4/484 Про стягнення збитків за договорм про надавання послуг з охорони майна - Текст документа

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.01.2007р. у справі №4/484 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача стягненню підлягало 554 850 грн. збитків, 5 548, 50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, посилаючись на те, що рішення прийнято по неповно встановленим обставинам справи та з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представник позивача, встановила наступне.

01.06.2006р. між сторонами був укладений договір НОМЕР_1 про нагляд та реагування, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає під нагляд майно, що належить позивачу, яке знаходиться на об'єкті, позначеному на план - схемі. Відповідач не вступає у володіння цим майном. Відповідач приймає на себе зобов'язання про надання централізованого нагляду за об'єктом в цілому, шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна позивача, що в ньому знаходиться, у період знаходження об'єкта під наглядом (п.1.1 договору).

Відповідач прийняв об'єкт на охорону за договором, що підтверджується актом вводу в експлуатацію технічних засобів оповіщення та технічного стану об'єкта від 01.06.2006р., підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

Під час дії договору, 21.09.2006р. в період часу з 01 год. 47 хв. до 02 год. 47 хв. внаслідок скоєння крадіжки з охоронюваного об'єкту невстановленими особами було викрадено хутряні вироби у кількості 19 шт., що підтверджується Довідкою СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України від 10.10.2006р. та складеним представниками Позивача і представниками Відповідача Актом зняття залишків після крадіжки від 21.09.2006 р.

В зв'язку з тим, що п. 4.1 договору передбачена повна матеріальна відповідальність відповідача перед позивачем у розмірі вартості матеріальних цінностей, які підтверджуються відповідними бухгалтерськими документами за збитки, вчинені сторонніми особами, що проникли на охоронюваний об'єкт, 01.11.2006р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 554 850 грн. збитків.

Колегія після дослідження всіх обставин справи та вивчення документів наявних в матеріалах справи, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 31.01.2007р. не вбачається, з наступних підстав:

Відповідно до п. 1.6. договору про нагляд та реагування, об'єкт вважається прийнятим під нагляд ПЦН з моменту введення в експлуатацію засобів охоронної сигналізації згідно Акту (п.4 додатку НОМЕР_9).

Як вже зазначалось вище відповідний акт між сторонами був підписаний.

Згідно з п. 2.3 відповідач зобов'язався, забезпечувати негайний виїзд інспекторів реагування на "Об'єкт" у випадку спрацювання технічних засобів

оповіщення та своєчасне прибуття нарядів на "Об'єкт" з метою встановлення причин спрацювання технічних засобів.

П. 4.1 договору встановлює, що відповідач несе перед позивачем матеріальну відповідальність у розмірі вартості матеріальних цінностей, грошових коштів, які підтверджуються відповідними бухгалтерськими документами за збитки, вчинені сторонніми особами, які проникли на "Об'єкт" в період нагляду, шляхом зламування, відкривання або руйнування заблокованих технічними засобами оповіщення вікон, дверей та інших конструкцій, та вчинили крадіжку майна, що зберігалось на "Об'єкті", якщо буде встановлена вина відповідача у її допущенні. Факти скоєння протиправних дій щодо майна позивача сторонніми особами, які проникли на "Об'єкт", в період нагляду та вина відповідача встановлюються слідчими органами в терміни та порядку, які встановлені законами України.

При наявності заяви позивача про заподіяні збитки, уповноважені представники відповідача, зобов'язані брати участь в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей та у визначенні розміру цих збитків, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведене терміново, до початку роботи "Об'єкту" по прибутті представників Сторін на місце події. В разі порушення позивачем п.4.2. відповідач несе відповідальність тільки в тому випадку, якщо позивач зможе довести наявність матеріальних цінностей та їх стан на момент коли були заподіяні збитки (п. 4.3. договору).

П. 6.7 договору наділяє відповідача правом, не менше одного разу на рік проводити обстеження стану технічної укріпленості "Об'єкта", що знаходиться під наглядом. В разі виявлення недоліків, складається двосторонній акт. До усунення недоліків за "Об'єктом" відповідач наглядає без матеріальної відповідальності.

Акту про виявлення недоліків в матеріалах справи не міститься.

Як вбачається з довідки від 10.10.2006р. слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, при проведенні досудового слідства було встановлено, що в період часу з 01 год. 47 хв. по 02 год. 47 хв. 21.09.2006р. невстановлена особа таємно проникла, шляхом пошкодження вікна, в приміщення магазину хутряних виробів, розташований по вул. Сагайдачного, 29 в м. Києві та викрала хутряні вироби, чим завдала СПД ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 554 850 грн.

До матеріалів справи була залучена копія листа Начальника Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в якому він зазначив, що документи які підтверджують знаходження товарно - матеріальних цінностей в магазині, їх оприбуткування, висновок державної санітарно - епідеміологічної експертизи, акт зняття залишків на момент після споєння крадіжки та акт інвентаризації, знаходяться в кримінальній справі №01-8765 від 29.09.2006р. Відповідні копії документів були залучені до матеріалів справи.

Крім того, колегія звертає увагу на те, що на виконання п. 4.2 договору, представниками позивача разом з представниками відповідача після споєння крадіжки хутрових виробів, 21.09.2006р. було складено акт зняття залишків товарно - матеріальних цінностей, в результаті чого і було з'ясовано відсутність 19 виробів з хутра на загальну вартість 554 850,00 грн., що також підтверджується актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 21.09.2006р. ( копії містяться в матеріалах справи).

Позивачем були надані бухгалтерські документи, що підтверджують розмір завданих збитків, а саме договір поставки від 10.01.2006р., прибуткові накладні НОМЕР_2 від 15.03.06р., НОМЕР_3 від 21.03.06р., НОМЕР_4 від 23,06.06р., видаткові накладні НОМЕР_5 від 15.03.06р., НОМЕР_6 від 23.06.06р., квитанції до прибуткових касових ордерів, накладні НОМЕР_7 від 26.0306р., НОМЕР_8 від 27.03.06р., НОМЕР_9 від 29.03.06р., НОМЕР_10 від 27.06.06р., НОМЕР_11 від 22.08.06р. та накладні на внутрішнє переміщення НОМЕР_12 від 26.03.06р., НОМЕР_13 від 27.03.06р., НОМЕР_14 від 29.03.06р., НОМЕР_15 від 27.06.06р. та НОМЕР_16 від 23.08.06р. Розмір збитків завданих крадіжкою позивачем доведений.

Крім того, колегія приходить до висновку про те, що з вини відповідача відбулись збитки, вчиненні сторонніми особами, які проникли на об'єкт в період нагляду, шляхом зламування, відкривання або руйнування заблокованих технічними засобами оповіщення вікон, дверей та інших конструкцій, та вчинили крадіжку майна, що зберігалось на об'єкті.

Під умови звільнення від матеріальної відповідальності за збитки передбачених п. 4.6 договору відповідач не підпадає. Твердження відповідача про те, що позивачем не були виконані вимоги майнової безпеки, а саме не встановлено внутрішніх металевих грат на вікнах приміщень об'єкту, що є невиконанням п. 1.4. договору, не беруться колегією до уваги, оскільки відповідно до акту вводу в експлуатацію та технічного стану об'єкту від 01.06.2006р., відповідач прийняв під охорону та взяв на себе відповідальність за об'єкт технічно обладнаний засобами оповіщення і контрольної перевірки їх технічного стану та технічної укріпленості об'єкта, без зауважень та претензій щодо його відповідності технічним вимогам.

У відповідності до ст. 610 ЦК України (435-15) , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України (435-15) , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України (435-15) збитками є втрати, яких особа зазнала

у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), збитками також є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України (436-15) під збитками розуміються витрати,

зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження майна, а також не

одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного

виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської

діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва є обгрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства і тому підстав для його скасування не вбачається.