34/251 Про визнання недійсним реєстраційного посвідчення та визнання права власності - Текст документа

Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2005р. залишено без змін постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2005р. та рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. у справі № 34/251.

Ухвалою Верховного суду України відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 29.12.2005р. у даній справі.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення від 11.07.2005р. за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2007р. у справі № 34/251 відмовлено позивачу в задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. за нововиявленими обставинами.

Ухвала суду першої інстанції від 14.02.2007р. у справі № 34/251 мотивована тим, що судом касаційної інстанції у справі № 2/439-16/417 не були встановлені певні обставини, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі були скасовані. Рішення господарського суду від 11 липня 2005р. у справі № 34/251 про відмову у позові Всеукраїнської спілки автомобілістів не грунтується на обставинах правонаступництва Громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів".

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Всеукраїнська спілка автомобілістів подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати зазначену ухвалу та рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. у даній справі, прийняти нове рішення про задоволення позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що Вищим господарським судом у постанові від 17.05.2006р. надана юридична оцінка встановлених судом першої інстанції фактичних обставин у справі № 2/439-16/417, що повністю відповідає вимогам ч.2 ст. 111-5 ГПК України (1798-12) . Судом першої інстанції не взято до уваги юридичної оцінки Вищого господарського суду України, здійсненої згідно вимог закону та її співвідношення із тими ж фактичними обставинами у справі № 34/251. Суд першої інстанції за власною ініціативою розглянув позов до неналежного відповідача, до якого позов не пред'являвся. Відповідно суд позбавив можливості отримувати докази у вигляді пояснень належного відповідача та витребування у нього доказів згідно ст. 38 ГПК України (1798-12) .

Відповідачем-1 надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погодився з апеляційною скаргою та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-2.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи позивачу в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції зазначив, що судом касаційної інстанції у справі № 2/439-16/417 не були встановлені певні обставини, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі були скасовані. Рішення господарського суду від 11 липня 2005 р. про відмову у позові Всеукраїнської спілки автомобілістів не грунтується на обставинах правонаступництва Громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів".

Проте, з такими висновками місцевого господарського суду апеляційна колегія не погоджується, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7, ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, у судовому рішенні суду касаційної інстанції встановлюються ті ж обставини, що встановлені судом першої чи апеляційної інстанції, та надається правова оцінка їх висновкам.

Вищим господарським судом України 17.05.2006р. встановлено, що ототожнення судами реєстраційного посвідчення на домоволодіння від 25.09.1995p., яке надано на підставі акту введення в експлуатацію від 28.06.1986р. у відповідності до рішення Шевченківського виконкому № 242 від 30.06.1986 p., із правовстановлюючим документом є юридично неспроможним. Посилання судів на рішення Шевченківського виконкому №242 від 30.06.1986 p., як на підставу набуття позивачем (Київська міська організація) права власності на спірні приміщення, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки судами не надана оцінка цьому рішенню та додатку №1 до нього належна юридична оцінка. Водночас, в додатку № 1 до названого рішення вказано про покладення експлуатації і прийняття на баланс автошколи ДОСААФ по вул. Пархоменка, 8-а в м. Києві на Республіканське добровільне товариство автолюбителів УРСР, правонаступником якого є Всеукраїнська спілка автомобілістів, про що зазначено в її статуті.

Таким чином, постановою Вищого господарського суду України встановлені фактичні обставини, які існували до прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі, а саме встановлено, що Всеукраїнська спілка автомобілістів є правонаступником Республіканського добровільного товариства автомотолюбителів УРСР.

Недоведеність правонаступництва позивачем і було підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 1978 р. Виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів прийнято рішення № 1261/18 про відведення Київській міській Раді "Автолюбитель" земельної ділянки площею 0,4 га по вул. Пархоменко 8-а під будівництво автошколи.

Акт державної приймальної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пархоменко 8-а підписано 28.06.1986 р.

Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 30 червня 1986 р. № 242 затверджено акти державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію в червні 1986 р. об'єктів житлово-цивільного призначення згідно з додатком № 1, зобов'язано Головне управління капітального будівництва виконкому Київської міськради передати, а організаціям, на які покладається експлуатація прийняти на баланс будинки, об'єкти комунального призначення та інженерні мережі згідно з додатком № 1.

В додатку №1 до названого рішення на Республіканське добровільне товариство автолюбителів УРСР покладено експлуатацію і прийняття на баланс будівлю автошколи по вул. Пархоменка, 8-а в м. Києві.

Згідно архівної довідки, виданої Головним управлінням капітального будівництва Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 1 квітня 2005 р. будівля автошколи за адресою: м. Київ, вул. Пархоменко 8-а передано та прийнято в експлуатацію Республіканським добровільним товариством автомотолюбителів УРСР.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 16.04.1974р. № 193 був затверджений Статут Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, яке було засноване на установчому з'їзді 30 січня 1974р.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.09.1990р. № 290 (290-90-п) був зареєстрований Статут Української республіканської спілки автомобілістів, цією ж постановою втратила чинність вище згадана постанова № 193. Разом з тим, IV з'їзд Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, який відбувся 08.12.1989р. прийняв рішення про перетворення Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів в Українську республіканську спілку автомобілістів.

На підставі Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про об'єднання громадян" (2460-12) Українська республіканська спілка автомобілістів перереєструвалась в Мін'юсті України 26 листопада 1992 року (свідоцтво №331) як всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів", при цьому не приймалось рішення про ліквідацію однієї організації і створення нової.

