Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,

при секретарі судового засідання Iоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 08.05.2007 р.

від позивача: Пащенко Ю.В., довіреність №23/01-21/471 від 13.02.2007р.;

від відповідача: не з'явилися;

Розглянувши апеляційну скаргу Кучурганської митниці

на рішення господарського суду Одеської області

від 07 березня 2007р.

по справі № 29/540-06-13104

за позовом: Кучурганської митниці

до Котовського прикордонного загону

про спонукання укласти договір

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.03.2007р. по справі №29/540-06-13104 (суддя Аленін О.А.) відмовлено у задоволенні позову Кучурганської митниці до Котовського прикордонного загону про спонукання укласти договір про спільне використання технологічних мереж Кучурганської митниці, з посиланням на те, що: 1) всі приміщення пунктів пропуску через державний кордон знаходяться на балансі Кучурганської митниці, що не заперечується позивачем, у тому числі на балансі позивача обліковуються і приміщення, в яких здійснюється прикордонний контроль працівниками прикордонної служби, проте суд вважає, що знаходження у певних приміщеннях пунктів пропуску Кучурганської митниці прикордонників під час виконання ними службових обов'язків не може бути підставою для визнання усього Котовського прикордонного загону субспоживачем електроенергії, як це зазначається у додатках до договорів про постачання електричної енергії, укладених між позивачем та ВАТ "Одесаобленерго", відповідач не є стороною за зазначеним договором, а тому жодних прав та обов'язків за ними у нього не виникло; 2) Котовський прикордонний загін є організацією з загальнодержавною формою власності, в телеграмі Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13.05.2006р. №614/2517 зазначено про те, що кошти для проведення виплат за використання енергоносіїв в пунктах пропуску в бюджеті Державної прикордонної служби не передбачені; 3) пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №100 (100-94-п) "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного митного законодавства", встановлено, що проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, митних та інших установ, що здійснюють контроль на державному митному кордоні, покладається на Міністерство транспорту України (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, поромного та повітряного сполучення) і на Державний митний комітет України (пункти пропуску для автомобільного сполучення); 4) посилання позивача на Правила користування електричною енергією є безпідставними, оскільки зазначені Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), а Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №100 (100-94-п) "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного митного законодавства" та Положення про пункти пропуску через державний митний кордон, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2000р. №1203 (1203-2000-п) , визначають статус пунктів пропуску через державний кордон, встановлюють порядок відкриття, діяльності, функціонування та закриття пунктів пропуску через державний кордон, як спеціально виділеної території, зокрема на автомобільних дорогах, що свідчить про те, що саме вони регулюють виниклі між сторонами взаємовідносини; 5) також не прийнято до уваги посилання позивача на те, що Держбюджетом України не передбачено фінансування витрат Державної митної служби на оплату за комунальні послуги та енергоносії в пунктах пропуску, виходячи з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) витрати на комунальні послуги та енергоносії передбачені, як для Державної митної служби, так і для Державної прикордонної служби, однак, законодавче врегулювання питань утримання пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон саме Державною митною службою є суттєвою обставиною для визначення Кучурганської митниці платником послуг з електропостачання у приміщеннях пунктів пропуску через державний кордон.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Кучурганська митниця з апеляційною скаргою б/н від 26.03.2007р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2007р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи це тим, що: 1) з матеріалів справи вбачається, що 13.07.2006р. між ВАТ "Одесаобленерго" та Кучурганською митницею укладено договір про постачання електричної енергії №159 на об'єктах митниці, згідно з умовами якого Кучурганська митниця, як основний споживач, передає електричну енергію субспоживачам, що приєднані до її електроустановок, а Котовський прикордонний загін в/ч 2196 приєднаний до електроустановок Кучурганської митниці та споживає електроенергію від її електромереж, тобто фактично являється субспоживачем, оскільки інші електромережі на м/п "Кучурган" відсутні; 2)думка суду про те, що постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 "Про затвердження правил користування електричною енергією" регулює взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) є безпідставними, тому що суд не надав значення тому, що норми Правил регулюють також порядок та умови укладення договорів для юридичних осіб, які є споживачами та субспоживачами електричної енергії, наведені Правила безумовно передбачають, що користування електричною енергією без укладення договорів не допускається, але суд першої інстанції дану норму залишив поза увагою, чим порушив дані Правила та безпідставно надав Котовському прикордонному загону в/ч 2196 пільгу у користуванні на безкоштовних умовах електричною енергією, яка передається йому позивачем технологічними електричними мережами; 2) господарським судом першої інстанції невірно розтлумачено п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. №100 (100-94-п) "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного митного законодавства", оскільки оплата за комунальні послуги, які споживаються у вказаному пункті пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, як митними органами, так і прикордонними підрозділами та іншими державними органами, що здійснюють державний контрольна державному кордоні України, повинна здійснюватися кожним з цих суб'єктів окремо на підставі укладених договорів з постачальником цих послуг, при цьому, для забезпечення контролю за спожитими послугами, у приміщеннях, де розміщуються такі прикордонні підрозділи, є в наявності відповідні засоби обліку спожитої електроенергії.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Кучурганської митниці, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду слід залишити без змін, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що з 01.07.2006р. на підставі наказу Державної митної служби України від 08.02.2006р. №93, почала діяти Кучурганська митниця із зоною діяльності у Роздільнянському, Великомихайлівському, Iванівському та Ширяєвському районах.

