Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області № 280 від 11.09.06

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.06

у справі № 02-2/1-475

за позовом Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с. Зарубинці Збаразького району Тернопільської області

до відповідача ТзОВ "Насіннєвий завод", м. Збараж Тернопільської області

про визнання договору купівлі-продажу будівель та споруд сировинної бази ДП "Зарубинський спиртовий завод"№ 25 від 15.03.06 недійсним та визнання права власності на будівлі і споруди сировинної бази за ДП "Зарубинський спиртовий завод"

за участю представників сторін:

від позивача –Кузнєцова М.І. –представник (довіреність № б/н від 25.10.06);

від відповідача –не з'явився.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Заяв про відвід суддів не надходило.

Згідно клопотання сторін, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.08.06 у справі № 02-2/1-475 (суддя Ю.Левандовський) позовну заяву № 247 від 16.08.06 ДП "Зарубинський спиртовий завод"та додані до неї документи, в т.ч. платіжні доручення № 625 від 26.07.06, № 624 від 26.07.06, повернено без розгляду.

З даною ухвалою не погоджується позивач - ДП "Зарубинський спиртовий завод", з підстав грубого порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, п. 2 ст. 54, ст. 63 ГПК України, а також вимог п. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 90, ч. 2 ст. 216 ЦК України, на підставі чого просить ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.06 у справі № 02-2/1-475.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.06 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.10.06.

Відповідач у справі –ТзОВ "Насіннєвий завод" - правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався –відзиву на апеляційну скаргу не подав, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 1722339), причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п.4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.06, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника скаржника у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.06 у справі № 02-2/1-475 слід скасувати.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду, позов подано ДП "Зарубинський спиртовий завод"до ТзОВ "Насіннєвий завод" про визнання договору купівлі-продажу будівель та споруд сировинної бази ДП "Зарубинський спиртовий завод"№ 25 від 15.03.06 недійсним та визнання права власності на будівлі та споруди сировинної бази за ДП "Зарубинський спиртовий завод".

В оскаржуваній ухвалі господарський суд Тернопільської області як на підставу для повернення позовної заяви без розгляду посилається на незазначення позивачем, всупереч ст. 54 ГПК України, повного найменування та ідентифікаційних кодів позивача та відповідача –юридичних осіб.

З таким висновком господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може, оскільки повне найменування сторін, яким у відповідності до ч. 1 ст. 90 ЦК України, є найменування юридичної особи, що містить інформацію про її організаційно-правову форму, позивачем у позовній заяві чітко зазначено, а п.п. 2, 3, 5 ст. 63 ГПК України, якою керувався суд при поверненні позовної заяви, не містять такої підстави для її повернення, як невказання ідентифікаційних кодів сторін –юридичних осіб, в той час як перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду, викладений у ст. 63 ГПК України, є вичерпним.

Щодо посилання господарського суду в оскаржуваній ухвалі на те, що у позовній заяві ДП "Зарубинський спиртовий завод"об'єднано кілька позовних вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення вирішення спору, то таке посилання, на думку Львівського апеляційного господарського суду також є безпідставним. Зокрема, ч. 1 ст. 58 ГПК України чітко встановлює можливість об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або подании доказами, що має місце у випадку визнання договору купівлі-продажу будівель та споруд недійсним та визнання права власності на будівлі та споруди за позивачем.

Крім того, на доцільність вирішення питань про визнання угоди недійсною і застосування пов'язаних з цим наслідків в одному процесі звернув увагу і Пленум Верхованого суду України у ч. 4 Преамбули постанови № 3 (v0003700-78) від 28.04.78 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними".

Твердження місцевого господарського суду про відсутність в позовній заяві викладу обставин, на яких грунтується позовна вимога зі спору немайнового характеру –визнання права власності, також не знайшло підтвердження при розгляді апеляційної скарги господарським судом апеляційної інстанції, оскільки визнання права власності позивача на спірні приміщення є наслідком визнання договору купівлі-продажу недійсним, а в позовній заяві наведено достатнє обгрунтування недійсності договору.

Слід також звернути увагу на те, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 21.08.06 не підписана суддею, що її виніс, що у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 104 ГПК України, є безумовною підставою для її скасування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали неповно та необ'єктивно оцінив подані позивачем матеріали позовної заяви, висновки суду не грунтуються на нормах чинного процесуального законодавства, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є належним чином обґрунтованими, а відтак, ухвала господарського суду Тернопільської області від 21.08.06 у справі № 02-2/1-475 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.08.06 у справі № 02-2/1-475 скасувати.

3. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються на розгляд господарського суду Тернопільської області.