П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2006 р.
Справа № 30-14/357-05-11828
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів:
Головуючого: Шевченко В.В.
Суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Волощук О.О.
за участю представників сторін:
від Ради: Леонов О.Г. -за дорученням
від Управління екології: не з'явився
від Управління архітектури: не з'явився
від ТОВ "Робінзон": Ткачов О.I. -директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Затоківської селищної ради Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від
10.05.2006 року
у справі № 30-14/357-05-11828
за позовом Затоківської селищної ради Одеської області
за участю 3-х осіб, що не заявляють самостійних вимог на
предмет спору на стороні позивача:
- Державного управління екології та природних ресурсів в
Одеській області,
- Управління містобудування та архітектури виконавчого
комітету Білгород-Дністровської міської ради,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Робінзон", м.
Б-Дністровський, Одеської області
-про розірвання договору оренди земельної ділянки
В С Т А Н ОВ И Л А:
26.12.2005 р. Затоківська селищна рада Одеської області
(далі - позивач, Рада) з залученням до участі в розгляді справи в
якості 3-х осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача: Державного управління екології та
природних ресурсів в Одеській області
про розірвання договору оренди земельної
ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої
зобов'язання за укладеним договором оренди земельної ділянки від
15.04.2003 р. щодо додержання екологічної безпеки та каналізування
бази відпочинку, а тому, на підставі п. 8.3.6 договір підлягає
розірванню в судовому порядку.
Управління екології та управління архітектури позовні вимоги
Ради підтримали у повному обсязі.
У відзиві на позов ТОВ позовні вимоги Ради вважає
необгрунтованими та безпідставними, оскільки всі свої зобов'язання
за укладеним договором оренди ТОВ виконує належним чином та
своєчасно.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.05.2006
року в
задоволенні позовних вимог Ради - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів порушення
відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, а тому
підстави для задоволення позову відсутні.
В апеляційній скарзі Рада просить рішення місцевого суду
скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і
матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права
та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги
позивача. В судовому засіданні представник Ради доводи апеляційної
скарги підтримав.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник ТОВ просив рішення місцевого
суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники Управління екології та управління архітектури,
будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду
справи в судове засідання не з'явилися та не скористалися своїм
правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення
представників Ради та ТОВ, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом першої інстанції норм матеріального і
процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія
суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга обгрунтована і
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачеві на праві
власності належать будівлі та споруди бази відпочинку "Робінзон",
що розташовані у Лиманському районі с. Затока Одеської області, а
саме: спальний корпус площею 941.5 кв. м., спальний корпус площею
592 кв. м., їдальня площею 622 кв. м., адміністративно-побутовий
корпус площею 362.7 кв. м., гараж площею 38.8 кв. м. на підставі
свідоцтва про право власності серії САА № 583444 від 03.10.2003
р., виданого відповідно до акту державної технічної комісії про
готовність завершеного будівництвом об'єкту к експлуатації від
03.07.2002 р. та рішення виконкому Ради № 126 від 08.08.2002 р.
15.04.2003 р. між позивачем та відповідачем укладений
нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки площею
1.804 га, на якій розташовані вищеназвані будівлі та споруди
строком на 25 років.
Відповідно до п. п. 6.1.2, 6.1.3, 7.2.6, 7.2.9 договору
відповідач зобов'язався додержуватися екологічної безпеки
землекористування, чинного земельного, екологічного,
природоохоронного законодавства, державних і місцевих стандартів,
норм і правил, проектних рішень щодо використання землі,
утримувати в належному стані територію бази відпочинку та прилеглу
територію та проводити їх благоустрій відповідно до протипожежних,
санітарно-епідеміологічних, природоохоронних вимог.
Згідно п. 7.2.6 договору відповідач зобов'язався в строк до
01.01.2004 р. виконати роботи щодо каналізування та водопостачання
бази відпочинку.
Підпунктом 8.3.6 пункту 8.3 договору сторони погодили, що
договір оренди припиняється у разі невиконання орендарем вимог
щодо каналізування, водопостачання та благоустрою, як орендованої
земельної ділянки, так і прилеглої території, а також зобов'язань,
передбачених розділом 7.2 цього договору.
Пунктом 6.1.7 договору передбачено, що він підлягає
достроковому розірванню за рішенням суду у разі невиконання
орендарем умов договору.
Наведене свідчить, що сторонами договору оренди погоджено, що
вимоги щодо каналізування та водопостачання бази відпочинку є
істотними вимогами цього договору та їх невиконання є підставою
для припинення та розірвання договору оренди земельної ділянки в
судовому порядку.
