Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді Шевченко Т. М., Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.

секретар судового засідання: Соколов А.А.

за участю представників: позивача: Білецький О.В., дов. б/н від 04.02.04р.;

відповідача-1: Борисовець Л.О., дов б/н від 17.01.06р., юрисконсульт;

відповідача-2: не з'явився;

відповідача-3: не з'явився;

відповідача-4: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Агропромислової фірми "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 25.04.2006р. по справі № 14/285-05

за позовом Відкритого акціонерного товариства "ім. Фрунзе", с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області

до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства Агропромислової фірми "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо", м. Цюрупинськ Херсонської області

відповідача-3 Державної виконавчої служби у Цюрупинському районі Херсонської області, м. Цюрупинськ Херсонської області

відповідача-4 Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" в собі філії №17 "Сакський виноробний завод", с. Володимирівка, Сакського району АР Крим

про вилучення 14617,7 декалітрів виноматеріалу "Столове червоне"

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства Агропромислової фірми "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "ім. Фрунзе", с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області

про стягнення 20600 грн. 09.коп основного боргу, 4203 грн. 15 коп. збитків від інфляції та 1017 грн. 64 коп. 3% річних.

Відкрите акціонерне товариство "ім. Фрунзе" (позивач за первісним позовом) звернулося з позовом до відповідачів: 1) Відкритого акціонерного товариства Агропромислової фірми "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо", м. Цюрупинськ Херсонської області; 3) Державної виконавчої служби у Цюрупинському районі Херсонської області, м. Цюрупинськ Херсонської області; 4) Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" в собі філії №17 "Сакський виноробний завод", с. Володимирівка, Сакського району АР Крим, з урахуванням заяви №96-юр від 14.04.06р. про зміну підстав позовних вимог, про вилучення у ВАТ АПФ "Таврія" (відповідач-1 за первісним позовом) 14617,70 декалітрів виноматеріалу "Столове червоне", переданого на зберігання відповідачу-1 відповідно до умов договору №755/03-У від 07.10.2003. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст. 332, 413, 526, 936, 949, 953 ЦК України (том 1, а.с. 2, том 2, а.с. 95).

ВАТ АПФ "Таврія" подано зустрічну позовну заяву до Відкритого акціонерного товариства "ім. Фрунзе" про стягнення 20600 грн. 09.коп основного боргу, 4203 грн. 15 коп. збитків від інфляції та 1017 грн. 64 коп. 3% річних, з посиланням на ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України. (а.с. 125 - том 1, а.с. 111 - том 2).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.04.06р. (суддя Гридасов Ю.В.) первісний позов задоволено, а саме: присуджено вилучити у Відкритого акціонерного товариства Агропромислової фірми "Таврія" 14617,70 декалітрів виноматеріалу "Столове червоне" на користь ВАТ "ім. Фрунзе", судові витрати покладено на відповідача-1, в тому числі 5000 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення щодо вимог за первісним позовом до відповідачів 2,3,4 судом не прийняте.

Зустрічний позов судом задоволено: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "ім. Фрунзе" 20600 грн. 09коп. основного боргу, 4203грн. 15коп. збитків від інфляції, 1017грн. 64коп., 257 грн. 40коп. витрат по сплаті державного мита.

Не погодившись з прийнятим судовим актом, ВАТ АПФ "Таврія" (відповідач-1 у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.06.06р. відновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційна скарга прийняв до розгляду, судове засідання призначене на 04.08.06р.

На підставі розпорядження в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду №2168 від 03.08.06р. справа 14/285-05 передана на розгляд колегії суддів: головуючий – Шевченко Т.М. (доповідач), судді – Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.

В названому складі колегія прийняла справу до провадження.

В апеляційній скарзі ВАТ АПФ "Таврія" зазначає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права і при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, що суперечить приписам ст. 43 ГПК України. Стосовно порушень норм процесуального права посилається на наступне:

- рішення винесене без посилання на конкретні норми закону, які порушені відповідачем-1;

- господарський суд не визначив ступінь відповідальності окремо кожного з відповідачів, а поклав її тільки на відповідача-1, нічим це не мотивуючи, що є порушенням статті 84 Господарського кодексу України та суперечить Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 10.12.1996 р. № 02-5/422 (v_422800-96) "Про судові рішення" (п. 9.2.);

- рішення про стягнення з відповідача-1 на користь позивача витрат на послуги адвоката в розмірі 5000,00 грн. нічим не обґрунтоване, оскільки в судовому засіданні не оголошувався і не досліджувався договір від 31.10.2005 р. на який є посилання у рішенні суду.

Заявник апеляційної скарги також посилається на порушення судом норм матеріального права. Судом неправомірно було застосовано ст. 949 ЦК України, яка регулює відносини зберігання, однак, предметом договору №775/03-У від 27.10.03р., укладеного між Позивачем (Замовником) і Відповідачем-1 (Виконавцем) було виконання послуг по обробці виноматеріалу, а не зберігання.

Крім того, суд не взяв до уваги той факт, що акт опису й арешту майна позивача АА № 247898 був складений 01.06.2004 р. за участю представника позивача і підписаний особисто директором Мельниченко В.М., а Постанова про арешт цього майна АА №736309 про оголошення заборони на відчуження вказаного майна видана 08.06.2004 р., до того ж Відповідач не оскаржував вищевказані документи, відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", чим визнав правомірність дій державного виконавця і, таким чином, погодився з можливими наслідками відчуження майна в рахунок заборгованості.

Відповідач-1 не погоджується з тим, що суд в основу рішення покладає факт визнання недійсним правовочину, за яким відбувалося здійснення виконавчою службою виконавчих дій та зазначає, що незаконність правочину була визнана судом 10.11.04 р., після фактичної реалізації виноматеріалу. У ст. 216 ЦК України, котра регулює правові наслідки недійсності правочину, зазначено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На думку заявника, суд неправомірно застосував ст. 1000 ЦК України, в обґрунтування вини Відповідача-1, який, на думку суду, повинен був укласти договір доручення з ТОВ "Кредо" та договір зберігання з Відповідачем-4. Вказані правочини укладаються власниками, або їх повіреними, відносно свого, а не чужого майна.

В апеляційній скарзі заявник також посилається на те, що судом не прийняті до уваги наступні документи: - лист ВАТ "АПФ "Таврія" від 21.04.2004 р. № 48-Ц/902 до ВАТ "ім. Фрунзе" з вимогою вивезти виноматеріал, оскільки строк договору закінчився 31.03.04 р..

- відмітки на оригінальних накладних про відвантаження матеріалу зі зберігання та копії платіжних документів про перерахування коштів Повіреним (відповідачем-4) Довірителю (Відповідачу-2), що свідчить про те, на користь кого відвантажувався виноматеріал;

- Договір доручення на реалізацію виноматеріалу "Столове червоне", укладений між Відповідачем-2 та Відповідачем-4.

В судовому засіданні представник заявника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, також зазначив, що у відповідача відсутній предмет спору, який суд вирішив вилучити на користь позивача, просить скасувати рішення господарського суду від 25.04.06р. за первісним позовом та припинити провадження по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача-1, позивач за первісним позовом зазначив, що апеляційна скарга є безпідставною, господарський суд повно та вірно встановив всі обставини справи за первісним позовом, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та виніс законне рішення, яким вилучив у ВАТ АПФ "Таврія" на користь "ВАТ ім. Фрунзе" виноматеріал "Солове червоне" у кількості 14 617 декалітрів, який був переданий підприємством позивача відповідачеві-1 на обробку та зберігання. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідачі – 2,3,4 в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили. Про дату, місце та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Відсутність сторін, які були повідомлені належним чином про слухання справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, що не суперечить приписам ст. 75 ГПК України.

