ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     22.08.2006 № 30/375
     Київський апеляційний  господарський  суд  у  складі  колегії
суддів:
     головуючого: Андрієнка В.В.
     суддів: Малетича М.М.
     Студенця В.I.
     при секретарі:
     За участю представників:
     від позивача - Ринковий В.I.
     від відповідача - Мирієвський К.Ф.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства  з  обмеженою   відповідальністю   "Європейський   банк
розвитку та заощаджень"
     на рішення Господарського суду м.Києва від 04.07.2006
     у справі № 30/375 (Ващенко Т.М.)
     за  позовом  Сільськогосподарського  Відкритого  акціонерного
товариства "Київська овочева фабрика"
     до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський банк
розвитку та заощаджень"
     про визнання недійсним договору
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2006 р.  у
справі    №    30/375    було    задоволено     позовні     вимоги
Сільськогосподарського    відкритого    акціонерного    товариства
"Київська овочева фабрика".
     Не  погоджуючись  з  рішенням  суду  Товариство  з  обмеженою
відповідальністю  "Європейський  банк  розвитку   та   заощаджень"
звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення
господарського суду міста Києва  від  04.07.2006  р.  у  справі  №
30/375 та винести нове  рішення,  яким  припинити  провадження  по
справі.
     Скаржник обгрунтовує свої вимоги тим, що при розгляді  справи
судом були порушені норми матеріального та  процесуального  права.
Зазначені порушення, на  думку  скаржника,  полягали  в  неповному
з'ясуванні обставин, що мають значення по справі, в  недоведеності
обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський
суд визнав встановленими; в недоведеності висновків, викладених  у
рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
     Сільськогосподарським   відкритим   акціонерним   товариством
"Київська  овочева  фабрика"  було  надано  відзив  на  апеляційну
скаргу. У зазначеному відзиві  Позивач  проти  апеляційної  скарги
заперечує оскільки вважає, що суд правильно вирішив спір  по  суті
та вірно застосував положення чинного законодавства.
     Дослідивши    матеріали    справи,    заслухавши    пояснення
представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
     28.02.2002 р. між Сільськогосподарським відкритим акціонерним
товариством "Київська овочева фабрика" та Товариством з  обмеженою
відповідальністю КБ "Стоік", правонаступником якого є Товариство з
обмеженою  відповідальністю   "Європейський   банк   розвитку   та
заощаджень",  було  укладено  договір  цесії  №  б/н.  За  умовами
договору до позивача від  відповідача  перейшло  право  вимоги  по
кредитному договору № 07-01/2062-38 від 10.08.2000 р. до  боржника
ПП "ВБК МаЮк". Відповідно до п. 2.1 договору позивач  отримав  від
відповідача право вимоги повернення кредиту  в  розмірі  806023,06
грн..  Винагорода  відповідача  відповідно  до  п.  6.1   договору
становила 806023,06 грн., яку він отримав в повному обсязі.
     Зі сторони  Відповідача  зазначений  договір  було  підписано
виконуючим  обов'язки  голови  правління  I.Є.Щербаковим.   Згідно
статуту  ТОВ  КБ  "Стоїк"  посади  виконуючого  обов'язки   голови
правління не передбачено  і  посадових  обов'язків  не  визначено.
Згідно  листа  Головного  управління  статистики  в  м.Києві   від
11.10.2005  р.  №  13283  керівником  ТОВ  КБ  "Стоїк"  станом  на
28.02.2002 р. була Глушко В.М..
     Крім того, з листа Головного управління статистики в  м.Києві
від 23.12.2005 р. № 13-478, копія якого  є  в  матеріалах  справи,
видно, що керівником ТОВ КБ "Стоік" з 10.01.2002 р. по  12.08.2003
р. була Глушко В.М., а з 12.08.2003 р. керівником ТОВ  КБ  "Стоік"
став Поліщук В.П.. Таким чином, Щербаков I.Є. в період  підписання
спірного договору, не був керівником ТОВ  КБ  "Стоік".  При  цьому
колегією суддів береться до уваги  те,  що  рішенням  Спостережної
ради ТОВ КБ  "Стоік"  (протокол  від  27.12.2001р.  №  4)  на  яке
посилається у своїх поясненнях відповідач, п. Щербакова I.Є.  було
обрано  Головою  Правління,  тоді  як  докази   щодо   призначення
останнього в.о. Голови Правління в матеріалах справи  відсутні,  а
так  само  погодження  кандидатури  п.  Щербакова  I.Є.   стосовно
призначення на відповідну посаду з боку Головного  управління  НБУ
по м. Києву та Київській області
     Судовою колегією не приймаються до уваги  посилання  апелянта
на те, що ТОВ КБ "Стоїк" було вчинено цілий ряд дій, які  свідчать
про прийняття товариством виконання договору цесії. При цьому  суд
зважає на те, що відповідні  дії  було  вчинено  після  підписання
спірного  договору,  в  той  час  як  встановлення  позивачем  тої
обставини,  що  ця  угода  підписана  не   уповноваженою   особою,
відбулося пізніше.
