СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦIЙНИЙ
 
                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
 
                            Постанова
 
                          Iменем України
 
     16 серпня 2006 року
 
     Справа № 2-16/5275-2006
 
     Севастопольський  апеляційний  господарський  суд  у   складі
колегії суддів:
 
     головуючого судді  Щепанської О.А.,
 
     суддів  Гонтаря В.I.,
 
     Плута В.М.,
 
     за участю представників сторін:
 
     позивача: Iбрагімова Різи Iззетовича,  довіреність  №б/н  від
12.12.2005, виробничого підприємства  водопровідно-каналізаційного
господарства;
 
     позивача:  Кулика  Леоніда  Яковича,  довіреність  №323   від
21.04.2006, виробничого підприємства  водопровідно-каналізаційного
господарства;
 
     відповідач:   ОСОБА_1,    паспорт    IНФОРМАЦIЯ_1,    суб'єкт
підприємницької діяльності ОСОБА_1;
 
     відповідача:   ОСОБА_2,   довіреність   №НОМЕР_1,    суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1;
 
     розглянувши  апеляційну   скаргу   виробничого   підприємства
водопровідно-каналізаційного     господарства      на      рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим  (суддя  Омельченко
В.А.) від 10.04-18.04.2006 року у справі № 2-16/5275-2006,
 
     за         позовом          виробничого          підприємства
водопровідно-каналізаційного  господарства   (вул.   Привокзальна,
13,Красноперекопськ,96003)
 
     до  суб'єкта підприємницької  діяльності  ОСОБА_1  (АДРЕСА_1,
магазин "IНФОРМАЦIЯ_1", АДРЕСА_2)
 
     про стягнення 11088,60 грн.,
 
                               ВСТАНОВИВ:
 
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
10.04-18.04.2006 року у справі №2-16/5275-2006  (суддя  Омельченко
В.А.) відмовлено у  задоволенні  позову  виробничого  підприємства
водопровідно-каналізаційного     господарства     до      суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 11088,60грн.
 
     Позивач,  не  погодившись  з  рішенням  господарського  суду,
звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду  з
апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати  зазначене  рішення
місцевого господарського суду, позов задовольнити.
 
     Сторона  посилається  на  те,  що  господарським  судом   при
прийнятті  рішення,   було   порушено   норми   матеріального   та
процесуального права,  висновки  суду  не  відповідають  фактичним
обставинам справи.
 
     Розпорядженням першого  заступника  голови  Севастопольського
апеляційного господарського суду  від  17.07.2006  року  у  складі
судової колегії було здійснено заміну судді Плута В.М., у  зв'язку
з відпусткою, на суддю Гонтаря В.I.
 
     Розпорядженням    заступника     голови     Севастопольського
апеляційного господарського суду  від  14.08.2006  року  у  складі
судової колегії було здійснено заміну  судді  Прокопанич  Г.К.,  у
зв'язку з відпусткою, на суддю Плута В.М.
 
     За    клопотанням    представників    сторін,     судочинство
здійснювалось на російській мові.
 
     В  судовому  засіданні  з  14.08.2006  по   16.08.2006   було
оголошено перерву.
 
     На підставі статті 101 Господарського процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , судова колегія повторно  розглянувши  справу,
встановила наступне.
 
     Позивач   -    виробниче    підприємство    водопровідно    -
каналізаційного господарства звернувся до  господарського  суду  з
позовом  про  стягнення  з  суб'єкта  підприємницької   діяльності
ОСОБА_1  заборгованості  за  безоблікове  водоспоживання  у   сумі
11088,60грн. (а. с. 2-4).
 
     Позивач  свої  позовні  вимоги  мотивував  тим,  що  в   ході
перевірки об'єкту відповідача було виявлено  самовільну  врізку  у
трубопровід холодної води діаметром  15  мм,  яка  проходить  поза
водомірного вузлу встановленого у  відповідача.  За  даним  фактом
було складено акт про порушення пункту 9.8.  "Правил  користування
системами комунального водопостачання та водовідводу в  містах  та
селищах України", та виставлено рахунок на суму  11088,60грн.  для
сплати заборгованості, який до  наступного  часу  відповідачем  не
сплачено.
 
     В судовому засіданні 27.03.2006 року позивач надав суду заяву
про уточнення позовних вимог в якій  вказує,  що  при  розрахунках
суми  за  безоблікове  водоспоживання  було  допущено  помилку  та
просить стягнути з  суб'єкта  підприємницької  діяльності  ОСОБА_1
заборгованість у сумі 8491,67грн.
 
     Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
 
     Рішення суду першої інстанції було мотивовано тим, що позивач
не   довів   суду   наявності   заборгованості   за    безоблікове
водоспоживання у сумі 8491,67грн.
 
     Судова  колегія  розглянувши  матеріали  справи,  перевіривши
повноту встановлення судом першої  інстанції  обставин  справи  та
правильність застосування  норм  матеріального  та  процесуального
права,   дослідивши   надані    докази,    вислухавши    пояснення
представників сторін, дійшла наступного висновку.
 
     Як вбачається з матеріалів справи, 31 грудня  2004  року  між
відкритим акціонерним товариством "Меблі"  та  фізичною  особою  -
підприємцем  ОСОБА_1  було  укладено   договір   оренди   нежилого
приміщення № НОМЕР_2. (а. с. 31-33).
 
     Згідно з договором №НОМЕР_2, відкрите  акціонерне  товариство
"Меблі"  (орендавець)  передає,  а  фізична  особа  -  підприємець
ОСОБА_1  (орендар)  приймає  у   тимчасове   користування   нежиле
приміщення площею 500 кв.м., яке розташоване за адресою:  АДРЕСА_2
для торгівлі.
 
