11/223 Про визнання недійсним договору застави - 13.11.2006 Прийняття

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.06.2006 р. у справі № 11/223 (суддя Грязнов В.В.) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір застави нерухомості № 02-4/86 А від 20.12.2002 р., укладений між ТзОВ "Торговий дім "Едланд" і Промінвестбанком в особі філії –Відділення Промінвестбанку у м.Костопіль Рівненської області, з моменту його вчинення.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що оскаржуваний договір застави було укладено з порушенням норм чинного на той час законодавства, оскільки до виключної компетенції загальних зборів учасників ТзОВ "Торговий дім "Едланд" належить затвердження договорів на суму, що перевищує вказану в статуту; СП "Хлібокомбінат" як учасник, що має 98, 36 % голосів, згоди на укладення такого договору не давав; при укладенні даного договору застави не було прийнято рішення вищого органу управління ТзОВ "Торговий дім "Едланд" на передачу в заставу будівлі універмагу по вул.Грушевського, 29 у м.Костополі Рівненської обл. тощо.

Відповідач-1 з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з наступних підстав: судом першої інстанції не дотримано принципу рівності та змагальності сторін; під час оформлення договору застави ТзОВ "Торговий дім "Едланд" надало банку разом зі всіма необхідними документами ще і протокол № 9 зборів засновників від 17.12.2002 р., яким вирішувалось питання про надання в заставу приміщення універмагу по вул.Грушевського, 29 у м.Костополі Рівненської обл.

Відповідач-2 з даним рішенням також не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати з наступних підстав: 07.06.2006 р. було подано клопотання про залучення до участі у справі приватного нотаріуса гром.Семенюк С.І., заявлено усне клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з додатковими доказами позивача, які були судом першої інстанції відхилені; на момент укладення договору застави № 02-4/86 А від 20.12.2002 р. об"єкт застави належав скаржнику на праві власності і лише 20.11.2003 р. передано СП "Хлібокомбінат"; останнє в грудні 1998 році ввійшло до складу ТзОВ "Торговий дім "Едланд" і в рахунок своєї частки в статутному фонді по акту приймання-передачі добровільно передав будівлю універмагу, цей установчий договір був нотаріально посвідчений нотаріусом, на даний час є чинним; 17.12.2002 р. на зборах учасників ТзОВ "Торговий дім Едланд" було прийнято рішення (протокол № 9) про оформлення договору поруки на суму 300 000 грн. під заставу нерухомого майна – спірного об"єкту, застава зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна приватним нотаріусом Семенюк С.І. і на даний час не виключена; позивач набув право власності 22.07.2004 р., а договір застави укладений 22.12.2002 р., тобто на момент його укладення власником об"єкту був скаржник, а не позивач.

У судовому засіданні 16.10.2006 р. ТзОВ "Торговий дім "Едланд" (апелянтом-2) подано уточнення вимог апеляційної скарги, в якому воно просить рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі з підстав неповного з"ясування обставин справи, оскільки відповідно до п.7.2 спірного договору останній діє до повного виконання зобов"язань за кредитним договором, а зобов"язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, то відповідно до вимог ст.ст. 161, 216 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору, зобов"язання сторін за договором застави припинені. Відтак договір застави припинив свою дію, який жодним чином не зачіпає та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, у т.ч. позивача.

Крім того, 13.04.2006 р. Рівненська облспоживспілка звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Промінвестбанку в особі філії –Відділення Промінвестбанку у м.Костопіль Рівненської області та ТзОВ "Торговий дім "Едланд" про визнання недійсним договору застави від 14.11.2002 р. № 02-4/43 Б. 29.08.2006 р. Господарським судом Рівненської області винесено ухвалу по аналогічній справі № 19/174, якою припинено провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмету спору, так як спірний договір застави припинив свою дію і жодним чином не порушує законних прав і інтересів позивача.

Розгляд апеляційних скарг відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2006 р., 16.10.2006 р.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 грудня 2002 року між Промінвестбанком в особі філії - Відділення Промінвестбанку у м.Костопіль Рівненської області (банк, позивач у справі) і Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Радзівілом Віктором Степановичем (позичальник) був укладений кредитний договір № 02-4/86 про відкриття кредитної лінії, за яким банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі, яка не може перевищувати 300000 грн., строком до 19.12.2003 р. зі сплатою 23 % річних (а.с.12, Том 1/Всього - 2).