     Відповідач в своїй апеляційній скарзі стверджує, що  Щербаков
I.Є. в період підписання спірного договору був керівником  ТОВ  КБ
"Стоік"  і  що  це  підтверджується  доказами,  яким  суд   першої
інстанції  не  дав  належної  оцінки,  а  саме:   лист   Головного
управління НБУ по м.Києву та Київській області від 17.01.2006 р. №
09-116/1054,  в  якому  згадується  прізвище  Щербакова  I.Є.   як
керівника  ТОВ  КБ  "Стоік";  лист  СДПI  від  16.01.2006   р.   №
245/1029-011 в якому йде мова про Щербакові I.Є. як керівника  ТОВ
КБ "Стоік"; інша звітна документація за підписом  Щербакова  I.Є.;
протокол спостережної ради ТОВ КБ "Стоік"  про  обрання  Щербакова
I.Є. головою правління.
     Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні  зазначені
докази, а тому  суд  першої  інстанції  і  не  мав  можливості  їх
дослідити та робити по ним певні висновки.
     Щодо  твердження  Відповідача,  що  дана  підстава  вже  була
предметом розгляду у справі № 24/169, судом встановлено наступне.
     Справа № 24/169 була порушена господарським судом  м.Києва  в
березні  2005  р.  за  позовом  Сільськогосподарського  відкритого
акціонерного товариства "Київська овочева фабрика" до Товариства з
обмеженою  відповідальністю   "Європейський   банк   розвитку   та
заощаджень" про визнання недійсним договору цесії  від  28.02.2002
р. та про  повернення  806023,06  грн..  Підставою  для  звернення
позивача до суду було порушення при  укладенні  спірного  договору
ст.197 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст.ст. 47, 49 Закону їни "Про банки та
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
        , ст.ст.5, 7 Закону України "Про
фінансові  послуги  та  державне  регулювання  ринків   фінансових
послуг" ( 2664-14 ) (2664-14)
        .
     Прийняті судами різних інстанцій рішення по справі  №  24/169
стосувалися  саме  предмету  спору,  заявленого  з  вищезазначених
підстав.
     Підстави для порушення провадження по справі  №  30/375  інші
ніж у справі № 24/169, а тому  у  суду  не  має  належних  підстав
приймати до уваги прийняті судами рішення по справі  №  24/169  та
припиняти провадження по справі, що розглядається.
     Оскільки, договір уступки  права  вимоги  боргу  (цесії)  від
28.02.2002 року підписаний не керівником  відповідача,  а  особою,
чиї повноваження його статутом не визначені, такий договір не може
породжувати які небуть права та обов'язки в контексті ч.1 ст.29 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
     Аналізуючи наведене суд приходить  до  висновку,  що  договір
уступки права вимоги боргу (цесії) від 28.02.2002 року  суперечить
закону, а тому не відповідає вимогам ч.1 ст.29 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        
.
     Відповідно до ст. 48  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          недійсною  є  та
угода, що не відповідає вимогам закону, по недійсній  угоді  кожна
зі сторін зобов'язана повернути другій  стороні  все  одержане  за
угодою. Укладений сторонами договір цесії б/н від 28.02.2002 р. не
відповідає вимогам ч.1 ст.29 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , у зв'язку з  чим
&nbs д  першої  інстанції  вірно  дійшов  висновку  про  наявність
підстав для його недійсності.
     Враховуючи  викладене,  колегія  приходить  до  висновку,  що
апеляційна  скарга   Товариства   з   обмеженою   відповідальністю
"Європейський  банк  розвитку  та   заощаджень"   задоволенню   не
підлягає.
     Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд -
                           ПОСТАНОВИВ:
     Рішення господарського  суду  м.  Києва  від  04.07.2006р.  у
справі№ 30/375 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою  відповідальністю   "Європейський   банк   розвитку   та
заощаджень" - без задоволення.
     Головуючий суддя Андрієнко В.В.
     Судді Малетич М.М.
     Студенець В.I.
     28.08.06 (відправлено)