     Строк дії вищевказаного договору оренди складає  один  рік  і
діє до 31.12.2005 року.
 
     За актом прийому-передачі  нежилого  приміщення  до  договору
№НОМЕР_2, ОСОБА_1 прийняв  в  орендне  користування  приміщення  в
нормальному технічному стані (а. с.34).
 
      
Відповідно до довідки виданої начальником абонентського відділу Бакуліним С.Б. вказано, що в займаному відповідачем приміщенні розташованим за адресою АДРЕСА_2, водопровідних та каналізаційних мереж не має (магазин "Меблі" за названою адресою в водопостачанні не потребує ( а. с. 35))
.
 
     Позивач в обгрунтування своїх вимог приводить доводи про  те,
що при розрахуванні суми за безоблікове водоспоживання  розрахунок
витрати води виконував за 30 днів на протязі  24  годин.  Так,  за
період з 11.07.2005 року  по  31.07.2005  року  заборгованість  за
користуванням     каналізацією     складає     1810,51грн.,     та
водопостачанням - 3383,28грн., за  період  з  01.08.2005  року  по
10.08.2005 року заборгованість згідно з  заявою  позивача  складає
водопостачання - 2170,15грн., каналізація - 1127,73грн.  всього  -
8491,67грн.
( а. с. 45-46)
.
 
     Посилаючись на вищевказане, позивач не враховує, що згідно  з
заявою  про  надання  дозволу  на  розміщення  об'єкту   торгівлі,
передбачено режим торгівлі з 8.00- 20.00 без вихідних 
( а. с. 54)
( а. с. 54), тобто 12 годин, а також згідно з свідоцтвом про сплату єдиного податку НОМЕР_3, відповідач займається роздрібною торгівлею промисловими товарами : меблі (а. с. 37)
.
 
     Також, позивач вказує, що відповідачу було  виписано  рахунок
№НОМЕР_4  на  погашення  заборгованості,  який   відповідачем   не
сплачено. (а. с. 60).
 
     Але, як вбачається з матеріалів справи відповідачем своєчасно
сплачуються рахунки, які надаються позивачем за водопостачання  та
водовідведення відповідно до  показників  водолічильників  (а.  с.
60).
 
     Крім того, з листу відкритого акціонерного товариства "Меблі"
вбачається,  що   відповідачем   фактично   використовувалися   та
сплачувалися приміщення загальною площею 499,9 кв.м. 
( в договорі вказано площу 500 кв.м. за взаємною домовленістю між сторонами)
( в договорі вказано площу 500 кв.м. за взаємною домовленістю між сторонами). Що стосується окремих приміщень, розташованих за вказаною адресою, які не увійшли до договору оренди від 31.12.2004 року, то дані площі відповідачем не експлуатувалися та в оренду не здавалися з 2000 року по січень 2006 року, відповідно водою ніхто не користувався, водомір не встановлювався за відсутності необхідності. Зі сторони виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства за обліком водовикористання в вказаних приміщеннях (499,9 кв.м)
( в договорі вказано площу 500 кв.м. за взаємною домовленістю між сторонами). Що стосується окремих приміщень, розташованих за вказаною адресою, які не увійшли до договору оренди від 31.12.2004 року, то дані площі відповідачем не експлуатувалися та в оренду не здавалися з 2000 року по січень 2006 року, відповідно водою ніхто не користувався, водомір не встановлювався за відсутності необхідності. Зі сторони виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства за обліком водовикористання в вказаних приміщеннях (499,9 кв.м) на протязі п'яти років будь-яких претензій не було, є водомір (а. с. 69-70)
.
 
     Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Крім  того,  як   зазначає,   позивач,   між   позивачем   та
відповідачем приватним підприємцем  ОСОБА_1,  який  здійснює  свою
підприємницьку діяльність в магазині "IНФОРМАЦIЯ_1", розташованому
за адресою АДРЕСА_2 не було укладено договору про надання послуг з
водопостачання та водовідведення.
 
     Згідно  з  статтею   174   Господарського   кодексу   України
( 436-15 ) (436-15)
        ,    господарські    зобов'язання    можуть    виникати:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового  акту,  що
регулює господарську діяльність; з акту  управління  господарською
діяльністю; з господарського договору та інших угод,  передбачених
законом, а також з угод, не передбачених законом, але  таких,  які
йому не суперечать.
 
     Частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        
встановлено, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами в
передбаченому  порядку  досягнуто  згоди  з  усіх  істотних   умов
договору.
 
     Відповідно  до  статті   509   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         зобов'язанням є правовідношення, в якому  одна  сторона
зобов'язана вчинити на користь другої  сторони  певну  дію.  Однак
позивач не є стороною за договором оренди нежилих приміщень.
 
     Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції
про те, що позивач  не  довів  суду  наявності  заборгованості  за
безоблікове водоспоживання у сумі 8491,67грн.
 
     Отже, судова колегія не  може  прийняти  до  уваги  посилання
позивача,  які  викладено  в  апеляційній  скарзі,  оскільки  вони
суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами
наданими в матеріалах справи.
 
     З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм  матеріального  та
процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
 
     Керуючись   статтями    101,    103,    105    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
     ПОСТАНОВИВ:
 
     1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим  від
10.04-18.04.2006 року у справі № 2-16/5275-2006 залишити без змін.
 
     2.Апеляційну      скаргу       виробничого       підприємства
водопровідно-каналізаційного     господарства     залишити     без
задоволення.
 
     Головуючий суддя О.А. Щепанська
 
     Судді В.I. Гонтар
 
     В.М. Плут