Для забезпечення виконання кредитного договору 20 грудня 2002 року між Промінвестбанком в особі філії - Відділення Промінвестбанку у м.Костопіль Рівненської області (заставодержатель за договором, позивач у справі) та ТзОВ "Торговий дім "Едланд" (заставодавець за договором, відповідач у справі) був укладений договір про заставу нерухомості № 02-4/86 А, за яким ТзОВ "Торговий дім "Едланд" передано в заставу банку будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Грушевського, 29 (а.с.64-65, Том 1/Всього - 2).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р. у справі № 10/270 позов Рівненської облспоживспілки до Кооперативного підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об"єднання" про визнання права власності задоволено, визнано за Рівненською облспоживспілкою право колективної власності на об"єкт нерухомості –будівлю універмагу (в цілому), що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Костопіль, вул.Грушевського (колишня вул.Леніна), 29 (а.с.16-17, Том 1/Всього - 2).

На підставі даного рішення господарського суду Рівненська облспоживспілка провела державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4227120 від 22.07.2004 р.

Розглянувши 2 апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2006 р. у справі № 11/223 слід залишити без змін, а 2 апеляційні скарги: 1) Промінвестбанку в особі філії –Відділення Промінвестбанку у м.Костопіль Рівненської області і 2) ТзОВ "Торговий дім "Едланд" –без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

Згідно з ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням арбітражного суду Рівненської області від 27.03.2000 р. у справі № 2П/177-А2 за позовом прокурора Рівненської області в інтересах Костопільської міжрайонної ДПІ до Костопільської райдержадміністрації, ТзОВ "Торговий дім "Едланд" і СП "Хлібокомбінат" розпорядження голови Костопільської райдержадміністрації № 2-р від 05.01.1999 р. "Про внесення змін до установчих документів" визнано недійсним з моменту його прийняття, яке вступило в законну силу (а.с.141-144, Том 1/Всього - 2).

Даним рішенням господарського суду були встановлені, зокрема, наступні обставини.

Рішенням зборів ради засновників спільних підприємств Костопільської райспоживспілки та споживчих товариств від 07.12.1998 р. надано повноваження СП "Хлібокомбінат" для вступу до ТзОВ "Торговий дім "Едланд" учасником з внеском будівлею, яка розміщена в м.Костополі по вул.Грушевського, 29.

Зборами учасників ТзОВ "Торговий дім "Едланд" (протокол № 5 зборів учасників від 24.12.1998 р.) СП "Хлібокомбінат" прийнято учасником товариства. Згідно з п.2 згаданого протоколу СП "Хлібокомбінат" свою дольову частку в статутний фонд ТзОВ "Торговий дім "Едланд" зобов"язане внести у вигляді цілісного майнового комплексу –приміщення магазину "Універмаг" в м.Костопіль по вул.Грушевського, 29.

На підставі даного протоколу загальні збори засновників ТзОВ "Торговий дім "Едланд" 28.12.1998 р. прийняли рішення про внесення змін та доповнень до статуту товариства, а 29.12.1998 р. прийнято рішення про внесення змін до установчого договору.

Зміни та доповнення до статуту та установчого договору ТзОВ "Торговий дім "Едланд" зареєстровані розпорядженням Костопільської райдержадміністрації від 05.01.1999 р. № 2-р "Про реєстрацію змін до установчих документів", яке було визнано недійсним з моменту його прийняття.

Таким чином, договір застави № 02-4/86 А від 20.12.2002 р. було укладено з порушенням вимог чинного на той час законодавства, а саме: Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 р. № 18/5 (z0152-94) , та положень статуту ТзОВ "Торговий дім "Едланд".

Так відповідно до змін і доповнень до установчого договору ТзОВ "Торговий дім "Едланд" до складу учасників товариства прийнято СП "Хлібокомбінат" Костопільської райдержадміністрації, збільшивши статутний фонд на 600 000 грн.

