ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2007 Справа № 2-93/2006
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання: Корх К. В.
За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, яке відбулося 24.04.2007 року:
від позивача: ОСОБА_2. представник, довіреність НОМЕР_1 від 07.08.06;
від відповідача: Салова М.С. юрисконсульт, довіреність № 12-84 від 27.12.05;
Мартинов В.Р. начальник юр.відділу, довіреність № б/н від 03.10.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.02.2006 року у справі № 2-93-2006
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація", м. Дніпродзержинськ
про зняття з балансу та виключення із статутного фонду "нагульного ставку"
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2005 року позивач звернувся в Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська з позовом до відповідача про зняття з балансу та виключення із статутного фонду "нагульного ставка".
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.02.2006 року (суддя Воронко I. А.) позов задоволено частково: зобов'язано відповідача виключити із статутного фонду "ставок нагульний", який розташовано за адресою: вул. Зелена, 112-а, с. Куліші, Петриківського району, Дніпропетровської області. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати, а в позові відмовити. Скаржник не погоджується з висновком суду стосовно того, що на момент завершення приватизації "нагульний ставок"не міг бути включений до статутного фонду відповідача, оскільки приватизація була завершена в 1996 році, а об'єкт побудовано в період з 1999 року по 2003 рік, оскільки судом помилково були ототожнені поняття включення майна до статутного фонду акціонерного товариства з майновими активами підприємства, що обліковуються на його самостійному балансі. В ході корпоратизації (перетворення) державного підприємства в акціонерне товариство до статутного фонду останнього, серед іншого, був включений ставок нагульний, до складу якого дійсно не входив комплекс будівель та споруд, що були узаконені рішенням виконкому селищної ради, проте зазначене майно, як і при корпоратизації так і в подальшому у статутному фонді не враховувалося, ніколи до статутного фонду відповідача не передавалося, рівно як і рішень, про включення цього майна до статутного фонду та пов'язаного з цим збільшення його розміру, акціонерним товариством не приймалося, що підтверджується актами перевірки Дніпропетровського регіонального фонду державного майна України в Дніпропетровській області, що була проведена за скаргою позивача у 2005 році. Скаржник також вважає, що висновки суду щодо включення до статутного фонду відповідача водних та земельних ресурсів, що віднесені до загальнодержавної власності, не відповідають обставинам справи. Також суд припустив неправильне визначення відповідно до встановлених ним обставин правовідносин, внаслідок чого безпідставно застосував положення статті 5 Водного кодексу України (213/95-ВР) та статті 59 Земельного кодексу України (2768-14) .
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене відповідачем рішення без змін. Зазначає, що справа розглянута, а рішення по ній прийнято судом у відповідності до вимог чинного законодавства України та дійсним обставинам справи, які були встановлені в результаті повного, всебічного та об'єктивного їх дослідження, в зв'язку з чим заперечує в задоволенні заявлених в апеляційній скарзі вимог.
У судовому засіданні, яке ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2007 року було призначено на 24.04.2007 року, оголошувалась перерва до 15.05.2007 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку від 01.04.2005 року ОСОБА_1 володіє цінними паперами -14150 простих іменних акцій ВАТ" Енергогідромеханізація".
Позивачка, посилаючись на те, що відповідач самовільно привласнив та використовує пруд нагульний з частиною водного об'єкту, який не може знаходитися у власності товариства, просила зобов'язати ВАТ" Енергогідромеханізація" виключити "нагульний пруд", який розташований за адресою: АДРЕСА_1 із статутного фонду ВАТ" Енергогідромеханізація" і балансу товариства.
Як вбачається з матеріалів справи -постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.07.2004 року у справі № 34/100, яка оцінюється судом відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) як письмовий доказ у справі, за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться майно, яке належить відповідачу, а саме: побутовий корпус, площею 277,0 м-2, будівля для ремонту і сушки сіток, площею 35,4 м-2, склад кормів, площею 138,2 м-2, будівля для зимування маточника, площею 68,5 м-2, уборна, площею 2,9м-2, холодильник, площею 12,2 м-2, водопропускна труба довжиною 165 м-2, відсічна дамба, яка є невід'ємною частиною нагульного ставка, який не є водоймищем природного походження, а збудований шляхом перекриття Дніпродзержинського водосховища технологічною дамбою.
Саме зазначена дамба внесена до переліку нерухомого майна, яке увійшло до статутного фонду ВАТ "Енергогідромеханізація" під час корпоратизації, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України №612 від 27.10.2003 року.
Доказів включення до статутного фонду відповідача та знаходження на його балансі ставка як природного водоймища, позивач, як це передбачено статтею 131 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) , статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , не надав.
Відповідач є законним землекористувачем земельної ділянки, загальної площею 81,4 га, що знаходиться в районі с. Куліші на території Iванівської сільської ради Петриківського району.
Право відповідача на зазначену земельну ділянку грунтується на розпорядженні голови Петриківської районної держадміністрації від 25.07.2005 року НОМЕР_2 та договорі оренди землі НОМЕР_3 від 01.08.2005 року, зареєстрованому у Державному реєстрі земель 05.09.2005 року за НОМЕР_4.
Передана в оренду земельна ділянка складається з ставків -54,5551 га, чагарників -6,0672 га, під будівлями 0,6820 га, гідротехнічними спорудами - 20,0957 га.
Земельна ділянка передана для рибогосподарських потреб.
Договір укладено на 10 років, строком до 31.12.2014 року.
За використанням водних ресурсів відповідачем сплачується до місцевого бюджету, збір, що підтверджується розрахунком ДПI у м. Дніпродзержинську та платіжними дорученнями про сплату збору.
З урахуванням викладеного твердження позивача про включення до статутного фонду відповідача ставка нагульного безпідставне і не підтверджується матеріалами справи.
Приймаючи рішення у справі, суд не врахував вимоги Закону України"Про господарські товариства" (1576-12) .
Зобов'язавши відповідача виключити з статутного фонду майно, суд фактично прийняв рішення щодо зменшення розміру статутного фонду акціонерного товариства, чим порушив вимоги статей 38-41 Закону України"Про господарські товариства" (1576-12) , які передбачають особливий порядок зменшення розміру статутного фонду акціонерного товариства.
З огляду на вищезазначене, рішення прийнято місцевим судом за неповністю дослідженими обставинами справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Дніпропетровський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.02.2006р. у справі №2-93-2006 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька Суддя Р. М. Бахмат Суддя О. С. Євстигнеєв
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
15.05.2007р.