.
 
     Окрім цього, відповідно до листа ТЕЦ ВАТ "Оріана"№ 04/05  від
21.02.2005р.,     адресованого     Заступнику     прокурора     м.
Iвано-Франківська,   підписаного   директором   Решетар   МС.   та
розпорядником майна Ковальським I.I., листом від 29.06.2004р.  ЕТЦ
"Професіонал"інформував  ТЕЦ  ВАТ  "Оріана"про  повторний   продаж
парової турбіни  ПТ-80/100-130/13  УЧСП  "Карпати-Моравія",  тобто
Підприємство "ЕТЦ "Професіонал"інформувало розпорядника майна  вже
після укладення оспореної біржової угоди від 18.06.2004р.,  що  не
відповідає  вимогам  ст.13   Закону   України   "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
     Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання  його  банкрутом"є  ( 2343-12 ) (2343-12)
          спеціальним
законом по відношенню до Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими  фондами"у  ( 2181-14 ) (2181-14)
          випадку  погашення  зобов'язань
платника  податку  щодо  якого  прийнято  рішення  про   відкриття
процедури  банкрутства.  Відтак,  відчуження  парової  турбіни  за
процедурою, яка передбачена Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , не відповідає вимогам п.7.8 ст.  7
цього  Закону  та  ч.6  ст.12  Закону  України  "Про   відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
     З наведеного вище  вбачається,  що  погашення  заборгованості
поточної  чи  конкурсної  заборгованості  боржника,   щодо   якого
прийнято рішення про відкриття процедури банкрутства  та  введення
процедури   розпорядження   майном,   здійснюється   виключно   за
погодженням з розпорядником майна, чого не було дотримано у даному
випадку.
 
     У  відповідності  до  ст.215   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         підставою недійсності правочину є недодержання в момент
вчинення правочину стороною  (сторонами)  вимог,  які  встановлені
частинами першою -третьою,  п'ятою  та  шостою  статті  203  цього
Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена  законом,
але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його
дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин  може
бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею  203
цього Кодексу встановлено, що зміст правочину не  може  суперечити
цьому Кодексу,  іншим  актам  цивільного  законодавства,  а  також
моральним   засадам   суспільства.    Оскільки    біржова    угода
купівлі-продажу парової турбіни, що перебуває у податковій заставі
від  18.06.2004  р.  №239  не  відповідає  вимогам  вказаних  вище
нормативних актів, то така угода підлягає визнанню недійсною.
 
     Згідно  із  ст.216  Цивільного  кодексу  України   ( 435-15 ) (435-15)
        
недійсний правочин не створює юридичних наслідків,  крім  тих,  що
пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності  правочину  кожна
із сторін зобов'язана повернути другій стороні у  натурі  все,  що
вона одержала на виконання цього правочину, а в разі  неможливості
такого  повернення,  зокрема  тоді,  коли   одержане   полягає   у
користуванні      майном,      виконаній      роботі,      наданій
послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами,  які
існують на момент відшкодування.
 
     Відповідно до ст.4-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судочинство  у
господарських судах здійснюється на засадах змагальності.  Сторони
та інші особи, які беруть  участь  у  справі,  обгрунтовують  свої
вимоги і заперечення поданими суду доказами.
 
     Відповідно до  ст.32  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  доказами  у
справі є будь-які фактичні дані, на  підставі  яких  господарський
суд  у  встановленому  законом  порядку  встановлює  наявність  чи
відсутність обставин, на яких  грунтуються  вимоги  і  заперечення
сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного
вирішення господарського спору.
 
     Відповідно до ст.33 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються  сторонами  та
іншими учасниками судового процесу.
 
     Згідно із ст.34 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          господарський  суд
приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
 
     Відповідно до ст.43 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  господарський
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується
на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому  процесі
всіх обставин справив  їх  сукупності,  керуючись  законом.  Ніякі
докази не мають для господарського суду  заздалегідь  встановленої
сили.
 
     За таких обставин,  оцінюючи  усі  докази,  які  містяться  у
матеріалах справи, Львівський апеляційний господарський суд вважає
рішення  Господарського  суду   Iвано-Франківської   області   від
28.02.2005 р. у справі №А-6/424  таким,  що  прийняте  з  неповним
з'ясуванням  обставин,  які  мають   значення   для   справи,   та
неправильним застосування норм матеріального права,  а  тому  таке
рішення підлягає скасуванню.
 
     Керуючись ст.ст. 4-3,  32,  33,  34,  43,  99,  101,  103-105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
 
         Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
 
     1.   Апеляційну   скаргу   задоволити.   Скасувати    рішення
Господарського суду Iвано-Франківської області від 28.02.2005 р. у
справі №А6/424.
 
     2.   Позов    Багатопрофільного    приватного    підприємства
"Техноснаб"задоволити.  Визнати  недійсною   біржову   угоду   від
18.06.2004 р. №239, укладену між ЕТЦ "Професіонал", що  діяло  від
імені та в інтересах Калуської ОДПI та Українсько-Чеським спільним
підприємством "Карпати-Моравія"про купівлю-продаж парової  турбіни
ПТ-80/100-130/13, що перебувала у податковій заставі.
 
     3.   Зобов'язати   Українсько-Чеське   спільне   підприємство
"Карпати-Моравія"повернути  все  одержане  майно  за  угодою   від
18.06.2004 р. № 239, а Калуській ОДПI повернути усі отримані кошти
за цією угодою.
 
     4. Судові витрати покласти на відповідачів в рівних частинах.
     5.  Господарському  суду  Iвано-Франківської  області  видати
відповідний наказ.
 
     Постанова оформлена і підписана 08.12.2006р.
 
     Головуючий-суддя Процик Т.С.
 
     суддя Галушко Н.А.
 
     суддя Юрченко Я.О.