В зв"язку зі збільшенням статутного фонду та зміною складу учасників товариства в установчому договорі затверджено наступний перерозподіл часток учасників у статутному фонді ТзОВ "Торговий дім "Едланд": ТзОВ "Едланд" –внесок у розмірі 500 грн., що становить 0, 08 % статутного фонду; фізична особа Лашутін Е.І. - внесок у розмірі 9 500 грн., що становить 1, 56 % статутного фонду; СП "Хлібокомбінат" - внесок у розмірі 600 000 грн., що становить 98, 36 % статуного фонду.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі установчого договору і статуту.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.

Підпунктом "і" частини 5 статті 41 та статті 59 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що до виключної компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Підпунктом "и" статті 16 статуту ТзОВ "Торговий дім "Едланд" встановлено, що до виняткової компетенції зборів учасників товариства (вищого органу управління товариством) відноситься питання затвердження угод, укладених генеральним директором на суму рівну або перевищуючу 30 % статутного фонду (а.с.151-166, Том 1/Всього - 2).

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Однак у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували той факт, що зборами учасників ТзОВ "Торговий дім "Едланд" вирішувалося питання про затвердження договору застави № 02-4/86 А від 20.12.2002 р., оскільки СП "Хлібокомбінат" як учасник, що має 98, 36 % голосів, згоди на укладення цього договору не надавав.

Крім того, частиною 2 пункту 34 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 р. № 18/5 (z0152-94) , що діяла на час укладення договору застави № 02-4/86 А від 20.12.2002 р., передбачалось, що відчуження або застава майна, що є колективною власністю, здійснюється за рішенням вищих органів управління власника (з"їзду, конференції, загальних зборів тощо).

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 р. № 697-ХП з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон № 697-ХП (697-12) ) суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Отже, будівля універмагу в м.Костопіль по вул.Грушевського, 29 була об"єктом колективної власності.

Проте, при укладенні спірного договору застави всупереч вимог ч.2 ст.34 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 р. № 18/5 (z0152-94) , не було прийнято рішення вищого органу управління ТзОВ "Торговий дім "Едланд" (збри учасників товариства) на передачу в заставу будівлі універмагу в м.Костопіль по вул.Грушевського, 29.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону № 697-ХП власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Оскільки відносини сторін за оспорюваним договором застави виникли до набрання чинності ЦК України (435-15) і продовжують існувати після набрання ним чинності, то суд, керуючить п.4 його Прикінцевих і перехідних положень, під час вирішення даного спору застосовує положення ЦК України (435-15) .

Згідно з ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. Аналогічна норма міститься і в ст. 215 ЦК України, згідно з якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, договір застави від 20.12.2002 р. № 02-4/86 А суперечить вимогам ст.ст. 4, 11 Закону України "Про заставу", ст. 4 Закону № 697-ХП, ст.ст. 10, 41, 59 Закону України "Про господарські товариства", абз.2 ст.34 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 р. № 18/5 (z0152-94) , оскільки, по-перше, предметом застави є майно, яке не може бути відчужено заставодавцем ТзОВ "Торговий дім "Едланд", так як він не є його власником; по-друге, укладенням договору застави власника –Рівненську облспоживспілку протиправно обмежено у здійсненні права власності; по-третє, укладення договору застави відбулося без відповідного рішення вищого органу управління ТзОВ "Торговий дім "Едланд" –зборів учасників товариства.

Покликання апелянта на те, що договір застави припинив свою дію у зв"язку з виконанням кредитного договору, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки недійсність договору застави не залежить від виконання кредитного договору. Крім того, суд апеляційної інстанції переглядає законність і обгрунтованість оскаржуваної постанови на момент її прийняття (07.06.2006 р.).

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що в даному випадку відповідачами зроблено не було.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

1. Рішення Господарського суду Рівненської області від 07.06.2006 р. у справі № 11/223 залишити без змін, а 2 апеляційні скарги: 1) Промінвестбанку в особі філії –Відділення Промінвестбанку у м.Костопіль Рівненської області і 2) ТзОВ "Торговий дім "Едланд" –без задоволення.