2/217-06 Про зобов'язання укласти договір на постачання електричної енергії - Текст документа

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.11.2006 р. усправі №2/217-06 (rs283328) в позові ВАТ АК "Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Липовецькі електричні мережі" до Липовецького районного територіального медичного об'єднання про спонукання до укладення договору відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення з підстав, наведених у скарзі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- редакція додатку №2 та п.6.1.3 договору, надана споживачем (відповідачем), суперечить нормативно-правовим актам: Правилам користування електроенергією, Правилам влаштування електроустановок, Положенню про порядок приймання-передачі на баланс підприємств Міненерго України ліній електропередач та трансформаторних підстанцій, типовому договору та іншим документам;

- відповідно до п.7.5 Правил користування електричною енергією, відсутність персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок є підставою для припинення електропостачання споживачу;

- відповідно до ч.4 ст. 179 ГК України (436-15) , сторони не можуть відступити від змісту типового договору, на підставі якого укладається договір на постачання електроенергії;

- до компетенції органів місцевого самоврядування не входять повноваження з врегулювання спорів, що виникають з договірних правовідносин;

- договір на постачання електроенергії укладається не на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, а відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою національної комісії регулювання електроенергетики України №910 (z1399-05) від 17.10.2005 р.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скарг - без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В червні 2006р. позивач звернувся до суду з позовом про спонукання відповідача - Липовецьке районне територіальне медичне об'єднання до укладення договору №034 від 17.04.2006р. про постачання електроенергії в редакції позивача-електропостачальника у відповідності до Правил користування електроенергією №910 від 17.10.2005р. та нормативно-технічної документації.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 17.04.2006р. Структурна одиниця "Липовецькі електричні мережі" направила відповідачу проект договору про постачання електричної енергії Липовецькому районному територіальному медичному об'єднанню, а 21.04.2006р. отримала підписані екземпляри договору №034 з протоколом розбіжностей. Відповідач не погоджується з умовами договору про наявність персоналу для обслуговування електроустановок (п.6.1.3. договору) та з додатком №2 до договору - актом розмежування балансової належності, пропонуючи встановити її в розподільчому щиті 0,4кВ КТП №114 та КТП №228 в місці приєднання їх до ввідного комунікаційного апарату 0,4кВ, приладу обліку на балансі РТМО.

В позовній заяві позивач зазначає, що не може прийняти редакцію відповідача, оскільки згідно п.7.5 Правил користування електричною енергією, відсутність персоналу для обслуговування електроустановок споживача, або договору на обслуговування електроустановок є підставою для припинення постачання електроенергії споживачу. Тому пункт 6.1.3. договору в іншій редакції викласти неможливо. Крім того, КТП №114 була встановлена для тимчасового живлення РТМО на період будівництва і вводу в експлуатацію закритої трансформаторної підстанції (ЗТП). Після вводу в експлуатацію ЗТП тимчасово встановлене КТП №114 підлягає демонтажу. Але на даний час ввід ЗТП в експлуатацію не передбачається через незавершеність будівництва. Про те, що КТП №114 і КТП №228 знаходяться на балансі РТМО свідчить також попередній договір №34 від 24.05.2004р.

Позивач просить відновити пропущений 20-денний строк, передбачений діючим законодавством для звернення до суду з позовом про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.11.2006р. в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що протокол розбіжностей, затверджений рішенням Липовецької районної ради від 15.08.2006р., є невід'ємною частиною договору, тому договір №034 від 17.04.2006р. за своїм змістом має відповідати вказаному рішенню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, проте вважає, що в позові має бути відмовлено з інших підстав.

Так, згідно частини 1 ст.181 ГК України (436-15) , господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин 2,3,4,5 ст.181 ГК України (436-15) , проект договору може бути запропонованою будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з позовної заяви, позивач отримав підписані екземпляри договору №034 з протоколом розбіжностей 21.04.2006р. Проте, до суду з даним позовом він звернувся лише 06.06.2006р., тобто з пропуском передбаченого діючим законодавством 20-ти денного строку.

Посилання позивача на те, що строк пропущений з тих причин, що господарським судом була винесена ухвала 17.05.2006р. про відмову в прийнятті позовної заяви, відправлена поштою 25.05.2006р., а отримана позивачем 30.05.2006р., не може прийматися судом до уваги, з огляду на те, що у встановлений законом строк позивачем був направлений до суду позов не про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору чи спонукання до укладення договору в редакції позивача, а про затвердження договору про постачання електроенергії №034 від 17.04.2006р.. Тому господарським судом було правомірно відмовлено у прийнятті позовної заяви №211 від 05.05.2006р. (а.с.147).

Отже, 20-й строк звернення до суду з позовом пропущений з вини позивача.

Крім того, згідно ч.7 ст. 181 ГК України (436-15) якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовлені або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Таким чином, позивач, отримавши від відповідача проект договору з протоколом розбіжностей, відповідно до ч.7 ст. 181 ГК України (436-15) , як монополіст на електричному ринку та особа, що запропонувала умови договору, укладення якого є обов'язковим для сторін (згідно Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (z0417-96) (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. №910 (z1399-05) ), мав у 20-денний термін неврегульовані розбіжності передати до суду.

Проте, позивач, як вже зазначалось вище, звернувся до суду з пропуском встановленого законом строку, а тому пропозиції відповідача, що були викладені в протоколі розбіжностей, вважаються прийнятими ВАТ "АК Вінницяобленерго", в зв'язку з чим, позовні вимоги є безпідставними.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом було правомірно прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ст.25 ГПК України (1798-12) , замінити відповідача - Липовецьке районне територіальне медичне об'єднання його правонаступником - Липовецькою центральною районною лікарнею, оскільки із статуту Липовецької центральної районної лікарні вбачається, що вона є правонаступником Липовецького РТМО (а.с. 138-146).

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити відповідача - Липовецьке районне територіальне медичне об'єднання його правонаступником - Липовецькою центральною районною лікарнею.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 08 листопада 2006 року у справі №2/217-06 (rs283328) залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Липовецькі електричні мережі", м. Липовець Вінницької області - без задоволення.