ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.11.2006 № 6/915 ( rs142500 ) (rs142500)
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Ропій Л.М.
при секретарі: Голюк Н.I.
За участю представників:
від позивача - Шабаліна О. О.
від відповідача - Баровнов А. М., Карпенко С.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.08.2006
у справі № 6/915 ( rs142500 ) (rs142500)
(Ковтун С.А.)
за позовом Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"
до Спільного закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія
"Міжнародніавіалінії України"
про стягнення 8 427 830,84 грн.
дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу,
заслухавши доповідь судді - доповідача, усні пояснення
представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.08.2006 року у
справі № 6\915 ( rs142500 ) (rs142500)
позов ДМА "Бориспіль" до
ЗАТ"Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 8
427 830,84 грн. залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся з апеляційною
скаргою до Київського апеляційного господарського суду,
посилаючись на висновки викладені у рішенні не відповідають
обставинам справи в зв'язку з порушенням норм матеріального права,
просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач проти вимог апеляційної
скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення -
без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХII Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд дійшов висновку
про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в
зв'язку з наступним.
Як встановлено матеріалами справи, 11.04.2001 між Державним
міжнародним аеропортом "Бориспіль" та спільним закритим
акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії
України" було укладено договір про наземне обслуговування у
вигляді додатку В 1.5/2.5.9-4 до стандартної угоди IАТА про
наземне обслуговування (далі - Договір), за умовами якого позивач
зобов'язався надавати послуги щодо обслуговування з прибуття та
подальшого відправлення літака, а відповідач прийняти послуги та
здійснити їх оплату.
Договір було укладено на період з 01.01.2001 до 31.10.2002,
який в подальшому продовжувався додатковими угодами. Зокрема,
додатковою угодою № 12 від 04.11.2002 строк дії Договору
продовжено з 01.11.2002 до 30.11.2002, додатковою угодою № 14 від
04.12.2002 до 01.01.2003, додатковою угодою № 16 від 20.02.2003 до
01.03.2003, додатковою угодою № 17 від 15.04.2003 - до 01.05.2003,
додатковою угодою № 20 від 24.06.2003 - до 01.01.2004.
Згідно ст.ст. 161,162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при
відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком
випадків, передбачених законом.
Згідно до абзацу другого пункту 4 та пункту 10 Прикінцевих та
перехідних положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
щодо
цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним
кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих
прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після
набрання ним чинності; правила Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
про відповідальність за порушення договору
застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були
допущені після набрання чинності цим Кодексом крім випадків коли в
договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша
відповідальність за такі порушення.
Вимоги вказаних статей Цивільного кодексу УРСР
кореспондуються з вимогами статей 526 та 527 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинність з 01.01.2004 року та
застосовується до правовідносин, що виникли або продовжують
існувати після набрання ним чинності.
Підставами для здійснення розрахунків, згідно укладеного
договору є виставлені рахунок-фактури: збір за посадку-зліт,
пасажирський збір, збір за забезпечення авіаційної безпеки та збір
за наднормативну стоянку не входять до наземного обслуговування і
встановлюються відповідним наказом Міністерства транспорту України
по аеропорту Бориспіль на основі складених по кожному рейсу "Карт
на обслуговування рейсів", підписаних уповноваженими
представниками сторін.
Відповідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно рахунку-фактури № 71/460 від 08.11.2002 позивач
виставив відповідачу для оплати за жовтень 2002 року 1435059,78
грн. збору за зліт-посадку, пасажирського збору та збору за
забезпечення авіаційної безпеки, на суму 1792233,73 грн.; за
рахунком-фактури № 71\500 від 06.12.2002 за листопад 2002 на суму
1543986,09 грн.; за грудень 2002 рахунок № 71\575 на суму
1502513,38 грн.; за січень 2003 рахунок № 71\ 46 на суму
2142767,53 грн.; № 71\106 за лютий 2003 на суму 1716563,4 грн.;
рахунок-фактуру № 71/174 для оплати за березень 2003 року
1848208,53 грн.; №71/233 для оплати за квітень 2003 року
2152968.52 грн.; рахунок-фактуру № 71/272 для оплати за травень
2003 року 2375312.97 грн.; рахунок-фактуру № 71/324 для оплати за
червень 2003 року 2976289,46 грн.; рахунок-фактуру № 71/406 для
оплати за липень 2003 року 3242153,42 грн.; рахунок-фактуру №
71/478 для оплати за серпень 2003 року 3257885,42 грн.;
рахунок-фактуру № 71/567 для оплати за вересень 2003 року
2955576,73 грн.; виставив рахунок-фактуру № 71/661 для оплати за
жовтень 2003 року 2541727,18 грн.; рахунок-фактуру № 71/746 для
оплати за листопад 2003 року 2517036,07 грн.; рахунок-фактуру №
71/857 для оплати за грудень 2003 року 2679415,97 грн.. Вказані
рахунки були відкоректовані позивачем рахунками-фактурами №
72\587, № 71\27,№ 71\82, № 71\140, № 71\216, № 71\290, № 71\259, №
71\317, № 71\353, № 71\449, № 71\535, № 71\683, № 71\726, №
71\855, № 71\82 відповідно. З врахуванням відкоректованих сум
відповідач оплатив послуги в повному обсязі.
