П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2006 р.
Справа № 16/150-06-4127 ( rs27417 ) (rs27417)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у
складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А.
Лашина В.В.
При секретарі: Ковальчук Р.Л.
За участю представників позивача:
від позивача - Євстюніна О.В., довіреність № б/н від
30.11.2005р.
від відповідача - Стадніков Б.М., довіреність № 53/2 від
01.01.2006р.
Розглядається у відкритому судовому засіданні апеляційна
скарга Центральної санітарно-епідеміологічної станції на водному
транспорті
на рішення господарського суду Одеської області від
21.06.2006р.
по справі № 16/150-06-4127 ( rs27417 ) (rs27417)
за позовом Центральної санітарно-епідеміологічної станції на
водному транспорті
до Житлово-будівельного кооперативу "Шанс"
про стягнення 18758,28 грн.
Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного
господарського суду В.С. Балуха № 87 від 26.07.2006р. справа №
16/150-06-4127 ( rs27417 ) (rs27417)
, прийнята до провадження судовою
колегією у складі суддів: Сидоренко М.В., Гладишевої Т.Я.,
Мишкіної М.А. передана до розгляду колегії у складі суддів:
Воронюка О.Л., Єрмілова Г.А., Лашина В.В.
В судовому засіданні 08.08.2006р. на підставі ст. 77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошувалась перерва до 29.08.2006р.
Встановила:
Рішенням господарського суду Одеської області від
21.06.2006р. (суддя Желєзна С.П.) в позові Центральної
санітарно-епідеміологічної станції на водному транспорті
відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що право вимоги у позивача виникло з
моменту виставлення рахунку для оплати вартості виконаних робіт,
тобто з 11.03.2001р., у зв'язку з чим, на момент звернення
Центральної СЕС до суду 27.04.2006р. сплинув строк позовної
давності в межах якого позивач мав право на примусове стягнення
суми заборгованості у судовому порядку.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Центральна
санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті звернулася
до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та
прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача та
стягнути з відповідача судові витрати, оскільки вважає рішення
таким, що не відповідає вимогам процесуального та матеріального
права.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши
матеріали справи, перевіривши обгрунтованість прийнятого
господарським судом рішення, судова колегія дійшла висновку, що
апеляційна скарга задоволенню не піддягає, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції, договірні відносини між сторонами оформлені не були.
ЖБК "Шанс" своїм листом № 63 від 05.02.2001р. звернулося до
Центральної СЕС з проханням провести комплексну перевірку
лабораторно-інструментальним методом і надати висновок по
обстеженню житлового будинку, розташованого в 5 мікрорайоні м.
Iллічівська по вул. Гайдара для пред'явлення держкомісії і
введення об'єкту до експлуатації. Згідно акту державної технічної
комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до
експлуатації від 18.05.2001р., житловий будинок, в якому
Центральною СЕС були проведені лабораторні дослідження, був зданий
до експлуатації.
Після проведення робіт, 11.03.2001р. позивачем був
виставлений для оплати рахунок за № 867 на суму 30 436,08 грн.
Даний рахунок відповідачем сплачений не був.
Відповідно до ст. 206 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
усно можуть
вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент
їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному
посвідченню та (або) державної реєстрації, а також правочинів, для
яких недодержання письмової форми має наслідки їх недійсність.
Згідно ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі, коли строк
виконання зобов'язання не встановлений боржник зобов'язаний
виконати зобов'язання протягом семи днів від дня отримання вимоги.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, цей кодекс застосовується до цивільних
відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних
відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом
України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і
обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним
чинності.
Згідно ст. 165 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо
строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений
моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а
боржник вправі провести виконання в будь-який час.
Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк
з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного
виконання не випливає із закону, договору або із змісту
зобов'язання.
Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої
інстанції, стосовно того, що з моменту виставлення ЖБК "Шанс"
рахунку № 867 від 11.03.2001р. Центральна СЕС знала про обов'язок
відповідача здійснити перерахування зазначених у рахунку грошових
коштів. Тобто, з 11.03.2001р. почався перебіг строку позовної
даності, який сплив 11.03.2004р.
За правилами статті 71 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
до
позовів про стягнення суми заборгованості за виконані роботи
застосовується загальний строк позовної давності - три роки.
Згідно статті 80 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є
підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину
пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає
захистові. Аналогічне положення міститься і у статті 267 чинного
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
За таких обставин судом першої інстанції зроблений правильний
висновок, що право вимоги у позивача виникло з моменту виставлення
рахунку для оплати вартості виконаних робіт, тобто з 11.03.2001р.,
у зв'язку з чим, на момент звернення Центральної СЕС до суду
27.04.2006р. сплинув строк позовної давності в межах якого позивач
мав право на примусове стягнення суми заборгованості у судовому
порядку.
Iнші доводи скаржника викладені ним в апеляційній скарзі,
судовою колегією не приймаються на підстави вищевикладеного.
Відповідно до ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами
апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З урахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що під
час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені
господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного
дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим
обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, судова колегія вважає, що рішення
господарського суду Одеської області від 21.06.2006р. відповідає
закону та обставинам справи, а тому підстави для його скасування
відсутні.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів -
постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2006р.
по справі № 16/150-06-4127 ( rs27417 ) (rs27417)
залишити без змін, а
апеляційну скаргу Центральної санітарно-епідеміологічної станції
на водному транспорті без задоволення.
Головуючий суддя Воронюк О.Л.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Лашин В.В.