Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Лазаренко Л.М.

за участю представників сторін:

від позивача -Бойко Н.Л., дов. № 143-4016 від 27.12.2006р.;

від відповідача (1) - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача (2) - Миронец О.В., дов. № 017-2488 від 10.08.2006р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" м. Єнакієве Донецької області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2007 року у справі № 22/46-07

за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровська область,

до відповідача-1 державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідача-2 закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром", м. Єнакієво, Донецької області

про стягнення 4041,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні 18.04.2007р. за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" м. Нікополь звернулось з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ та до Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром", м. Єнакіїве Донецької області про стягнення 4041 грн. 24 коп. вартості недостачі коксового горішку у вагонах № 67192229, 68804111, 68208974.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2007 року по справі №22/46-07 ( суддя Пуппо Л.Д.) позовні вимоги у зв'язку з встановленням справних перевезень покладені на вантажовідправника - Закрите акціонерне товариство "Єнакіївський коксохімпром".

Не погодившись з рішенням, відповідач -2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а в позовних вимогах до нього відмовити, посилаючись на наступні обставини.

Продукція була поставлена відповідно до договору поставки від 22.12.2005 року № 1/103, укладеного між ВАТ "НЗФ" та ЗАТ "Єнакіївський КХП", згідно до пункту 3.1 якого, поставка здійснюється на умовах Iнкотермс -2000, датою поставки партії товару вважається дата, зазначена в товарній накладній або у квитанції (п.3.4), у зв'язку з чим ЗАТ "Єнакіївський КХП" не може нести відповідальність за недостачу, оскільки всі ризики після передачі вантажу залізниці несе позивач ( стаття Б.5. Iнкотермс).

Позивачем не складений акт приймання продукції по кількості, складання якого передбачено Iнструкцією П-6 (va006400-65) та п.6.1 укладеного між позивачем та відповідачем -2 договору поставки від 22.12.05 № 1/103.

Для участі в прийманні продукції по кількості не був викликаний представник відповідача -2, що є порушенням вимог Iнструкції П-6 (va006400-65) .

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" відзив на апеляційну скаргу не надало, представник в судове засідання не з'явився.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, вислухавши представників позивача і відповідача-2, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" за договором поставки від 22.12.2005 року № 1/103 отримав від постачальника -Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" по залізничним накладним № 48141191, 48141190, 48141192 коксовий горішок.

Видача вантажу здійснювалась залізницею відповідно до статті 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. При цьому виявлена недостача, про що складено комерційні акти від 21.04.2006 року БН № 745736/82, від 21.04.06 БН №745734/80, від 21.04.06 БН № 745735/81. Докази оплати продукції позивачем надані до справи.

Проти розрахунку суми позову відповідачі не заперечували.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України (435-15) у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталася не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (457-98-п) Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту (457-98-п) встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 129 Статуту (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до статті 111 Статуту (457-98-п) залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Як вбачається з комерційного акту від 21.04.06 БН № 745736/82 вантаж прибув за вагою меншою, ніж зазначено в документах, на 1800 кг, які в вагоні вміститися не могли. Навантаження у вагоні рівномірне, правильне з "шапкою" вище бортів на 30 - 50 см. Слідів втрати вантажу не виявлено, на вагоні замість дверей дві справні торцеві стінки, люки щільно зачинені, витікання вантажу не було. Маркування відсутнє.

У вагоні 68804111 вантажу виявлено менше на 2500 кг, який у вагоні вміститися не міг. Навантаження правильне, рівномірне, з "шапкою" вище рівня бортів на 30-50 см. Вагон прибув з щільно закритими нижніми люками, справними торцевими стінками, витікання вантажу не було, слідів втрати вантажу не виявлено. Зазначені дані зафіксовані у комерційному акті БН № 745734/80 від 21.04.06 .

Відповідно до комерційного акту від 21.04.06 БН № 745735/81 вантажу у вагоні № 68208974 менше на 2300 кг, який у вагоні вміститися не міг. Навантаження правильне, рівномірне, з "шапкою" вище рівня бортів на 30-50 см. Вагон прибув з щільно закритими нижніми люками, справними торцевими стінками, витікання вантажу не було, втрати вантажу не виявлено.

З огляду на викладене, при умові справного перевезення, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за рахунок відправника, який завантажив вагони не до тієї кількості, яку вказав у накладній.

Відповідно до п. 5 Iнструкції П-6 (va006400-65) у всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюється пошкодження чи псування вантажу, невідповідність найменування і ваги вантажу чи кількості даним, вказаних у транспортному документі, а також по всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, одержувач повинен витребувати від органу транспорту складання комерційного акту.

Вантажоодержувач витребував від залізниці складання комерційних актів, які відповідають вимогам Правил складання актів, і обгрунтовано прийняті судом першої інстанції як належні докази вини вантажовідправника в недостачі по угодам про перевезення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог за рахунок відповідача -2. Підстави для скасування рішення, які передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , відсутні.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром" м. Єнакієве Донецької області -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2007 року по справі №22/46-07 -залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.