За клопотанням присутніх представників сторін розгляд судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів – програмно-апаратного комплексу "Діловодству суду". В судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, що з'явились в судове засідання, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційний господарський суд

Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору № 755/03-У від 27.10.2003 року "Про виконання послуг щодо обробки виноматеріалу" (надалі - Договір), відповідач-1 (виконавець за Договором) зобов'язався виконати за завданням позивача (замовник за Договором), протягом дії договору, роботу по обробці виноматеріалу "Столове червоне" орієнтовною кількістю 15 000 декалітрів, фактична кількість визначається у накладних ( том 1, а.с.131).

При укладенні Договору сторони домовились про обов'язок Виконавця (відповідача-1) відокремлено зберігати продукцію Замовника від власної та видати її після обробки за першою вимогою Замовника, про що зазначили у пункті 3.4.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що вивезення обробленої продукції Замовником (позивачем) здійснюється не пізніше 1 місяця після завершення робіт, у випадку затримки вивозу продукції Виконавець нараховує Замовнику послуги за зберігання майна згідно фактично сформованої їх вартості на підприємстві.

Строк дії договору встановлено п. 4.2 Договору – до 31.03.04р.

На виконання умов зазначеного Договору ВАТ "ім. Фрунзе" передало за товарно-транспортними накладними Відкритому акціонерному товариству АПФ "Таврія" (відповідач-1) виноматеріал "Столове червоне" в кількості 14617,70 декалітрів ( т.1, а.с. 20-31)

Відповідач-1 виконав роботи з обробки даного виноматеріалу, про що свідчить акт виконаних робіт від 09.04.2004 року, після чого виноматеріал продовжував знаходитись у ВАТ АПФ "Таврія".

Як свідчать матеріали справи, в обумовлений Договором термін виноматеріал позивачем не було вивезено, у зв'язку з чим відповідач-1 21.04.2004 року направив позивачу лист за №48-Ц/902 з вимогою здійснити вибірку виноматеріалу та оплатити послуги по його обробці (т. 1, а.с. 136).

Відділом державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції 19.05.2004 року було відкрито виконавче провадження по стягненню з ВАТ "ім. Фрунзе" заборгованості за опротестованим векселем №8135245774842 на суму 441000,00 грн., виданим позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредо" (відповідачу-2 по даній справі).

При примусовому виконанні акту про протест векселя, 01.06. та 08.06.2004 року зазначеним відділом виконавчої служби було описане та накладено арешт на виноматеріал, що належав ВАТ "ім. Фрунзе", у кількості 14617,70 декалітрів та знаходився у ВАТ АПФ "Таврія" згідно з Договором № 755/03-У від 27.10.2003 року (том 1, а.с. 32-35).

Про факт накладення арешту на виноматеріал, що знаходився у ВАТ АПФ "Таврія", був повідомлений позивач, про що свідчить запис у Акті опису та арешту майна наступного змісту "При опису були присутні голова правління Мельниченко В.М., представник ТОВ "Кредо" Пригуда Г.М. Копію акта опису та арешту майна отримав голова правління ВАТ "ім. Фрунзе" Мельниченко Володимир Миколайович" ( а.с. 35-36 т.1).

01.09.2004 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції, в процесі проведення виконавчих дій щодо стягнення з ВАТ "ім. Фрунзе" на користь ТОВ "Кредо" 441000,00 грн. заборгованості за опротестованим векселем, складено Акт прийому - передачі майна, відповідно до якого виконавчою службою було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредо", в рахунок погашення вказаної вище заборгованості, 14617,7 декалітрів виноматеріалу, який знаходився на зберіганні у ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" (т.1 а.с.37).

Як вбачається за матеріалів справи, 07.09.2004 року між ТОВ "Кредо" (відповідачем 2 у справі) і Державним комплексним торговельним підприємством "Хрещатик" в собі філії №17 "Сакський виноробний завод" ( відповідач-4 у справі) був укладений договір №1 доручення на продаж продукції, відповідно до умов якого відповідач-4 зобов'язався від свого імені, за рахунок відповідача-2 продати 14617,6 декалітрів виноматеріалу, що був одержаний відповідачем -2 (ТОВ "Кредо") від ВДВС в рахунок стягнення боргу (том 2, а.с.124).

15.09.2004 року ТОВ "Кредо" (відповідач-2) направив на адресу ВАТ АПФ "Таврія" (відповідача -1) листа за вих..№15/2 з вимогою відвантажити відповідачу-4 виноматеріал (том 1, а.с.110).

В період з 16.09. 2004 по 14.102004 року ВАТ АПФ "Таврія" (відповідач -1) відвантажив на адресу відповідача - 4 14617,6 дал. Виноматеріалу "Столове червоне", що підтверджується наказом, видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с.92-114).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом, відповідачем-4 умови договору доручення виконані, кошти від продажу виноматеріалу перераховані відповідачу-2.

Позивач, стверджує, що відповідачі, кожний окремо, порушив ті чи інші приписі закону, внаслідок чого він був позбавлений права повернути виноматеріал, переданий на переробку відкритому акціонерному товариству АПФ "Таврія", тому звернувся з позовом до суду про вилучення у ВАТ АПФ "Таврія" 14617,7декалітрів виноматеріалу, зазначивши у позовній заяві в якості відповідачів, крім ВАТ АПФ "Таврія", також Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо", Державну виконавчу службу у Цюрупинському районі Херсонської області.

Ухвалою господарського суду від 29.12.2005 року, за заявою позивача, до участі у справі в якості відповідача-4 було залучено Державне комплексне торговельне підприємство "Хрещатик" в собі філії №17 "Сакський виноробний завод".

З матеріалів справи не вбачається, які саме вимоги заявлені позивачем до відповідачів 2, 3 та 4.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, з урахуванням пояснень, наданих представниками позивача та відповідача-1 в судовому засіданні, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення, знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з умов Договору № 775/03-У від 27.10.2003 року "Про виконання послуг щодо обробки виноматеріалу", відповідач -1 (виконавець) зобов'язався надати позивачу послуги з обробки виноматеріалу "Столове червоне", а позивач (замовник) зобов'язався сплатити вартість послуг в порядку та в терміни, передбачені Договором. Крім того, відповідач-1 зобов'язався зберігати продукцію позивача окремо від власної продукції. Позивач взяв на себе зобов'язання вивезти оброблений виноматеріал не пізніше одного місяця після завершення робіт. Сторони домовились, що при затриманні вивозу виноматеріалу виконавець нараховує замовнику вартість послуг за зберігання виноматеріалу.

Згідно змісту Додатків до Договору, послуги з обробки полягають в пастеризації, обробки холодом виноматеріалу, переданого для обробки замовником (позивачем), т.1 а.с. 133-135.

Проаналізувавши умови спірного Договору, оцінивши визначені сторонами в Договорі права та обов'язки, колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-1 Договір поєднує в собі ознаки договору про надання послуг, що регулюється приписами глави 63 ЦК України (435-15) та договору зберігання, до якого застосовуються норми глави 66 ЦК України (435-15) .

З урахуванням зазначеного, колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача та висновком господарського суду про те, що спірна угода (Договір) за своєю правовою природою є договором підряду, тому вважає неправомірним застосування господарським судом до спірних відносин приписи ст.ст. 332, 413 ЦК УРСР, які регулювали правовідносини, що виникали на підставі договору підряду.

У зв'язку з тим, що спір виник з приводу неповернення позивачу виноматеріалу, переданого відповідачу -1 (ВАТ АПФ "Таврія") для обробки та витребування позивачем ( ВАТ "ім..Фрунзе") зазначеної продукції саме у ВАТ АПФ "Таврія", колегія суддів вважає за необхідне проаналізувати норми закону, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Виходячи з приписів ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною і повернути її поклажедавцю у схоронності.

У статті 938 ЦК України зазначене, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання речі не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажедавця забрати цю річ в розумний строк.

Поклажедавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Відповідно до матеріалів справи, 09 квітня 2004 року сторони підписали Акт № Т-00000065 здачі-прийняття робіт (надання послуг), яким засвідчили факт проведення відповідачем-1 робіт (надання послуг) по обробки (пастеризації) виноматеріалу (том 1 а.с.135), при цьому вартість наданих послуг складає 25358,35 грн. (без ПДВ) .

Отже, зазначеним Актом сторони підтвердили факт завершення відповідачем робіт щодо обробки виноматеріалу позивача.

Як зазначено у пункті 3.4 Договору, відповідач-1 зобов'язаний зберігати продукцію позивача відокремлено від власної продукції та видати її після обробки за першою вимогою замовника ( позивача). В свою чергу, позивач зобов'язався забрати продукцію, що оброблена відповідачем-1, не пізніше 1 місяця після завершення робіт по обробці (пункт 3.5 Договору).

Матеріали справи підтверджують, що позивач після підписання 09.04.2004 року Акту здачі - прийняття робіт не приймав мір щодо вивезення обробленого відповідачем -1 виноматеріалу в обумовлений сторонами строк, як цього вимагає пункт 3.5 Договору.

Крім того, виходячи з пункту 4.2 Договору, строк дії Договору - до 31 березня 2004 року, тому 21 квітня 2004 року відповідач -1 направив позивачу листа з вимогою забрати виноматеріал "Столове червоне" та оплатити послуги по його обробці (том 1 - а.с.136).

Як встановлено господарським судом, 02 липня 2004 року ВАТ "ім. Фрунзе" звернулось до відповідача-1 з вимогою щодо відвантаження виноматеріалу.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що 01.06.2006 року виноматеріал державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Цюрупинського районного управління юстиції було описано, накладено на дану продукцію арешт та заборонено її відчужувати. З посиланням на зазначені обставини, відповідач -1 у листі №48-Ц/1502 від 07.07.2004 року, адресованому позивачу, вказав, що не має можливості відвантажити виноматеріал "Столове червоне" у зв'язку з її арештом виконавчою службою та забороною відчуження (том 1, а.с. 137)

Слід зазначити, що про вказані обставини відкритому акціонерному товариству "ім. Фрунзе", на дату звернення його з листом до ВАТ АПФ "Таврія" (02.07.2004 року), було відомо, так як позивач був присутнім при здійсненні державним виконавцем дій щодо опису та арешту спірного виноматеріалу, що підтверджується Актом опису та арешту майна.

Як свідчать матеріали справи, аналіз яким наданий вище у постанові, 01.09.2004 року виконавчою службою, за Актом прийому – передачі, спірний виноматеріал був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредо" (відповідачу-2) в рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем-2.

В подальшому ТОВ "Кредо" розпорядилось переданим йому виноматеріалом, а саме, на підставі укладеного 07.09.2004 року з Державним комплексним торговельним підприємством "Хрещатик" в собі філії №17 "Сакський виноробний завод" (відповідач-4 у справі) договору доручення на продаж продукції №1, за вимогою товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо" відкрите акціонерне товариство АПФ "Таврія", в період з 16.09.2004 по 14.102004 року відвантажило на адресу відповідача - 4 14617,6 декалітрів виноматеріалу "Столове червоне", яке ним було реалізоване ( т. 1, а.с.92-114).

Таким чином, встановлено, що на дату звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами про вилучення у ВАТ АПФ "Таврія" (відповідача-1) 14717,7 декалітрів виноматеріалу "Столове червоне" зазначена продукція у відповідача була відсутня.

Відповідно до приписів ст. 950 ГК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Аналіз обставин справи свідчить про те, що виноматеріал "Столове червоне" вибув від ВАТ АПФ "Таврія" (відповідача -1 у справі) не в результаті його винних дій.

Дані обставини є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог щодо вилучення у ВАТ АПФ "Таврія" (відповідача-1) 14617,7 декалітрів виноматеріалу "Столове червоне" .' /FONT'

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів не погоджується с рішенням господарського суду в частині задоволення первісного позову, яким присуджено вилучити у Відкритого акціонерного товариства Агропромислової фірми "Таврія" 14617,70 декалітрів виноматеріалу "Столове червоне" на користь ВАТ "ім. Фрунзе".

Що стосується аналізу та правової оцінки дій органу державної виконавчої служби, визнання недійсним правочину по передачі векселя, скасування постанов ВДВС, Акту від 01.09.2004 року про передачу виноматеріалу товариству з обмеженою відповідальністю "Кредо", наданих господарським судом у рішенні та покладених в основу задоволення первісного позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначить, що усі ці події відбувалися вже після того, як виноматеріал вибув з володіння відповідача-1, тому не можуть бути прийняті до уваги як докази в обґрунтування вимог позивача з підстав, визначених ним в позовній заяві.

Не погоджується колегія суддів і з висновком господарського суду щодо обов'язку відповідача-1 повернути позивачу річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого виду та такої самої якості.

Виходячи з умов Договору від 27.10.2003 року, сторони домовились, що продукція позивача підлягає зберіганню відокремлено від іншої продукції.

В судовому засіданні представники сторін підтвердили, що дійсно позивач передав відповідачу-1 для обробки виноматеріал у відповідній тарі і зберігався він у ВАТ АПФ "Таврія" відокремлено.

Крім того, представник відповідача-1 в судовому засіданні пояснив, що аналогічної продукції у них на підприємстві не має.

Як свідчать матеріали справи, позивач не визначив, які саме вимоги він заявив до відповідачів 2, 3 та 4.

З зазначених підстав у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо", до Державної виконавчої служби у Цюрупинському районі Херсонської області, до Державного комплексного торговельного підприємства "Хрещатик" в собі філії №17 "Сакський виноробний завод" слід відмовити.

Враховуюче викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду за первісним позовом прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи, що є правовою підставою для скасування рішення господарського суду в цієї частині.

Рішення за зустрічним позовом сторонами не оскаржене.

Разом з тим, відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, колегія перевірила обґрунтованість рішення господарського суду за зустрічним позовом та погоджується з висновком суду щодо задоволення зустрічних позовних вимог щодо стягнення з ВАТ "ім. Фрунзе" 20600 грн. 09 коп. основного боргу, 4203грн.15коп. збитків від інфляції та 1017 грн. 64 коп. 3% річних з огляду на наступне.

За умовами Договору №775/03-У "Про виконання послуг щодо обробки виноматеріалу" ВАТ "ім.Фрунзе" зобов'язалось сплатити вартість услуг по обробке виноматеріалу в порядку і строки, передбачені Договором. Вартість услуг визначається калькуляцією виконавця, розрахунки здійснюються протягом одного місяця з моменту їх надання та підписання акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Матеріали справи свідчать, що сторони акт виконаних робіт підписали 09.04.2004 року, в якому також визначили вартість наданих послуг. Листами від 21.04.2004 року. Від 07.07.2004 року ВАТ АПФ "Таврія" (виконавець) нагадував відповідачу за зустрічним позовом ( ВАТ "ім..Фрунзе") про необхідність сплатити вартість наданих послуг по обробки виноматеріалу, яка складає 20600,00 грн. (т.1., а.с.136,137). Розмір боргу підтверджується відповідним розрахунком, актом звірки.

Відповідно до ст. 193 ГПК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, згідно з приписами закону, умовами договору.

Відповідач не надав доказів виконання ним зобов'язань щодо оплати вартості отриманих послуг.

При таких обставинах вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 20600,00 грн. основані на умовах договору, відповідають закону і підлягають стягненню.

Нарахування позивачем за зустрічним позовом суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, який складає 4203,15 грн. та 1017,64 грн.3% річних відповідає приписам ст. 625 ЦК України, обґрунтовано заявлені і правомірно господарським судом задоволені.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати за первісним, зустрічним позовом та за апеляційною скаргою покладаються на ВАТ "ім. Фрунзе" (позивача за первісним позовом) у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101- 105 ГПК України, суд

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Агропромислової фірми "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25 квітня 2006 року у справі №14/285-05 за первісним позовом скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду Херсонської області і від 25 квітня 2006 року у справі №14/285-05 за зустрічним позовом залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ім. Фрунзе", с. Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області, на користь Відкритого акціонерного товариства агропромислової фірми "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області 1754 грн. 11 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.