Таким чином, всі три вищезгадані назви належали одній і тій же організації - Всеукраїнській спілці автомобілістів. (Лист Мін'юсту від 21.02.1994р. № 11-65-44.)

Згідно статуту місцезнаходженням Всеукраїнської спілки автомобілістів є вул. Дегтярівська 8-а у м. Києві.

Фактів вибуття спірної будівлі із володіння Республіканського добровільного товариства автолюбителів УРСР, правонаступником якого є Всеукраїнська спілка автомобілістів, відповідачем-1 не доведено та апеляційним судом не встановлено.

Щодо посилання відповідача на те, що він є власником спірної будівлі, оскільки відповідно до статуту Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" є правонаступником у майнових, немайнових та інших правах Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, то апеляційна колегія відзначає наступне.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2006р. у справі № 2-5876/06, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.12.2006р. визнано недійсним абзац 1 п. 1.1 Статуту Громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів", відповідно до якого Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" є правонаступником у майнових, немайнових та інших правах Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, зареєстрованої Київською міською державною адміністрацією 29.04.1993 р. (свідоцтво № 10), яка припинила свою діяльність шляхом реорганізації. Районним судом також встановлено, що реєстрація Київської міської організації Всеукраїнська спілка автомобілістів анульована з лютого 2005 p., а Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" зареєстрована тільки 8 лютого 2005 р. на підставі поданої 4 лютого 2005р. заяви, тобто після ліквідації Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.

Разом з тим, колегією суддів не приймається до уваги посилання відповідача на довідку від 18.02.93 р.№ 6/35, в якій зазначено, що цегляна п'ятиповерхова будівля в м. Києві по вул. Пархоменко 8-а є власністю Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів та на реєстраційне посвідчення від 25.09.1995 р. на спірну будівлю виданого Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів з огляду на наступне.

Відповідно до п.7. Iнструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р. реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком № 1.

Пунктами 11, 12 додатку №1 встановлено такі правовстановлюючі документи:

- Рішення виконкому, місцевої Ради депутатів трудящих про відвід земельної ділянки установам, підприємствам і організаціям і про дозвіл цього будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) та введення їх в експлуатацію.

- Акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію.

При наявності лише одного акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію він може бути, як виняток, прийнятий до реєстрації.

Згідно п. 1.3 Статуту Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів міська організація Спілки (Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів) є структурним осередком Всеукраїнської спілки автомобілістів. У своїй діяльності вона керується своїм статутом, який не суперечить Статуту Спілки, і реєструється у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради.

Пунктом 6.4. Статуту встановлено, що міська організація Спілки використовує майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління.

Таким чином, Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів згідно свого статуту та вимог ст. 92 ЦК України (435-15) не могла мати нерухоме майно, зокрема, по вул. Дегтярівська 8-а у м. Києві, на праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 30 червня 1986 р. № 242 затверджено Акти державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію в червні 1986 р. будівель і споруд та передано спірну будівлю на баланс Республіканського добровільного товариства автолюбителів УРСР, правонаступником якого, як встановлено вище, є Всеукраїнська спілка автомобілістів, отже правових підстав для видачі реєстраційного посвідчення на домоволодіння від 25.09.1995р. іншій особі не було, оскільки це суперечить п. 7 Iнструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства УРСР від 31 січня 1966 р. за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15 січня 1966 р.

Крім того, слід зазначити, що Київська міська організація Всеукраїнської спілки автомобілістів була утворена 29.04.1993р., після реєстрації статуту Київською міською державною адміністрацією, тобто пізніше, ніж спірна будівля була введена в експлуатацію.

З врахуванням вищевикладеного, на думку колегії суддів, позивачем надано суду достатньо беззаперечних доказів на підтвердження права власності на будівлю, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

На думку колегії суддів, при прийнятті ухвали місцевим господарським судом неповно з'ясовано дійсні обставини справи, а також зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи, що є беззаперечними підставами для її скасування відповідно до ст. 104 ГПК України (1798-12) , з одночасним ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасування рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. та прийняття нового про часткове задоволення позовних вимог відповідно до вимог чинного матеріального та процесуального права.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним реєстраційного посвідчення, яке видано Київським бюро технічної інвентаризації 25.09.1995р. апеляційним судом встановлено, що згідно Наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5 держателем Реєстру прав власності на нерухоме майно є Мін'юст. Згідно п. 1.12. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5 (z0066-03) рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТI, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно, тобто є органом, який наділений владними повноваженнями.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства, ст. 17 якого встановлена компетенція адміністративних судів.

Таким чином, вимога про визнання недійсним реєстраційного посвідчення, що видане Київським бюро технічної інвентаризації 25.09.1995р. не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Керуючись статтями 49, 57, 63, 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України , Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Всеукраїнської спілки автомобілістів задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.02.2007р. у справі № 34/251 скасувати.

3. Заяву Всеукраїнської спілки автомобілістів про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

4. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2005р. у справі № 34/251 скасувати.

5. Прийняти нове рішення.

6. Позов Всеукраїнської спілки автомобілістів задовольнити частково.

7. Визнати право власності Всеукраїнської спілки автомобілістів на будівлю за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська 8-а.

8. В частині позовних вимог до Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання недійсним реєстраційного посвідчення від 25.09.1995р. щодо домоволодіння № 8-а по вул. Дегтярівській в місті Києві провадження у справі припинити.