Позивач посилаючись на те, що відповідач не виконав вимоги
щодо каналізування бази відпочинку до 01.01.2004 р., чим нехтує
покладеними на нього договором зобов'язаннями та не реагує на
звернення різних органів щодо усунення порушень чинного
земельного, екологічного, природоохоронного законодавства,
державних і місцевих стандартів, норм і правил, проектних рішень
щодо використання землі, у зв'язку з чим допустив погіршення
екологічної обстановки внаслідок своєї господарської діяльності,
внаслідок чого договір підлягає розірванню у судовому порядку.
На підтвердження зазначених фактів позивачем надані акт
перевірки природоохоронного законодавства Дністровської
регіональної інспекції Державного управління екології та природних
ресурсів в Одеській області № 118 від 11.08.2004 р. та постанова
державного інспектора зазначеної інспекції від 20.08.2004 р. №
18927.
З вищеназваних акту та постанови вбачається, що база
відпочинку відповідача каналізована установкою "Біотал" потужністю
30 м. куб., яка працює з порушенням вимог екологічної експертизи,
а саме: скид вод здійснюється не на біоплату для доочистки, а на
місцевість так як біоплата відсутня. За порушення вимог ст. 51
Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
та ст. 17 Закону України "Про відходи" ( 187/98-ВР ) (187/98-ВР)
на директора відповідача накладений адміністративний штраф в
розмірі 120 грн. сплачений останнім в добровільному порядку.
Цей факт не спростовуються відповідачем у справі та
підтверджується вищевказаними письмовими доказами.
Тому суд першої інстанції дійшов до правильного та
обгрунтованого висновку про те, що в зазначений час відповідачем
були допущені порушення вимог вищевказаного природоохоронного
законодавства.
Посилаючись на надану відповідачем довідку Дністровської
регіональної інспекції Державного управління екології природних
ресурсів в Одеській області № 638/20 від 04.07.2005 р. місцевий
суд дійшов до висновку, що в наступному порушення вимог
природоохоронного законодавства відповідачем були усунуті.
Але, з листа начальника названої інспекції № 505 від
18.05.2006 р. вбачається, що каналізаційна насосна станція на
території бази відпочинку відповідачем побудована без проходження
екологічної експертизи, що є порушенням Закону України "Про
екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ) (45/95-ВР)
. Пусконалагоджувальні роботи
не проводилися і акт цих робіт інспекцією не погоджувався. В 2005
році очисні споруди взагалі не працювали. Довідка № 638/20 від
04.07.2005 р. не підписувалася начальником інспекції, який в
названий час не був у відрядженні, на лікарняному або у відпустці.
Наказ держуправління на тимчасове виконання обов'язків начальника
інспекції не приймався, у зв'язку з чим вважати, що виявлені
11.08.2004 р. за актом № 118 порушення природоохоронного
законодавства в наступному були усунуті -неможливо, оскільки в
матеріалах справи міститься лист Державного управління екології та
природних ресурсів в Одеській області від 13.12.2005 р. №
7050/03-06 та акт перевірки відповідного управління № 91 від
25.05.2005 р. з яких вбачається, що будівництво очисних споруд
відповідачем здійснюється за відсутністю державної екологічної
експертизи та відповідних дозволів.
Докази того, що відповідач звертався до управління
містобудування та архітектури виконкому Б-Дністровської міської
ради з питання надання дозволу на проведення робіт по будівництву
очисних споруд на базі відпочинку в матеріалах справи відсутні.
Відповідач вважає, що каналізування бази відпочинку ним було
здійснене ще 15.01.2002 р. відповідно до договору № 37 з ТОВ
"Укрбіотал-монтаж" на поставку, монтаж та наладку обладнання
установки біологічної очистки стічних вод "Біотал 30" та акту
пусконалагоджувальних робіт від цієї ж дати, а тому держкомісія
прийняла базу відпочинку до експлуатації за актом від 03.07.2002
р.
З цими доводами відповідача погодився і місцевий суд
зазначивши в своєму рішенні: "Вряд чи ці органи погодили б ввід в
експлуатацію бази відпочинку без наявності системи водопостачання
та каналізації".
Але, ці висновки суду першої інстанції носять характер
припущення, що є неприпустимим, а крім того повністю
спростовуються матеріалами справи.
Так, згідно акту державної технічної комісії про готовність
завершеного будівництвом об'єкту к експлуатації від 03.07.2002 р.
та рішення виконкому Ради № 126 від 08.08.2002 р. були визнані
готовими до експлуатації спальний корпус площею 941.5 кв. м.,
спальний корпус площею 592 кв. м., їдальня площею 622 кв. м.,
адміністративно-побутовий корпус площею 362.7 кв. м. та гараж
площею 38.8 кв. м., а не яким чином ні водопровід та каналізація.
Укладаючи договір оренди від 15.04.2003 р. відповідач прийняв
на себе зобов'язання в строк до 01.01.2004 р. здійснити роботи з
каналізування та водопостачання бази відпочинку, тобто на час
укладення цього договору зазначені роботи на базі відпочинку
відповідачем виконані не були.