Відповідно до ст.509 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язанням є
право відношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на
користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції
щодо необгрунтованості заперечень позивача про те, що відповідач
не оплатив вартість наданих послуг в повному обсязі, оскільки від
коректування сум послуг здійснювалося безпосередньо позивачем.
Отже, відповідно до умов Договору визначення вартості наданих
послуг самостійно здійснюється позивачем шляхом надання для оплати
відповідачу рахунків-фактур, та враховуючи наведені вище обставини
про те, що зменшення першочергово виставлених для оплати сум мало
місце внаслідок дій позивача, а не внаслідок одноособового
застосування відповідачем тих чи інших правових актів, доводи
позивача про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо
оплати на підставі виставлених рахунків - фактур повної вартості
збору за зліт-посадку, пасажирського збору та збору за
забезпечення авіаційної безпеки за жовтень 2002 року - грудень
2003 року є безпідставними.
Заперечення позивача про те, що накази Міністерства
транспорту України № 895 ( v0895361-02 ) (v0895361-02)
від 17.12.2002, № 31
( v0031361-03 ) (v0031361-03)
від 17.01.2003, № 114 ( v0114361-03 ) (v0114361-03)
від
18.02.2003, № 191, № 296 ( v0296361-03 ) (v0296361-03)
від 16.04.2003, № 375 від
22.05.2003, № 470 ( v0470361-03 ) (v0470361-03)
від 01.07.2003, № 516
( v0516361-03 ) (v0516361-03)
від 11.07.2003, № 630 ( v0630361-03 ) (v0630361-03)
від
14.08.2003, № 709 ( v0709361-03 ) (v0709361-03)
від 15.09.2003, № 833 від
28.10.2003, № 892 від 18.11.2003, № 971 від 12.12.2003, № 14 від
16.01.2004 не є підставами для застосування до договірних відносин
між сторонами по справи не приймаються колегією до уваги, оскільки
по-перше,- дані накази були прийняті згідно з Положеннями про
порядок надання знижок зі зборів за аеронавігаційне обслуговування
у повітряному просторі України та аеропортове обслуговування в
аеропортах України, затвердженими наказами Міністерства транспорту
України від 06.06.2002 № 369 ( v0369361-02 ) (v0369361-02)
та від 13.03.2003
№192, ст.4, ст.6, ст.8 Закону України "Про ціни та ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від
25.12.1996 ( 1548-96-п ) (1548-96-п)
"Про встановлення повноважень органів
виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо
регулювання цін (тарифів)" та не суперечать постанові КМУ №2080
від 12.11.1999 ( 2080-99-п ) (2080-99-п)
яка не встановлює заборону надання
знижок з аеропортового обслуговування в ДМА "Бориспіль" на час до
виконання кредитних зобов'язань за кредитною угодою, за якою
здійснювалось фінансування проекту реконструкції льотної зони № 1
Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" та прийнята "з метою
завершення реалізації проекту реконструкції льотної зони № 1
Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль", що зазначено у її
преамбулі. Отже, її положення стосувались виключно питань
завершення проекту реконструкції льотної зони № 1 та, відповідно,
виконання державних зобов'язань та вимог додаткового забезпечення,
передбачених кредитними угодами, за якими здійснювалось
фінансування проекту реконструкції льотної зони № 1 Державного
міжнародного аеропорту "Бориспіль".
Також, колегія суддів погоджується з висновками
господарського суду що відповідно до ст. 15 Конвенції про
міжнародну цивільну авіацію будь-які збори, що можуть стягуватись
або дозволені для стягування Договірною державою (Україною) за
користування аеропортами повітряними суднами будь-якої іншої
Договірної держави, не перевищують, щодо повітряних суден,
зайнятих у регулярних міжнародних повітряних сполученнях, зборів,
які стягувалися б зі своїх національних повітряних суден, зайнятих
в аналогічних міжнародних повітряних сполученнях, а накази
Мінтрансу від 06.06.2002 № 369 ( v0369361-02 ) (v0369361-02)
, від 13.08.03 №
192 та щомісячні накази не передбачають, що їх дія поширюється
виключно на українських авіаперевізників, отже надання ними знижок
обумовлено виконанням внутрішніх повітряних рейсів, ніяких інших
умов, у тому числі обмежень стосовно юрисдикції авіаперевізників,
ці накази не містять.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу позивача на те, що
позивачем не надано доказів здійснення захисту своїх інтересів
шляхом звернення з відповідними позовами до суду щодо визнання
недійсними актів, зокрема наказів.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд
вважає, що апеляційна скарга не обгрунтована та не підлягає
задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва не підлягає
скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ДМА "Бориспіль" залишити без
задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2006
року у справі № 6\915 ( rs142500 ) (rs142500)
без змін.
2. Матеріали справи повернути господарському суду м. Києва .
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Синиця О.Ф.
Ропій Л.М.
23.11.06 (відправлено)