ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     04.09.2006 Справа № 11/135
 
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів:
 
     головуючого: судді Науменко I.М. -доповідач
 
     суддів: Білецької Л.М., Герасименко I.М.
 
     при секретарі судового засідання: Клименко Ю.I.
 
     За участю представників сторін:
 
     від  позивача:  Брус  В.М.,  адвокат,  довіреність  №  1  від
17.02.06р.;
 
     від відповідача: Сущенко О.В., представник, довіреність №  15
від 01.07.06р.;
 
     розглянувши  апеляційну   скаргу   товариства   з   обмеженою
відповідальністю    виробничо-комерційної    фірми    "СВТ",    м.
Дніпропетровськ на рішення господарського  суду  Дніпропетровської
області від 01.06.06р. у справі № 11/135
 
     за   позовом:   товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Ароматика", м. Київ
 
     до     товариства      з      обмеженою      відповідальністю
виробничо-комерційної фірми "СВТ", м. Дніпропетровськ
 
     про стягнення заборгованості у сумі 22820,22 грн.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     В травні 2006  р.  позивач  -ТОВ  "Ароматика"  звернулося  до
господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до
відповідача -ТОВ ВКФ "СВТ" про  стягнення  заборгованості  у  сумі
22820,22 грн.
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
01.06.06р. у  справі  №  11/135  (суддя  Мельниченко  I.Ф.)  позов
задоволено.
 
     Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив  з
того, що відповідач  зобов'язання  по  оплаті  виконав  неналежним
чином, допускаючи прострочення, в зв'язку з чим інфляція  грошових
коштів за період прострочення склала 2053,84 грн.,  річні  -477,93
грн.
 
     Не погодившись з рішенням господарського суду від 01.06.06р.,
відповідач   звернувся    до    Дніпропетровського    апеляційного
господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати
рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом  першої
інстанції порушено норми матеріального та процесуального права,  а
саме платіж на суму 146,28 грн. не було здійснено з вини позивача.
 
     В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає  доводи,
викладені  в  апеляційній  скарзі  надуманими  та  такими,  що  не
відповідають обставинам справи, просить залишити апеляційну скаргу
без задоволення, а рішення без змін.
 
     Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, дослідивши матеріали  справи,  вивчивши  апеляційну  скаргу,
заслухавши представників сторін вважає, що  апеляційна  скарга  не
підлягає задоволенню, з наступних підстав.
 
     Як видно  з  матеріалів  справи,  15.07.04р.  сторони  уклали
договір № 219 на виконання якого  позивач  поставив  відповідачеві
товар  на  суму  56503,22  грн.,  що  підтверджується   накладними
приведеними в таблиці № 1 позовної  заяви.  Згідно  п.4.2.  даного
договору оплата за отриманий товар здійснюється з  відстрочкою  40
календарних днів.
 
     Відповідач прострочив виконання  зобов'язання  по  оплаті  за
отриманий товар.
 
     Судова колегія вважає,  що  суд  першої  інстанції  правильно
задовольнив позов оскільки в силу ст.. 526 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно  до  умов
договору  та  вимог  цього   Кодексу,   інших   актів   цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  -  відповідно
до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,   що   звичайно
ставляться. Згідно ч.2 ст. 625  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  боржник,
який  прострочив  виконання  грошового  зобов'язання,  на   вимогу
кредитора  зобов'язаний  сплатити   суму   боргу   з   урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також
три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір
процентів не встановлений договором або законом.
 
     Таким чином, за період прострочення, який становить з  жовтня
2004р. по липень 2005р., інфляція грошових коштів  склала  2053,84
грн., річні -477,93 грн.
 
     Також  01.01.2005р.  між  сторонами  було  укладено  ще  один
договір  №  АР-0000085   на   підставі   якого   позивач   передав
відповідачеві товар на  суму  27132,29  грн.,  що  підтверджується
видатковими накладними. За умовами даного договору відповідач  мав
здійснити  розрахунки  за  поставлений   товар   на   протязі   45
календарних днів з моменту поставки, що  встановлено  сторонами  в
п.4.2 договору.
 
     Відповідач за  даним  договором  не  виконав  належним  чином
зобов'язання  щодо  здійснення  розрахунків  за  отриманий  товар,
оскільки  оплату  було  здійснено  частково   та   частково   було
поставлено товар. Таким чином заборгованість склала 13035,51 грн..
 
     Колегія суддів вважає, що господарський суд правильно стягнув
з відповідача на користь позивача індекс інфляції -2131,53 грн. та
річні -751,04 грн.
 
     Також   сторонами   умовами   договору    було    передбачено
відповідальність у вигляді пені, яка  складає  4370,37  грн.,  яка
також підлягає стягненню.
 
     Не можуть бути  прийняті  до  уваги  та  бути  підставою  для
скасування рішення суду першої  інстанції  твердження  відповідача
про те, що сторонами ніде не  передбачено  з  якого  саме  моменту
підліковується 40 та 45 днів для здійснення  платежу,  оскільки  в
п.4.2 зазначених договорів йдеться про здійснення оплати в  період
40 та 45 календарних днів відповідно, з дня здійснення поставки.
 
     Скаржник не навів колегії суддів будь-яких інших підстав  для
скасування   рішення,   а   тому   рішення   господарського   суду
Дніпропетровської області від 01.06.06р. у справі  №  11/135  слід
залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
 
     Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд,-
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
01.06.06р. у справі  №11/135  -залишити  без  змін,  а  апеляційну
скаргу      товариства      з      обмеженою      відповідальністю
виробничо-комерційної  фірми  "СВТ",   м.   Дніпропетровськ   -без
задоволення.
 
     Постанова може бути оскаржена до Вищого  господарського  суду
України.
 
     Головуючий суддя I.М. Науменко
 
     Суддя Л.М. Білецька
 
     Суддя I.М. Герасименко
 
     З оригіналом згідно:
 
     Помічник судді К.С. Лукінова