38/479 Про визнання недійсним договору купівлі продажу обладнання та стягнення коштів - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин таобладнання"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.02.2007

у справі № 38/479

за позовом ВАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин таобладнання"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмаштрейд"

Приватного підприємства "Будтех"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення 301 129,65 грн.,

Постанова прийнята 16.05.07, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) розгляд справи було відкладено.

Рішенням Господарського суду міста Києва в?ід 20.02.07 у с?праві № 38/479 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ "Галещинський машинобудівельний завод сільськогосподарських машин та обладнання" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.

Скаргу заявник мотивує тим, що на момент укладання спірного договору державна реєстрація ПП "Будтех" була скасована, а тому останній не мав необхідної право- та дієздатності на його укладання, що є підставою для визнання договору недійсним.

Також, позивач стверджує, що відповідач 1 діяв всупереч інтересам позивача, що стало підставою для укладання недійсного договору та завдало збитки позивачу на загальну суму 301 129,65 грн.

Крім того, на думку позивача, ним не пропущений строк позовної давності, оскільки дізнався він про порушення свого права лише 16.06.05 в результаті розгляду справи № 17/97.

ТОВ "Укрмаштрейд" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України (1798-12) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 99 ГПК України (1798-12) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частина 1 статті 32 ГПК України (1798-12) встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Разом з тим, якщо поданих сторонами доказів недостатньо, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це передбачено частиною 1 статті 38 ГПК України (1798-12) .

З метою з"ясування усіх обставин справи апеляційний господарський суд ухвалою від 18.04.07 зобов"язав сторін надати докази виконання п. 4.1 та п. 4.2 договору доручення від 04.04.02 № 001К.

Вимоги ухвали суду відповідач 1 виконав, в судовому засіданні надав доповнення до договору доручення № 001К від 04.04.02 та акти виконаних робіт.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

04.04.02 між Відкритим акціонерним товариством "Галещинський машинобудівельний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмаштрейд" (агент) було укладено договір доручення № 001 К, відповідно до умов якого клієнт доручив агенту, зокрема, укладати договори купівлі-продажу обладнання.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 виступав повіреним, в зв'язку з чим 27 червня 2002 року Приватне підприємство "Будтех" (покупець) уклало з ВАТ "Галещинський машинобудівельний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (продавець), яке діє через уповноваженого агента ТОВ "Укрмаштрейд", договір купівлі-продажу № К-046/1.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу продавець зобов'язався поставити обладнання, зазначене в доповненні № 1, яке є невід'ємною частиною даного договору, а покупець прийняти це обладнання та оплатити його у відповідності до умов даного договору.

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу передбачено, що оплата за договором здійснюється покупцем в формі оплати в розмірі 100 % від загальної суми договору, яка складає 300 000 грн. протягом трьох банківських днів після виставлення продавцем рахунку-фактури.

В п. 3.2 договору доручення сторони встановили, що поставка продукції (обладнання) здійснюється клієнтом в строки та на базисних умовах поставки.

Приймання-передача обладнання є підставою для оформлення акту виконаних робіт (п. 4.1 договору доручення).

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив поставку обладнання у 2002 році, що підтверджується товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт до договору доручення від 04.04.02 № 001К.

Отже, зобов"язання по оплаті у ПП "Будтех" виникли після підписання договору, але як вбачається з матеріалів справи до цього часу останній не розрахувався.

Згідно ст. 239 Цивільного кодексу України (435-15) правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином, спірний договір не створює для відповідача 1 прав та обов"язків.

Посилання заявника на те, що підставою для визнання договору недійсним є те, що рішенням Арбітражного суду Донецької області від 16.10.00 у справі № 49/27А скасовано державну реєстрацію ПП "Будтех", колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки частиною 2 ст. 104 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що юридична особа є такою, що припинилися, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, на момент укладення спірного договору ПП "Будтех" мав статус юридичної особи.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб"єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

Відповідно до довідки Державного комітету статистики України від 31.10.06 № 22-1/1432 Приватне підприємство "Будтех" не було виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій на момент звернення ВАТ "Галещинський машинобудівельний завод сільськогосподарських машин та обладнання" з позовною заявою.

Також, слід зазначити, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Матеріали справи свідчать, що договір купівлі-продажу № К-046/1 був укладений 27 червня 2002 року, доповнення до нього сторони оформили в 2002 році, позивач здійснив поставку обладнання також у 2002 році. Отже, ВАТ "Галещинський машинобудівельний завод сільськогосподарських машин та обладнання" знав про порушення свого права з 2002 року, а тому мав звернутись з позовом у встановлені законодавством строки.

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.07 у справі № 38/479 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких грунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.