05.07.2006р. Кучурганській митниці затверджений кошторис на 2006 рік, яким передбачені видатки на утримання митниці, як бюджетної установи.

13.07.2006 р. між ВАТ "Одесаобленерго" та Кучурганською митницею укладені договори про постачання електричної енергії на об'єкти митниці: пост "Кучурган" (с. Кучурган, Роздільнянського р-ну), адміністративне приміщення (м. Роздільна, вул. Леніна, 37а), гараж (м. Роздільна, вул. Леніна, 37а) з додатками, які містять відомості про приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання та субспоживачів, обсяги передачі електроенергії та іншу інформацію.

Відповідно до п. 5.7 Правил користування електричною енергію та пункту 8.1.2 зазначених договорів, Кучурганська митниця, як основний споживач, передає електричну енергію субспоживачам, які приєднані до її електроустановок.

Підпунктом 8.1.1. договорів передбачено, що відносини між Кучурганською митницею та субспоживачами регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача, які регулюють відносини між споживачами та субспоживачами.

На підставі зазначеного та у зв'язку з тим, що Котовський прикордонний загін в/ч 2196 приєднаний до електроустановок Кучурганської митниці та споживає електроенергію від електромереж Кучурганської митниці, оскільки інші електромережі на м/п "Кучурган" відсутні, Кучурганською митницею направлений лист до прикордонного загону за вих. № 10/01-22/89 від 03.07.2006р. з проектом договору про спільне використання технологічних мереж Кучурганської митниці у пункті пропуску з пропозицією їх погодити й підписати.

Проте, Котовський прикордонний загін в/ч 2196 відмовився укласти договір про спільне використання технологічних мереж з електроустановками позивача, з посиланням на те, що відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 03.03.2000р. "Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон", від 22.02.1994 р. №100 (100-94-п) "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства", у зв'язку з чим Кучурганська митниця звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Котовського прикордонного загону в/ч 2196 про спонукання укласти договір.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України (436-15) встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 39 Положення про пункти пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2000р. № 1203 (1203-2000-п) , із наступними змінами, яке визначає статус пунктів пропуску через державний кордон, визначено єдиний порядок їх відкриття, діяльності, закриття, а також те, що проектування, будівництво (реконструкція) та утримання пунктів пропуску здійснюється відповідно до законодавства органами та установами, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994р. № 100 (100-94-п) "Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства" проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, митних та інших установ, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладається на Міністерство транспорту (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, паромного та повітряного сполучення) і на Державний митний комітет (пункти пропуску для автомобільного сполучення).

Усі приміщення пунктів пропуску через державний кордон знаходяться на балансі Кучурганської митниці і це не заперечується позивачем, в тому числі на балансі позивача обліковуються й приміщення, в яких здійснюють прикордонний контроль працівники прикордонної служби.

Отже, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що знаходження у певних приміщеннях пунктів пропуску Кучурганської митниці Котовського прикордонного загону під час виконання ними службових обов'язків не може бути підставою для визнання усього Котовського прикордонного загону субспоживачем електроенергії, як це зазначається у додатках до договорів про постачання електричної енергії, укладених між позивачем та ВАТ "Одесаобленерго", таким чином відповідач не є стороною за зазначеними договорами, а тому жодних прав та обов'язків за ними в нього не виникло.

Крім того, Котовський прикордонний загін є організацією з загальнодержавною формою власності. В телеграмі Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13.05.2006 р. № 614/2517 зазначено про те, що кошти для проведення виплат за використані енергоносії в пунктах пропуску в бюджеті Державної прикордонної служби не передбачені.

Таким чином, для відповідача у справі відсутні правові підстави на укладення договорів на постачання електричної енергії, оскільки на Державну прикордонну службу України не покладено обов'язків щодо утримання пунктів пропуску через державний кордон та будь-які приміщення у цих пунктах на балансі відповідача не знаходяться. Вищенаведене законодавче врегулювання питань щодо утримання пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон саме Державною митною службою України є суттєвою обставиною для визначення саме Кучурганської митниці платником послуг з електропостачання у зазначених пунктах.

Правомірним є висновок господарського суду першої інстанції про те, що посилання Кучурганської митниці на Правила користування електричною енергією є безпідставними, оскільки зазначені Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), а вищенаведені Постанова та Положення визначають статус пунктів пропуску через державний кордон, встановлюють порядок відкриття, діяльності, функціонування та закриття пунктів пропуску через державний кордон, як спеціально виділеної території, зокрема на автомобільних дорогах, що свідчить про те, що саме вони регулюють виниклі між сторонами взаємовідносини.

Також не приймається до уваги посилання позивача на те, що Державним бюджетом України не передбачено фінансування витрат Державної митної служби України на оплату за комунальні послуги та енергоносії в пунктах пропуску, виходячи з того, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2006рік" (3235-15) витрати на комунальні послуги та енергоносії передбачені, як для Державної митної служби, так і для Державної прикордонної служби, проте, законодавче врегулювання питань утримання пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон саме Державною митною службою є суттєвою обставиною для визначення Кучурганської митниці платником послуг з електропостачання у приміщеннях пунктів пропуску через державний кордон.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, а отже, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України (1798-12) , Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2007р. по справі №29/540-06-13104 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.