Спростовуються вищенаведені доводи відповідача і листом ТОВ
"Укрбіотал-монтаж" від 07.12.2005 р. згідно якого останнє не
проводило виробництво проектно-кошторисної документації
будівництва очисних споруд по технології "Біотал" та
пусконалагоджувальні роботи цього обладнання на базі відпочинку
"Робінзон" не проводило також.
Доказів того, що відповідач сплатив ТОВ "Укрбіотал-монтаж" за
договором № 37 від 15.01.2002 р. - 105.534 грн. без ПДВ та виконав
свої зобов'язання за цим договором, в матеріалах справи не
міститься, та їх всупереч вимогам ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідачем суду не надано.
Згідно акту обстеження від 27.10.2005 р. складеного за участю
голів постійних комісій ради: по земельним питанням;
планово-бюджетної; з розвитку туризму, бізнесу, використання
рекреаційних ресурсів; головного бухгалтера, архітектора, інженера
по технічному нагляду ради та спеціаліста Б-Дністровського відділу
земельних ресурсів - проектно-кошторисну документацію по
будівництву очисних споруд бази відпочинку "Робінзон" і висновок
екологічної експертизи в селищну раду не надані, відсутнє
біоплато, очисні споруди не введені в експлуатацію, база
відпочинку відпрацювала у сезоні 2005 року на вигребах.
Сукупність наведених доказів однозначно свідчить про те, що
відповідач свої зобов'язання за укладеним договором оренди від
15.04.2003 р. щодо каналізування бази відпочинку не виконав, а
саме: проектно-кошторисну документацію не розробив, державну
екологічну експертизу не провів, дозвіл на проведення робіт по
будівництву очисних споруд на базі відпочинку не отримав,
пусконалагоджувальні роботи за участю Дністровської регіональної
інспекції Державного управління екології природних ресурсів в
Одеській області не провів, очисні споруди в експлуатацію не здав,
що є порушенням вимог ст. 51 Закону України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
та Закону України
"Про екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ) (45/95-ВР)
, у зв'язку з чим колегія
суддів вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають
задоволенню на підставі ст. ст. 525, 526, 651 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
та п. п. 6.1.7, 7.2.6, 8.3.6 укладеного між сторонами
договору оренди 15.04.2003 року.
Надані відповідачем договір від 10.10.2002 р. про сервісне
обслуговування очисних споруд з ТОВ "Укрбіотал-Сервіс", договір №
271 від 30.06.2004 р. з СЕС м. Б-Дністровського, акти перевірки
дотримання санітарного законодавства від 03.06.2004 р., 17.06.2004
р., 01.07.2005 р., акт приймання оздоровчого закладу № 493 від
30.06.2005 р., акт санітарно-епідеміологічного обстеження від
14.07.2005 р., сертифікати відповідності, видані ДП
"Одесастандартметрологія" № 382709 та № 382710 та інші документи
ніяким чином не спростовують вищенаведені висновки апеляційного
суду, оскільки не свідчать про розробку відповідачем
проектно-кошторисної документації очисних споруд, проведення
державної екологічної експертизи, отримання дозволу на проведення
робіт по будівництву очисних споруд на базі відпочинку, проведення
пусконалагоджувальних робіт очисних споруд за участю Дністровської
регіональної інспекції Державного управління екології природних
ресурсів в Одеській області та належну здачу цих споруд в
експлуатацію, а тому до уваги прийнятими бути не можуть.
Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно
з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки
не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за
необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги позивача.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з позивача
на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті
держмита в розмірі 85 грн. за розгляд позовної заяви та 42 грн. 50
коп. за розгляд апеляційної скарги, а всього 127 грн. 50 коп., а
також 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу на користь ДП "Iнформаційний Центр".
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Затоківської селищної ради Одеської
області - задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2006
року у справі № 30-14/357-05-11828 -скасувати.
Позов Затоківської селищної ради Одеської
області -задовольнити.
Розірвати нотаріально посвідчений договір оренди земельної
ділянки площею 1.804 га розташованої у Лиманському районі с.
Затока Одеської області, укладений 15 квітня 2003 року між
Затоківською селищною радою Одеської області та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Робінзон".
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю
"Робінзон", м. Білгород-Дністровський, Одеської області до
Державного бюджету України 127 грн. 50 коп. (рахунок
31117095600008, УДК в Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ
23213460, КЕКД 22090200, символ звітності банку 095), судових
витрат на державне мито та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП
"Судовий інформаційний центр" (рахунок 2600201418000, ВАТ "Банк
Універсальний", м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370).
Доручити господарському суду Одеської області видати
відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може
бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду
України.
Головуючий суддя В. В. Шевченко
Судді В. В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко