Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Григоровича О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників сторін:

позивача - Якобчук В.Т. (дов. від 05.10.06 №1/01);

відповідача - Клименко О.В. (дов. від 20.02.07 №01/02/2007),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Софт Транс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.02.2007

у справі № 31/30

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан

Атлас Сервіс"

до  Приватного підприємства "Софт Транс"

про визнання додаткової угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.07 позов задоволений. Визнано додаткову угоду від 02.03.04 №1 до договору-доручення (на надання експедиційних послуг) від 01.10.03 №10-2003/02 недійсною. Стягнуто з Приватного підприємства "Софт Транс" (далі-відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Атлас Сервіс" (далі-позивач) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Скарга мотивована тим, що висновки суду є помилковими, оскільки спірна додаткова угода була підписана сторонами, а в рішенні суд не навів законних обгрунтувань та не вказав, які саме права позивача було порушено внаслідок підписання додаткової угоди.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення місцевого суду є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги - безпідставними, просить залишити рішення суду без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.10.03 між сторонами був укладений договір-доручення №10-2003/02 (на надання експедиційних послуг), відповідно до умов якого відповідач надає вантаж для перевезення, а позивач здійснює перевезення цього вантажу згідно підтвердженої ним факсимільної заявки відповідача або погодженого сторонами графіка відвантажень.

В обгрунтування позовних вимог позивач стверджував, що ним було підготовлено, підписано та надіслано відповідачу для погодження та підписання проект додаткової угоди від 02.03.04 №1 до договору-доручення від 01.10.03 №10-2003/02 (на надання експедиційних послуг). Однак, протягом розумного строку позивач не отримав додаткової угоди, підписаної відповідачем. У зв'язку з цим стверджує, що 15.04.04 направив відповідачу лист вих.№23/054 про те, що вважає додаткову угоду №1 відхиленою та продовжує співпрацю на умовах договору-доручення від 01.10.03 №10-2003/02. Отже, спірна додаткова угода є недійсною.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та прийшов до висновку, що оскільки відповідач в розумний строк не надав позивачу підписаний примірник додаткової угоди, то така угода є недійсною. При цьому суд керувався ч.3 ст.215

З такими висновками колегія суддів погодитись не може і вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно ст.33

В матеріалах справи міститься примірник додаткової угоди від 02.03.04 №1 до договору-доручення від 01.10.03 №10-2003/02 (на надання експедиційних послуг), який підписаний директорами позивача та відповідача і скріплений печатками обох сторін.

Позивач посилається на те, що надіслав примірник вказаної додаткової угоди відповідачу, при цьому ним не надано жодних доказів в підтвердження цього факту.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснив, що додаткова угода не направлялась позивачем, а була підписана в присутності повноважних представників обох сторін.

Частинами 1,3 ст. 215

Відповідно до ч.1 ст. 203

Частиною 2 ст. 207

Відповідно до ст.179

Згідно ст.180

Дослідивши обставини справи та зміст спірної додаткової угоди, колегія суддів прийшла до висновку, що вона відповідає загальним вимогам щодо порядку укладення господарських договорів (ст. 181

Судом першої інстанції в рішенні не зазначено, яких вимог законодавства не дотримались сторони при укладенні спірної додаткової угоди і які саме обставини стали підставою для визнання такої угоди недійсною.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необгрунтовані та задоволенню не підлягають.

За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.07 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Софт Транс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.07 у справі №31/30 скасувати.

3. В позові відмовити повністю.

3. Матеріали справи №31/30 повернути до Господарського суду міста Києва.