Колегія суддів у складі

головуючого судді Шепітько І.І, судді Лакізи В.В., судді Токара М.В.

при секретарі Саутенко К.О.

при секретарі –Саутенко К.О.

за участю представників:

прокурора –Зуєвої І.В., посвідчення № 249 від 08.06.2005 року

позивача – Олевського В.Й. за дорученням б/н від 01.03.2006 року

1-го відповідача – Краснікова П.І. за дорученням б/н від 01.10.2004 року, Бочкарьова Д.В. за дорученням б/н від 01.10.2004 року

2-го відповідача – Зучек І.М. за дорученням № 224 від 21.10.2005 року

3-го відповідача – Буряковської О.Ю. за дорученням № 1456/08-11 від 04.08.2006 року (після перерви не з'явилася), Бабич О.Є. за дорученням № 1939/08-11 від 21.09.2006 року

3-ї особи –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги 1-го відповідача (вхідний № 2152Х/1) та 2-го відповідача (вхідний № 2153Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК", м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський інститут підготовки кадрів", м. Харків

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

3) Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

3-тя особа –Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків

прокурора Харківської області

про визнання права власності та визнання недійсним свідоцтва про право власності

ТОВ " Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання за ним права власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 4а, позначені на схемі літ. Е, Д, Г, В, Б, Г/1, У.

30 листопада 2005 року позивач надав через канцелярію суду заяву про доповнення та уточнення позовних вимог, в якій просив визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 1 вересня 2005 року серії ЯЯЯ № 254949, зареєстроване КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 05.09.2005 р. під № 11941475 в частині приміщень, вказаних в свідоцтві під позначеннями: літ "В-1" пл. 50,4 кв.м., літ "И-1" пл. 56,7 кв.м., літ "Е-1" пл. 32,6 кв.м., літ "Д-1" пл. 84,2 кв.м., літ "Б-1" пл. 33,0 кв.м., літ "Г-1" пл. 31,4 кв.м.

20 грудня 2005 року позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду та вирішення господарським судом пов'язаної з нею справи № АС-35/689-05.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 грудня 2005 року клопотання позивача задоволено, провадження у справі зупинено до вирішення справи № АС-35/689-05.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року задоволено апеляційну скаргу 2-го відповідача, ухвалу господарського суду Харківської області від 22 грудня 2005 року скасовано, справу направлено на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ковальчук Л.М., суддя Пелипенко Н.М., суддя Гребенюк Н.В.) позов задоволено, визнано за ТОВ " Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" право власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 4а, позначені літ. Е, Д, Г, В, Б, Г/1, У.

ТОВ "Харківський інститут підготовки кадрів" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що 01 березня 2004 року між ТОВ "Харківський Інститут підготовки кадрів"та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області укладений договір оренди № 446 цілісного майнового комплексу Державного підприємства Харківський інститут підготовки кадрів, до складу якого увійшли і будівлі, які відповідач вважає своєю власністю. Спірні будівлі знаходились на балансі Державного підприємства "Харківський інститут підготовки кадрів" та були і залишаються власністю Держави Україна, що підтверджується проведеною інвентаризацією державного майна. Також зазначає, що господарський суд не звернув уваги на той факт, що спірні будівлі передані позивачу в оренду Державним підприємством "Харківський інститут підготовки кадрів" згідно з умовами Договору оренди державного майна № 012/1-22а від 31.12.2003 року.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області також не погодилося з рішенням господарського суду першої інстанції, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року скасувати та провадження у справі припинити, посилаючись на недоведеність обставин справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на те, що позивач не довів, що між його попередником ТОВ "Інсайт" та Державним підприємством "Харківський інститут підвищення кваліфікації" (попередня назва ДП "Харківський інститут підготовки кадрів") існували угоди, які б породжували певні зобов'язання. Наданий позивачем Акт приймання виконаних робіт № 17 підписаний лише працівниками його попередника, ТОВ "Інсайт". Належний документ про прийняття в експлуатацію спірних будівель відповідно до "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" відсутній, у зв'язку з чим завершення самого процесу будівництва не доведено. Також зазначає, що у процесі інвентаризації та оцінки майна ДП "Харківський інститут підготовки кадрів", позивач не надав комісії документів, які б свідчили про те, що спірні будівлі є власністю позивача, у зв'язку з чим спірні будівлі зараховані на баланс ДП "Харківський Інститут підготовки кадрів" як державне майно. У судовому засіданні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області просив рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

3-й відповідач у відзиві на апеляційні скарги зазначає, що він підтримує апеляційні скарги 1-го та 2-го відповідачів та просить їх задовольнити. Вказує на те, що вирішення питань, пов'язаних з самочинним будівництвом на території міста Харкова з метою визначення можливості збереження самочинного будівництва, надання земельних ділянок під самочинно збудовані об'єкти та будівництво яких розпочато самостійно здійснюється відповідно до "Порядку вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом", затвердженого рішенням ХL сесії Харківської міської ради IV скликання № 188/05 від 28.09.2005 року. Документів, які підтверджують право власності або права користування земельною ділянкою, на якій розташовано самочинно побудовану будівлю позивачем не надано.

Позивач зазначає, що рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги 1-го відповідача та 2-го відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що факт будівництва ним будівель, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 4а, позначених на схемі літ. Е, Д, Г, В, Б, Г/1, У, підтверджується Листом Харківського інституту підготовки кадрів № 69 від 20.05.1996 року, Кошторисом на будівництво гаражів та підсобних приміщень по вул. Плеханівській, 4-а зі схемою об'єктів та Актом прийняття виконаних будівельно-монтажних робіт № 17 від 15.09.1996 року.

Прокурор підтримує апеляційні скарги 1-го та 2-го відповідачів, просить рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник 3-тьої особи в судове засідання не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 06 листопада 2006 року оголошено перерву до 15 листопада 2006 року.

Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з того, що ТОВ "Інсайд", правонаступником якого є Інвестиційно-будівельна фірма "ВБК", направив до Харківського інституту підготовки кадрів Лист з проханням дозволити будівництво господарських приміщень для будівництва складу, стоянки автотранспорту і організації охорони двору, до якого надані кошторис та схема будівництва. ДП "Харківський інститут підвищення кваліфікації" Листом №69 від 20.05.1996 року за підписом заступника директора Лунгу С.І. дозволив будівництво шести господарських приміщень відповідно до кошторису позивача на суму 58567 грн. на території інституту без залучення коштів інституту. Доказів того, що спірне майно знаходилось на балансі інституту та доказів того, що воно збудовано за рахунок держави суду не надано, проте позивачем надані до матеріалів справи документи, якими доведений факт будівництва спірних приміщень.

З наведених підстав господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані доданими до матеріалів справи документами та на підставі п. 1 ст. 120 Земельного кодексу України визнав за ним право власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 4а, позначені на схемі літ. Е, Д, Г, В, Б, Г/1, У.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду не відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, виходячи з наступного.

Право власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 4а, позначені на схемі літ. Е, Д, Г, В, Б, Г/1, У ТОВ " Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" обґрунтовує тим, що вони побудовані з дозволу Харківського інституту підвищення кваліфікації, що підтверджується Листом № 69 від 20.05.1996 року.

Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

У ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" зазначено, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано документів, які підтверджують встановлений порядок прийняття в експлуатацію спірних приміщень, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що будівлі, на які просить визнати право власності позивач, є самочинним будівництвом.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Доказів відведення йому земельної ділянки у встановленому законом порядку позивач не надав.

Крім того, позивач в підтвердження того, що спірні приміщення збудовані ним за власні кошти надав Лист Харківського інституту підвищення кваліфікації № 69 від 20.05.1996 року, в якому зазначено, що дозволяється будівництво шести господарських приміщень загальною площею 276,4 кв.м. та приміщень охорони на території ХІПК, без притягнення коштів інституту, відповідно до кошторису на суму 58567 грн. Також позивачем наданий Кошторис б/д на будівництво гаражів та підсобних приміщень по вул. Плеханівській, 4-а на суму 58567 грн.

У зв'язку з тим, що на Кошторис б/д, в якому зазначена сума 58567 грн. є посилання у Листі № 69 від 20.05.1996 року, колегія суддів вважає, що він складений до 20.05.1996 року.

Згідно з Указом Президента України "Про грошову реформу в Україні" № 762/96 від 25 серпня 1996 року (762/96) та Постановою Кабінету Міністрів України № 1002 від 26 серпня 2006 року "Про переоцінку товарів (робіт, послуг) та механізм контролю за переглядом цін та формуванням вартісних показників в умовах грошової реформи" грошова одиниця гривня введена в обіг в Україні починаючи з 02.09.1996 року. За таких обставин на час складання кошторису та підписання Листа № 69 від 20.05.1996 року на території України грошова одиниця гривна не була введена.

Крім того, слід зазначити, що наданий позивачем Акт приймання виконаних робіт № 17 від 15 вересня 1996 року підписаний виключно посадовими особами ТОВ "Інсайт".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що надані позивачем Лист Харківського інституту підвищення кваліфікації № 69 від 20.05.1996 року, кошторис б/д на 58567 грн. та Акт приймання виконаних робіт № 17 від 15 вересня 1996 року не можуть бути належними доказами того, що спірні приміщення збудовані ТОВ "Інсайд", правонаступником якого є ТОВ " Інвестиційна будівельна фірма "ВБК".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Виходячи із вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивач ні під час вирішення спору у господарському суді, ні при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, не надав доказів відведення йому земельної ділянки у встановленому законом порядку та побудови ним спірних приміщень.

Зазначеним обставинам при прийнятті рішення господарським судом Харківської області не надана належна правова оцінка, а уточнені позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 1 вересня 2005 року серії ЯЯЯ № 254949 взагалі не розглянуті, оскільки позовні вимоги позивача про визнання права власності не підлягають задоволенню, то і його вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухому майно також не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" про визнання за ним права власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 4а, позначені на схемі літ. Е, Д, Г, В, Б, Г/1, У та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 1 вересня 2005 року серії ЯЯЯ № 254949 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року прийняте при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 2, 4 ч. 1, ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

Апеляційні скарги першого відповідача та другого відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2006 року у справі № 35/412-05 скасувати та прийняти нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовити.