31/211 Про стягнення збитків - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2006

у справі № 31/211 (Качан Н.I.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

до 1)Апеляційного суду Кіровоградської області

2)Державної судової адміністрації України

про стягнення 1668,93 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків, завданих списанням суми на підставі рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 26.10.2004 р. по справі № 2-4190.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2006 р. у справі № 31/211 в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які у Законах України про Державний бюджет України на 2003-2005 роки Державній судовій адміністрації України (як головному розпоряднику бюджетних коштів) на здійснення виплат вартості наданих суддям комунальних послуг не передбачено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідач-1 надіслав до Київського апеляційного господарського суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представників відповідача-1, а також зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Вказане клопотання судом задоволено.

Відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не надав, а його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, вважаючи рішення законним і обгрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 26.10.2004р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2005р., по справі № 2-419072004 р. за позовом громадянина Зубка К.А. до ВАТ "Кіровоградобленерго" про визнання незаконними дій працівників ВАТ "Кіровоградобленерго" та про стягнення моральної шкоди, вирішено:

- визнати дії ВАТ "Кіровоградобленерго" по знеструмленню квартири Зубка К.А. за адресою: м. Кіровоград, вул. Можайського, 6, кв. 15 незаконними;

- зобов'язати ВАТ "Кіровоградобленерго" встановити на лічильнику позивача пломбу встановленого зразка;

- стягнути з відповідача на користь Зубка К.А. 1 000,00 грн. моральної шкоди;

- списати з особового рахунку позивача № 0993015 заборгованість у розмірі 668,93 грн.;

- зобов'язати ВАТ "Кіровоградобленерго" в подальшому забезпечувати житло Зубка К.А. постачанням електроенергії на умовах 50-відсоткової знижки від існуючої норми оплати за спожиту електроенергію.

Крім того, як встановлено Київським апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги у справі № 31/211, ухвалою Верховного суду України від 28.12.2006р., винесеною за результатами розгляду касаційної скарги ВАТ "Кіровоградобленерго" на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 26.10.2004р. та на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2005р., зазначені судові рішення залишено без змін.

Вказані рішення суди мотивували тим, що громадянин Зубко К.А., працюючи суддею апеляційного суду Кіровоградської області, має право на пільги (50%) по сплаті комунальних послуг, в тому числі і за спожиту електроенергію.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскільки Апеляційний суд Кіровоградської області свої обов'язки щодо відшкодування витрат по сплаті за спожиту електроенергію не виконував, то повинен відшкодувати ВАТ "Кіровоградобленерго" збитки, які понесені у зв'язку з виконанням зазначеного рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда.

Згідно зі ст. 130 Конституції України (254к/96-ВР) , держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування і діяльності суддів.

Відповідно до пп. 2 ч. 9 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , суддям надається 50-відсоткова знижка плати за наймане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.

Частиною другою статті 95 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет.

Статтею 120 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) встановлено, що Державна судова адміністрація України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 та 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України (2542-14) , будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Частинами 5, 6 статті 51 Бюджетного кодексу України (2542-14) встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Враховуючи наведені норми законодавства, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що Державна судова адміністрація України не має права здійснювати платежі з бюджету без наявності відповідного бюджетного призначення.

Однак, Законами України про Державний бюджет України на 2003-2005 роки не передбачено відповідних бюджетних призначень Державній судовій адміністрації України, як головному розпоряднику бюджетних коштів, на здійснення виплат вартості наданих суддям комунальних послуг.

Статтею 218 ГК України (436-15) встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 ГК України (436-15) , учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правопорушень в діях Державної судової адміністрації України та Апеляційного суду Кіровоградської області не було, господарськими зобов'язаннями з позивачем відповідачі не пов'язані та до участі у справі за позовом Зубка К.А. до ВАТ "Кіровоградобленерго" про визнання незаконними дій працівників та про стягнення моральної шкоди не залучалися.

Таким чином, враховуючи, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які у Законах України про Державний бюджет України на 2003-2005 роки Державній судовій адміністрації України (як головному розпоряднику бюджетних коштів) на здійснення виплат вартості наданих суддям комунальних послуг не передбачено, то місцевий господарський суд мотивовано визнав позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2006 року у справі № 31/211 - без змін.

Справу № 31/211 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.