Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого і доповідача судді Чохи Л.В.,

суддів: Лисенко О.М., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання: Ревкової Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Петрова Л.I. представник, довіреність № б/н від 05.07.06;

від відповідача: Коваленко Ю.М. представник, довіреність №132 від 01.01.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року у справі № 18/222-06

за позовом комунального підприємства "Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об'єднання № 5", м. Запоріжжя

до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.

Дніпропетровськ

про стягнення 160 089,50 грн,-

В С Т А Н О В И В:

14.06.2006 року комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №5"звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до державного підприємства "Придніпровська залізниця" з позовом про стягнення боргу у сумі 160089,58 грн. Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , Положення "Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному правлінні підприємств, установ і організацій"відповідач передав позивачеві житловий фонд згідно переліку. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №53/5 від 28.02.2002 року сторонам було доручено заключити договір про фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж. Оскільки відповідач добровільно договір не заключив, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2005 року він був зобов'язаний укласти договір про утримання і ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду.

25.07.2005 року сторони уклали договір про ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду, згідно якого залізниця зобов'язалась компенсувати витрати на відновлення електричних мереж та благоустрій при будинкової території переданих житлових будинків у сумі 156000грн. протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору.

Вважаючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з 25.07.2005 року, позивач просить стягнути борг -156000грн., 3% річних -4089,58грн. і судові витрати.(а.с.2-3)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року (суддя Петрова В.I.) позов задоволено частково: стягнуто борг за договором про утримання та ремонт електричних мереж та благоустрій житлового фонду від 25.07.2005 року у сумі 156000грн., 3 % річних у сумі 133,48грн. і судові витрати, в іншій частині позову -відмовлено.(а.с.60-61)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 року за апеляційною скаргою державного підприємства "Придніпровська залізниця" порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року. В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового рішення, в якому в задоволенні позову -відмовити. Посилання зроблено на слідуючі обставини:

- рішення суду суперечить статті 4-2 Закону України "Про передачуоб'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , яка передбачає відшкодування витрат, пов'язаних з капітальним ремонтом житлового фонду, а не фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж, а також обов'язок підприємства відшкодувати 50% витрат, необхідних для проведення ремонту об'єктів, однак, як передбачено умовами договору на залізницю покладено обов'язок профінансувати 100% капітального ремонту. В зв'язку з порушенням закону, на думку скаржника, суд був зобов'язаний, керуючись п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) визнати вказаний договір недійсним;

- відсутні акти прийому-передачі житлового фонду, які б свідчили про

перебування житлового фонду на балансі позивача;

- суд в порушення ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) відмовив в задоволенні клопотання про зупинення справи, в зв'язку з розглядом позову в господарському суді Запорізької області про визнання договору недійсним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника державного

підприємства "Придніпровська залізниця", який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, та представника комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №5", котрий заперечував проти цього, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що оскаржене рішення слід залишити без зміни на таких підставах.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі Закону України "Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності" (147/98-ВР) та Положення "Про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ і організацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №891 (891-95-п) від 06.11.1995 року відбулася передача житлового фонду від відповідача у повне господарське відання позивача.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №53/5 від 28.02.2002 року були затверджені акти приймання-передачі житлових будинків від державного підприємства "Придніпровська залізниця", а, отже, позивачем були прийняті від відповідача на баланс у повне господарське відання житлові будинки за переліком, наведеним у додатках №1,2 до вказаного рішення.

Відповідно статті 4-2 вказаного Закону обсяг витрат, необхідних для проведення капітального ремонту об'єктів соціальної інфраструктури, що передаються у комунальну власність, визначається комісією з питань передачі об'єктів.

Пунктом 6 Положення передбачено, що якщо житловий будинок та об'єкти комунального призначення, що його обслуговують, відповідно до висновків комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність визнані такими, що потребують ремонту, орган, який утворив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, у тому числі з залученням в установленому порядку коштів підприємств, установ і організацій, які передають житловий фонд у комунальну власність.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №53/5 від 28.02.2002р., з врахуванням змін, внесених рішеннями виконкому Запорізької міської ради від 30.09.2002р. №296/5 та від 30.06.2004р. №238/6 (а.с.9, 10), відповідач зобов'язаний компенсувати витрати на благоустрій та відновлення електричних мереж переданого житлового фонду у розмірі 156000,0 грн., а позивачу були делеговані права укласти з відповідачем відповідний договір на фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж. Як встановлено судами, вказане рішення виконкому Запорізької міської ради сторонами не оскаржувалось, а відтак є чинним і підлягає обов'язкову виконанню.

Як вказано в ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Крім того, відповідач рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2004 року був зобов'язаний укласти з позивачем договір про фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж переданого житлового фонду у сумі 156000 грн. Вказаним рішенням суд встановив, що даний обов'язок відповідача випливає із вимог діючого законодавства, а саме: Закону України "Про передачу об'єктів права державної і комунальної власності" (147/98-ВР) , постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 (891-95-п) року, а також рішення Запорізького міського виконавчого комітету. Дане рішення переглядалось Дніпропетровським апеляційним судом і Вищим господарським судом, і на даний час вступило в законну силу.

Згідно з ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В зв'язку з вищезазначеним, доводи скаржника відносно того, що договір з позивачем на фінансування витрат на благоустрій та відновлення електричних мереж -не відповідає законодавству відхиляється.

За таких обставин рішення господарського суду Дніпропетровської області є законним та обгрунтованим і тому не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року у справі №18/222-06 -без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку в місячний строк.